Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект
 
  
ridnamova.orgСловник антонімів ПолюгиА Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

МОВЧАТИ ↔ КРИЧАТИ

МОВЧАТИКРИЧАТИ

Тлумачення

Не видавати звуків, не Видавати голосом силь- виявляти почуттів, збері- ний, різкий звук, репету- гати мовчанку. вати, галасувати.

Сполучуваність

Мовчати о кричати з дітьми, з чоловіком, на вулиці, в школі; про які-н. події, про кого-н.; багато, вперто. Мовчить о кричить батько, дитина, учень. Кричати <->мовчати від болю, від захоплення, від жаху, від радості. Забороняти, хотіти мовчати о кричати. 0 Дурне сало: як у піч, то мовчить, а як з печі, то кричить (Народне прислів ’я)\ — Вдоволені, ло’ф и, хлопське бидло? — зловтішно викрикнув Самуїл Лаш-— Преці ж маємо королівський привілей! — з обуренням вшукнув Покута... Козаки мовчали (П. Панч)\ Я бачу себе маленьким мовчазним хлопчиком посеред цілої юрми... крикливих веселих хлоп’ят (За те. І. Франка).

Споріднені пари

Мовчазний о крикливий, мовчанка о крик, мовчун <->крикун, мовчати галасувати / / репетувати, мовчанка •о крик / / (багатьох людей) крикнява / / вереск / / гамір 1 І (крик з плачем) лемент І І (несамовитий крик, відчаю, болю) зойк / / Гвалт / / алярм, мовчання крикливість, (на допомогу) волання, мовчазний галасливий І І голосистий / / горластий / / крикливий.

Пор. ще:

: МОВЧАТИ ^ ГОВОРИТИ, МОВЧАТИ о СПІВАТИ.

© www.ridnamova.org — Полюга Л. М. «Повний словник антонімів української мови», 3-є вид., 2006, «Довіра»