ІГІЛЬ
, ІГІЛ смичковий інструмент народів Алтаю. Має дерев’яний корпус та дві волосяні струни, настроєні у кварту. ІГРИЩА давні масові свята з танцями, співами, хороводами, обрядами тощо, поширені в давній Руси, середньовіковій Європі, країнах Сходу. ІДІОФОНИ (від гр. idios - свій, особливий та phone - звук) - музичні інструменти, у яких джерелом звука є сама маса інструмента; метал, дерево, скло, порцеляна, пластмаса тощо. До І. належать … ІЗОРИТМІЯ (від гр. isos - рівний та ritmos - ритм, співрозмірність)- принцип композиції в XIV - XV ст., який полягає в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії. ІКОНОГРАФІЯ МУЗИЧНА (від гр. eikoy - зображення і grapho - пишу) - описування, вивчення і систематизація художніх зображень та фотографій музикантів, музичних інструментів, втілення музичних сюжетів в творах … ІМІТАЦІЯ (від лат. immitatio - наслідування) - повне або часткове повторення в іншому голосі теми або мелодичного звороту, який тільки що прозвучав. І. як прийом є одним з основних методів розвитку … ІМПРЕСІОНІЗМ (від фр. impression - враження) - напрям в музиці, який характеризується яскравістю, втіленням скороминущих вражень, одухотвореною пейзажністю, колоритними жанровими зображеннями, музичними … ІМПРЕСАРІО (іт. impresario - справа) - приватний підприємець, організатор концертів, видовищ, а також гастрольних виступів акторів та колективів. ІМПРОВІЗАЦІЯ (від лат. improvisus - непередбачений) 1. Створення музики без попередньої підготовки, експромт. І. належить вагоме місце в народній музичній творчості, де інструменталісти та співаки … ІНАБІ азербайджанський народний жіночий танець. Розмір 6/8 (3/4), темп помірно - жвавий. Виконується в супроводі ансамблю сазандарі. ІНВЕНЦІЯ (від лат. inventio - вигадка, винахід) - невелика дво- або триголосна поліфонічна п’єса, яка відзначається музичною винахідливістю як з боку мелодики, так і розвитку теми та побудови форми. … ІНВЕРСІЯ (від лат. inversio - перестановка) - видозмінене повторення теми або мотиву з протилежним напрямком інтервалів - див. Протирух. ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ (від лат. individuum- неподільний) - сукупність своєрідних рис, які визначають неповторну самобутність людини та її відмінність від інших людей. І. в музичному мистецтві зумовлюється … ІНДИСПОЗИЦІЯ (лат. indispositus - безладний) - стан голосового апарату, який виникає внаслідок його перевтоми і відбивається на стані фонації. ІНДУСТРІАЛ ТРЕШ (англ. industrial trash - виробниче сміття) - механістичний треш-метал з елементами панка і андерграунда. ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА музика, призначена для виконання на музичних інструментах. І.м. буває сольною (без супроводу та з ним), камерно - ансамблевою і оркестровою (див. Вокальна музика). ІНСТРУМЕНТОВКА виклад музичного твору для виконання певним інструментальним або вокально - інструментальним складом оркестру (напр., симфонічним, духовим, камерним, естрадним, народним та ін.) або … ІНСТРУМЕНТОЗНАВСТВО галузь музикознавства, яка вивчає походження, розвиток, конструкцію, класифікацію, акустичні, музично - виражальні можливості та інші відомості щодо різноманітних музичних інструментів, … ІНТЕГРАЦІЯ (від лат. integralis - цілісний, єдиний, неподільний) - 1. Спосіб пізнання, коли спочатку вивчають окремі елементи і на цій основі виробляють цілісний (інтегральний) погляд на складне … ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus - пізнання, розуміння, розум) - мислительні здібності людини, здатність орієнтуватись, аналізувати та адекватно відображати й перетворювати навколишній світ, навчатися … ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. interior - внутрішній) - процес перетворення зовнішніх реальних дій на ідеальні внутрішні дії. І. є передумовою перетворення зовнішніх факторів у психічний процес та його … ІНТЕРАЦІЯ (від лат. itero - повторю) - метод навчання шляхом багаторазового повторювання певних дій з метою їх засвоєння та переводу в автоматизовані. Метод І. є одним з основних у навчанні співу, … ІНТЕРВАЛ (від лат. intervallum - відстань) - висотне співвідношення двох звуків. Нижній звук І. називається основою І., верхній - вершиною І. Звуки, що звучать послідовно, утворюють мелодичний І.; … ІНТЕРЕС (від лат. interest - має значення) - емоційно забарвлена форма прояву потреби у музичній діяльності, яка скеровує людину на досягнення мети навчальної та концертної роботи, стійкому … ІНТЕРЛЮДІЯ (від лат. inter - між і ludus - гра) - невеликий музичний епізод, що зв’язує дві основні частини музичного твору, або окремі варіації. ІНТЕРМЕДІЯ (від лат. intermedius - проміжний) - 1. Невелика п’єса або сцена, за характером комічна чи пасторальна, яка виконується між діями театральної вистави (див. Інтерлюдія). 2. Проміжний епізод, … ІНТЕРПРЕТАЦІЯ (лат. interpretatio - тлумачення) - художньо - звукова реалізація музичного тексту в процесі виконання, яка залежить від задуму автора та його індивідуальних особливостей, принципів школи … ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ (від лат. inter - між та ferio - бити) - накладення у просторі кількох звукових хвиль, внаслідок чого в різних місцях виникає підсилення або послаблення амплітуди хвилі, що виникла. … ІНТОНАЦІЯ (від лат. intono - вимовляти наспівно, співати перші слова) - 1. Звукове втілення музичної думки як вияву історично детермінованої людської свідомості. В мовленні смислове навантаження несе … ІНТРАДА (від іт. intrada - вступ, початок) - 1. Музика, що супроводжувала урочисті процесії і яку в XVI ст. виконував ансамбль духових, а з XVII ст. - і струнних інструментів. 2. Урочиста за … ІНТРОДУКЦІЯ (лат. introductio - вступ) - 1. Невеликий повільний вступ, який передує викладу головної партії в інструментальних творах великої форми - симфонії, сонаті, увертюрі. 2. Різновид увертюри до … ІНТУЇЦІЯ (від лат. intueor - уважно дивлюся) безпосереднє відображення дійсності, засноване на здогаді, чутті, раптовому осяянні з підсвідомості. Почуттєва І. має велике значення як у навчанні … ІОНІЙСЬКИЙ ЛАД давньогрецький лад, звукоряд якого збігається з натуральним мажором, але має лише одну опору - тоніку (див. Додаток XVII). ІРМОЛОГІЙ = ірмолог
= ірмологіон
= ірмолой
збірка демосів православного богослужіння на рік. Існували нотний і богослужбовий І., до якого входили, крім ірмосів, стихири і піснеспіви. Перший … ІРМОС (гр. irmos - зв’язок) - у візантійських гімнах строфа, яка з’єднує біблейську піснь з християнськими гімнами іншого віршування, встановлюючи для них метрику наспіву на біблейську тематику. … ІРРАДІАЦІЯ (від лат. irradio-випромінюю, осяюю) - поширення процесів збудження або гальмування в центральній нервовій системі .Особливе значення І. має у фонаційному процесі, коли звуковий сигнал … ІСЛАМЕЙ = кабардинка
стрімкий адигейський та кабардинський народний танець. Ритм подібний до лезгинки. ІСТ-КОУСТ-ДЖАЗ (англ. east coast jazz) - група стилів і напрямів сучасного джазу в середовищі негритянських музикантів Східного узбережжя США. Його основні стильові форми - хард - боп і соул - виникли як … ІСТИНОВИМОВЛЕННЯ = називний спів
вид співу в давньоруській церкви, коли слова вимовляються так, як звучать в мовленні на відміну від роздільновимовляння - хомового співу. Відновлено царським указом 1652 … ІСТОРІЯ МУЗИКИ 1. Наука, що вивчає розвиток музичного мистецтва як історичного процесу - від зародження до сучасності, включаючи як загальну історію музики, так і розвиток музичного мистецтва окремих …
| 