ЯНУС
(лат. Janus), -а, ч. 1. У давньоримській міфології — бог часу, будь-якого початку й кінця; зображувався з двома обличчями (старим і молодим), оберненими в різні боки. 2. перен. Підступна, …

ЯРИЛО
-а, ч. У слов'янській міфології божество весняної родючості та сонця; поетичний образ весни. ...оце Дніпро, це жайвірна — Софія, а це Ярила вичамрілий яр. (П-2:195).

ЯСКИНЯ
-і, ж., діал. Печера. В яскиню сну не зайде ніч-коханка: неславою застрашено її. (ЧТ:50); А за порогом висіли віки, ти їх раба слухняна, їх яскиня. (П-2:261).

ЯСНОДЖЕРЕЛЬНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від ясно і джерельний. Там буриться похмурий амарант і айстри у покірній непокорі останні долітовують прозорі дні вересня — ясноджерельний кант. (П-1:61).