|
|
ВІВЕРИЦЯ -і, ж., діал. Білка. Пор. вище вивірка.
промайне за крутоярам Мавка,
до вівериці руки простягне. ..(ЗД:131);
Довжись. Сатаній,
як вівериця в коліщаті. (ЧТ:95). ВІДВОЛОДАТИ -аю, -єш, док., перех., заст. Привести до свідомості. // Вилікувати важкохворого старанним доглядом.
Не відволодати душі —
біль груди переріс. (ЗД:89);
Марне! Держись вертикально, мов
ВІДРОГА -и, ж., рідко. Відгалуження гори, стовбура дерева, дороги, ріки тощо.
Щоб там, де обрій оплели дороги,
уздріти царств понадземні відроги. (П-1:201). ВІДТОНКОГОЛОСИТИ -шу, сиш. Док. до тонкоголосити. Закінчити, завершити тонкоголосити, видавати звуки тонким голосом. ВІДТРУТИТИ -учу, -утиш, док., перех., рідко. Те саме, що відштовхнути.
З ціложиттєвого ждання
Ти смерть на кілька літ відтрутив,
аби почути пахощ рути
і в неї впасти навмання —
з усіх розлук
ВІЗІЯ -ї, ж., рідко. Те саме, що привид.
Елізію потьмилися поля,
і я втікаю в світ забутих візій,
планету назираючи здаля. (ЧТ:152). ВІЛГЛИЙ (відвільглий, звільглий, одвільглий, перевілглий, провілглий), -а, -е. Те саме, що вологий.
Цупких не роздереш обійм
обложно став твій день недільний
і закурів, як дощ, як
ВІТРОВІННЯ -я, с., поет. Віяння вітру.
Він змеле зерно ще своє
тут, де гроза реве у небі,
де Україна грози п'є,
своє державне вітровіння. (Т.1, кн.2:87). ВІФЛЕЄМ (церк.-слов.; др.-євр. Бетле-Хем, суч. Бейт-Лахм), -у, ч. Місто в Палестині, на південь від Єрусалима. Згідно з Біблією, батьківщина царя Давида та місце народження Ісуса Христа).
Де
ВАЛУВАТИ -ує, -уєш, недок., неперех. 1. Невгамовно гавкати. 2. Рухатися суцільною масою.
Дороги валували, як собаки... (ЗД:78). ВАЛЬКИР -а, ч., розм. Бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати.
Покрий на засув двері. В валькирі
так сумно пахне. (ЧТ:110);
Жила-була: ходила на базар,
по поликах водила
ВАЛЬОК -а, ч. Грудка мокрої глини, приготована для обмазування чи для складання стін будинків.
Робітниче —
пропахле селище — в сосні,
в остружках, в самані, у вальках -
нагадувало
ВЕЛЕЛЮДДЯ -я, с. Скупчення великої кількості людей.
Забудься. Стань. І зачекай мене
на самоті в такому велелюдді,
де спогади стовбичать, наче судді,
і пам'ять чвалом праліта жене. (П-2:149). ВЕЛЕРЕЧИВИЙ -а, -е, заст., ірон. Багатослівний, пишномовний.
Бо в кожнім покрику гучнім,
У кожнім слові,
Ми наші мрії, наші дні
Згубить готові...
Свої радіння і жалі,
Свої
ВЕЛЬЗЕВУЛ -а, ч. У християнських уявленнях демонічна істота.
На вітрі струмує осика
і сяєвом сходить цвинтарним
(защедра щопта Вельзевула
твій тойсвіт підносить до уст). (П-1:87);
Віками
ВЕЛЬЯ (іспан.), -ї, ж. Свічка.
Яма крокодиляча і велья
і полледро — тільки це твоє! (П-1:163);
І що кигиче в мертвій цій пустелі?
Киги-киги — мов чайка з-над Дніпра.
О семигори горя,
ВЕРВ -і, ж. Давньоруська сільська поземельна община, члени якої були зв'язані круговою порукою.
Щоб раювали тонкоспіві верві
із полювань...(ЗД:72). ВЕРИГИ -иг, мн., заст., іст. Залізні ланцюги, які носили на тілі релігійні фанатики з метою самокатування.
Як легко, збувшися старих вериг,
почутись вільному, з собою в парі! (ЧТ:13). ВЕРЦАДЛО -а, с., заст. Дзеркало.
Зроби — і увійдеш в верцадло,
Зроби — і станеш двійником,
Зроби — і потім падай, падай
Ти безгріховно-невагомий. (Т.1, кн.2:206). ВЕРША -і, ж. Сплетена з лози риболовна снасть, що має форму лійкоподібної корзини.
...а як вершу поставиш і вловиш линя... (ЗД:94). ВЕСЬ -і, ж., заст. Село.
Намистом огнів озиваються весі і гради.
Зболілим видінням снується нам сон мерехкий. (П-1:107). ВИБАЛУШЕНИЙ -а, -е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до вибалушити — широко розкривати, витріщати. Широко розкритий, витріщений.
Він дивися на мене. Умовляв.
Переконував вибалушеними очима. (ЗД:96). ВИБЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Дієпр. до вибити.
За життя — розплата:
лізь до могил до виблих. (ЗД:83);
небокрай закушпелило виблий, видавалось: росли з води
лячні ноги, як білі риби. (ЗД:136). ВИВІРКА -й, ж. Те саме, що білка.
Ще потерпас вивірка
битий горіх
брати з твоєї долоні.
Вчися чекати. (П-2:49). ВИЖАЛЮВАТИСЯ -лююсь, юєшся, недок., неперех. Похідне від вижалітися — добитися чого-небудь жалобами, скаргами.
Не спатимуть лиш сосни па поляні,
вижалюючись. (ЗД:50). ВИЖИНИ -ин, мн. Жнива.
Дивись і жди високого зрідніння
душі і тіла, неба і землі,
як на пругкому піднесе крилі
тебе Вітчизна до вижин прозріння. (П-1:196). ВИЖИТТЯ -я, с., інд.-авт. Дія за значенням вижити.
Лише воління,
подолання — мов самоподолання,
протистояння, ніби вижиття,
хоч байдуже — живеш, ачи почезнеш... (ЧТ:130). ВИНОГРАЙ -ю, ч., інд.-авт. Похідне від вино і грати.
Де радість в голубому винограї
Котрий міняє кольори й тони
В овальнім діонісійськім початку? (Т.1,кн.2:14). ВИПЛЕСКИ -ів, ми., інд.-авт. Ім. до виплеснути.
летить орда смертельно-хорих
виплесків пекельних кажанів. (ЗД:74). ВИРВА -и, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2. Глибока яма у дні річки, ставка.
Скриплять од вітру старі кочети.
А ген на озері чотири квітнуть
ВИСКАЛКА -и, ж. Віддієслівне утворення від вискалити, вискаляти.
Вискалки твої —
мов зайчики у чорнім вируванні. (ЗД:129);
іще пожди — пожди недолю.
ще ж суть твоя, мов вискалка,
ВИСНЕНИЙ -а, -е, інд.-авт. Одержаний внаслідок сну, уві сні.
...оця утеча в самоповертання —
це ніби виснений в дитинстві сон... (ЧТ:166). ВИСОКОГОРЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від високий і горло.
Летить крилатолезо
на утлу синь,
високогорлі сосни
і на пропащу голову мою. (ВЦ:154). ВИТИШЕНИЙ -а, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. мин. ч. до витишити. Сповнений тиші.
Сиве небо, пролите обрієм,
витишений Труханів острів... (ЗД:45);
ці сни,
задивлені у витишений спокій,
за
ВИЧАМРІЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. мин. ч. до вичамріти.
...оце Дніпро, це жайвірна — Софія,
а це Ярила вичамрілий яр. (П-2:195). ВОЇ мн., книжн., уроч. Воїни.
Щоб переможцями вертали вої... (ЗД:71). ВОЛОВОДИТИ -джуся, -дишся, недок., розм. 1. Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час; 2. Водитися, возитися з ким-небудь.
Єси блажен
за те, що вже себе не воловодиш
надією, котра не
ВОЛОГОГОРЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від вологий і горло.
Вологогорлі солов'ї
світанок дрібно пантрували... (Т.1, кн.2:136). ВОЛОС -а, ч. У давньоруській міфології бог скотарства, що поєднував людей та тварин. За східнослов'янською міфологією, Волос опікується волхвами, творцями, пастухами і торговцями, наділяє людину
ВОЛОСОЖАР -у, ч., астрон. Народна назва групи зірок (плеяди), розташованої в сузір'ї Тельця. Походження назви пов'язане з поганським богом худоби Волосом. В Україні та в інших народів здавна служить
ВОЛОТТЯ -я, с. Колоски проса чи вівса.
...кремезні кількасотлітні кореневища
почали випростовуватися до найтоншого волоття,
і дорісши до голови маленького хлопчика,
стало стелитися, як по
ВОМПИТИ -плю, -пиш, недок., діал. Вагатися; соромитися.
А там, де сто зневір чигає,
сто спроневір — отам якраз
я вомплю: світ мене втікає,
я дремену од нього — в сказ. (П-2:80). ВОРАТИСЯ -рюся, -решся, недок. Орючи, займати, захоплювати зайву або чужу ділянку землі.
Ти ворався один між мелькавих,
рябих тротуарів, на яких впали
навзнак круткі недоконані тіні.
ВОРИННЯ -я, с. 1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева, який використовують для огорожі; жердина. 2. рідко. Загорожа з таких жердин.
Розгойдано, гортанно, хлипко
сп'янивши обрій — за
ВОРОК (польс. w(rek), -а, ч., діал. Мішок.
Вузенький ворок — тісно тут мені,
щоб радість розпросторити. (П-1:135). ВРУНИ врун, мн., с.г. Густі сходи посівів.
...та сосни (ті, що соснами зовуться),
та тиша (ледве врунами зійшла). (ЗД:76). ВСЕБІДИ всебід, мн., інд.-авт. Похідне від все і біди.
Ачи твою подобу
збагнуть — бодай в передкінці життя?
Чи серцем не жахнут ся од ознобу
на цих всебідах? (П-1:83). ВСЕБІДИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і бідний.
Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий
нагірний, невірний, западистий рай,
всебідий, всегнівний, всещедрий, всекволий.
А що під
ВСЕБЕЗОДНЯ -і, ж., інд.-авт. Похідне від все і безодня.
Земля посовгнулась. Пливе
розщілиною всебезодні. (П-1:185). ВСЕБЕЗРУХ -у, ч., інд.-авт. Похідне від все, без і рух.
У штольнях ночей вертикальних
іде схарапуджене дляння
всебезруху... (П-1:87). ВСЕБЛАГІСТЬ -і, ж., інд.-авт. Похідне від все і благість.
Бо я між небом і землею
спинився в леті — посеред —
перед всеблагістю твоєю,
ждучи своїх страсних черед. (ЧТ:89). ВСЕВІДРАДА -и, інд.-авт. Похідне від все і відрада.
Треба щедро — серцем одним, устами
ледь розпуклими — розпелюстити втіхи гін,
всевідради! Сонце бо йде — за нами. (П-1:106);
Снують думок
ВСЕВІКНА всевікон, мн., інд.-авт. Похідне від все і вікна.
Заплакані вікна. Всевікна твої.
Готуйся до злету. Кінець животінню. (П-1:98). ВСЕВЕЛЬМОЖНИЙ (усевельможний), -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і вельможний – "знатний, могутній".
Розкоше світу, йми мене в полон,
адже і ти така, як я, порожня.
Тож полони мене,
ВСЕВЛАДНО присл., інд.-авт. Похідне від все і владно.
Коли прищухло довкруги, поближнє
усевладуще ревом так реве,
ану збагни — суворе ачи ніжне
те, що тебе всевладно так зове. (П-2:120). ВСЕГІН -гону, ч., інд.-авт. Похідне від все і гін.
Ця дорога вседороги
всенезустрічі — всегону.
Позирай із заквагону
за сузір'ям Козерога. (П-1:67). ВСЕГЛЯДНО присл., інд.-авт. Похідне від все і глядіти.
Снують думок рої,
котрим немає ради
(смертельні перепади!),
а сонце всевідради
всеглядно постає. (П-1:179). ВСЕГНІВНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і гнівний.
Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий
нагірний, невірний, западистий рай,
всебідий, всегнівний, всещедрий, всекволий.
А що під
ВСЕГОЛОДНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і голодний.
Народжені мої бажання,
усенестерпні, всеголодпі,
такі вітри зняли довкола,
що все несеться шкереберть. (П-2:195). ВСЕДОБРО -а, с., інд.-авт. Похідне під все і добро.
Спасенної тримайся криги,
пречистої тримайся туги,
шаленої тримайся муки
і так існуй — на вседобро. (П-2:83). ВСЕДОРОГА -и, ж., інд.-авт. Похідне від все і дорога.
Ця дорога вседороги
всенезустрічі – всегону.
Позирай із заквагону
за сузір'ям Козерога. (П-1:67);
Ламка і витка всеспадна
ВСЕДОРОГИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і дорогий.
Земля хитлива і плавка — вседорога і всепрощальна —
здоліла стати, щоб благальна помічена була рука. (П-2:147);
Який бо холод
ВСЕЗАДУМА -и, ж., інд.-авт. Похідне від все і задум.
Пірни
у всезадуму і збавляй безчасся. (П-1:178). ВСЕЗНИЩЕННИЙ (усезнищенний), -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і знищенний.
Підноситься душа моя розквітла,
запрагла йти у всезнищенну синь. (ЧТ:154);
Як розп'яття,
стриміє мій усезнищенний
ВСЕКВОЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і кволий.
Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий
нагірний, невірний, западистий рай,
всебідий, всегнівний, всещедрий, всекволий.
А що під
ВСЕМЕЖА -и, ж., інд.-авт. Похідне від все і межа.
Ти ще — ось-ось. Допіру-но ступив
за всемежу. (П-1:182). ВСЕМОЛОДИЙ -а,-е, інд.-авт. Похідне від все і молодий.
Усесвіту пустеля
небавом нас огорне,
і мертва не воскресне
всемолода біда. (П-1:212);
І хилячи всемолоде чоло,
пройти під поглядом,
ВСЕНАЧУВАННИЙ -а, -е, інд.- авт. Похідне від все і начуватися.
І торопкі всеначуванпі кроки,
то лис блукає — із хвостом рудим. (П-2:156). ВСЕНЕДОЧЕКАВШИСЯ дієприсл., док., інд.-авт. Похідне від все і не дочекатися.
Ну й долечка! Прождати на життя —
і всенедочекавшися — померти! (П-1:188). ВСЕНЕЖДАННИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і не ждати.
я забуваюся, коли цнота
пречистого пребілого паперу
почне мене, відкривши добру еру
натхнення в тиші, і коли мета
мене в полон імкне,
ВСЕНЕЗУСТРІЧ -і, ж., інд.-авт. Похідне від все і (не)зустріч.
Ця дорога вседороги
всенезустрічі — всегону.
Позирай із заквагону
за сузір'ям Козерога. (П-1:67);
Що мав — привиділось,
ВСЕНЕЗУСТРІЧ-ВСЕГІН -гону, ж., інд.-авт. Похідне від всенезустріч і всегін.
Ця дорога вседороги,
всепезустрічі- всегону,
позирай із зак-вагону
за сузір'ям Козерога. (П-1:118). ВСЕНЕПІЗНАНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і непізнаний.
...попелясті зозулі
вістили роки: жий однині
на всенепізнаній землі. (П-1:128). ВСЕНЕПОГАСНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і непогасний.
оце світіння полохких світань
світів жертовних, що мене запалює
всепепогаспим і ламким, як крига,
огнем співучих надторосів — криг.
ВСЕНЕПОКОРА -и, ж., інд.-авт. Похідне від все і непокора.
Страшна ковбаня — чорна і масна.
І дух тяжкий повзе, немов потвора,
в лещатах дум твоя всенепокора,
стою на кладці. Дозираю дна.
ВСЕНИЩІВНІСТЬ -ності, ж., інд.- авт. Похідне від все і нищити.
І ти збагнеш
обнавіснілу всенищівність роду. (П-1:144). ВСЕОБРІЙ -ю, ч., інд.-авт. Похідне від все і обрій.
Старечою ходою
із костуром — іще бриниш мені
всеобрієм. (П-1:182). ВСЕОБРУШАТИ -аю, -єш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від все і обрушати.
Та всеобрушає нестерпно
двопогляд. У ньому ти сущий,
померлий, пантруєш живого,
зориш за померлим — живий. (П-1:87). ВСЕОЧІ -чей, ми., інд.-авт. Похідне від все і очі.
Узорені, роздумані, прозорі —
вони одне високе чудування —
недоторканна є оця зчужілість
і всепрозріння добрих всеочей. (П-2:198). ВСЕПАМ'ЯТКИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і пам'яткий.
Володарю своєї смерті, доля —
всепам'ятка, всечула, всевидюща —
нічого не забуде, не простить. (П-1:144). ВСЕПЕКЕЛЬНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і пекельний.
Сяє срібне серце землі
всепекельними калюжами. (П-1:173). ВСЕПЕРЕЙМАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від все переймання.
Жду день при дні, та, мабуть, не діждусь
благословенного всепереймання —
життя і смерти, щастя і біди... (ЧТ:154). ВСЕПЕРЕЛЕТ -у, ч., інд.-авт. Похідне від все і перелет.
Це божевілля пориву, ця рвань
всеперелетів — з пекла і до раю,
це надвисання в смерть... (П-1:144). ВСЕПЕРЕЛЯК -у, ч., інд.-авт. Похідне від все і переляк.
Куди сховатись,
аби втекти глухонімого болю
і таємничого Всепереляку
і ницого рятунку Порожнеч? (П-1:136). ВСЕПОПЕРЕДУ присл., інд.-авт. Похідне під все і попереду.
Іду до вас -- ви всепопереду,
за заримим обрієм моїм. (П-2:78). ВСЕПРОЗРІННЯ -я, с., інд.-авт. Похіднс під все і прозріння.
На всерозхресті люті і жаху,
на всепрозрінні смертного скрику
дай мені, Боже, чесного шляху,
дай мені, Боже, гордого лику!
ВСЕПРОЩАЛЬНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і прощатися.
Земля хитлива і плавка — вседорога і всепрощальна —
здоліла стати, щоб благальна помічена була рука. (П-2:147). ВСЕПРОЩАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне під все і прощання.
Що мав – привиділось, причулося,
на всенезустріч, всепрощання. (П-1:199). ВСЕРОЗКРИЛЕННИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і розкрилити.
Моя душа, запрагла неба,
всерозкриленна, держить путь на стовп
веселого вогню... (4.1:25). ВСЕРОЗЛУКА -и, ж., інд.-авт. Похідне від все і розлука.
Сягни рукою — і не досягнеш
ні краю всерозлук, ні муки краю. (П-1:149). ВСЕРОЗХРЕСТЯ -я, с., інд.-авт. Похідне під все і хрест.
На всерозхресті люті і жаху,
на всепрозрінні смертного скрику
дай мені, Боже, чесного шляху,
дай мені, Боже, гордого лику! (П-1:153). ВСЕСАДНО присл., інд.-авт. Похідне під все і садний.
Меркавий місяць був посів
на всю околицю, всесадно
пишаючись і правив владно,
нічний мій сором чемно крив. (П-2:296). ВСЕСПАДНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і спадний.
О, прощавайте! Не стрітись удруге.
Ти всеспадна вже, дорого проваль! (П-1:86);
Ламка і витка всеспадна вседорога.
Дорога до Бога – ламка
ВСЕСПАЛЕННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від все і спалення.
Всеспалення Твоє автодафе —
перепочинок перед різнім святом,
як ворогу назвешся рідним братом
і смерк розсуне лірою Орфей. (П-1:134). ВСЕСПОГАДУВАТИ -ую, -єш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від все і спогадувати.
Як лев, що причаївся в хащах обрію,
заки й зблудив, отак і я валандаюсь,
від тебе відмежований навіки,
і
ВСЕТРИВОГА -и, ж., інд.-авт. Похідне від все і тривога.
Надимляється дорога
від диявола до Бога,
вслід ступає всетривога,
і спинилась біла смерть. (П-2:127);
О ця займанщина душі!
Спіши —
ВСЕЦАРСТВІЄ -я, с., інд.-авт. Похідне від все і царствіє.
Оце й бо він, твій люд. Оце й бо він, твій край.
Всецарствіє паскуд в сто горл реве: тримай. (П-2:192). ВСЕЧЕКАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від все і чекання.
Це все юрма. І ніч. І брат мій спить.
Росте під стелю всечекання. (П-1:164). ВСЕЧУЛИЙ -а, -е, дієпр., інд.-авт. Похідне від все і чути.
Володарю своєї смерті, доля —
всепам'ятка, всечула, всевидюща —
нічого не забуде, не простить. (П-1:144). ВСЕЩЕДРИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і щедрий.
Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий
нагірний, невірний, западистий рай,
всебідий, всегнівний, всещедрий, всекволий.
А що під
ВСПАК (успак), присл., розм. Назад; у протилежний бік.
Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий,
за голосом покори душа рушає вспак. (П-2:31);
Тільки сіль, і вода, і житняк,
і світанок,
ВТЕКИ мн., інд.-авт. Похідне від втеча.
Коли докучили ці втеки —
в лет, до вогненної пащеки.
Як він ощирився,
стозмій! (П-1:73). ВТЕЛЮЩИТИ -щу, -щиш, док., перех., фам., перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не дуже потрібна.
Якась лежить на нас печаль.
І чим ми Бога
ВУРДА -и, ж., зах. Варений невитриманий сир.
Вода – як вурда переляку. (ЗД:63). ВУРДАЛАК -а, ч. У деяких слов'янських народів мертець, що виходить вночі з могили, щоби ссати кров людей, які сплять; вампір, упир.
І сниться сон, і тихе бдіння
мене колошкає, мов мак,
з небес
ВУРДИТИСЯ -диться, недок, перех. Те саме, що скипатися.
Ой жаль стоїть по всіх, кутках,
ой фіолетний жаль,
і трясця садить гопака,
і вурдиться печаль. (ЗД:89). ВШРУБОВУВАТИСЯ -юсь, -єшся, недок., перех., інд.-авт. Увіходити, вгвинчуватися у що-небудь.
Вшрубовувався дим,
вшрубовувались сосни в грудневе
небо, у громаддя хмар громадяться чорними
|
|
|