РІЄЛЬ рієль; ч.
грошова одиниця Камбоджі, поділяється на 100 сенів. РІАЛ ріал; ч.
грошова одиниця: Йєменської Арабської Республіки, поділяється на 40 букш; Ірану, поділяється на 100 динарів. РІВ'ЄРА (фр.)
1. Намисто з діамантів.
2. Надбережна місцевість біля Ніцци, що славиться прекрасними краєвидами. РІЕЛТОР (англ.)
агент, торговий посередник під час купівлі-продажу нерухомості.
Див. також:
брокер,
джоббер,
дилер,
дистриб'ютор,
комісіонер,
маклер,
прокурист РІО Онтаріо; с.
(ісп.)
річка; додається до багатьох географічних назв. РІТЕНУТО (іт., стримано)
музичний твір або його частина, що виконується стримано, у заповільненому темпі порівняно з основним темпом твору.
Див. також:
агогіка РІЯЗАТ (араб.)
мусульманський піст, каяття. РІЯЛ ріял; ч.
грошова одиниця: Катару, поділяється на 100 дирхамів; Саудовської Аравії, поділяється на 20 кершів (курушів) або на 100 халалів. РА в давньоєгипетській релігії бог сонця, творець світу. РАБАТ рабат; ч.
(нім., від фр., знижувати)
комерційна знижка з усієї суми грошей, що належить за товар; надається при сплачуванні готівкою, закупівлі товару оптом тощо. РАБАТКА рабатка; ж.
(нім.)
довга вузька грядка з декоративними квітами вздовж стін, доріжок. РАБИН рабин
(давньоєвр., вчитель)
служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. РАБОБ (араб., рабаба)
китайський щипковій музичний інструмент. Поширений також у країнах Середньої Азії. Інші назви - лавабо, равап. РАВАНАСТР стародавній індійський смичковий музичний інструмент. РАВАНАСТРОН стародавній індійський смичковий музичний інструмент; раванстр. РАВАП (араб., рабаба)
китайський щипковій музичний інструмент. Поширений також у країнах Середньої Азії. Інші назви - лавабо, рабоб. РАВЕЛІН равелін; ч.
(фр.)
допоміжна фортифікаційна споруда трикутної форми, розташована поза огорожею старовинної фортеці між двома бастіонами, призначена для захисту прилеглої місцевості та
РАВЕНДУК равендук; ч.
(англ., нім., з гол.)
груба льняна тканина, парусина, товста парусина на вітрила; равентух. РАВЕНТУХ (англ., нім., з гол.)
товста лляна тканина, різновид парусини.
Застосовують у взуттєвій промисловості. РАГУ рагу; с.
(фр.)
страва з дрібно нарізаного м'яса, тушкованого з овочами, або з тушкованих овочів з пряною, гострою приправою. РАД ч.
(лат., випромінюю)
одиниця увібраного іонізуючого проміння (рентгенівського, гамма-проміння тощо). Р. дорівнює такій дозі, при якій 1 кг опромінюваної речовини вбирає 0,01 джоуля
РАДІАЛЬНИЙ радіальний
(лат., промінь)
той, що йде у вигляді променів; напрямлений по радіусу; Р-а швидкість небесного тіла - проекція швидкості руху небесного тіла на промінь зору.
Інша назва -
РАДІАН радіан; ч.
(лат., промінь)
центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. 1 Р. приблизно дорівнює 57°17'44,8''. РАДІАНТ радіант; ч.
(лат., той, що випромінює)
точка небесної сфери, з якої нібито виходять (внаслідок перспективи) метеорів одного метеорного потоку (рою). РАДІАТОР радіатор; ч.
(лат., випромінюю)
1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згорання (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.).
2. Нагрівальний
РАДІАЦІЙНИЙ пострадіаційний
той, що належить до радіації. РАДІАЦІЯ радіація; ж.
(лат., випромінювання)
фіз. випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким-небудь тілом; електромагнітні хвилі, випромінювані яким-небудь джерелом. РАДІЙ радій; ч.
(лат., промінь)
радіоактивний хімічний елемент, символ Ra, ат. н. 88; сріблясто-білий метал. Використовують для виготовлення світних фарб, у медицині - для радіотерапії тощо. РАДІО радіо; с.
(лат., промінь)
1. Ралузь науки, техніки і культури, пов'язана з передаванням на віддаль інформації за допомогою радіохвиль.
2. перен. пристрій для приймання радіохвиль. РАДІО... (лат., промінь)
частина складних слів, що вказує на зв'язок з поняттями "радіо" або "радіоактивність". РАДІОІНТЕРФЕРОМЕТР радіоінтерферометр; ч.
(радіо... та інтерферометр)
прилад для вимірювання різних фізичних величин, пов'язаних з радіохвилями (швидкості поширення, кутових розмірів джерела, віддалі до
РАДІОАВТОГРАФ радіоавтограф; ч.
(радіо... і автограф)
те саме, що й авторадіограма. РАДІОАВТОГРАФІЯ радіоавтографія; ж.
(радіо... і автографія)
те саме, що й авторадіографія. РАДІОАВТОШТУРМАН (радіо... і автоштурман)
прилад (автоштурман), що діє за сигналами радіонавігаційних засобів.
Див. також:
радіонавігація РАДІОАКТИВНІСТЬ радіоактивність; ж.
(радіо... і активність)
спонтанне (зумовлене внутрішніми причинами) перетворення атомних ядер та елементарних частинок на інші ядра та елементарні частинки. РАДІОАЛЬТИМЕТР радіоальтиметр; ч.
(радіо... і альтиметр)
прилад для визначення висоти польоту, дія якого грунтується на принципі радіолокації. РАДІОАПАРАТУРА радіоапаратура; ж.
(радіо... і апаратура)
сукупність апаратів (приладів) у системі радіозв'язку чи радіомовлення. РАДІОАСТРОНОМІЯ радіоастрономія; ж.
(радіо... і астрономія)
розділ астрономії, в якому вивчають різні космічні об'єкти за їхнім радіовипромінюванням та за відбитими від них радіохвилями, які надходять до
РАДІОБІОЛОГІЯ радіобіологія; ж.
(радіо... та біологія)
наука про вплив іонізуючого випромінювання на організм людини, тварин і рослин. РАДІОГАЛАКТИКА радіогалактика; ж.
(радіо... і галактика)
галактика, потужність радіовипромінювання якої значно більша від потужності випромінювання переважної більшості інших галактик. РАДІОГЕННИЙ радіогенний
(радіо... і ...генний)
пов'язаний за походженням з розпадом радіоактивних речовин. РАДІОГОНІОМЕТР радіогоніометр; ч.
(радіо... і гоніометр)
пристрій для визначення напряму, в якому міститься передавальна радіостанція. РАДІОГОНІОМЕТРІЯ (радіо... і гоніометрія)
сукупність методів визначення напряму (кута), в якому міститься радіостанція, що передає певні сигнали.
Застосовують на морських суднах, літаках для визначення
РАДІОГРАМА радіограма; ж.
(радіо... і ...грама)
повідомлення, передане по радіо; скорочена назва радіотелеграми. РАДІОГРАФІЯ радіографія; ж.
(радіо... і ...графія)
метод одержання зображення на фотоплівці предмета, що його просвічують рентгенівським, гамма-промінням або іншим іонізуючим випромінюванням, а також
РАДІОДІАПАЗОН радіодіапазон; ч.
(радіо... і діапазон)
діапазон (ділянка, смуга) частот або довжин радіохвиль. РАДІОДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ (радіо... і диспетчеризація)
диспетчеризація, за якої використовують засоби радіозв'язку. РАДІОЕКОЛОГІЯ радіоекологія; ж.
(радіо... і екологія)
наука про взаємозв'язок між радіоактивністю середовища, організмами та їхніми угрупованнями. РАДІОЕЛЕКТРОНІКА радіоелектроніка; ж.
(радіо... і електроніка)
комплекс галузей науки і техніки, пов'язаних з радіотехнікою й електронною технікою (електронікою). РАДІОЗОНД радіозонд; ч.
(радіо... і зонд)
метеорологічний пристрій (зонд, оснащений радіоапаратурою) для вимірювання тиску, температури й вологості верхніх шарів атмосфери і передачі результатів
РАДІОКАНАЛ радіоканал; ч.
(радіо... і канал)
смуга частот електромагнітних коливань, визначена для даної передачі. РАДІОКЛУБ радіоклуб; ч.
(радіо... і клуб)
громадський заклад, що об'єднує любителів радіо. РАДІОКОД (радіо... і код)
система символів (код), застосовувана в радіозв'язку. РАДІОКОМБАЙН (радіо... і комбайн)
пристрій, що сполучає в собі радіоприймач, телевізор, магнітофон з програвачем, змонтовані в одному ящику. РАДІОКОМПАРАТОР радіокомпаратор; ч.
(радіо... і компаратор)
прилад для вимірювання напруги електричної складової електромагнітного поля в даній точці. РАДІОКОМПАС радіокомпас; ч.
(радіо... і компас)
радіоприймальний пристрій на рухомому об'єкті (літаку, судні), що дає змогу визначати курс цього об'єкта відносно передавальної радіостанції.
Див.
РАДІОКОМПЛЕКС радіокомплекс; ч.
(радіо... і комплекс)
сукупність радіотехнічних пристроїв, призначена для виконання певного завдання. РАДІОКОМПОЗИЦІЯ радіокомпозиція; ж.
композиція з літературних, музичних творів, складена для передачі по радіо. РАДІОКОНТАКТ спілкування, контакт, встановлений за допомогою радіо. РАДІОКОСМОЛОГІЯ (радіо... і космологія)
наука, що вивчає космос за допомогою методів радіоастрономії. РАДІОЛІЗ радіоліз; ч.
(радіо... і ...ліз)
розклад хімічних сполук від діяння іонізуючих випромінювань. РАДІОЛІНІЯ радіолінія; ж.
(радіо... і лат., лінія)
сукупність радіотехнічних засобів та обладнання, що утворюють один чи кілька каналів зв'язку для передавання інформації на віддаль без проводів. РАДІОЛА радіола; ж.
(англ.)
апарат, в якому конструктивно сполучено радіоприймач з програвачем грамофонних пластинок. РАДІОЛОГІЯ МЕДИЧНА (радіо... і ...логія)
наука про застосування іонізуючого випромінювання в медицині. РАДІОЛОКАТОР радіолокатор; ч.
(радіо... і локатор)
пристрій для виявлення об'єктів (напр., літаків, суден) і визначення їхнього місцеположення методами радіолокації. РАДІОЛОКАЦІЯ радіолокація; ж.
(радіо... і локація)
виявлення й визначення місцезнаходження літаків, суден, ракет та інших об'єктів за допомогою радіохвиль. РАДІОЛОТ радіолот; ч.
(радіо... і лот)
радіотехнічний прилад для визначення висоти польоту повітряного корабля. РАДІОЛЯРІЇ (лат., від промінець)
підклас одноклітинних тварин класу саркодових. Поширені в теплих морях. Мертві Р. утворюють на дні глибоководний радіолярієвий мул.
Інша назва - променяки. РАДІОМЕТЕОРОГРАФ радіометеорограф; ч.
(радіо... і метеорограф)
те саме, що й радіозонд. РАДІОМЕТЕОРОЛОГІЯ радіометеорологія; ж.
(радіо... і метеорологія)
вчення про вплив метеорологічних умов на поширення радіохвиль у просторі та дослідження метеорологічних процесів за допомогою радіолокації. РАДІОМЕТР радіометр; ч.
(лат. радіо... і ...метр)
1. Прилад для вимірювання променистої енергії (світла тощо).
2. Прилад для вимірювання потужності випромінювання малої інтенсивності в діапазоні
РАДІОМЕТРІЯ радіометрія; ж.
(радіо... і ...метрія)
1. Розділ фізики, що вивчає способи вимірювання променистої енергії.
2. Метод розвідування корисних копалин, який полягає у використанні радіохвиль
РАДІОМУТАЦІЇ (радіо... і мутація)
раптові спадкові зміни ознак або властивостей організму, які виникли від дії іонізуючого випромінювання. РАДІОНАВІГАТОР радіонавігатор; ч.
(радіо... і лат., мореплавець)
прилад для визначення географічних координат місця корабля у морі за допомогою радіосигналів, безперервно випромінюваних трьома
РАДІОНАВІГАЦІЯ радіонавігація; ж.
(радіо... і навігація)
кораблеводіння або літаководіння за допомогою радіопеленгів. РАДІОПЕЛЕНГ радіопеленг; ч.
(радіо... і пеленг)
визначення напряму руху (курсу) корабля або літака за допомогою радіохвиль, що надходять до корабля (літака) від радіостанції, місцеперебування якої
РАДІОПЕЛЕНГАТОР радіопеленгатор; ч.
(радіо... і пеленгатор)
радіоприймальний пристрій для визначення напряму на передавальну радіостанцію, приймання її сигналів на напрямлену антену. РАДІОПРОТЕКТОРИ (радіо... і протектор)
речовини, введення яких в організм або в поживне середовище перед опроміненням зменшує вплив іонізуючого випромінювання. РАДІОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ радіорезистентність; ж.
(радіо... і резистентність)
здатність організму, окремих тканин або клітин витримувати високі дози іонізуючого випромінювання, не втрачаючи життєздатності. РАДІОРЕЛЕЙНИЙ радіорелейний
(радіо... і реле)
пов'язаний з передаванням сигналів через ряд приймально-передавальних радіостанцій;
(напр., радіорелейна апаратура, радіорелейні станції)
радіорелейна
РАДІОРУБКА радіорубка; ж.
(радіо... і рибка)
спеціально обладнане приміщення на кораблі, в якому встановлені засоби радіозв'язку. РАДІОСЕКСТАНТ радіосекстант; ч.
(радіо... і секстант)
навігаційний прилад, яким визначають напрям на Сонце за його випромінюванням в ділянці радіохвиль. Р. працює за будь-яких погодних умов. РАДІОСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ радіосенсибілізація; ж.
(радіо... і сенсибілізація)
підвищення чутливості організмів до іонізуючого випромінювання внаслідок діяння хімічних або фізичних факторів. РАДІОСИСТЕМА радіосистема; ж.
(радіо... і система)
те саме, що й радіокомплекс. РАДІОСПЕКТРОГРАФ радіоспектрограф; ч.
(радіо... і спектрограф)
прилад для вимірювання спектра випромінювання радіохвиль космічних об'єктів (зір, планет тощо). РАДІОСПЕКТРОСКОПІЯ радіоспектроскопія; ж.
(радіо... і спектроскопія)
розділ фізики, в якому вивчаються спектри випромінювання й поглинання найкоротших радіохвиль. Методи Р. застосовують для вивчення
РАДІОСТАНЦІЯ радіостанція; ж.
(радіо... і станція)
1. Сукупність технічних пристроїв для передавання і приймання інформації за допомогою радіохвиль.
2. Установа, яка здійснює передавання та приймання
РАДІОСТУДІЯ радіостудія; ж.
(радіо... і студія)
спеціально обладнане приміщення, з якого ведуть передавання радіомовних програм. РАДІОТЕЛЕГРАФ радіотелеграф; ч.
(радіо... і телеграф)
безпроводовий телеграф, який передає повідомлення кодом (напр., азбукою Морзе) за допомогою радіохвиль. РАДІОТЕЛЕМЕТРІЯ радіотелеметрія; ж.
(радіо... і телеметрія)
вимірювання на віддалі (напр., при космічних польотах) різних фізичних, технічних та інших величин з дальшою передачею по радіо відомостей про
РАДІОТЕЛЕМЕХАНІКА радіотелемеханіка; ж.
(радіо... і телемеханіка)
наука про вимірювання певних величин і керування певними об'єктами (напр., літаками) на значній віддалі за допомогою електромагнітних
РАДІОТЕЛЕСКОП радіотелескоп; ч.
(радіо... і телескоп)
астрономічний інструмент для дослідження радіохвиль, які надходять від космічних об'єктів. РАДІОТЕЛЕТАЙП радіотелетайп; ч.
(радіо... і телетайп)
літеродрукувальний апарат (телетайп) з радіозв'язком. РАДІОТЕЛЕФОН радіотелефон; ч.
(радіо... і телефон)
сукупність передавальної і приймальної радіоапаратури для телефонного зв'язку по радіо. РАДІОТЕРАПІЯ радіотерапія; ж.
(радіо... і терапія)
лікувальний метод, в основу якого покладено діяння на організм людини й тварин певних доз природних або штучних радіоактивних препаратів.
РАДІОТЕХНІКА радіотехніка; ж.
(радіо... і техніка)
1. Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі.
2. Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах
РАДІОТОКСЕМІЯ (радіо... і токсемія)
отруєння організму радіоактивними речовинами. РАДІОТРАНСЛЯЦІЙНИЙ радіотрансляційний
(радіо... і трансляція)
пов'язаний з прийманням радіомовних передач від радіостанції, підсиленням і передаванням їх далі. Р. вузол - комплекс апаратури для передавання
РАДІОФІЗИКА радіофізика; ж.
(радіо... і фізика)
розділ фізики, в якому вивчають фізичні основи збудження, випромінювання, поширення й виявлення радіохвиль, а також діяння їх на речовину. Р. розробляє
РАДІОФІКАЦІЯ радіофікація; ж.
(радіо... і ...фікація)
розширення приймальної радіомережі в міській і сільській місцевостях шляхом будівництва радіотрансляційних вузлів і мережі проводового мовлення
РАДІОФОН (радіо... і ...фон)
телефон без проводів, який з'єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв'язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв'язок). РАДІОФОНІЯ радіофонія; ж.
(радіо... і ...фонія)
галузь радіомовної техніки, яка займається питаннями якості музичних передач. РАДІОХІМІЯ радіохімія; ж.
(радіо... і хімія)
галузь хімії, яка вивчає фізико-хімічні властивості радіоактивних речовин, розробляє методи виділення цих речовин. РАДІОЦЕНТР радіоцентр; ч.
(радіо... і центр)
установа, що об'єднує технічні засоби радіозв'язку й радіомовлення, а також допоміжні й господарські споруди, потрібні для їх експлуатації. РАДІУС радіус; ч.
(лат., промінь)
1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром; віддаль від певної точки або сфери до центра.
2. Величина охоплення, сфера дії,
РАДІУС-ВЕКТОР радіус-вектор; ч.
(радіус і вектор)
вектор, спрямований у визначувану точку з деякої наперед заданої точки, полюса. РАДА рада; ж.
(лат.)
1. Пропозиція, вказівка, рекомендація, як діяти в яких-небудь обставинах; допомога добрим словом у скруті, порада.
2. Спільне обговорення яких-небудь питань,
РАДАР радар; ч.
(англ., скор. від виявлення й визначення віддалі за допомогою радіо)
умовна скорочена назва радіолокаційної станції та радіолокації, а також радіолокатора. РАДАРОСКОП радароскоп; ч.
(радар і ...скоп)
кінескоп (електроннопроменева трубка) в радіолокаторі. РАДЖА раджа; ч.
(санскр., цар)
у Стародавній Індії правитель держави, з часів середньовіччя і до проголошення країни республікою (1950 р.) князівський титул.
Інша назва - рао. РАДИКАЛ радикал; ч.
(1)
(англ., фр., від лат., корінь)
1. Представник деяких політичних партій, які вимагають проведення дійових рішучих заходів, реформ.
2. Прихильник найдійовіших, крайніх
РАДИКАЛІЗМ радикалізм; ч.
(лат., корінний)
1. Політичний напрям і рух радикалів.
2. Обстоювання і вжиття радикальних методів у розв'язанні будь-яких питань, насамперед політичних. РАДИКАЛЬНИЙ радикальний
(лат.)
1. Докорінний, основний, рішучий.
2. Той, що дотримується крайніх поглядів.
3. Той, що стосується радикалізму. РАДИКУЛІТ радикуліт; ч.
(лат., корінець)
захворювання корінців спинномозкових нервів у людини. РАДОН радон; ч.
продукт радіоактивного розпаду радію, ізотоп хімічного елемента еманації. Його вміст серед інших ізотопів еманації найбільший; у зв'язку з цим сам елемент часто називають
РАЙГРАСИ (англ., житня трава)
група одно- і багаторічних злакових кормових трав. РАЙОН район; ч.
(фр., від лат., промінь)
1. Адміністративно-територіальна одиниця, яка є складовою частиною областей і великих міст.
2. Частина території, що становить єдине ціле як
РАЙЯ (тюрк., букв. - стадо, з араб.)
в країнах Близького і Середнього Сходу за доби феодалізму спочатку всі піддані, потім податний стан. З 18 ст. в Османській імперії так називалося тільки
РАКЕЛЬ ракель; ч.
(нім.)
у машинах глибокого друку - тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. РАКЕТА ракета; ж.
(1)
(нім., з іт., котушка, від веретено)
1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря, використовується для світлової
РАКЕТКА ракетка; ж.
(фр., від араб., рахат - долоня)
1. Овальна лопатка для гри в теніс або бадмінтон; складається з натягнутої на обід сітки й ручки.
2. Маленька дерев'яна лопатка для гри в
РАКЕТОДРОМ ракетодром; ч.
(ракета і ...дром)
ділянка, підготовлена й обладнана для складання, випробування й запуску ракет. РАКЕТОМОДЕЛІЗМ ракетомоделізм; ч.
(ракета і моделізм)
конструювання й випробування моделей ракет з технічною або спортивною метою. РАКЕТОПЛАН ракетоплан; ч.
(ракета і ...план)
ракета з крилами, що надають їй стійкості в польоті. РАКУРС ракурс; ч.
(фр., букв. - вкорочений)
перспективне зменшення різних частин віддалених предметів, фігур, архітектурних елементів і т. ін., що призводить до зміни їхніх звичних обрисів.
РАЛІ ралі; с.
(англ., букв. - збори, зліт)
комплексні спортивні змагання на автомобілях (авторалі) або мотоциклах і моторолерах (моторалі) за заданим режимом руху. РАЛЕНТАНДО (іт., букв. - уповільнюючи)
незначне уповільнення основного музичного темпу. РАМІ рамі; с.
(малайське)
трав'яниста рослина родини кропивових. Вирощують як технічну волокнисту культуру в Китаї, Японії та інших країнах.
Інша назва - китайські коноплі. РАМІФІКАЦІЯ раміфікація; ж.
(дат., гілка і ...фікація)
розгалуження. РАМА лісорама; ж.
(1)
1. Віконне дерев'яне сплетіння переважно прямокутної форми з шибками або без них.
2. Довільної форми оправа з різного матеріалу, в яку вставляють дзеркала, портрети,
РАМАДАН (араб., букв. - жаркий)
в мусульманському календарі дев'ятий місяць, протягом якого мусульманам, за догмами ісламу, не можна їсти й пити від сходу до заходу сонця; рамазан. РАМАЗАН рамазан; ч.
(араб.)
дев'ятий місяць за мусульманським календарем, протягом якого мусульманам, за догмами ісламу, не можна їсти і пити від сходу й до заходу сонця. РАМАПІТЕК (санскр. і гр.)
викопна людиноподібна мавпа, що вважається далеким пращуром людини; рештки знайдені в Індії.
Див.
РАМБУЛЬЄ рамбульє; ч. або ж.
(фр.)
1. Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи. Від назви французької місцевості Рамбульє, де було виведено цю породу.
2. Назва салону маркіза
РАМБУРСУВАТИ (фр.)
1. Повертати борги.
2. Сплачувати за векселедавця.
3. Сплачувати борг через третю особу. РАМОЛІ рамолі; ч.
(фр., - розслаблений)
1. Паралітик.
2. перен. Фізично або розумово немічна людина. РАМПА рампа; ж.
(фр., букв. - схил)
1. Невисокий бар'єр уздовж авансцени, який прикриває апаратуру для освітлення знизу передньої частини сцени.
2. перен. Театральна сцена.
3. Залізобетонна
РАНВЕРС (фр., відхиляти назад)
боковий рух коня головою від стінки манежу.
Протилежне - траверс. РАНВЕРСМАН (фр., букв. - перекидання)
фігура вищого пілотажу, яка дає змогу швидко змінити напрям польоту на 180°. РАНГ ранг; ч.
(нім., чин, від фр., ряд)
1. Спеціальне звання, чин.
2. Категорія, розряд яких-небудь предметів, явищ, певних осіб і т. ін. РАНГОУТ рангоут; ч.
(гол., букв. - кругле дерево)
сукупність круглих дерев'яних балок і сталевих труб, що становлять частину оснащення судна і призначені для несення вітрил, встановлення
РАНДЕВУ рандеву; с.
(фр., букв. - приходьте)
1. Наперед умовлене побачення, призначене на певний час і в певному місці.
2. У морському флоті - обумовлене місце зустрічі кораблів, що плавають
РАНЕТ ранет; ч.
(фр., від королева)
група зимових сортів яблуні.
Див. також:
аніс,
гольден,
джонатан,
розмарин,
шафран,
штрейфлінг РАНЖИР ранжир; ч.
(нім., ставити в ряд)
1. Розташування людей у військовому строю в шеренгу за зростом.
2. Певний порядок, встановлений правилами і традиціями (звичайно в іронічному розумінні). РАНЖИРУВАННЯ ранжирування; с.
послідовне розміщення чогось;
- ранжирування економічних величин РАНТЬЄ рантьє; ч.
(фр.)
особа, що живе за рахунок доходів від цінних паперів (акцій, облігацій) на проценти від капіталів, які передає в позичку.
|