Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект Зробити закладку

  
ridnamova.org →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E


КЛУС

-у, ч. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись. Так кінь переходить з клусу в галоп. В перебіжні трави. (Т.1, кн.2:77); Я п'яний тугою твоєю, а потім клус алюр галоп тебе за власною межею спіткає. І тоді — потоп. (П-2:133).

В iнших словниках: знайдено 3 збіга


/Орфографічний словник української мови/
КЛУС клус іменник чоловічого роду
КЛУСА клу
КЛУСОМ клу
Латинська транскрипцiя: [klus]
→ КЛЮЧИНА -и, ж. Жердина, за допомогою якої притискають солому на скиртах або на солом'яній покрівлі. Дерева — в маячні. Шалене лопотіння дощу — об шиби, …
← КЛЕЙТУХ -а, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула. Цілику вірний — …



© www.ridnamova.org - 2010