/
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
КАНТ (Kant)
Іммануїл, 1724-1804, нім. філософ, засновник трансцендентального ідеалізму; проголошував, нібито пізнання можливе тому,
КАНТАБРІЯ автономна обл. Іспанії, у Кантабрійських г., на узбережжі Біскайської зат.; 5,3 тис. км2, 539 тис. мшк.; адміністративний центр
КАНТАБРІЙСЬКІ ГОРИ в Іспанії, стрімко спускаються до Біскайської зат.; вис. до 2648 м (вершина Торре-де-Серредо в масиві Пікос-де-Европа); на пн.
/
Орфографічний словник української мови/
КАНТ Кант
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
КАНТ кант 1
іменник чоловічого роду
стрічка; облямівка
кант 2
іменник чоловічого роду
урочиста пісня
КАНТАБІЛЕ канта
/
Українсько-російський словник/
КАНТОН
, КАНТОНАЛЬНИЙ кантональный
КАНТОР церк.
кантор
КАНЦЕЛЯРІЯ канцелярия
/
Словник синонімів Караванського/
КАНТ облямівка; (дошки) ребро, пруг; МИСТ. канта, пісня; кантик.
КАНТОН див. ОКРУГА.
КАНТОР див. ХОРИСТ; (у синагозі) головний співак.
/
Словник іншомовник слів/
КАНТ дискант; ч.
(1)
(гр.)
1. Кольоровий шнурок або вузька смужка тканини іншого кольору, яку вшивають у борти, у шви одягу;
КАНТАБІЛЕ кантабіле
(італ., букв. - співучий, наспівний)
1. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору).
2. Музичний твір
КАНТАЛУПА канталупа; ж.
(лат.)
1. Сорт дині кулястої або плескатої форми.
2. Плід цієї рослини, що має м'яку бородавчасту шкіру. Від
/
Енциклопедія політичної думки/
КАНТ Кант Іммануїл (1724–1804) - німецький філософ. Народився і помер у Кенігсберзі (Східна Пруссія). Найвідоміші його твори – три
/
Eкономічна енциклопедія/
КАНЦЕЛІНГ рос. канцелинг
і Граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт під завантаження, після закінчення якого фрахтувальник
КАНЦЕЛЯРІЯ рос. канцелярия
підрозділ установи (організації, підприємства), що відає діловодством, службовим листуванням, оформленням
/
Архітектура і монументальне мистецтво/
КАНТАБІЛЬНОСТЬ (фр. — пісня)
Особлива якість музикальності, співучості художньої форми, її спрямованості, переходів від одного елемента до
/
Музичні терміни/
КАНТ (лат. cantus - пісня) - старовинна триголосна куплетна пісня, яка виконувалась ансамблем співаків або хором без інструментального
КАНТАДЖИРО (від іт. cantare - співати та giro - подорож) - пересувний конкурс - фестиваль італійських естрадних співаків і пісень.
КАНТЕЛЕ (kantele) - карельський та фінський народний струнний щипковий інструмент, подібний до гуслів, канеля, канклес.
/
Словник іншомовних соціокультурних термінів/
КАНТРІ (від англ. countri - сільський, селянський)
поняття, яке означає традиційну пісенно-інструментальну музику сільських районів,
/
Літературне слововживання/
КАНТАР
, КАНТОР КАНТАР – КАНТОР
Кантар, -а. 1. Одиниця маси в багатьох країнах Середземномор’я та Близького Сходу. 2. Ручна
КАНЦ... Перша частина складних слів, що відповідає слову канцелярський; пишеться разом: канцприладдя, канцтовари.
КАНЦЕЛІНГ -у. У мореплавстві – граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт для завантаження, після чого фрахтувальник має
/
Неправильно — правильно. Волощак/
КАНЦЕЛЯРСЬКІ ПРИЛАДДЯ Канцелярське приладдя
/
Словник англіцизмів/
КАНТРІ л.н.а. «народна музика сільських районів США» - амер. country < амер. country music «тс» /Webster,521/, від англ. country
КАНЦЕЛІНГ «крайній строк прибуття зафрахтованого судна для завантаження» - canceling /APMC,101/ < англ. cancel «касувати, анулювати».
В iнших словниках: знайдено 29 збігiв