/
Словник синонімів Полюги/
КАРА (здійснення на комусь якогось засуду) покарання, покута, (жорстока) розправа.
КАРАТИ (здійснювати кару) підсил. розправлятися з ким, (з метою відівчити від чогось) провчити, (зі знущаннями) мочити.
КАРНИЙ (який стосується судових органів) кримінальний.
/
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
КАР цирк льодовиковий.
КАРА-БОҐАЗ-ҐОЛ територія екологічної катастрофи на узбережжі Каспійського м., в Туркменістані; колись затока-лагуна, 1980 відгороджена від моря
КАРА-МУСТАФА бл. 1620 або бл. 1634-83, турец. вел. візир з 1676; 1683 командував походом на Відень, зазнав поразки від Яна III Собєського.
/
Орфографічний словник української мови/
КАР кар
вигук
незмінювана словникова одиниця
КАР-КАР кар-ка
КАРА ка
/
Українсько-російський словник/
КАРА наказание, (суровое) кара; взыскание (за невыполнение чего-н.); (лишение жизни и перен.) казнь; (отплата) отмщение, торж.
КАРАБІН карабин
КАРАБІНЕР карабинер
/
Словник синонімів Караванського/
КАРА (призначена кому) покарання, покара; (дія) КАРАННЯ; (тілесна) екзекуція; (грошова) штраф, пеня, р. гривна; (дисциплінарна)
КАРАБІН гвинтівка, кріс, жм. карабінка.
КАРАКУЛЬ смушок.
/
Словник іншомовник слів/
КАР ч.
(нім.)
чашоподібна заглибина біля вершини гори, що утворюється під впливом морозного вивітрювання.
КАРА-КУРТ (тюрк., кара - чорний і курт - комаха)
отруйний павук. Поширений у Північній Африці, Південній Європі, Середній Азії. Особливо
КАРАБІН карабін; ч.
(фр.)
1. Гвинтівка з укороченим стволом, 2. Мисливська рушниця.
3. Гачок, зачіпка в ланцюжках, повідках з пружною
/
Крилаті вислови/
КАРФАГЕН ПОВИНЕН БУТИ ЗРУЙНОВАНИЙ Вислів належить державному діячеві Стародавнього Риму Катомові Старшому (234-149 до н. е.), який кожну свою промову в сенаті
КАРИ ЄГИПЕТСЬКІ Вираз походить з біблійного міфу про десять кар, яким бог піддав Єгипет за відмову фараона звільнити іудеїв з полону: перетворив
/
Власні імена людей/
КАРЛ Карл, Карло
запозичене: нім. Karl; італ. Carlo; двн. karl — тямущий чоловік.
Та сталося: і приязнь, і любов
Знайшов юнак у
КАРЛ Карл, Карло
запозичене: нім. Karl; італ. Carlo; двн. karl — тямущий чоловік.
Та сталося: і приязнь, і любов
Знайшов юнак у
КАРМІЯ слов., нов.; скороч. від рос. Красная
А р м и я.
/
Енциклопедія політичної думки/
КАРЛАЙЛЬ ТОМАС (1795–1881) - англійський історик і соціальний критик. Карлайль був сином каменяра і фермера з Дамфрисшира, він навчався в
/
Eкономічна енциклопедія/
КАРАНТИННЕ СВІДОЦТВО рос. карантинное свидетельство
Див. Свідоцтво карантинне.
КАРАТ рос. карат
1. Міра, що використовується у ювелірній справі для визначення маси дорогоцінного каміння й перлів. 2. Одиниця ваги
КАРБОВАНЕЦЬ рос. рубль
назва грошової одиниці у дореволюційній Росії, СРСР. Уперше згадується в XIII ст. До середини XV ст. в обігу були
/
СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)/
КАРАФКА див. ампулка
/
Архітектура і монументальне мистецтво/
КАРА-ХАФУ (яп. — китайська арка)
Фронтон із зігнутими схилами у палацових і культових будівлях. Характерний для Японії.
КАРАДАМ Народний житловий будинок в Азербайджані.
КАРАКАМІ (яп. — паперова стіна)
1. Розсувна перегородка між сусідніми приміщеннями японського будинку.
2. Спеціальний промаслений
/
Музичні терміни/
КАРІЙОН (фр. carillon - передзвін) - 1. Ударний музичний інструмент, комплект настроєних відповідним чином невеликих дзвонів, інколи з
КАРМАНЬЙОЛА (фр. Carmagnola - назва міста в П’ємонті) - французька народна бойова пісня - танець кінця XVIII ст.
КАРНАЙ узбецька і таджицька латунна труба довжиною 2-3 метри, без пальцевих отворів. Звук міцний і низький, діапазон обмежений кількома
/
Словник іншомовних соціокультурних термінів/
КАРАОКЕ (яп.)
1) функція, яка реалізується в деяких звукостворювальних пристроях і дає можливість виокремити у фонограмі тільки
КАРНАВАЛ (від фр. carnaval, італ.сarnevale: carne - м'ясо + vale - прощай)
вид народного свята з вуличними процесіями, театралізованою
/
Літературне слововживання/
КАРАБІНЕРНИЙ
, КАРАБІНЕРСЬКИЙ КАРАБІНЕРНИЙ – КАРАБІНЕРСЬКИЙ
Карабінерний. Який складається з карабінерів, належить до карабінерів – відбірних
КАРБОНАД
, КАРБОНАТ
, КАРБОНІТ КАРБОНАД – КАРБОНАТ – КАРБОНІТ
Карбонад, -у. Делікатесний продукт із свіжого філе свинини.
Карбонат,
КАРБЮРАЦІЙНИЙ
, КАРБЮРАТОРНИЙ КАРБЮРАЦІЙНИЙ – КАРБЮРАТОРНИЙ
Карбюраційний. Який стосується карбюрації: карбюраційний
/
Неправильно — правильно. Волощак/
КАРДИНАЛЬНО ВІДМІННІ ЗАХОДИ Суттєво відмінні заходи
КАРТАВІСТЬ Гаркавість
КАРТАВИЙ ВОЖДЬ Гаркавий вождь
/
Словник англіцизмів/
КАРАГЕН «вид червоних морських водоростей» - carrag(h)een < англ. Carragheen moss «карагенський мох», від назви ірландського міста
КАРАВАНІНГ «вид автотуризму» - caravaning < англ. caravan «дім-фургон».
Наведене в СІС значення англіцизму «караванінг» «пересувний
КАРБОРУНД «сполука кремнію з вуглецем» - амер. carbo-rundum [1893] < англ. carbon «вуглець» і англ. corundum «корунд».
Термін створив
/
Словник-антисуржик/
КАРМАН кишеня
КАРТОФЕЛЬНИЙ картопляний
КАРТОШКА картопля, бараболя
В iнших словниках: знайдено 48 збігiв