ТІЄНТО (від ісп. tenar - торкатися, шукати) - сольна інструментальна віртуозна п’єса XVI - XVIII ст., подібна ричеркару, яка створювалась для віуели, органу та клавішних інструментів. ТІРОЛЬЄН (авст. tirolien - тірольський) - 1. Жвава тридольна піснятанець, подібна до лендлеру чи вальсу. Виконується в манері йодль.2. Назва балетних номерів та п’єс, що імітують танці альпійських
ТІСНЕ РОЗТАШУВАННЯ таке розташування чотириголосногоакорду, коли інтервал між першим і третім голосами не перебільшує октави, а відстань між третім голосом і басом не береться доуваги (див. Широке
ТАБЛ спільна арабська назва групи ударних інструментів з родини мембранофонів (литаври, барабани тощо). ТАБЛА індійський парний барабан з двох казаноподібних дерев’яних, глиняних або мідних інструментів. Правий - великий - називається табла, лівий - менший, що звучить на октаву вище, - дага. Звук
ТАБУЛАТУРА (від лат. tabula - дошка) - 1. Система запису музики, поширена в Європі XIV - XVIII ст. В Т. звуки записувались буквами, цифрами або спеціальними знаками. Т. була пов’язана з особливостями
ТАВЛЯК = таблак
таджицький та узбецький ударний інструмент,род литаври з керамічним корпусом. Звук видобувають пальцями рук. Застосовується в ансамблевій грі та для супроводу танців. ТАГ вірменський вокальний експресивний твір ліричного або лірико-драматичного характеру в формі розгорнутої одноголосної багатотемної композиції, поширеної в середніх віках. ТАГАСАЦ вірменський музикант, виконавець тагу. ТАГЕРТУ вірменський музикант, автор тагу. ТАКСИМ (араб.- частина. уривок) - інструментальний жанр арабської класичної музики, основою якого є принцип макама. Визначальна риса - імпровізаційність. Т. звичайно виконується як самостійний
ТАКТ (від лат. tactus - дотик) - одиниця музичного метру, утворена чергуванням різних за силою наголосів. Т. бувають прості (дво- ітридольні) та складні (з двох і більше простих). Розмір Т.
ТАКТОВА РИСКА вертикальна лінія, яка перетинає нотний стан, відокремлюючи один такт від іншого. ТАЛА (інд.) - принцип метроритмічної організації індійської класичної музики, заснований на багаторазовому повторенні метроритмічного циклу - аварта. Кожний Т. пов’язаний з певним емоційним
ТАЛАНТ (від гр. talanton - терези) - видатні здібності людини щодо певного виду діяльності, високий ступінь обдарування, зокрема, в сфері музичного мистецтва. ТАЛЬЯ (від лат. talea - лозина, кілок) - в ізоритмічному мотеті XIV -XV ст. така ритмічна структура, яка остинатно повторюється в будь-якому голосі, найчастіше тенорі. ТАМ-ТАМ (іт. tam-tam - звуконаслідування) - ударний інструмент азіатського походження з родини ідіофонів, різновид гонга, масивний кований металевий диск діаметром від 600 до 1500 мм з опуклим
ТАМБУР (уйгурське) - див. Танбур. ТАМБУРИН (фр. tambоurin - барабанчик) - 1. Народний ударний музичний інструмент невизначеної висоти звуку з родини двобічних мембранофонів, що походить з Провансу (Франція). На Т. грають, тримаючи
ТАМБУРИЦА югославський щипковий музичний інструмент зовальним дерев’яним корпусом, 3 - 4 струнами. На Т. виконувалисупровід до танців. ТАМУР = пандур
двострунний народний (аварський, дагестанський, кумицький, лезгинський) щипковий інструмент типу лютні, з дерев’яним видовбаним корпусом, сосновою декою з резонаторними отворами,
ТАНБУР таджицький та узбецький народний струнний щипковий інструмент, подібний до лютні, з дерев’яним грушоподібним корпусом, декою, 16 - 19 основними та 4 - 7 додатковими ладами та трьома
ТАНЕЦЬ вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів, які виконуються в чіткому ритмі та виразних поз людського тіла. В танці відображається емоційно - образний зміст
ТАНЦЮВАЛЬНА МУЗИКА 1. Музика, призначена для супроводу танців, а також похідні від неї музичні твори, що не призначені для танців і мають самостійну художню цінність. Характерні ознаки Т.м. зумовили її
ТАР (перс. струна) - 1. Закавказький та іранський струнний щипковий інструмент з 8-подібним корпусом, 22 ладами, 4 - 6 струнами,19-ступеневим звукорядом з інтервалами, меншими за 1/2 тони.
ТАРІЛКИ (від гр. cymbales - кимвал) - старовинний музичний ударний інструмент з родини ідіофонів, який складається з двох кованих металевих дисків у формі кола з чашкоподібними підвищеннями
ТАРАКЯМА старовинний азербайджанський народний танець. Музичний розмір 6/8. Темп жвавий. ТАРАНТЕЛА (іт. tarantella) - італійський народний танець, який виконується в швидкому, стрімкому темпі. Музичний розмір 6/8 або 3/8 з характерним безперервним рухом тріолями. Екстатичне виконання Т.
ТАРАФ (від тур. taraf - група осіб) - молдавський і румунський народний оркестр, до складу якого входять скрипка, кобза, цимбали, віолончель, бубон та ін. Т. виконує пісенні й танцювальні
ТАРОГАТО (угор. tarogato) - угорська назва таких духових інструментів: 1. Інструмент типу гобою з подвійною тростиною, спорідненій зурні і поширений в Угорщині XVI - XVIII ст. 2. Інструмент типу
ТАУРЕ латиська труба, виготувана з берести, дерева, вільхової кори, яка побутувала як сигнальний інструмент. ТВІСТ (англ. twist - звивання, крутіння) - сучасний танець з групирок-н-ролу, музику якого створив Х.Боланд в 1958 році, а виконав у1961 році негритянський співак Ч.Чеккер, супроводжуючи спів
ТВОРЧІСТЬ МУЗИЧНА 1. Створення якісно нового (твору, виконання, дослідження) в будь-якій галузі музичного мистецтва, що віддзеркалює в образно-неповторній формі сутнісні риси дійсності. Т.м.передбачає
ТЕАТРАЛЬНА МУЗИКА вокальна та інструментальна музика дотеатральних вистав, яка сприяє створенню певної емоційної атмосфери, розкриттю ідеї п’єси, єдності та цілісності спектаклю, посиленню
ТЕДЕСКА (іт. tedesca - німецька) - італійська назва танцю, подібного до лендлеру та вальсу і поширеного в Європі XVIII - XIX ст. ТЕЗАУРУС (від гр. thesauros - скарб) - сукупність знань, які нагромаджені людиною в процесі пізнання та відображають обсяг і якість понятійної та діяльнісної інформації в певній галузі, зокрема,
ТЕЙЛ-ГЕЙТ (англ. tail gete - задні двері) - спосіб гри на кулісному тромбоні, поширений у музикантів традиційного джазу. Т.г. характеризується довгими гліссандо - вставками перед початком
ТЕКСТОЛОГІЯ МУЗИЧНА (від лат. textus - тканина, зв’язок і гр. logos - слово) - наукова галузь, яка вивчає рукописи, прижиттєві видання, документи митців тощо з метою встановлення автентичності текстів для
ТЕМІР-КОМУЗ киргизький народний щипковий інструмент, різновид варгану, металева підковка з язичком для видобування бурдонного звуку, висота якого визначається формою резонатору – ротової порожнини.
ТЕМА (від гр. thema - те, що є основою) - музична побудова, якавиражає основну думку твору або його частини, визначаючи неповторність втілення художньо-емоційого образу. Т. є матеріалом для
ТЕМАТИЧНИЙ ПОКАЖЧИК перелік музичних творів з нотними прикладами або цитатами. Існують Т.п. творів Й.С.Баха, Л.В.Бетховена, Й.Брамса, Ф.Ліста, К.Сен-Санса, П.Чайковського,Ф.Шуберта, Р.Шумана та інших
ТЕМБР (фр. tembr) - забарвлення звуку; одна з ознак музичного звуку поряд з висотою, силою і тривалістю. За Т. можливо відрізняти звуки однакової висоти і сили, виконані на різних інструментах,
ТЕМП (від лат. temрus - час) - швидкість розгортання музичної тканини твору, яке визначається числом метричних долей в процесі виконання музики за одиницю часу. Точний розмір Т. визначається за
ТЕМПЕРАЦІЯ (від лат. temperatio - розмірність) - вирівнювання висотного співвідношення ступенів звукової системи. Т. відображає перебіг етапів розвитку музичних строїв - від природних (чистого,
ТЕМПЛ-БЛОК (англ. temple-block) - ударний дерев’яний музичний інструмент з родини ідіофонів корейського походження з визначеною висотою звуку, виготовлений з твердих порід деревини. Звук Т.б. м’який,
ТЕМПО РУБАТО (іт. tempo rubato - вкрадений темп) - довільний з ритмічного погляду темп музичного виконання, коли заради емоційної виразності допускаються відхилення від рівномірного темпу. ТЕНОР (від лат. tenere - тримати, спрямовувати) - 1. Високий чоловічий голос. Діапазон - від с до с2. Ноти записують в скрипковому ключі на октаву вище справжнього звучання. Т. поділяються
ТЕНОРОВИЙ КЛЮЧ ключ з групи до, який означає, що нота до першої октави (с1) знаходиться на четвертій лінійці нотного стану (див. Ключ, див. Додаток ІІ). ТЕОРБА струнний щипковий інструмент, басовий різновид лютніз двома шийками, відомий з XVI ст. Інструмент був поширений в Англії, Італії, але з середини XVIII ст. вийшов з вжитку. ТЕРМЕНВОКС електромузичний одноголосний інструмент, винайдений в 1920 році Л.Терменом, який здійснив відтворення звуку без вібратора (струни, корпуса), рухами руки в електромагнітному полі. В 1970
ТЕРЦІЯ (лат. tertia - третя) - 1. Один з основних інтервалів, який охоплює 3 ступеня. 2. Позначається цифрою 3. Велика Т. - інтервал, який має 2 тони; мала Т. - 1 1/2 - тони; зменшена Т. - 1 тон;
ТЕРЦДЕЦИМА (від лат. tertia decima - тринадцята) - 1. Один із складених інтервалів, який охоплює 13 ступенів, його можна розглядати як сексту через октаву. Позначається цифрою 13. Мала Т.- інтервал,
ТЕРЦЕВИЙ ТОН (лат. tertus - третій) - звук акорду терцевої побудови, який в стислому розташуванні є другим знизу, терція акорду. Позначається цифрою 3 (див. акорд).
див. Акорд. ТЕРЦЕТ (від лат. tertus - третій) - 1. Ансамбль з трьох виконавців, як правило, вокальний. 2. Твір для трьох виконавців з окремою партією у кожного. 3. Уривок з опери (кантати, ораторії), в якому
ТЕРЦКВАРТАКОРД друге обернення септакорду, де квінтовий тон, розташований знизу (бас) утворює з септимовим тоном інтервал терції, а з основним тоном - кварти. Позначається 4/3 або 3/4. ТЕСИТУРА (іт. tessitura - тканина) - висотне положення звуків музичного твору стосовно діапазону співацького голосу або музичного інструменту. Розрізняють середню, найбільш зручну для виконавця,
ТЕСНИФ строфічна пісня народів Близького Сходу. ТЕСТ (англ. test - система прийомів для випробовування та вимірювання психічних рис і властивостей людини, для чого застосовуються завдання стандартної форми, які сприяють виявленню схильності
ТЕТРАХОРД (від гр. tetra - четверта і chorde - струна) - чотири розташовані в діапазоні кварти ступені звукоряду. В кожній октаві єдва Т.: I, II, III, IV cтупені - нижній Т.; V, VI, VII, VIII cтупені
ТЕХНО-РОК (англ. techno rock - технічний рок) - музика року, в якій здійснюються експерименти в галузі електронного звучання. ТЕХНО-ТРЕШ (англ. techno - технічний і треш) - треш-метал з надзвичайно складним аранжуванням та одночасним використанням прийомів академічної музики. ТИБІЯ 1. Давньоримський інструмент типу флейти. 2. Див.Авлос. ТИЛИНКА = телинка
буковинський, молдавський і румунськийнародний духовий інструмент, виготовлена з бузини пастуша флейта без ігрових отворів. Звукоряд натуральний, звук пронизливий. На Т.
ТИМБАЛЕС (іт. timbales cubani) - кубинський ударний інструмент невизначеної висоти звуку з родини мембранофонів, оригінальні барабанчики з міді висотою до 16 см та різного діаметру (33 і 36 см),
ТИМПАН (від лат. tympanum - бити, барабан) - 1. Старовинний ударний музичний інструмент, невеликі литаври. 2. Мідні тарілки (біблейські кимвали). 3. Французка та італійська назва цимбал. ТИМПАНИ (іт. timpano) -1. Старовинний музичний ударний інструмент з родини ідіофонів - мідні тарілки. 2. Невеликі литаври. ТИМПЛІПІТО (іт. timplipito) - старовинний східний ударний інструмент з родини мембранофонів, два обтягнених шкірою полив’яних горщики з отворами у дні. Звук видобувають дерев’яними паличками з
ТИРАНА (ісп. tirana) - андалузький танець. Музичний розмір 6/8,темп швидкий. ТКАНИНА МУЗИЧНА сукупність звукових елементів твору (в гомофонії - усіх голосів). Якщо поняття склад виражає принцип викладу, фактура - його художню реалізацію, то Т.м. - це позначення проміжної ланки. У
ТОЛГАУ (казах. дума, роздум) - один з видів творчості казахських акинів. Зміст Т. пов’язаний з історичними подіями, радостями і стражданнями людини. Т. є і в народних інструментальних кюях. ТОМ-ТОМ (англ. tom-tom) - ударний музичний інструмент китайського походження з родини мембранофонів, циліндр, обтягнений шкірою або плівкою з одного або двох боків. Звук видобувається паличками від
ТОН (від гр. tonos - наголос) - 1. Звук, який має визначену висоту.2. В музичній акустиці - найменший елемент спектру складного звуку, утворений коливальними рухами: частковий Т., аліквотний
ТОНІКА (від гр. tonos - наголос) - 1. Основний тон та акорд тональності, від якої вона отримує назву; центр, до якого спрямоване тяжіння усіх гармоній, в т.ч. джазових, складних дисонуючих тощо.2.
ТОНАДИЛЬЯ (від ісп. tonada - пісня) - іспанська музична комедіяXVIII - XIX ст., яку виконували у вигляді інтермедії між діями комічної опери. Збірник Т., написаних в старовинному стилі для голосу з
ТОНАЛЬНІСТЬ 1. Звуковисотне положення ладу. Назва Т. визначається назвами тоніки і ладу (напр., до мажор, ля мінор тощо). Див. Додаток XVI. 2. Система функціонально диференційованих висотних зв’язків,
ТОНАЛЬНІСТЬ ГАРМОНІЧНА заснований на акорді (гармонії) тип мажорно - мінорної тональної системи (див. Додаток XVII). ТОНАЛЬНІСТЬ МЕЛОДИЧНА в монодичній музиці тип тональної системи, яка спирається на окремий тон (див. Додаток XVII). ТОНУС (лат. tonus, від гр. tonos - напруження) - тривале збудженнянервових центрів і м’язів, яке не викликає втоми. ТОНУС СПІВАЦЬКИЙ (лат. tonus - напруження) - активний стан співацького апарату, високий рівень його готовності до фонаційного процесу. ТОПШУР = топшугур
алтайський народний струнний щипковий інструмент, подібний до двострунної лютні. Стрій квартовий. Застосовується для виконання вступів до розділів алтайського літопису та для
ТОРБАН український та польський струнний щипковий інструмент, різновид басової лютні. На Т. виконували інструментальну музику, акомпанували пісням і танцям. ТОРДЬОН (від фр. tordre - крутити) - старовинний французький бальний танець народного походження. Розмір - тридольний, з XVI ст.- дводольний. ТОРУПІЛЬ естонська волинка з трьома або п’ятьма трубками, поширена в XVI - XIX ст. як сольний і ансамблевий інструмент. ТОЧКА 1. Просторова фіксація початку звуку ударом руки, яка, рухаючись від Т. до Т., відображає часовий перебіг дольового метру. Т., послідовно з’єднані дольовими рухами, утворюють диригентські
ТРІОДЬ (гр. tri - три і odos - пісня) - церковна книга, що містить служби, залежні від часу (Пасха, Піст, Трійця) і складається з двох частин: пісний Т. до Пасхи і кольоровий Т. - під час Пасхи.
ТРІОЛЬ (від лат. tres - три) - особлива ритмічна фігура з трьох нот,що за тривалістю дорівнює двом нотам того ж написання; позначається цифрою 3 (див. Додаток XV). ТРІСКАЧКА (англ. ratchet, rattle) - ударний музичний інструмент невизначеної висоти звуків з родини ідіофонів, дерев’яне коліщатко іззубцями на металевому стержні з ручкою, яке розміщене у дерев’яній
ТРАДИЦІЙНИЙ ДЖАЗ (англ. traditional jazz) - узагальнена назва ранніх стилів джазу - новоорлеанського, диксиленду, чиказького (див. Класичний джаз). ТРАКТУС (від лат. traho - тягти) - спів з римської меси, який виконується замість алілуя або градуала у дня покаяння, великого поста чи жалобної служби. Спочатку Т. виконувався солістом, пізніше
ТРАНСКРИПЦІЯ (лат. transcriptio - переписування) - 1. Переклад музичного твору, який має відносно самостійне художнє значення. 2. Пристосування твору для іншого виконавця, його аранжування.Довільна
ТРАНСПОЗИЦІЯ = транспонування
(від лат. transpositio - переставляти) - перенесення музичного твору з однієї в іншу тональність того ж нахилення без будь-якої зміни музичного тексту. В музиці ХХ ст.
ТРАНСПОНУЮЧІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ музичні інструменти, у яких нотація партій не співпадає з реальною абсолютною висотою звучання. До Т.м.і. належать амбушурні мідні духові інструменти(валторна, труба, корнет тощо),
ТРЕЛЬ = тріль
(від іт. trillare - деренчати, дзеленчати) - вид мелізму, швидке багаторазове чергування двох суміжних (віддалених на півтони) звуків. В окремих вокальних творах зустрічається
ТРЕМБІТА український народний духовий інструмент, дерев’яна труба довжиною до 3 метрів з надзвичайно сильним звуком. Т. поширена в Закарпатті, Буковині, Прикарпатті та інших регіонах Західної
ТРЕМОЛО (іт. tremolo - тремтячий) - 1. Швидке багаторазове повторення одного звуку на домрі, скрипці, литаврах та інших інструментах. 2. Швидке багаторазове чергування двох несуміжних звуків або
ТРЕТЯ ОКТАВА частина музичного звукоряду. Звуки Т.о. позначаються: а) в скрипковому ключі від ноти до на другій додатковій лінійці згори до ноти сі на п’ятій додатковій лінійці згори; б) латинськими
ТРЕТЯ ТЕЧІЯ експериментальний напрямок сучасної джазової музики, який виник в 1950 роках і був пов’язаний з пошуком синтезу джазу з академічним музичним мистецтвом (класичним та сучасним). Назва Т.т.
ТРЕЦА (іт. trezza) - італійський народний хороводний тридольний танець, близький до куранти та гальярди. Виконується групою танцюристів. ТРЕШ (від іт. treссіа - зв’язка, шнурок) - старовинний танець, французький різновид треби. ТРЕЩОТКА російський народний ударний інструмент, набір дерев’яних пластин, з’єднаних ремінцем або мотузком. Звук видобувають, струшуючи інструмент за ручку. Застосовується в оркестрі народних
ТРИВАЛІСТЬ довгочасність звучання. Абсолютна Т. вимірюється в часі (секунди, хвилини і т.д.). Відносна Т. визначається співвідношенням звуків, вираженим у ритмі та метрі. Основною позначкою Т. є ціла
ТРИДЕКСНІС латиський шумовий інструмент з родини ідіофонів,металевий стержень з дерев’яною ручкою, на гілках якої висять дрібні металеві предмети, що при струшуванні дзеленчать. Застосовується для
ТРИДЕНТСЬКИЙ КОДЕКС рукописне зібрання творів духовноїта світської музики XV ст., який складається з семи томів і включає близько 1500 композицій французьких, німецьких, італійських, англійських та невідомих
ТРИДЦЯТЬ ДРУГА НОТА нота, за тривалістю у тридцять два рази коротша цілої. Позначається затушованим овалом з штилемі трьома хвостиками. В разі об’єднання двох або більше Т.д.н.хвостики можна замінювати ребрами
ТРИЗВОН церковна нотна безлінійна книга, яка з’явилась наприкінці XVI ст., і охоплювала служби деяких святих, що супроводжувались трьома дзвонами. ТРИЗВУК основний вид акорду, який утворюється з трьох звуків,які розташовуються за терціями і називаються основним, терцевимі квінтовим тонами. Залежно від складових інтервалів Т. може бути великим
ТРИКУТНИК ударний музичний інструмент невизначеної висотизвуку з родини ідіофонів, який має вигляд незамкненого рівнобічного трикутника, вигнутого з сталевого прута. Ніжний і дзвінкий звук
ТРИПТИХ (від гр. triptychos - складені тричі) - див. Трилогія. ТРИТОН (іт. tritono - складений з трьох тонів) - 1. Збільшена кварта; інтервал, який охоплює чотири ступеня і містить три тони.2. Обернення збільшеної кварти - зменшена квінта; інтервал, який
ТРИТОНОВИЙ ЛАД двічи-лад (за Б.Яворським) - симетричний лад, центральне співвідношення якого утворюється поділом октави на дві рівні та однофункціональні частини на відстані тритону. ТРИХОРД (від гр. tri - три і chorde - струна) - діатонічний звукоряд з трьох ступенів в межах терції або кварти. ТРИЧАСТИННА ФОРМА тип композиційної структури в європейській професійній музиці, який передбачає наявність трьох основних розділів твору, а також співвідношення цих розділів та їх структури. В Т.ф. другий
ТРОЇСТІ МУЗИКИ український народний музичний ансамбль, тріо, яке складають три інструменти, наприклад,: скрипка, бас і бубон; скрипка, бас і цимбали; цимбали, бас й ударні (бубон, барабан) і т. ін. ТРОМБОН (іт. trombone - велика труба) мідний духовий музичний інструмент. Має довгу мензуру, широкий конічний розтруб, з’єднаний з руховим механізмом, та мундштук. Руховий механізм утворюють дві
ТРОП (від гр. tropos - зворот) - 1. В давньогрецькій музичній теорії - позначення транспозиційної гами. 2. В середньовічній системі ладів - одна з назв церковного ладу (Модус, Церковні лади). 3.
ТРОПАК = трепак
(від давньоруського тропати - тупотіти ногами) - старовинний руський танець. Музичний розмір 2/4. Темп жвавий, веселий, завзятий. ТРОПАР (від гр. tropos - троп) - невеликий церковний піснеспів, дев одній строфі розкривається суть свята або пам’ять про святого. Жанр Т. підпорядковувався музично-ритмічним і смисловим зразкам,
ТРОПОТЯНКА український народний масовий танець. Музичний розмір 2/4. Темп жвавий. ТРОСТИНА 1. Тонка пластинка з комишу, за допомогою якої видобувається звук на деяких духових інструментах. Розрізняються одинарні Т. - у кларнета, саксофона, басетгорна, жалійки, тароготота ін. і
ТРУБА (іт. tromba) - металевий духовий мундштучний інструмент. За звуком - яскравим, блискучим, дзвінким - Т. є найвищим з мідних духових інструментів Існують декілька різновидів Т.- фанфари (без
ТРУБАДУР (від прованс. trobar - складати вірші) - провансальський мандрівний лицар - поет і співак ХІ - XIV ст., який оспівував кохання до чарівної дами, земні радощі, героїку хрестових походів.
ТРУВЕР (від фр. trouver - знаходити, створювати) - придворний поет - співак у Франції ХІІ - ХІІІ ст., який створював пісні на замовлення. Серед доробку Т. (збереглось близько 2000 зразків) -
ТРУМШАЙТ (від нім. trumme - труба і Scheit - поліно) - старовинний струнний смичковий інструмент з довгим (до 2000 мм) клиноподібним дерев’яним корпусом, однією жильною, 12 -24 бурдонними
ТРУПА (нім. Truppe, фр. troupe) - творчий колектив, весь склад театру. ТУ БІТ (англ. two bit - два удари) - акцентування інструментами ритмічної групи першої та третьої долей чотиридольного метру в регтаймі та новоорлеанському стилі; другої та четвертої - в
ТУ СТЕП (англ. two step - два кроки) - салонний танець, який виник у Північній Америці на початку ХХ ст. Музичний розмір 2/4, за ритмом близький до польки. Темп швидкий, маршоподібний. ТУБА (іт. tuba - труба) - 1. Найнижчий за звучанням мідний духовий мундштучний інструмент U - подібної форми з широкою мензурою,великим розтрубом та 3 - 4 вентилями. Діапазон - від В2 до f1.
ТУБАФОН (від лат. tuba - труба і гр. phone - звук) - ударний інструмент визначеної висоти звуку з родини ідіофонів, за конструкцією схожий на ксилофон. Джерелом звуку в Т. є металеві трубочки
ТУЙДУК = тюйдук
туркменський народний духовий інструмент з тростини. Має три види: карги - Т. - поздовжня відкрита флейта з мундштуком, 6 - 7 ігровими отворами. Звук несильний, шиплячий;дилі -
ТУЛУМБА С (туркм.) - туркменський, турецький, іранський, російський, український ударний інструмент з родини мембранофонів. В XVII - XVIII ст. застосовувався козаками Запорізької Січі як сигнальний
ТУМИР марійський народний двобічний барабан невизначеної висоти звуку з родини мембранофонів. Корпус Т. виготовлений з дерева, мембрани - з собачої або телячої шкіри. Звук видобувається
ТУРНЕ (від фр. tourner - повертати) - гастрольна поїздка артистіврізними містами або країнами. ТУТАК = тулук
= шві
= чай-чупоні
= філан
тутак, тулук, шві (вірм.), чай-чупоні, філан (тадж.) - 1. Вірменський народний духовий інструмент, подібний до блулу, срингу, саламурі поздовжня
ТУТТІ (іт. tutti - всі) - 1. Спільна гра всіх інструментів оркестру. 2. Одночасний спів усіх груп хору. 3. Звучання всіх голосів органу; кнопка чи педаль, яка включає ці голоси. 4. Вказівка про
ТУШ (нім. Tusch) - коротка п’єса урочистого характеру, яка складається з одного музичного речення і виконується під час урочистостей, церемоній, свят, вітань, головним чином, духовим оркестром,
ТУШЕ (від фр. touscher - торкатись) - характер дотику, натискання,удару пальців до клавіатури під час гри на клавішних інструментах, який визначає специфіку звучання інструмента у певного
|