К
предл.; = ік к; (перед некоторыми группами согласных) ко

КІБЕРНЕТИКА
кибернетика

КІБЕРНЕТИЧНИЙ
кибернетический

КІБЕЦЬ
орн.; = кібчик кобчик

КІБЧИК
см. кібець

КІВШ
(род. ковша) ковш спізнати, почім ківш лиха — узнать, почём фунт лиха; хлебнуть горя

КІГОТЬ
коготь

КІГТИСТИЙ
когтистый

КІЗЯК
навоз, (употребляемый как топливо) кизяк

КІЗЯКОВИЙ
кизяковый, кизячный

КІЛ
кол; прикол (для причала судов, для привязывания животных)

КІЛЕР
киллер

КІЛКИЙ
1) колкий, колючий, колющийся 2) (легко раскалывающийся) колкий

КІЛЛЯ
собир. колья

КІЛО
нескл. сущ.; с.; разг. кило

КІЛОВАТ
эл. киловатт

КІЛОВАТ-ГОДИНА
киловатт-час

КІЛОГРАМ
килограмм

КІЛОГРАМОВИЙ
килограммовый

КІЛОК
кол; (поменьше; вешалка) колышек

КІЛОМЕТР
километр

КІЛОМЕТРОВИЙ
километровый

КІЛОЧОК
1) уменьш. колышек - як на кілочках 2) муз. колок

КІЛЬ
мор.; ав. и пр. киль

КІЛЬВАТЕР
мор. кильватер

КІЛЬВАТЕРНИЙ
кильватерный

КІЛЬКІСНИЙ
количественный; численный

КІЛЬКІСНО
нар. количественно; численно

КІЛЬКІСТЬ
количество; число, численность; содержание (вещества)

КІЛЬКА
I ихт. килька II числ. несколько

КІЛЬКАДЕСЯТ
несколько десятков

КІЛЬКАНАДЦЯТЬ
десяток с лишним

КІЛЬКАРАЗОВИЙ
неоднократный; многократный

КІЛЬКОВИЙ
килечный

КІЛЬОВИЙ
килевой

КІЛЬЦЕ
1) кольцо; уменьш. колечко; (часть цепи - обычно) звено кільце ковбаси — круг [кружок] колбасы 2) бот. мутовка

КІЛЬЦЕВИЙ
кольцевой

КІЛЬЦЮВАТИ
кольцевать

КІЛЬЧАСТИЙ
см. кільчатий

КІЛЬЧАТИЙ
= кільчастий кольчатый

КІЛЬЧЕННЯ
прорастание

КІЛЬЧИК
бот. росток

КІЛЬЧИКОВИЙ
ростковый

КІЛЬЧИТИСЯ
бот. давать [пускать] ростки, прорастать

КІМНАТА
комната

КІМНАТНИЙ
комнатный

КІН
(род. кону) 1) (в играх) кон 2) театр. подмостки, сцена

КІНВА
1) (большая) кружка; (для вина) чаша 2) обл. ведро

КІНЕМАТИКА
мех. кинематика

КІНЕМАТИЧНИЙ
кинематический

КІНЕМАТОГРАФ
кинематограф

КІНЕМАТОГРАФІСТ
кинематографист

КІНЕМАТОГРАФІЧНИЙ
кинематографический

КІНЕМАТОГРАФІЯ
кинематография

КІНЕЦЬ
I сущ. конец; окончание (действия); развязка (завершение чего-н.; лит.); исход (результат); край, окраина (города) кінець кінцем — в конце концов II предл.; разг. на краю, в [на] …

КІННИЙ
1) прил. конный 2) сущ. конный, верховой, всадник

КІННО
нар.; разг. на конях, на лошадях; верхом

КІННОЗАВОДСЬКИЙ
коннозаводческий, коннозаводский, коннозаводской

КІННОТА
конница

КІННОТНИК
конник

КІНО
кино

КІНОАКТОР
киноактёр

КІНОАКТРИСА
киноактриса

КІНОАПАРАТ
киноаппарат

КІНОЖУРНАЛ
киножурнал

КІНОЗНІМАННЯ
киносъёмка

КІНОКАРТИНА
кинокартина

КІНОМЕРЕЖА
киносеть

КІНОМЕХАНІК
киномеханик

КІНОМИСТЕЦТВО
киноискусство

КІНООПЕРАТОР
кинооператор

КІНОПЕРЕСУВКА
кинопередвижка

КІНОПЛІВКА
киноплёнка

КІНОПРОМИСЛОВІСТЬ
кинопромышленность

КІНОРЕЖИСЕР
кинорежиссёр

КІНОСТРІЧКА
кинолента

КІНОСТУДІЯ
киностудия

КІНОТЕАТР
кинотеатр

КІНОФІКАЦІЯ
кинофикация

КІНОФІЛЬМ
кинофильм

КІНОФЕСТИВАЛЬ
кинофестиваль

КІНОХРОНІКА
кинохроника

КІНСЬКИЙ
лошадиный; конский кінський каштан — бот. конский каштан кінська сила — физ. лошадиная сила

КІНЦІВКА
1) концовка 2) анат. конечность

КІНЦЕВИЙ
конечный, концевой (находящийся в конце); заключительный (завершающий)

КІНЧАТИ
несов. - кінчати, сов. - кінчити кончать, кончить, оканчивать, окончить, заканчивать, закончить; сов. разг. покончить (с кем, с чем) (довести до конца); разг. разделываться, разделаться …

КІНЧАТИСЯ
кончаться, кончиться, оканчиваться, окончиться, заканчиваться, закончиться; истекать, истечь (о сроке, времени и т.п.), несов. быть на исходе (о запасах, хлебе и т.п.)

КІНЧИТИ
сов. от кінчати

КІНЬ
(род. коня) 1) лошадь; (спец.; воен.; поэз. - обычно) конь 2) шахм.; спорт. конь

КІОСК
киоск

КІОСКЕР
киоскёр

КІОСКЕРКА
киоскёрша

КІПРІОТ
киприот

КІПРІОТИ
киприоты

КІПРІОТКА
киприотка

КІПРСЬКИЙ
кипрский

КІПТЯВА
1) копоть, сажа 2) пыль

КІПТЯВИЙ
коптящий, разг. копотный

КІР
(род. кору) мед. корь

КІРКА
I корка II = кірха (лютеранская церковь) кирка

КІРКОВИЙ
биол.; мед. корковый

КІРХА
см. кірка II

КІСНИК
лента (для косы)

КІСТА
мед. киста

КІСТКА
= кість кость слонова кість — слоновая кость

КІСТКОВИЙ
костный; костяной (добываемый из костей животных)

КІСТЛЯВІСТЬ
костлявость

КІСТЛЯВИЙ
костлявый

КІСТОЧКА
1) уменьш. косточка; разг. костяшка (на счётах, игральный кубик) 2) анат. лодыжка, щиколотка 3) (в плодах) косточка

КІСТОЧКОВИЙ
1) лодыжный 2) бот. косточковый

КІСТЬ
(род. кості) см. кістка

КІСТЯК
скелет, костяк; остов перен.

КІСТЯКОВИЙ
скелетный

КІСТЯНИЙ
костяной

КІТ
(род. кота) кот; кошка (самка)

КІТ-ВОРКІТ
(род. кота-воркота) фольк. кот-мурлыка

КІТВА
мор.; = кітвиця якорь

КІТВИЦЯ
см. кітва

КІТЕЛЬ
китель

КІТНА
прил. котная; (об овце) с.-х. суягная

КІШ
I (род. коша) 1) корзина, разг. кошёлка; короб 2) рыб. садок 3) с.-х.; техн. и пр. ковш II (род. коша) ист.; этн. кош

КІШКА
1) разг. кошка 2) техн. кошка

КАБІНА
кабина

КАБІНЕТ
кабинет

КАБІНЕТНИЙ
кабинетный

КАБАКА
устар. нюхательный табак

КАБАЛІСТИЧНИЙ
кабалистический

КАБАЛА , КАБАЛІСТИКА
ист.; перен. кабалистика

КАБАЛЬНИЙ
кабальный

КАБАН
зоол. боров, кабан

КАБАНЯЧИЙ
кабаний

КАБАРДИНЕЦЬ
кабардинец

КАБАРДИНКА
I кабардинка II (одежда; танец) кабардинка

КАБАРДИНСЬКИЙ
кабардинский

КАБАРДИНЦІ
кабардинцы

КАБАРЕ
нескл. сущ.; с. кабаре

КАБАЧОК
бот. кабачок

КАБЕЛЬ , КАБЕЛЬНИЙ
кабельный

КАБЕЛЬТОВ
мор. кабельтов

КАБЕЛЬТОВИЙ
кабельтовый

КАБИЦЯ
разг. очаг; открытая летняя плита [печь]

КАБЛУК
каблук; подбор

КАБЛУКОВИЙ
каблучный

КАБЛУЧКА
кольцо; перстень

КАБОТАЖ
мор. каботаж

КАБОТАЖНИЙ
каботажный

КАБОТАЖНИК , КАВ'ЯР
устар. икра (осетровых рыб) зернистий кав'яр — зернистая икра

КАВ'ЯРНЯ
кафе; устар. кофейня

КАВА
кофе (нескл. сущ. м.)

КАВАЛЕР
I кавалер II (человек, награждённый орденом) кавалер кавалер ордена — кавалер ордена