Ці два слова — немов камінь спотикання для тих, що негаразд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, де треба: «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві», — читаємо в рецензії; «Мені ще не випадало пригоди їздити до Ужгорода», — чуємо з уст.

Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова случай: «При нагоді я скористаюсь вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам’ятати, що іменник нагода означає «випадок» (здебільшого сприятливий): «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: «Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї…» (І. Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: «Кожна пригода — до мудрості дорога» (прислів’я), або й на лихо: «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов’язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники до російських быть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» (історична дума).

Іменник пригода може означати також потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), — від чого є вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).

Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: «Словник має стати в пригоді…», «Не випадало ще нагоди їздити…».