ДІЄСЛОВО грам.
глагол
відмінювання дієслова — спряжение глагола ДІАЛЕКТИЧНИЙ диалектический
діалектичний матеріалізм — диалектический материализм ДІАЛЕКТНИЙ = діалектальний
диалектный, диалектальный ДІАМАНТ 1) бриллиант, брильянт, алмаз
2) тип. диамант ДІБРОВА дубрава; лес (лиственный); (небольшая, обычно лиственная) роща ДІВАТИ несов. - дівати, сов. - діти
девать (несов. и сов.), деть сов.
ніде правди діти — разг. что [нечего] греха таить ДІВАТИСЯ деваться (несов. и сов.), деться сов. ДІВИЦЯ фольк.
девица поэз.; девица ДІВКА разг.
девушка, разг. девка ДІВОЦТВО 1) девичество
2) (целомудрие) девственность
зберегти дівоцтво — сохранить девственность ДІВОЧИЙ = дівоцький, = дівчачий
девичий, девический
дівоча пліва — анат. девственная плева ДІВУВАТИ 1) (не выходить замуж) быть девушкой (незамужней); (обычно о немолодых) сидеть в девушках [в девицах, в девках], оставаться, остаться девушкой [в девушках и т.д.]
2) (оставаться … ДІВЧАТА собир.
девушки; разг. девчата ДІВЧИНА 1) девушка, девица поэз.
2) (женщина, сохраняющая целомудрие) девственница ДІВЧИНКА = дівча
девочка, разг. девчонка ДІД дед; дедушка (отец отца или матери и в обращ.); старик; книжн. старец (достигший старости) ДІДІВ дедов, деда (род. п. от дед) ДІДИЗНА = дідівщина
1) наследство деда [дедов]
2) (о времени) дедовские времена ДІДУГА разг.
старикан; прен. старикашка, старичишка ДІДУГАН разг.
дед, старик; шутл. старикан; прен. старикашка, старичишка ДІДУНЬ ласк.; разг.; = дідусь
дедушка, старичок ДІДЬКО фольк.; бран.
чёрт, бес
а йди [пішов] ти до дідька! — ну тебя к лешему! прах тебя возьми [побери]!
на якого дідька? — на кой прах? какого лешего? ДІЖА 1) кадка; (для теста - обычно) квашня
2) (опара) разг. квашня
вчинити діжу — замесить квашню ДІЗНАВАТИСЯ несов. - дізнаватися, сов. - дізнатися
узнавать, узнать; разузнавать, разузнать, разг. дознаваться, дознаться; проведывать, проведать ДІЙМАТИ несов. - діймати, сов. - дійняти; разг.
донимать, донять
діймати віри — верить, поверить ДІЙОВИЙ 1) действенный
дійова сила — действенная сила
2) действующий
дійові особи — действующие лица ДІЙСНІСТЬ действительность; явь; реальность, истинность
в дійсності — в действительности, на (самом) деле ДІЙСНИЙ действительный; истинный, настоящий, разг. доподлинный
дійсний горизонт — истинный горизонт
дійсна правда — подлинная правда
дійсний друг — истинный [настоящий] друг
дійсний спосіб … ДІЙСНО нар.
действительно; истинно ДІЙШЛИЙ разг.
зрелый; разг. дошлый (опытный) ДІЛ (род. долу)
1) долина, поэз. дол
2) (в помещении) пол
3) (в противоположность верху) низ
до самого долу — до самой земли ДІЛО дело
до діла — нар. (по существу) дельно; (в подходящий момент) уместно, кстати, к месту, вовремя; (в знач. определ.) дельный; уместный, кстати, к месту
не буде з цього діла — не будет … ДІЛОВИЙ 1) деловой
ділова мова — деловой язык
2) спец. деловой
ділові ягнята — деловые ягнята
3) (знающий, опытный в делах) дельный, деловой ДІЛОВОД канц.
делопроизводитель, разг. деловод ДІЛОК делец (крупный) разг. воротила, заправила ДІЛЯНКА 1) участок; делянка (для обработки, застройки и т.п.); лесосека (лес, предназначенный к вырубке)
2) (отрасль) перен. участок; (сфера) область ДІМ (род. дому)
дом; рит. кров (жилище)
батьківський дім — рит. отчий дом [кров] ДІРА дыра; прореха
- потрібний як діра в мості ДІРКА дырка, дыра; прореха
| 