Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект Зробити закладку

  
ridnamova.org →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E


КМЕТЬ

-я, ч., заст. Селянин-хлібороб. Де Віфлеєм твій? Де волові ясла? Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185); Тримайся, кметю! Зрадні сльози витри і, усамітнений, досатаній. (ЧТ:185).

В iнших словниках: знайдено 5 збігiв


/Орфографічний словник української мови/
КМЕТ кмет іменник чоловічого роду, істота селянин іст.
КМЕТЬ кметь іменник чоловічого роду, істота селянин іст.
КМЕТУВАТИ кметува

/Українсько-російський словник/
КМЕТ см. кметь
КМЕТЬ устар.; = кмет крестьянин
Латинська транскрипцiя: [kmet]
→ КНАСТЕР (нім. Knaster) -а, ч. Сорт доброго міцного тютюну. І мерва дум, ночима перетерта, нестерпно ліловіла, ніби кнастер. (ЗД:98).
← КЛЮЧИНА -и, ж. Жердина, за допомогою якої притискають солому на скиртах або на солом'яній покрівлі. Дерева — в маячні. Шалене лопотіння дощу — об шиби, …



© www.ridnamova.org - 2010