Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект Зробити закладку

  
ridnamova.org →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E


КОЛИБА

-и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. О світе! світе! Передсвіт заллє прозрілі шиби, і сонце піднесе в зеніт сон нашої колиби. (ЧТ:181).

В iнших словниках: знайдено 5 збігiв


/Орфографічний словник української мови/
КОЛИБА коли
КОЛИБАЇВКА Колиба
КОЛИБАЇВСЬКИЙ колиба

/Українсько-російський словник/
КОЛИБА этн. колыба

/Архітектура і монументальне мистецтво/
КОЛИБА (укр.) Тимчасове житло чабанів і лісорубів у вигляді куреня, який звичайно виконувалось з кілків і гілок. Був поширений на …
Латинська транскрипцiя: [kolyba]
→ КОЛИВО -а, с., церк. Обрядова поминальна кутя чи каша з пшениці, рису та ін. Не ремствуй, що забідний був ужинок, Зате тяжкий. Як коливо – тяжкий. …
← КОВБАНЯ і, ж. 1. Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом. 2. Глибоке місце, яма в річці, озері тощо. Он той кужіль, що пряла …



© www.ridnamova.org - 2010