Я
з-к, П. (людське) єство, еґо, (творче) індивідуальність, особистість, ориґінальність, (національне) гідність, самоповага

ЯЄШНЯ
смаженя, д. смажениця, (з молоком) пряженя, омлет.

ЯБЕДА
ОБМОВА, наклеп, нашепт, донос, (хто) ЖМ. ЯБЕДНИК

ЯБЕДНИК
брехун, набреха, донощик, с наклепник, жм. ябеда

ЯБЛУКО
П. кулясте тіло, (очне) сфера, куля, жм. банька, яблучко, ід. ЯБЛУКО НЕЗГОДИ, кістка незгоди, ім. ЯБЛУНЯ, яблунька, зб. яблуння

ЯВ
не сон, не мрія, дійсність, очевидь, реальність, тлк. ЯВА, (у п'єсі) частина акту, сцена, відслона

ЯВА
не сон, не мрія, дійсність, очевидь, реальність, тлк. ЯВА, (у п'єсі) частина акту, сцена, відслона

ЯВИЩЕ
феномен, (історичне) подія, факт, обставина, епізод, (феноменальне) ІД. дивовижа, диво, сенсація, жм. щось такого, з'явище

ЯВКА
(куди) прихід, прибуття, (де) зустріч, (місце явки) конспіративна квартира

ЯВЛЯТИ
(приклад) бути чим, (виняток) становити, тлк. ЯВЛЯТИ, (кому) показувати, демонструвати, (милість) виявляти, п! РЕПРЕЗЕНТУВАТИ

ЯВЛЯТИ СОБОЮ
(приклад) бути чим, (виняток) становити, тлк. ЯВЛЯТИ, (кому) показувати, демонструвати, (милість) виявляти, п! РЕПРЕЗЕНТУВАТИ

ЯВЛЯТИСЯ
див. З'ЯВЛЯТИСЯ.

ЯВНИЙ
(факт) очевидний, наочний, видимий, не потаємний, безсумнівний, о. як на шкірі списаний, (- помилку) безперечний, (ворог) неприхований, відвертий, відкритий, пр. ЯВНО, очевидно, вочевидь, …

ЯГА
д! МЕГЕРА, п! ВІДЬМА, БАБА-ЯГА, д!ЧАРІВНИЦЯ

ЯГНИТИСЯ
д! КОТИТИСЯ

ЯГОДА
д! ПЛІД, ягідка, ягідонька, зб ягіддя

ЯДЕРНИЙ
(- зброю) д нуклеарний,

ЯДЕРНИЙ
(- зерно) добірний, зернистий, (місяць) повний, великий, (хто) дебелий, кремезний, здоровий, мщнйй, (дощ) краплистий, (плід) налитий, соковитий, (вітер) свіжий, прохолодний, П. (- слова) …

ЯДРО
осердя, центр, осереддя, осередок, о. серце, (горіха) зерно, кн. сім'я; В-Й (гарматне) г. стрільно; П. (гурту) авангард, еліта, п. кістяк, (зла) основа, первопричина; ядерце, ядеречко.

ЯДУХА
астма, дихавиця; (в шахті) задуха.

ЯДУЧИЙ
(дим) їдкий, гризький; (газ) Р. отруйний; (вітер) дошкульний, щипучий; П. (біль) нестерпний, пекучий, (колір) різкий, крикливий; (вираз) УЩИПЛИВИЙ, жовчний, д. ядушливий.

ЯЗИК
кн. орган мовлення; (хто) (свій) розвідник, (чужий) полонений інформатор; (німий) ІД. німа тварина, німина, ок. німець, чужинець; ЗСТ. мова; УР. нарід, плем'я; У ФР. висловлювання ; (у …

ЯЗИКАТИЙ
пащекуватий, пискатий, хто має довгий язик, БАЛАКУЧИЙ; гострий на язик

ЯЗИЧНИК
д! ПОГАНИН.

ЯЙЦЕ
крашанка, мн. д. покладки; (мальоване) писанка; біол. яйцеклітина; (контур яйця) овал; яєчко.

ЯЙЦЮВАТИЙ
овальний, на взір яйця, як яйце, св. яйцеподібний, яйцевидний.

ЯК
пр., у який спосіб, яким чином; ФР. коли ; СП. наче, неначе, мов, немов, ніби; ніж ; подібно до ; якщо ; Ч. хіба , (з нст. сл. не) мало, ледве /н. іду — як не плачу/; ІД. ЯК ДО, (кого) …

ЯК НЕ Є
ід., що не кажи , сов. як не як, фр. сміх сміхом; що не є.

ЯК ОТ
д!. НАПРИКЛАД.

ЯКІР
кітва, кітвиця; (у моторі) ротор; якорець.

ЯКІСНИЙ
добротний, о. що називається, на всі сто , с. високоякісний.

ЯКІСНО
пр., добротно, на совість, кн. із знаком якости і всі п. ф. від ЯКІСНИЙ.

ЯКІСТЬ
добротність, ступінь вартости , (золота) проба; (перекладу) рівень; мн. ЯКОСТІ, (людські) риси, прикмети, характер, п! ХАРАКТЕРИСТИКА.

ЯКБИ
сп., коли б, якщо б; Ч. нехай би ; якби ж то.

ЯКИЙ
з-к, котрий, которий, що за ; ФР. ЯКИЙНЕБУДЬ, якийсь ; (з нст. сл. час) якийсь, деякий; який саме.

ЯКИЙНЕБУДЬ
з-к, котрийнебудь, котрийбудь, БУДЬ-ЯКИЙ, байдуже який, хоч який, той чи той, абиякий; (маловартий) який-такий.

ЯКИЙСЬ
з-к, котрийсь, не знати який, хоч якийнебудь; (час) ДЕЯКИЙ; хтось ; ід. ЯКИЙСЬ ТО якийсь таки; п! ЯКИЙНЕБУДЬ.

ЯКМОГА
пр., скількимога, чимдуж, з усіх сил, ЩОСИЛИ; (швидше) по змозі, у міру сил, ІД. якнайшвидше; (краще) ІД. якнайкраще.

ЯКНАЙБІЛЬШИЙ
якомога більший, щонайбільший, п! МАКСИМАЛЬНИЙ.

ЯКНАЙКРАЩЕ
пр., якомога краще, якнайліпше, якомога ліпше.

ЯКНЕБУДЬ
пр., у якийсь спосіб, якимось чином, так чи так; (недбало) сяк-так, якбудь, абияк, як набіжить ; якось, колись .

ЯКОМОГА
пр., скількимога, чимдуж, з усіх сил, ЩОСИЛИ; (швидше) по змозі, у міру сил, ІД. якнайшвидше; (краще) ІД. якнайкраще.

ЯКОСЬ
пр., у якийсь спосіб, якимось чином, не знати як, яковось; (бовкнув) випадково, мимохіть; (не міг) чомусь;

ЯКОСЬ
(удень) одного разу, раз; ід. ЯКОСЬ ТО, якось таки.

ЯКРАЗ
пр., саме; (- одяг) в самий раз; Ч. (такий) достеменно, точно, достоту, око-в-око; ІР. авжеж! атож! ід. ЯКРАЗ І, зовсім , всупереч сподіванням .

ЯКЩО
сп., коли, як; ФР. раз .

ЯЛ
д!. ШЛЮПКА; ялик.

ЯЛИНА
ЗБ. ялинник, ялиновий ліс; (дерево) ялинка.

ЯЛОВИЙ
безплідний, не плодючий, (- худобу — ще) молодий; ЖМ. бездітний; (- поле) неродючий; П. (- пораду) безкорисний, пустий, не помічний, (захід) марний.

ЯЛОВИЧИНА
воловина, волове м'ясо.

ЯЛОЗИТИ
(поверхню) терти, витирати; (язиком) слинити; (масним) заяложувати, засмальцьовувати, засалювати; (губи) натирати, змащувати; П. (що) морочитися з.

ЯМА
западина, заглибина, заглиблення; (на шляху) вибій, (з водою) баюра, ковбаня, калабаня, (на річці) бакай, (від бомби) вирва; (боргова) ІД. тюрма; П. смітник, вигрібна яма, дно; ямка, ямище.

ЯНГОЛ
д! АНГЕЛ.

ЯНИЧАР
перевертень, відступник; ЛАЙ. каратель, кат, душитель свободи; мн. ЯНИЧАРИ, ІСТ. турецьке військо з дітей-бранців.

ЯНИЧАРСЬКИЙ
д! ЗРАДНИЦЬКИЙ.

ЯР
глибока западина, БАЛКА, г. звір, (глибокий) чорторий; П. прірва; ПОЕТ. весна; ЯРОК, яруга.

ЯРИЙ
(хліб) яровий, яринний, весняний; Р. молодий; ПОЕТ. яскравий; ярній.

ЯРИНА
яровина, Г. городина.

ЯРИСТИЙ
крутоярий; яркуватий; п! КРУТОБЕРЕГИЙ.

ЯРЛИК
(на товарі) наліпка, етикетка, (прив'язаний) бирка; П. характеристика, незаслужене тавро; ІСТ. ханська грамота; ярличок.

ЯРМІС
з., спосіб; (для чого) привід, зачіпка.

ЯРМАРКУВАТИ
торгувати , базарювати.

ЯРМАРОК
торг ; П. шарварок, метушня, циганський табір.

ЯРМИС
з., спосіб; (для чого) привід, зачіпка.

ЯРМО
П. тягар, (царське) гніт, утиски, гноблення, кормига, неволя; яремце.

ЯРОВИЙ
д! ЯРИЙ.

ЯРОК
вибалок, виярок, видолинок, переярок, (більший) БАЛКА, байрак; ярочок.

ЯРУС
(будинку) поверх; (в театрі) ряд л|ь|ож; мн. ЯРУСИ, (книг) стоси, (гірських порід) ГЕОЛ.. шари, пласти, (рельєфу) тераси, пади, пороги; п! РЯД.

ЯСА
ур., сигнал, знак; (гарматна) салют; П. чутка, поголос, розголос, розголошення; ПОЕТ. світло, сяйво; ЯСОЧКА, як зв. зіронька, ластівка, ласочка.

ЯСИР
д! БРАНЕЦЬ ; ФР. ІСТ. полон, НЕВОЛЯ .

ЯСКРАВИЙ
блискучий, сліпучий, ІСКРИСТИЙ, осяйний, ур. ярий, сонцеясний, св. сяючий; (колір) разючий, соковитий, ПРОМЕНИСТИЙ, насичений, п. гарячий, палкий; (день) соняшний; (- мову) багатий, …

ЯСЛА
П. (дитячі) п. світличка; ясельця.

ЯСНІТИ
світліти, світлішати, ставати світлішим; (- сонце) світитися, яріти, блищати, сяяти, променіти; (- небо) вияснюватися; (в далечі) ВИДНІТИСЯ.

ЯСНИЙ
світлий; (день) безхмарний, соняшний, погожий, ФР. білий; (- небо) чистий; (- ніч) видний; (- воду) прозорий, не каламутний; (звук) чіткий, виразний; П. (- думки) зрозумілий; (- діло) …

ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ
(Ваша) світлість, кн. сіятельність, зап. сіятельство.

ЯСНОВИДЕЦЬ
провидець, провісник, пророк, ВІЩУН.

ЯСНОВИДЮЩИЙ
(хто) поет. винозорий, сов. прозірливий, прозорливий; п! ПРОРОЧИЙ.

ЯСТРУБ
д! ШУЛІКА.

ЯСУВАТИ
д! З'ЯСОВУВАТИ, ПОЯСНЮВАТИ, СВІДЧИТИ, ВИКЛАДАТИ, ХАРАКТЕРИЗУВАТИ.

ЯТІР
верша, пастка на рибу; ятірець.

ЯТКА
(на базарі) буда, будка, зап. рундук; (від сонця) повітка; яточка.

ЯТРИТИ
(рану) троюдити, роз'ятрювати, розтроюджувати, розвереджувати, травму вати, подразнювати; (душу) розворушувати, перевертати; п! ДРАТУВАТИ.

ЯТРИТИСЯ
(- рану) гноїтися, не гоїтися; П. (- сонце) палати, горіти, яріти, ятріти; (- іскру) жевріти, тліти; (- болючий спогад) пекти.

ЯХОНТ
суч. сапфір, рубін, г. шафір.

ЯХТА
д! СУДНО.

ЯЧАТИ
(- лебедів) квилити; (- людей) кричати, гомоніти.

ЯЩІРКА
(що міняє забарвлення) хамелеон, (безнога) жовтопуз; п! ПЛАЗУН.

ЯЩУР
(тварина) саламандра; (вірусний) заразна хвороба худоби й людини.