ІІАСОКА сукров|ат|иця, ропа; Р. кров. ІГРАШКА забавка, цяцька, лялька, цяцянка, виграшка; Р. забава; П. жарт. ІГУМЕН отець-ігумен, настоятель, отець-настоятель, старший чернець, архимандрит, (католицький) абат; жм. гумен. ІГУМЕНЯ мати-ігуменя, настоятелька, мати-настоятелька, чернеча мати, черниця-мати, (католицька) абатиса; гуменія. ІДІОМА літ., зворот, вираз, вислів, конструкція; ідіом. ІДІОТ недоумок, йолоп, слабий на голову, маніяк, кретин; ЛАЙ. дурень, бевзь, бовдур. ЇДАК їдець, п. рот; (охочий до їжі) ласун, ласій, їдун, вул. жерун; (з вишуканим смаком) гурман. ІДЕАЛ (високий) мета, прагнення; ПОБ. досконалість, довершеність; (хто) взірець , приклад, кращий з кращих; мн. ІДЕАЛИ, стандарти досконалисти. ІДЕАЛІЗУВАТИ бачити в рожевому світлі, дивитися крізь рожеві окуляри, (кого) с. боготворити; п-к –УЮЧИЙ, що ідеалізує, готовий ідеалізувати. ІДЕАЛЬНИЙ нереальний, абстрактний, Уявний, ілюзорний; (близький до ідеалу) бездоганний, ДОСКОНАЛИЙ, довершений, взірцевий, відмінний, чудовий, найкращий, сил. незрівнянний, неперевершений, неземний. ІДЕЙНИЙ (вишкіл) ідеологічний; П. проґресивний, передовий; (відданий ідеалу) не корисливий, безкорисливий, не зажерливий, не шкурницький, не користолюбний. ІДЕНТИФІКУВАТИ ототожнювати, уподібнювати; (особу) упізнавати, засвідчувати. ІДЕНТИЧНИЙ тотожний, однаковий, такий самий, ід. з одного тіста; (- значення) еквівалентний, однозначний, рівнозначний. ІДЕОЛОГІЯ світогляд, світорозуміння; погляди, переконання; (учення) доктрина, догмати, канони, принципи, постуляти; пор. КОНЦЕПЦІЯ. ІДЕЯ поняття, уявлення; думка, погляд, міркування; (проєкт) задум; (суть задуму) стрижень; (твору) думка; (винаходу) засада, принцип, суть. ЇДКИЙ (дим) ядучий, гризький; (запах) гострий; (- слова) колючий, ущипливий, уїдливий, дошкульний; (розчин) тех. витравний. ІДОЛ бовван, божок, напівбог; (хто) кумир, божество, ікона; (річ) фетиш. ЇДЬ Г. отрута, трутизна; (у мові) ядучість, ущипливість. ЇДЬМА пр., (із сл. їсти) їдом, поїдом, їдцем; (із сл. жерти) жерцем. ЇЖА (харчування) харчі, продовольство, провізія, провіянт, жм. живність; (з неба) ур. манна; (варена) вариво, страва, потрава, наїдки, їдження, ж. трапеза, р. їдло, їство, їстиво; (худобі)
ЇЖАКУВАТИЙ (волос) настовбурчений, наїжачений, наїжений, щетинястий. ЇЖИТИСЯ (- волос) гороїжитися, стовбурчитися, настовбурчуватися, дибитися; П. БУНДЮЧИТИСЯ; їжачитися. ЇЗДЕЦЬ верхівець, вершник, ок. їздовий, д. їздун. ЇЗДИТИ роз'їздити, роз'їжджати; (світами) подорожувати, мандрувати, г. вандрувати; (часто бувати) вчащати, відвідувати; (за графіком) курсувати. ЇЗДНЯ див. ЇЗДА і ДОРОГА. ІЗОЛЬОВАНО пр., відокремлено, відособлено, окремо, осібно, відрубно. ІЗОЛЮВАТИ відрізувати від світу; (від чого) відгороджувати, відокремлювати, відособлювати, відтинати шляхи; (позбавляти волі) АРЕШТОВУВАТИ. ІЗОЛЮВАТИСЯ недок. і док., відокремлюватися, відокремитися; (від світу) усамотнитися; (від небажаних гостей) забарикадуватися. ІЗОЛЯЦІЯ ізолювання; відокремлення, відгородження, відособлення; (злодія) ЮР. арешт; (хворих) карантин; П. самотність, самота; (самочинна) відлюдництво. ЇЙ-БОГУ! ЇЙ-БО! бігме! присть-їйбо! присяй-Богу! Бог мені свідок! ІКОНА образ; (хто) кумир, божество, ідол; мн. ІКОНИ, жм. боги, святі. ІКС МАТ. як ім. невідоме; ПОБ. інкогніто, незнайомець, як ім. невідомий. ІЛЮЗІЯ міраж, омана, облуда, р. злуда; мн. ІЛЮЗІЇ, (марні) мрії, надії, сподівання. ІЛЮЗОРНИЙ примарний, нереальний, іраціональний, уявний; оманливий, облудний. ІЛЮСТРАЦІЯ (у друк, тексті) малюнок; (для унаочнення) приклад, типовий випадок; (з висловів) цитата; (дія) ілюстрування. ІМ'Я імення, ймення, наймення; поет. імено; (прибране) псевдонім, г. псевдо; (речей) назва, назвище, р. назвисько, сов. найменування; П. слава, репутація, популярність, авторитет, зап. імідж. ІМІДЖ зп., у. образ, П. ім'я, репутація, реноме, лице , фр. честь мундира. ІМІТАЦІЯ підробка; (дія) копіювання, наслідування, неґ. мавпування; МУЗ. повтор. ІМІҐРАНТ переселець, бук. вселений, зап. переселенець; нетутешній, немісцевий, чужоземець; ЗАЙДА; (примусовий) вигнанець. ІМЕНИТИЙ (шляхтич) родовитий, знатний, р. кревний; П. славний, славетний. ІМЕНУВАТИ називати, звати, жм. кликати, зст. нарікати; (ким, на письмі) писатися; (шанобливо) величати, титулувати; док. НАЙМЕНУВАТИ, охрестити. ІМЛА мла, туман, морок, мряка, г. паморока, (у спеку) д. юга; пор. МАРИВО. ІМЛИСТИЙ млистий, туманний, замрячений, затуманений. ІМОВІРНИЙ ймовірний, правдоподібний; (здійсненний) можливий; пор. ВІРОГІДНИЙ. ІМПОЗАНТНИЙ (вигляд) презентабельний, показний, солідний, статечний, поважний; (- фігуру) ставний, поставний, статурний. ІМПОНУВАТИ ПОДОБАТИСЯ, викликати симпатію, справляти враження. ІМПУЛЬС поштовх; (зовнішній) заохота, заохочення, спонука, стимул; (внутрішній) поривання, порив. ІМУНІТЕТ (до хвороб) стійкість, несприйнятливість; (посла) недоторканність. ІМУННИЙ (до хвороби) несприйнятливий; (- сироватку) здатний імунізувати. ІМУЩИЙ кн., майновитий, багатий, маєтний, заможний, о. з грошима, з майном, з капіталом; ід. ВЛАСТЬ імущий, можновладець, владоможець, сильний світу сього. ІНІЦІЯТИВА почин, перший крок ; (у ділі) заповзятливість, зарадність, енергійність, сов. підприємливість. ІНІЦІЯТИВНИЙ зарадний, енергійний, заповзятливий, винахідливий; жм. промітний, скорохвацький. ІНІЦІЯТОР піонер, зачинатель, засновник, основоположник. ІНАВГУРАЦІЯ ІНАУГУРАЦІЯ, (президента) заприсяження, (царя) коронування, коронація. ІНАКШЕ пр., не так, по-іншому, по-інакшому, в інший спосіб, р. інак, інако; ЯК СП. а то, а коли ні, то, у противному разі. ІНАКШИЙ не цей, інший, не такий, ід. не з такого тіста, р. такий; не подібний, не схожий. ІНВАЛІД КАЛІКА, як ім. непрацездатний. ІНДЕ пр., (де) не тут, в іншому місці, деінде; місцями, подекуди, де-не-де; (куди) в інше місце, кудиінде. ІНДЕКС (товарів) покажчик, список, перелік; ЕК. показник; БІБЛ. код, шифр. ІНДИВІД ІНДИВІДУУМ, особа, особистість, персона, жм. душа, як ім. смертний; (істота) сов. особина, особ; неґ. тип, суб'єкт; (яскравий) феномен. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ особистий, персональний, приватний; (стиль) ориґінальний, самобутній; (- власність) одноосібний, не колективний. ІНДИФЕРЕНТНИЙ байдужий, незацікавлений, невтральний, безсторонній; (- силу дії) недійовий. ІНЕРТНИЙ бездіяльний, не діяльний, не рухливий, не активний, пасивний, малорухливий, малоактивний; жм. флегматичний, сонний. ІНЕРЦІЯ ФІЗ. збереження набутого стану; У ФР. звичка ; (інертність) бездіяльність, нерухливість, обр. летаргія. ІНЖИР (дерево) смоква, смоківниця, фіґове дерево; (ягода) фіґа, смоква, винна ягода. ІНКВІЗИЦІЯ ІСТ. святий суд; П. катування, тортури; У ФР. гоніння, переслідування, обр. полювання на відьом. ІНКОЛИ іноді, часом, деколи, порою; (час від часу) вряди-годи, подеколи, колине-коли, часами, ід. нема, нема та й. ІНКОҐНІТО пр., потай, потайки, таємно, потаємно, секретно, замасковано, під маскою, неофіційно, приховано; ЯК ІМ. законспірований, невідомий, ікс. ІНКРИМІНУВАТИ (кому що) ставити за провину, винувати кого в чому, оскаржувати кого за що, висувати звинувачення проти кого; п-к -УЮЧИЙ, що інкримінує, інкримінаційний, (хто) винувач, обвинувач. ІНОВІРЕЦЬ (у мусулман) ґяур, (у нас) басурман, жм. турок, о. не нашої віри. ІНОДУМЕЦЬ інакодумець, дисидент, опозиціонер, протестант, вільнодумець, рел. ГЕРЕТИК. ІНОЗЕМЕЦЬ чужинець, чужоземець; пор. ІМІҐРАНТ, ЗАЙДА. ІНОЗЕМНИЙ чужинецький, чужинницький, чужоземний, чужий, поет. чужосторонній, жм. ненаш, ненаський; (- річ) закордонний, заморський; (текст) іншомовний. ІНСПІРУВАТИ надихати, запалювати, збуджувати, окриляти, п. заражати чим; (погляди) навівати, навіювати, накликати; (вчинки) підбурювати ІНСПЕКТОР контролер, ревізор; (друкованих текстів) цензор; ПРИБ. наглядач. ІНСПЕКЦІЯ нагляд, контроль, перевірка; (преси) цензура; інспектура. ІНСТИНКТ підсвідомість, о. шосте почуття, фр. серце ; п! ІНТУЇЦІЯ. ІНСТИНКТИВНИЙ підсвідомий, рефлективний; (спонтанний) мимовільний, імпульсивний, не навмисний; (здогад) інтуїтивний; г. інстинктовий. ІНСТИТУЦІЯ установа, ЗАКЛАД; (медична) клініка, шпиталь, лікарня. ІНСТРУКТОР учитель, лектор; (у спорті) тренер; (у чужих військах) радник. ІНСТРУКТУВАТИ вказувати, показувати, давати вказівки ; тренувати, навчати, школити, с. муштрувати; (необізнаних) ознайомлювати; пор. ГОТУВАТИ. ІНСТРУКЦІЯ вказівка, настанова, директива, припис, рекомендація, порада. ІНСТРУМЕНТ знаряддя, д. знаряд, жм. струмент; ЗБ. приладдя ; П. засіб ; пор. ПРИЧАНДАЛЛЯ. ІНТЕЛІҐЕНТНИЙ (хто) освічений, культурний, розвинений, с. ерудований. ІНТЕЛЕКТ розум, глузд, тяма; жм. мозок, голова; П. кмітливість, тямущість; З.П. здатність мислити; п! СВІДОМОСТЬ. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ (розвій) розумовий, духовий, сов. духовний; здатний мислити. ІНТЕНСИВНИЙ (рух) напружений, посилений; (колір) густий, яскравий, шпаркий. ІНТЕРВ'Ю див. РОЗМОВА; (з широкою авдиторією) прес-конференція. ІНТЕРВАЛ (лінійний) проміжок; (часу) перерва, павза. ІНТЕРВЕНЦІЯ БУК. втручання; П. аґресія, вторгнення, вдертя, інвазія. ІНТЕРЕС Б. З. діло, справа; (у комерції) вигода, хосен.
цікавість, допитливість, бажання знати; зацікавленість, зацікавлення. ІНТЕРНАТ гуртожиток, з. бурса; (школа) пансіон; (сиротинець) патронат. ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ міжнародній, міжнаціональний, міждержавний; (форум) всесвітній, світовий, вселюдський; (- проблеми) ґльобальний, сов. глобальний. ІНТЕҐРУВАТИ об'єднувати, збирати докупи, зливати водно; мт. знаходити інтеграл; п-к -УЮЧИЙ, здатний інтегрувати, -граційний, мат. -ґрувальний, (річ) -ґратор. ІНТИМНИЙ (суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний. ІНТОНАЦІЯ (мови) тон, тембр, тональність, відтінок, нюанс; (голосу) нот|к|а. ІНТРИҐА (зловмисна) підступ, каверза, підкіп, підкоп, клявза, МН. павутина; (любовна) роман; (політична) гра, змова; (роману) ЛІТ. сюжет, клубок подій. ІНТРИҐУВАТИ зацікавлювати, лоскотати нерви; (проти кого) плести інтриги , підкопуватися під кого, копати яму кому. ІНТУЇТИВНО пр., (відчути) підсвідомо, мимовільно, інстинктивно, жм. серцем, нутром, душею, нюхом, носом, шкірою, ід. як вгадують малі діти. ІНТУЇЦІЯ проникливість; підсвідомий здогад , жм. нюх, обр. шосте чуття; пор. ІНСТИНКТ. ІНФІЛЬТРУВАТИ проникати, продіставатися, просочуватися, просякати; (чужий табір) прокрадатися до, пролазити до. ІНФЕКЦІЯ ЗАРАЗА; (дія) зараження; ОК. хвороба. ІНФОРМАТОР давець інформації; (таємний) юда, стукач, конфідент, ДОНОЩИК. ІНФОРМАЦІЙНИЙ (засіб) комунікаційний; (багатий нд інформацію) інформативний. ІНФОРМАЦІЯ (дія) інформування; (факти) відомості, повідомлення, вісті, дані. ІНФОРМУВАТИ повідомляти, сповіщати, давати знати , доводити до відома, (- що) тримати в курсі чого; (потай) доносити, нашіптувати, ф. стукати; п-к -УЮЧИЙ, що інформує, звиклий інформувати, радий
ІНЦИДЕНТ випадок, подія, пригода, епізод, (що трапився колись, ставши зразком для сучасного) прецедент; (неприємний) халепа; (на кордоні) сутичка, конфлікт. ІНШИЙ не цей, не той, інакший; ФР. другий ; мн. ІНШІ, решта. ІНЬЄКЦІЯ впорскування, г. заштрик, сов. укол. ІНҐРЕДІЄНТ СКЛАДНИК, компонент, складова частина; (у процесах) чинник, фактор. ІРЖА П. червонобурий колір; (на душі) осад; (страждань) гризота; (хто) причепа, гарикало, пеня, смола, оса, шпичка, ґедзь, сльота, ід. їли мене їдьма, а і сам як відьма; ржа; п-к ІРЖАВИЙ,
ІРОНІЗУВАТИ тонко висмівати , посмішкувати|ся| з кого, підштрикувати кого; літ. брати в лапки; п! ГЛУЗУВАТИ. ІРОНІЧНИЙ глузливий, посмішливий, насмішкуватий; (з жовчю) саркастичний, сил. (злобно-ущипливий) сардонічний . ІРОНІЯ тонке глузування ; (гостра) сарказм. ІСКРА П. блискітка; (хисту) зерно, зародок; іскринка, іскорка; пор. КАГАНЕЦЬ. ІСКРИСТИЙ блискучий; (гумор) яскравий, соковитий, іскрометний; (напій) пінявий, шумливий; розіскрений, іскряний, іскрявий. ІСКРИТИСЯ іскріти, сипати іскрами; (вогнями) грати, загравати, виблискувати, яскріти|ся|; (- очі) блищати, сяяти, зоріти. ІСНУВАННЯ буття, життя , д. екзистенція; (злиденне) животіння, скніння, нидіння. ІСНУВАТИ бути, жити, топтати ряст ; не зникати, не пропадати, не переводитися; (у природі) зустрічатися; (злиденно) животіти, скніти, нидіти; п-к -УЮЧИЙ, що існує, здатний існувати, сущий, живий, не
ІСПИТ проба, випроба, випробування, пробний камінь; (випускний) екзамен, г. матура; (життєвий) випробовання. ЇСТІВНИЙ ЇСТОВНИЙ, суч. ЇСТИВНИЙ, споживний, травний, стравний, з. їдомий.
|