Певно, через звукову подібність слів письменність і писемність автори й промовці інколи помиляються, ставлячи одне слово замість другого, як у фразі: «Наша країна визначається абсолютною писемністю», — де треба було поставити слово письменність.

Слово писемність — це позначання слів відповідними графічними знаками — письменами: «Ще задовго до виникнення писемності східнослов’янські племена створили велику та різноманітну усну поезію» («Історія української літератури»). Письменність — це вміння людини передати на письмі свою думку й читати написане: «Колгоспне село — село суцільної письменності» (Остап Вишня).