Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект Зробити закладку

  
ridnamova.org →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Н (425)

1 2 3 > >>
...НАВТ
(гр., мореплавець) у складних словах відповідає поняттю "той, хто плаває" гідронавт
...НАВТИКА
(гр., мистецтво мореплавства, судноводіння) у складних словах відповідає поняттю "плавання" аеронавтика
...НОЗ
(гр., хвороба, захворювання) у складних словах означає хворобу тварин, іноді людини, напр., антракноз.
...НОМ
(1) (гр., частина, частка) в математичних термінах відповідає поняттю "член", напр., біном. (2) (гр., звичай, закон) у складних словах відповідає поняттям "положення", …
...НОМІЯ
(гр., звичай, закон) у складних словах відповідає поняттям "положення", "закон" метроном, агрономія
НІЄЛО
(іт., чернь) рисунок, вирізаний на золоті або сріблі й заповнений черню (темним сплавом срібла, міді, сірки й бури).
НІАЦІЯ
(лат., сніг) процес рельєфоутворення, що відбувається внаслідок дії снігу.
НІАЦИНАМІД
вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри тощо. Інші назви - вітамін РР, …
НІВАЛЬНИЙ
(лат., від сніг) сніговий; - нівальний клімат - нівальний пояс
НІВАЛЬНИЙ КЛІМАТ
клімат, що характеризується такою кількістю опадів у твердому стані, що вони не можуть розтанути або випаруватися протягом теплого періоду року
НІВАЛЬНИЙ ПОЯС
висотний пояс гірських країн за сніговою межею, що характеризується нівальним кліматом.
НІВЕЛІР
нівелір; ч. (нім., вирівнювати) геодезичний інструмент для визначення різниці висот двох будь-яких точок земної поверхні.
НІВЕЛЮВАННЯ
нівелювання; с. (нівелір) 1. Визначення висот або перевищень точок місцевості. 2. Вирівнювання земної поверхні під час прокладання доріг, будівництва аеродромів тощо. 3. перен. …
НІВЕЛЮВАТИ
нівелювати (нім.) 1. За допомогою спеціального інструмента визначати висоту різних точок земної поверхні. 2. Вирівнювати поверхню чогось; рівняти, зрівнювати. 3. перен. Усувати, …
НІВОЗ
(фр., від лат., сніжний) четвертий місяць року (з 21-23 грудня до 19-21 січня) французького республіканського календаря, встановленого Конвентом у 1793 р. (діяв до 1806 р.).
НІГІЛІЗМ
нігілізм; ч. (лат., ніщо, нічого) 1. Соціально-моральне явище яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. 2. …
НІГІЛІСТ
нігіліст; ч. (лат.) людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.
НІГРОЗИНИ
(лат., чорний) синтетичні органічні барвники чорного кольору. Застосовують для фарбування шкіри, деревини, паперу, для виготовлення взуттєвого крему, чорнил тощо.
НІГРОЛ
нігрол; ч. (лат., чорний і ...ол) сорт неочищеного мастила, утворюваного при переробці нафти.
НІКА
Ніка; ж. (гр.) в давньогрецькій міфології богиня перемоги у боях та змаганнях; у давньоримській міфології - Вікторія.
НІКЕЛІН
нікелін; ч. 1. Сплав міді, нікелю й марганцю, відзначається великим електричним опором, стійкістю проти корозії. 2. Мінерал класу сульфідів, червоного кольору з металевим блиском. Руда …
НІКЕЛЬ
нікель; ч. (нім., від швед., гном, підземний дух) хімічний елемент, символ Ni, ат. н. 28; сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий. Застосовують для захисних прикриттів, виготовлення …
НІКЕЛЮВАННЯ
нікелювання; с. нанесення тонкого шару нікелю на металеві поверхні для запобігання корозії і надання їм красивого зовнішнього вигляду.
НІКОЛЬ
ніколь; ж. призма з ісландського шпату, прозора для світла. Застосовують як поляризатор та аналізатор світлових хвиль. Від прізвища англійського фізика У. Ніколя.
НІКОТИН
нікотин; ч. (фр.) алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при курінні спричинює хронічне отруєння організму. Від прізвища французького …
НІКОТИНАМІД
нікотинамід; ч. (нікотин і амід) вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри …
НІКТИНАСТІЯ
(гр., ніч і нектії) рух органів вищих рослин, зумовлений зміною дня й ночі (напр., розкривання квіток зранку й закривання їх на ніч).
НІКТОФОБІЯ
(гр., ніч і ...фобія) нав'язливий страх людини перед темрявою, симптом психічного розладу.
НІМБ
німб; ч. (лат., туман, хмара) 1. Сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості; вінець, авреоля, …
НІМФА
німфа; ж. (гр., букв. - наречена) 1. У давньогрецькій і давньоримській міфології божество в образі жінки, яке уособлює сили природи (морів, річок, джерел, гір, долин, лугів тощо). …
НІМФАЛІДИ
родина строкатих денних метеликів.
НІМФЕЯ
(гр., наречена) рід водяних рослин родини лататтєвих. Багаторічні трави з листками, що плавають на поверхні води. Поширені повсюдно. Інша назва - латаття.
НІОБІЙ
ніобій; ч. хімічний елемент, символ Nb, ат. н. 41; сірий блискучий метал. Н. та його сплави застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, вакуумній техніці, хімічному …
НІОБІТ
ніобіт; ч. мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного або бурувато-чорного кольору. Руда ніобію. Інша назва - колумбіт.
НІОБА
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони помстилися Н. …
НІОБАТИ
група мінералів - солей ніобієвих кислот; як домішки містять сполуки танталу. 2. Використовують для одержання ніобію, танталу та інших рідкісних елементів. Інша назва - танталоніобати.
НІОБЕЯ
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя, Ніоба. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони …
НІПЕЛЬ
ніпель; ч. (англ., букв. - сосок) 1. Затискач, яким ізолюють провідник в електричних лампах. 2. Коротка металева трубка з різьбою на кінцях для з'єднання труб, радіаторних секцій …
НІРВАНА
нірвана; ж. (санскр., заспокоєння, згасання) 1. За містичним уявленням буддистів та джаймістів - блаженний стан спокою "людської душі", що досягається шляхом повного відмовлення від усіх …
НІСТАГМ
ністагм; ч. (гр., дрімота, сонливий стан) мимовільні швидкі рухи очних яблук у людини й тварин. Н. може бути фізіологічним (напр., при розгляданні предметів, що швидко рухаються) і …
НІСТАТИН
ністатин; ч. (здогадко гр., гойдаючий) мед. лікарський препарат; антибіотик. Застосовують при кандидамікозі. Інша назва - фунгіцидин.
НІТ
(лат., блищу) одиниця яскравості, тобто яскравість рівномірно світної плоскої поверхні в перпендикулярному до неї напрямі, якщо в цьому напрямі сила світла 1 м2 поверхні становить 1 …
НІТИНОЛ
(ні(кель) і ти(та)н) жаростійкий нікелево-титановий сплав.
НІТР...
(гр., луг, селітра) у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний".
НІТРАГІН
нітрагін; ч. (нітр... і гр., притягую, засвоюю) бактеріальне добриво, що містить культуру бульбочкових бактерій, здатних засвоювати азот повітря.
НІТРАТИ
(гр., селітра) солі азотної кислоти. Застосовують як добрива та у виробництві вибухових речовин.
НІТРАФЕН
(нітро... і фен) отрутохімікат комплексної дії. Застосовують для боротьби з бур'янами, шкідливими комахами, грибами.
НІТРАЦІЯ
нітрація; ж. (гр., селітра) введення нітрогрупи - N02 в молекули органічних сполук; утворювані сполуки називають нітросполуками. Застосовують Н. у виробництві барвників, вибухових …
НІТРИ...
(гр., луг, селітра) у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний".
НІТРИДИ
(нітр... і гр., вид, вигляд) сполуки азоту з іншими елементами, головним чином з металами. Застосовують у техніці.
НІТРИЛИ
(нітр... і гр., речовина) органічні азотисті сполуки, похідні синильної кислоти. Застосовують у виробництві синтетичних волокон, смол.
НІТРИТИ
(гр., селітра) солі азотистої кислоти. Застосовують у виробництві органічних барвників, медицині.
НІТРИФІКАЦІЯ
нітрифікація; ж. (нітри... і ...фікація) процес окислення аміаку до азотної кислоти; відбувається під впливом нітритних і нітратних бактерій, що живуть у грунті; має значення у …
НІТРО...
(гр., луг, селітра) у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний".
НІТРОБАКТЕРІЇ
(нітро... та бактерії) бактерії, що здійснюють процес нітрифікації. Інша назва - нітрифікуючі бактерії.
НІТРОБЕНЗОЛ
нітробензол; ч. (нітро... та бензол) органічна сполука; масляниста рідина з запахом гіркого мигдалю, отруйний. Застосовують переважно для одержання аніліну.
НІТРОГЕН
нітроген; ч. (лат., гр., селітра і народження) латинська назва азоту, символ N, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю (напр., нітрили, нітрування).
НІТРОГЛІЦЕРИН
нітрогліцерин; ч. (нітро... і гліцерин) органічна сполука, безбарвна масляниста рідина, солодка на смак, отруйна. Н. - сильна вибухова речовина. Застосовують для виробництва бездимних …
НІТРОЛАКИ
(нітро... і лак) колоїдні розчини нітроцелюлози в органічних розчинниках (напр., у спирті), які швидко висихають і утворюють плівки, що добре поліруються.
НІТРОЛЕУМ
(нітр... і лат., олія) різновид лінолеуму, що його застосовують для оббивки столів і стін.
НІТРОМЕТР
нітрометр; ч. (нітро... і ...метр) прилад, яким визначають вміст азоту в його сполуках з киснем (оксидах).
НІТРОН
нітрон; ч. (гр., луг, селітра) різновид синтетичного волокна з поліакрилонітрилу. Виробляють в Україні. В інших країнах називають орлон, пан тощо. Застосовують для виготовлення різних …
НІТРОТОЛУОЛИ
(нітро... і толуол) органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі толуолу нітрогрупами NO2. Застосовують для синтезу барвників і проміжних продуктів.
НІТРОФJСКА
(нітро.... фос(фор) і ка(лій)) складне мінеральне добриво, що містить азот, фосфорну кислоту, окис калію.
НІТРОФЕНОЛИ
(нітро... і фенол) органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі фенолу нітрогрупами - N02. Застосовують для одержання барвників, деякі - як фунгіциди тощо.
НІТРОФУНГІН
(нітро... і лат., гриб) мед. лікарський препарат; протигрибковий засіб. Застосовують для лікування епідермофітії, кандидамікозу шкіри тощо.
НІТРОЦЕЛЮЛОЗА
нітроцелюлоза; ж. (нітро... і целюлоза) складні ефіри целюлози й азотної кислоти (напр., тринітроцелюлоза або піроксилін). нітроцелюлоза - біла волокниста маса з вибуховими …
НІТРОЦЕМЕНТАЦІЯ
нітроцементація; ж. (нітро... і цементація) те саме, що й ціанування.
НІХРОМ
ніхром; ч. (ні(кель) і хром) сплав нікелю й хрому з домішками інших елементів. Застосовують у виробництві нагрівальних приладів.
НІЦШЕАНСТВО
вчення німецького філософа-ідеаліста Ф.Ніцше та його послідовників, що проповідує крайній індивідуалізм, культ "надлюдини", зневагу до норм моралі; одне з джерел людиноненависницької …
НІША
наймолочніша; найв.ст. (фр., від вити гніздо, розміщати) 1. Заглиблення в стіні для розміщення статуй, ваз, бюстів тощо. 2. Заглиблення в траншеях та інших фортифікаційних спорудах, …
НАЇБ
наїб; ч. (араб., намісник) 1. За середньовіччя в мусульманських державах правитель округу або провінції. 2. В закавказьких ханствах - начальник магалу (територіальної дільниці). 3. В …
НАБОБ
набоб; ч. (інд., наваб від араб., нувваб - намісники) 1. В Індії титул правителів провінцій, що відокремилися від імперії Великих Моголів. 2. В Англії 18 ст. назва осіб (головним чином …
НАВІГАЦІЯ
навігація; ж. (лат., судноплавство, мореплавство) 1. Розділ науки про судноводіння, основні завдання якого - вибір найвигіднішого шляху, проведення ним судна тощо. 2. Період, в який …
НАВІГРАФ
навіграф; ч. (наві(гація) і ...граф) авіаційний прилад на літальних апаратах для встановлення пройденого шляху, швидкості вітру, швидкості напряму й руху апарата.
НАВАРХ
(гр.) в Стародавній Греції начальник флоту.
НАВАХА
наваха; ж. (ісп.) холодна зброя, іспанський довгий складаний ніж.
НАВЗІКАЯ
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології красуня, яка врятувала життя Одіссею, закохалася в нього і мріяла стати його дружиною. 2. перен. Образ ліричної героїні у творах про кохання й розлуку.
НАВСІКАЯ
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології красуня, яка врятувала життя Одіссею, закохалася в нього і мріяла стати його дружиною. 2. перен. Образ ліричної героїні у творах про кохання й розлуку.
НАГІАГІТ
мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Сировина для одержання золота. Від назви родовища Нагіаг у Румунії.
НАГЕЛЬ
нагель; ч. (нім., букв. - цвях) деталь (стрижень або пластинка), що перешкоджає зсуву з'єднуваних частин дерев'яних конструкцій.
НАДИР
надир; ч. (араб.) точка небесної сфери, протилежна зеніту.
НАДФІЛЬ
надфіль; ч. (нім.) невеликий напилок з дрібною насічкою, виготовлений із сталевого дроту.
НАЗАЛІЗАЦІЯ
назалізація; ж. (фр., від лат., ніс) набуття переважно голосним звуком носового тембру.
НАЗАЛЬНИЙ
назальний (фр., від лат., ніс) носовий голосний або приголосний звук. Див. також: апікальний, велярний, дентальний, дорсальний, лабіальний, ларингальний, фарингальний, фрикативний
НАЗАРЕЇ
1. Назва християн у перші часи поширення християнства (від м. Назарета, де нібито народився Христос). 2. Давньоіудейська секта. 3. Відгалуження секти молокан, що існувало в Росії з …
НАЗАРЕЙЦІ
група німецьких та австрійських художників-романтиків, що оселилися в Римі на початку 19 ст. і намагалися відродити середньовічне релігійне мистецтво. Від назви м. Назарета, де народився …
НАЙЛОН
(англ.) різновид синтетичного волокна з поліамідів (США, Великобританія), в Україні відомий також як анід і капрон.
НАЙТОВ
найтов; ч. (гол., від шити і канат, трос) зв'язування тросом двох або більше предметів.
НАКТОУЗ
нактоуз; ч. (гол.) металева (із спеціального немагнітного сплаву) або дерев'яна шафа, у верхній частині якої встановлено корабельний компас.
НАМАЗ
намаз; ч. (перс., молитва) п'ятикратна щоденна молитва у мусульман; один з головних обрядів ісламу, при якому молитва супроводжується установленими рухами і ритуальними обмиваннями.
НАНІЗМ
нанізм; ч. (гр., карликовий) ненормально низький зріст людини, що найчастіше є наслідком ураження залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, щитовидної залози). Інша назва - карликовий зріст.
НАНДУ
нанду; ч. (ісп., з інд., мов) рід безкільових птахів. Поширені в Південній Америці. Інша назва - американський страус.
НАНОРЕЛЬЄФ
(гр., карликовий і рельєф) дрібні форми рельєфу, що утворюються в результаті карстових та мерзлотних явищ, діяльності вітру, гризунів - землерийок. Див. також: карст
НАПАЛМ
напалм; ч. (англ.) загусник (суміш алюмінієвих солей неорганічних кислот) або загущене рідке паливо (іноді з добавками). Застосовують у запалювальних авіабомбах, ракетах.
НАРВАЛ
нарвал; ч. (сканд.) ссавець родини дельфінових. Поширений в арктичних водах. Рідкісний. У самців у верхній щелепі розвивається спрямований вперед бивень, звідки й інша назва - єдиноріг.
НАРГІЛЕ
наргіле; ч. або с. (перс.) східний курильний прибор, подібний до кальяну, але з довгою гнучкою трубкою замість люльки, в якому дим очищається, проходячи через довгий рукав з водою.
НАРД
ч. (гр.) 1. Багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових з м'ясистим запашним кореневищем і червонуватими квіточками. 2. Ароматична речовина, яку добувають з коріння цієї рослини.
НАРКІС
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології - вродливий юнак, що закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання, перетворившись після смерті на квітку нарцис; Нарціс.
НАРКОЗ
наркоз; ч. (гр., заціпеніння) 1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини і …
НАРКОЛОГІЯ
наркологія; ж. (нарко(тики) і ...логія) розділ медицини, який вивчає наслідки вживання наркотиків та розробляє методи лікування від наркоманії.
НАРКОМАНІЯ
наркоманія; ж. (нарко(тики) і ...манія) непереборний хворобливий потяг людини до вживання наркотиків (опіуму, кокаїну, морфіну) з метою збудження, сп'яніння. Вживання наркотиків …
НАРКОТИКИ
(гр., приголомшуючий) речовини, переважно рослинного походження, що збуджують або пригнічують центральну нервову систему людини й тварин. У медицині й ветеринарії Н. використовують для …
НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ
в 1917 - 1946 рр. (до утворення міністерств) центральний орган державного управління галузями господарського, культурного, військового будівництва в радянських республіках.
НАРЦИС
Нарцис; ч. (1) (гр.) 1. Трав'яниста цибулинна рослина родини амарилісових з лінійними листками та білими або жовтими запашними квітками. Поширена у Середземномор'ї та південній смузі …
НАСТІЇ
(гр., ущільнений) ростові рухи у рослин, завдяки яким вигинаються їхні органи. Є пристосуванням до перехресного запилення, захисту органів квітки від несприятливих умов.
НАСТУРАН
настуран; ч. (гр., ущільнений і уран) мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору, різновид уранініту.
НАСТУРЦІЯ
настурція; ж. (лат., від ніс і кручений) рід багаторічних болотяних рослин родини хрестоцвітих. Поширена в Європі, Західній Азії, занесена в Абіссінію, Північну Америку. В деяких країнах …
НАТИВІЗМ
нативізм; ч. (лат., природжений) у психології концепція, за якою здатність до сприймання простору й часу природжена людині та існує апріорно, не розвиваючись у процесі досвіду. Поширена в …
НАТР
натр; ч. гідрат окису натрію (КаОН), каустична сода; гігроскопічна, безбарвна кристалічна непрозора речовина; руйнує різні органічні матеріали, що стикаються з нею (зокрема, шкіру …
НАТРІЙ
натрій; ч. (араб., натрун - сода) хімічний елемент, символ Na, ат. в. 11; сріблясто-білий м'який лужний метал; на повітрі швидко окислюється. Застосовують як відновник, теплоносій тощо.
НАТУРА
натура; ж. (лат., природа) 1. заст. Природа, об'єктивна дійсність, реальність. 2. Природжена властивість, характер, вдача людини, сукупність її психічних особливостей. 3. Реальні явища, …
НАТУРАЛІЗАЦІЯ
натуралізація; ж. (фр., від лат., природний) надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни.
НАТУРАЛІЗМ
натуралізм; ч. (фр., від лат., природа) 1. Методологічний принцип, притаманний деяким філософським теоріям, що намагаються пояснити розвиток суспільства законами природи (географічним …
НАТУРАЛІЗУВАТИСЯ
натуралізуватися (фр.) набути права громадянства в чужій країні.
НАТУРАЛІСТ
натураліст; ч. (фр.) 1. Природодослідник; учений, що вивчає живу природу (переважно тварин і рослин). 2. Представник, послідовник натуралізму в літературі та мистецтві.
НАТУРАЛЬНИЙ
напівнатуральний (лат.) 1. заст. Природознавчий. 2. Природного походження, природний. 3. Який існує в дійсності, справжній. 4. Непідроблений, звичайний, природний; невимушений, …
НАТУРФІЛОСОФІЯ
натурфілософія; ж. (лат., природа і філософія) система уявлень про природу, переважно умоглядних, яка прагнула дати всеохоплюючу картину світу, але, не маючи для цього відповідних …
НАТЮРМОРТ
натюрморт; ч. (фр., букв. - мертва природа) жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису). Твори із зображенням предметів побуту, квітів, фруктів тощо.
НАУПЛІУС
(гр.) вільноплаваюча личинка всіх нижчих і окремих вищих (деяких креветок) ракоподібних.
НАУТИЛУС
(гр., кораблик) рід головоногих молюсків. Поширені у водах між Південно-Східною Азією і Австралією. Інша назва - кораблик.
НАУТОФОН
(гр., судноводіння і ...фон) електричний мембранний звуковипромінювач на маяку, яким подають звукові сигнали під час низької видимості.
НАФТА
нафта; ж. (гр., від перс., нефт) 1. Мінеральна рідка масляниста горюча речовина темно-бурого або чорного кольору, що залягає у надрах землі і використовується як паливо, а також як …
НАФТАЛІН
нафталін; ч. (нафта) органічна сполука, ароматичний вуглеводень, безбарвні кристали з різким запахом. Застосовують у виробництві вибухових речовин, барвників, як інсектицид (напр., від …
НАФТАМОН
(нафта і амоній) мед. лікарський препарат; протиглистяний засіб.
НАФТЕНИ
циклічні насичені вуглеводні; трапляються в нафті. Н. - складова частина моторних палив і мастил. Інші назви - циклопарафіни, поліметилени.
НАФТЕНОВІ КИСЛОТИ
органічні кислоти, що виділяються з нафти. Солі Н. к. застосовують як замінники мила, сикативи для масляних фарб, виготовлення мастил тощо.
НАФТОЛИ
(нафта і ...ол) органічні сполуки, похідні нафталіну; безбарвні кристали. Застосовують у виробництві барвників тощо.
НАЦІ
наці; збірн. націонал-соціалісти; нацисти.
НАЦІОНАЛ-ЛІБЕРАЛИ
(нім., національні ліберали) назва ряду партій (напр., у Німеччині в 1866-1918 рр.).
НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІСТИ
(нім.) члени гітлерівської фашистської партії в Німеччині в 1919- 45 рр. Перебуваючи при владі, встановили в країні терористську диктатуру, розв'язали 2-у світову війну, яка завершилася …
НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
націоналізація; ж. (фр., від лат., народ) вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі, промислових і транспортних підприємств, або цілих галузей народного господарства.
НАЦІОНАЛІЗМ
націоналізм; ч. (фр., від лат., народ) ідеологія й політика в національному питанні, характерними рисами якої є проповідь зверхності національних інтересів над соціальними, проголошення …
НАЦІОНАЛЬНІСТЬ
національність; ж. 1. Належність до певної нації, народності чи національної групи. 2. Термін для спільного визначення нації і народності.
НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ
(фр.) озброєне громадянське ополчення, створюване в деяких країнах Західної Європи під час революцій кіпця 18 - середини 19 ст. на противагу арміям феодальних урядів. У деяких країнах …
НАЦІЯ
нація; ж. (лат., народ, плем'я) 1. Історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури, характеру; …
НАЦИЗМ
нацизм; ч. (нім., від національний соціалізм) назва фашизму в гітлерівській Німеччині.
НАЦИСТИ
націонал-соціалісти.
НАЯ
(сингальське) рід отруйних змій (у тому числі кобр), у яких шия має здатність розширюватися до форми кола.
НАЯДА
наяда; ж. (гр.) у давньогрецькій і давньоримській міфології - водяна німфа, богиня текучих вод. Див. також: німфа
НГВЕ
розмінна монета Замбії, 1/100 квачі.
НЕАНДЕРТАЛЬЦІ
викопний вид людей, які жили в плейстоценову епоху (понад 12 тис. років тому) в Європі, в Африці й південносхідній частині Азії. Від назви долини Неандерталь поблизу Дюссельдорфа …
НЕБЕСНА СФЕРА
уявна кульова поверхня довільного радіуса з центром в оці спостерігача.
НЕБЕСНИЙ ЕКВАТОР
лінія перетину небесної сфери площиною, перпендикулярною до осі світу; поділяє небесну сферу на дві півкулі - Північну й Південну.
НЕБУЛЯРНА ГІПОТЕЗА
гіпотеза (напр., Канта - Лапласа) про виникнення Сонячної системи з туманності.
НЕБУЛЯРНИЙ
небулярний (лат., туман) пов'язаний з туманністю (розсіяною масою космічної речовини); - небулярна гіпотеза
НЕВМИ
(гр., знак, кивок) стародавнє нотне письмо з безлінійною системою.
НЕВР...
(гр., жила, нерв) у складних словах вказує на відношення даних понять до нервової системи.
НЕВРАЛГІЯ
невралгія; ж. (невр... і гр., біль) мед. біль різної тривалості й характеру, що виникає в тілі людини й тварин у місці проходження нерва. Розвивається внаслідок ураження або запалення …
НЕВРАСТЕНІК
неврастенік; ч. (невр... і гр., слабосильний) хворий на неврастенію.

1 2 3 > >>

© ridnamova.org - 2010