Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект Зробити закладку

  
ridnamova.org →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E


КАР

-а, ч. Римський імператор, 282-283 pp. н.е., підкорив Месопотамію, за переказами вбитий блискавкою у таборі на березі Тигру. І снився Кар — зажурений такий, немов отетерілий од докуки, допоки мати заламає руки, наш гріх, відпустить Бог усеблагий. (П-2:128).

В iнших словниках: знайдено 48 збігiв


/Словник синонімів Полюги/
КАРА (здійснення на комусь якогось засуду) покарання, покута, (жорстока) розправа.
КАРАТИ (здійснювати кару) підсил. розправлятися з ким, (з метою відівчити від чогось) провчити, (зі знущаннями) мочити.
КАРНИЙ (який стосується судових органів) кримінальний.

/УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
КАР цирк льодовиковий.
КАРА-БОҐАЗ-ҐОЛ територія екологічної катастрофи на узбережжі Каспійського м., в Туркменістані; колись затока-лагуна, 1980 відгороджена від моря …
КАРА-МУСТАФА бл. 1620 або бл. 1634-83, турец. вел. візир з 1676; 1683 командував походом на Відень, зазнав поразки від Яна III Собєського.

/Орфографічний словник української мови/
КАР кар вигук незмінювана словникова одиниця
КАР-КАР кар-ка
КАРА ка

/Українсько-російський словник/
КАРА наказание, (суровое) кара; взыскание (за невыполнение чего-н.); (лишение жизни и перен.) казнь; (отплата) отмщение, торж. …
КАРАБІН карабин
КАРАБІНЕР карабинер

/Словник синонімів Караванського/
КАРА (призначена кому) покарання, покара; (дія) КАРАННЯ; (тілесна) екзекуція; (грошова) штраф, пеня, р. гривна; (дисциплінарна) …
КАРАБІН гвинтівка, кріс, жм. карабінка.
КАРАКУЛЬ смушок.

/Словник іншомовник слів/
КАР ч. (нім.) чашоподібна заглибина біля вершини гори, що утворюється під впливом морозного вивітрювання.
КАРА-КУРТ (тюрк., кара - чорний і курт - комаха) отруйний павук. Поширений у Північній Африці, Південній Європі, Середній Азії. Особливо …
КАРАБІН карабін; ч. (фр.) 1. Гвинтівка з укороченим стволом, 2. Мисливська рушниця. 3. Гачок, зачіпка в ланцюжках, повідках з пружною …

/Крилаті вислови/
КАРФАГЕН ПОВИНЕН БУТИ ЗРУЙНОВАНИЙ Вислів належить державному діячеві Стародавнього Риму Катомові Старшому (234-149 до н. е.), який кожну свою промову в сенаті …
КАРИ ЄГИПЕТСЬКІ Вираз походить з біблійного міфу про десять кар, яким бог піддав Єгипет за відмову фараона звільнити іудеїв з полону: перетворив …

/Власні імена людей/
КАРЛ Карл, Карло запозичене: нім. Karl; італ. Carlo; двн. karl — тямущий чоловік. Та сталося: і приязнь, і любов Знайшов юнак у …
КАРЛ Карл, Карло запозичене: нім. Karl; італ. Carlo; двн. karl — тямущий чоловік. Та сталося: і приязнь, і любов Знайшов юнак у …
КАРМІЯ слов., нов.; скороч. від рос. Красная А р м и я.

/Енциклопедія політичної думки/
КАРЛАЙЛЬ ТОМАС (1795–1881) - англійський історик і соціальний критик. Карлайль був сином каменяра і фермера з Дамфрисшира, він навчався в …

/Eкономічна енциклопедія/
КАРАНТИННЕ СВІДОЦТВО рос. карантинное свидетельство Див. Свідоцтво карантинне.
КАРАТ рос. карат 1. Міра, що використовується у ювелірній справі для визначення маси дорогоцінного каміння й перлів. 2. Одиниця ваги …
КАРБОВАНЕЦЬ рос. рубль назва грошової одиниці у дореволюційній Росії, СРСР. Уперше згадується в XIII ст. До середини XV ст. в обігу були …

/СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)/
КАРАФКА див. ампулка

/Архітектура і монументальне мистецтво/
КАРА-ХАФУ (яп. — китайська арка) Фронтон із зігнутими схилами у палацових і культових будівлях. Характерний для Японії.
КАРАДАМ Народний житловий будинок в Азербайджані.
КАРАКАМІ (яп. — паперова стіна) 1. Розсувна перегородка між сусідніми приміщеннями японського будинку. 2. Спеціальний промаслений …

/Музичні терміни/
КАРІЙОН (фр. carillon - передзвін) - 1. Ударний музичний інструмент, комплект настроєних відповідним чином невеликих дзвонів, інколи з …
КАРМАНЬЙОЛА (фр. Carmagnola - назва міста в П’ємонті) - французька народна бойова пісня - танець кінця XVIII ст.
КАРНАЙ узбецька і таджицька латунна труба довжиною 2-3 метри, без пальцевих отворів. Звук міцний і низький, діапазон обмежений кількома …

/Словник іншомовних соціокультурних термінів/
КАРАОКЕ (яп.) 1) функція, яка реалізується в деяких звукостворювальних пристроях і дає можливість виокремити у фонограмі тільки …
КАРНАВАЛ (від фр. carnaval, італ.сarnevale: carne - м'ясо + vale - прощай) вид народного свята з вуличними процесіями, театралізованою …

/Літературне слововживання/
КАРАБІНЕРНИЙ , КАРАБІНЕРСЬКИЙ         КАРАБІНЕРНИЙ – КАРАБІНЕРСЬКИЙ         Карабінерний. Який складається з карабінерів, належить до карабінерів – відбірних …
КАРБОНАД , КАРБОНАТ , КАРБОНІТ         КАРБОНАД – КАРБОНАТ – КАРБОНІТ         Карбонад, -у. Делікатесний продукт із свіжого філе свинини.         Карбонат, …
КАРБЮРАЦІЙНИЙ , КАРБЮРАТОРНИЙ         КАРБЮРАЦІЙНИЙ – КАРБЮРАТОРНИЙ         Карбюраційний. Який стосується карбюрації: карбюраційний …

/Неправильно — правильно. Волощак/
КАРДИНАЛЬНО ВІДМІННІ ЗАХОДИ Суттєво відмінні заходи
КАРТАВІСТЬ Гаркавість
КАРТАВИЙ ВОЖДЬ Гаркавий вождь

/Словник англіцизмів/
КАРАГЕН «вид червоних морських водоростей» - carrag(h)een < англ. Carragheen moss «карагенський мох», від назви ірландського міста …
КАРАВАНІНГ «вид автотуризму» - caravaning < англ. caravan «дім-фургон». Наведене в СІС значення англіцизму «караванінг» «пересувний …
КАРБОРУНД «сполука кремнію з вуглецем» - амер. carbo-rundum [1893] < англ. carbon «вуглець» і англ. corundum «корунд». Термін створив …

/Словник-антисуржик/
КАРМАН кишеня
КАРТОФЕЛЬНИЙ картопляний
КАРТОШКА картопля, бараболя
Латинська транскрипцiя: [kar]
→ КАРІАТИДИ (грец. karyatides – карійські діви), каріатид, ж., архт. Вертикальна підпора (колона) у вигляді жіночої постаті, що підтримує перекриття. Й самим …
← КАНТ (< лат. cantus — спів, пісня), -а, ч. Жанр давньої одичної поезії, віршований твір, складений з нагоди урочистої події чи свята; хорова пісня без …



© www.ridnamova.org - 2010