(грец. akantha — колючка, терен), -а, ч.,
1. бот. Трав'яниста рослина родини акантових, поширена в районі Середземномор'я.
2. архт. Прикраса на капітелях колон коринфського ордера, а також у різних видах орнаменту у формі стилізованих листків та стебел аканта.
В квадратах жертв — чистописом журби —
усепокора, майже невідпорна.
Свічадо спить. У ньому спить свіча,
розплатана метеликом,
акантом. (П-1:59);
Там мармуровий вруниться
акант,
різьбленими лопоче язиками... (П-1:61).
В iнших словниках: знайдено 7 збігiв