ЛІБЕРАЛ
вільнодумець, не консерватор, зн. лівак; (невимогливий зверхник) кн. потуральник.

ЛІБЕРАЛЬНИЙ
вільнодумний, не консервативний; (- крило в партії) лівий, зн. лівацький; П. м'якосердий, м'якотілий, занадто толерантний; п! ПРОГРЕСИВНИЙ.

ЛІБЕРАЛЬСТВУВАТИ
вдавати ліберала, гратися в ліберали; п-к -УЮЧИЙ, що ліберальствує, схильний в. л., псевдоліберальний, ір. ліберал, що ну.

ЛІВИЙ
лівобічний; П. ліберальний, зн. лівацький.

ЛІВИЦЯ
ліва рука; (у партії) ліве крило, ліва фракція.

ЛІВООБЕРТАЮЧИЙ
кн., ок. лівобіжний, лівокрутний.

ЛІВОРУЧ
пр., зліва; наліво, уліво, лівобіч; лівою рукою; (наказ волам) соб, цоб.

ЛІВРЕЯ
ЛІБЕРІЯ, див. ПЛАЩ.

ЛІГВО
р. кубло; (вовче) вовківня, (ведмеже) барліг, баруля, г. ґавра; лігвище, леговище.

ЛІД
КРИГА; (у стосунках) холодність.

ЛІДЕР
провідник, керівник, проводир; (у спорті) передовик, як ім. ведучий.

ЛІДЕРСТВУВАТИ
ЛІДЕРУВАТИ, ЛІДИРУВАТИ, бути лідером, вести перед, задавати тон, ходити в лідерах, тримати віжки, іти в перших лавах; п-к -УЮЧИЙ, -УЮЧИЙ, що лідерує, лідер, флагман, (вуз) передовий, …

ЛІЖКО
постіль, постеля, (морське) койка, ур. ложе, одр, р. одрина; (спільне, в тюрмі) нари, (в хаті) піл; д. ліжниця.

ЛІЗТИ
(як плазун) повзти, плазувати; (назад) рачкувати; (згори) злізати, злазити; (вгору) вилазити, вилізати, дертися, п'ястися; (на що) наповзати, налазити; (на кого) перти, напирати, пхатися; …

ЛІЙ
товщ, жир, д. тлущ; (у голові) П. глузд, клепка.

ЛІЙКА
(для поливання) поливайка.

ЛІК
1. лічба, рахуба, рахунок; число, кількість; (дія) обрахунок, підрахунок, лічення; 2. (від хвороби) д! ЛІКИ.

ЛІКАР
доктор, ж. ескулап, зн. коновал; (народній) знахур; (внутрішніх хвороб) терапевт, (дитячий) педіятр; (костоправ) хірург; (зубний) дентист; (тварин) ветеринар; (визнавець гомеопатії) …

ЛІКАРНЯ
(з ліжками) шпиталь, госпіталь, лазарет, стаціонар, г. лічниця; (без ліжок) амбуляторія, поліклініка; (дослідча) клініка; (першої помочі) медпункт; (оздоровча) санаторія.

ЛІКАРНЯНИЙ
шпитальний, шпиталевий, госпітальний, лазаретний, стаціонарний.

ЛІКАРСЬКИЙ
(- трави) лікувальний, цілющий, гойний; (- поміч) медичний.

ЛІКВІДУВАТИ
(хиби) позбуватися, усувати; (партію) розпускати; П. убивати, нищити; п-к -УЮЧИЙ, здатний зліквідувати, ліквідатор, для ліквідації, ліквідаційний.

ЛІКИ
мн., медикаменти, етн. зілля; (від отрути) антидот; (від усіх хвороб) панацея, бальзам; (рідкі) заливання; од. зб. лік.

ЛІКУВАТИ
виліковувати, гоїти, вигоювати, ЗЦІЛЯТИ, ур. цілити, р. курувати, лікарювати, етн. відшіптувати; п-к -УЮЧИЙ, що лікує, здатний вилікувати, лікар, лікувальний, гойний, цілющий, для …

ЛІЛІПУТ
див. КАРЛИК.

ЛІЛЕЯ
бот., крин, лілія.

ЛІНІЙКА
(на папері) лінія, риска; (креслярська, трикутня) косинець, (з дугою для виміру кутів) транспортир; ФР. шнур .

ЛІНІЯ
(на поверхні) риска, лінійка; (обличчя) риса; (межова) межа, кордон, границя; (предметів) ряд, ланцюг, шнур; (залізниці) колія, полотно; (трамваю) маршрут; (предків) родовід; (політична) …

ЛІНИВИЙ
див. ЛЕДАЧИЙ.

ЛІНОЩІ
мн., (риса вдачі) лінивство, лінивість, ліньки, фр. неохота, д. лінь, жм. баглаї; (неробство) ледарство, байдикування, ледарювання, лінування.

ЛІНЧУВАТИ
чинити самосуд; п! СТРАЧУВАТИ.

ЛІНЬКИ
пр., ліниво, неохоче, з неохотою; ПР СЛ. не хочеться; ЯК ІМ. ЛІНОЩІ.

ЛІНҐВІСТ
мовознавець, філолог; (знавець славістики) славіст, (арабістики) арабіст, (гіндуїстики) гіндуїст, (гебраїстики) гебраїст, (багатьох мов) поліглот.

ЛІНҐВІСТИЧНИЙ
мовознавчий, філологічний; ФР. мовний .

ЛІПИТИ
(статую) виліплювати; (образ) П. творити; (характер) формувати; (А з Б) зліплювати; (на що) наліплювати; (кому) приліплювати, приклеювати, чіпляти; (до чого) тулити; (майструючи) партачити; …

ЛІПКИЙ
чіпкий, беручкий.

ЛІПШАТИ
кращати, поліпшуватися, покращуватися.

ЛІПШИЙ
кращий, д. луччий.

ЛІРА
струнний музичний струмент; П. муза.

ЛІРИЧНИЙ
поетичний, елегійний, пісенний; (стиль) емоційний, хвилюючий; (голос) співучий, задушевний, п. срібний; (танець) елегантний, граціозний.

ЛІРНИК
див. МУЗИКА.

ЛІС
(сосновий) бір, сосняк, соснина; (дубовий) дубняк, дубина; (листяний) діброва; (в яру) байрак; (невеликий) гай, перелісок, переліс; (на низині) луг; (непролазний) нетрі, пуща; (північний) …

ЛІСІВНИК
як ім. лісничий, гайовий, г. побережник, зап. лісник.

ЛІСОВИЙ
д. лісний; (горіх) лісковий; (порослий лісом) лісистий.

ЛІСОВИК
житель лісу, ок. партизан; МІТ. гайовик, щезник; Р. лісівник.

ЛІСОПИЛЬНЯ
тартак, сов. лісопильний завод, лісозавод.

ЛІТ
ЛЕТ, політ, літання.

ЛІТА
мн., роки; (людини) вік; ФР. старість ; (лихі) часи.

ЛІТАК
аероплян, о. залізний птах; (без мотора) плянер; (літальний апарат) ок. повітроплав.

ЛІТАТИ
(один раз) летіти; (в небі) плавати, ширяти, (з шумом) шугати; (- звуки) лунати, розлягатися; (- вісті) ширитися; (думкою) переноситися, сягати; П. мчати, ганяти, гасати, бігати стрілою; …

ЛІТЕПЛИЙ
див. ТЕПЛИЙ.

ЛІТЕПЛО
тепла вода; П. тепло, теплінь теплота.

ЛІТЕРА
буква; (давнього письма) гієрогліф; (крива) кривулька, закарлючка.

ЛІТЕРАТОР
ПИСЬМЕННИК, майстер пера , г. літерат; (у пресі) ПУБЛІЦИСТ.

ЛІТЕРАТУРА
письменство, словесність; (красна) белетристика; (злободенна) публіцистика; (на певну тему) джерела; (як фах) письменництво; (як товар) книжки.

ЛІТЕРАТУРНИЙ
(хист) письменницький; (стиль) мистецький, артистичний, сов. художній; (- мову) узвичаєний, унормований, нормативний, не жаргонний.

ЛІТНІЙ
р. літошній; (день) теплий, гарячий; (хто) уже немолодий, у літах, ф. підстаркуватий, пристаркуватий, підтоптаний, доходжалий, підстарий.

ЛІТНИЙ
зап. ЛЬОТНИЙ, (склад, костюм) летунський; (- погоду) о. крилатий; (вишкіл) ІД. авіовишкіл; ЛЬОТНА СПРАВА, аеронавтика.

ЛІТОПИС
хроніка; (людського життя) історія, біографія, життєпис.

ЛІТУН
пілот, авіятор, св. льотчик; (непосидющий) перекотиполе, перелітний птах.

ЛІТУРГІЯ
ц., обідня відправа , обідня.

ЛІФ
бюстгальтер.

ЛІФТ
див. ПІДОЙМА.

ЛІЦЕНЗІЯ
див. ДОЗВІЛ.

ЛІЦИТАЦІЯ
див. АВКЦІОН.

ЛІЦИТУВАТИ
г., продавати з торгів .

ЛІЧБА
лік, рахунок, рахуба, лічення; ЗСТ. аритметика.

ЛІЧИТИ
числити, рахувати; підраховувати, нараховувати, вираховувати; (пре. з ч. не) враховувати, брати до уваги; (за кого) мати за, вважати за.

ЛІҐА
об'єднання, АСОЦІЯЦІЯ.

ЛІҐАТУРА
(у стопах) домішка; (на письмі) складна літера; МЕД. нитка

ЛАБЕТИ
лапи; (пастка) тенета; (скрутне становище) лещата, безвихідь, скрута.

ЛАБУЗНИТИСЯ
леститися, підлабузнюватися, підлещуватися, ф. лататися, стелитися.

ЛАВА
лавка, ослін, (у школі) парта; (людей) шерега, ряд, лінія; ВІЙ. шик, сов. строй; (у шахті) вибій; (вульканічна) д! ЛЯВА.

ЛАВРА
див. МАНАСТИР.

ЛАВРЕАТ
сов. ЛАУРЕАТ, (конкурсу) переможець; (премії) як ім. нагороджений чим.

ЛАВРИ
(символ перемоги) вінок; (переможця) успіх, слава, визнання.

ЛАГІДНИЙ
(характер) сумирний, тихий, не норовистий; (голос) шовковий; (до кого) ніжний, ласкавий, доброзичливий, приязний, дружній; (клімат) м'який, не різкий; (кінь) рахманний.

ЛАГОДИТИ
(шкоду) ладнати, направляти, підправляти; (тертя) усувати, ліквідувати; (дефект) виправляти, ладити, ремонтувати, полагоджувати; (віз) готувати; (у похід) збирати, лаштувати; (біль) …

ЛАД
порядок, впорядкованість, злагодженість, узгодженість, організованість; (у сім'ї) згода, злагода; (державний) устрій, система; (граматичний) структура, будова; МУЗ. тональність.

ЛАДИТИ
(направляти) ЛАГОДИТИ, ЛАДНАТИ; (готувати) збирати, споряджати; МУЗ. настроювати.

ЛАДНАТИ
ЛАГОДИТИ, упорядковувати; (в дорогу) готувати; (що до чого) припасовувати; (лави) шикувати; (струни) настроювати, ладити.

ЛАДНИЙ
(зовні) гарний; (день) соняшний, погожий, погідний; (- діло) добрий; (майстер) вправний; (голос) гармонійний; (рух) злагоджений; (на що) ЛАДЕН, охочий, згодний, готовий, схильний, здібний.

ЛАДОМ
пр., (без сварки) лагодком, мирненько, св. полюбовно; (сказати) зрозуміло, ясно, до діла.

ЛАДУВАТИ
готувати, лаштувати, лагодити; (тягар) вантажити, нагодовувати; (кріс) заладовувати, заправляти, сов. заряджати.

ЛАЗАРЕТ
див. ЛІКАРНЯ.

ЛАЗИТИ
(як плазун) плазувати, повзати; (вгору) лізти, вилазити; (через що) перелазити; (всередину) залазити; ЗН. ходити, (без діла) тинятися.

ЛАЗНИЧКА
д! ВАННА.

ЛАЙДАК
д! БУРЛАКА.

ЛАЙКА
лихослів'я, лихомовство, мн. прокльони, с. матюки; (дія) лаяння, клятьба.

ЛАЙЛИВИЙ
образливий; (жанр) лихослівний, лихомовний, пашквільний; (хто) сварливий, злоязикий, чорноротий.

ЛАКІТКА
див. ЛАСОЩІ; Г. принада.

ЛАКЕЙ
лакиза, лакуза, слуга; П. підлабузник, прислужник, вислужник, вислугач; ЛЬОКАЙ.

ЛАКИЗА
див. ЛАКЕЙ.

ЛАКОНІЧНИЙ
(стиль) СТИСЛИЙ, короткий, ляпідарний; (заголовок) однослівний

ЛАМАТИ
ломити, д. лупати; (на дрізки) трощити, розтрощувати, переламувати; (хліб) розламувати; (гілля) обламувати; (речі) руйнувати, псувати, нищити; (закон) порушувати; (язик) наламувати, …

ЛАМКИЙ
ламучий, крихкий; (голос) переривчастий, нерівний, зривистий.

ЛАН
поле, нива; (діяльність) Р. галузь, сфера.

ЛАНЕЦЬ
обідранець, гольтіпака, безштанько, лахмітник, шарпак, старець; бідар; ланцюга.

ЛАНКА
(ланцюга) кільце; (механізму) вузол; (в'яжуча) зв'язка; (організаційна) групка, осередок, клітина, підрозділ.

ЛАНТУХ
мішок, міх; (хто) ВАЙЛО, незграба; лантушина.

ЛАНЦЮГ
д. ланець, з. ретязь; (предметів) ряд, лінія, шнур; (спогадів) сувій; мн.

ЛАНЦЮГИ
кайдани, П. неволя, рабство; ланцюжок.

ЛАПА
д. лаба; (істот) стопа, нога; (людська) ІР. рука, нога; лапка.

ЛАПАТИ
мацати, торкати, облапувати, обмацувати; д. ЛАПАТИ, хапати, ловити.

ЛАПАТИЙ
кн. лапоподібний; (- листя) листатий, широколистий; (- опади) лапчастий; лапастий.

ЛАСІЙ
див. ЛАСУН.

ЛАСИЙ
(харч) смачний; (шматок) сласний, принадний, спокусливий; (на що) охочий до, запопадливий до, схильний до, с. жадібний.

ЛАСИТИСЯ
(із заздрістю) зазіхати, р. ласуватися, вабитися, квапитися.

ЛАСКА
(ставлення) доброта, добрість, ласкавість, доброзичливість; (вияв любови) ніжність, пестощі, милування, голублення, пестування; (з боку сильного) милість, увага, добродійство; П. послуга, …

ЛАСКАВЕЦЬ
доброчинець, добродійник; ФЛК. коханець.

ЛАСКАВИЙ
ніжний, лагідний, голубливий, пестливий; (люб 'язний) приязний, привітний; У ЗВ. великодушний .

ЛАСОЩІ
мн., солодощі, р. лагомини, з. хвиґи-миґи, лакомини, од. лакітка, смаковидло, (морожені) морозиво.

ЛАСТІВЧАНИЙ
ластів'ячий, ластівчачий, ластів'яний, ластовиний.

ЛАСТАТИЙ
(у ластовинні) ластовинчатий, веснянкуватий.

ЛАСТИТИСЯ
пеститися, лащитися, примилюватися, ф. лататися.

ЛАСТОВИННЯ
(на обличчі) веснянки.

ЛАСУВАТИ
(солодким) солодитися, усолоджуватися; (чим) смакувати що.

ЛАСУН
ласій, ласолюб, ласолюбець, з. лагоминець; (хтиволюб) любострасник.

ЛАТА
(на одязі) латка; (одяг) лахманина; БУД. дошка; мн. ЛАТИ, лахи, лахміття, (лицаря) ЗАП. панцер, обладунок.

ЛАТАТИ
(одяг) зашивати; (що інше) лагодити, направляти.

ЛАТАТИСЯ
П. підлещуватися, підлабузнюватися, підшиватися, запобігати ласки; (до чужої слави) присусіджуватися.

ЛАХМІТТЯ
дрантя, манаття, лахи, лахмани, лахмання, канцур'я; (одяг — ще) рам'я, руб'я, веретище.

ЛАХМАННИК
ганчірник, лахмітник.

ЛАШТУВАТИ
ЛАДНАТИ, готувати, споряджати; (що до чого) припасовувати; (людей) шикувати; (струни) настроювати.

ЛАШТУВАТИСЯ
ладнатися, готуватися; шикуватися.

ЛАШТУНКИ
мн., куліси.

ЛАЯТИ
сварити, ід. милити голову, брати на зуби, сил. коренити, кобенити; (словами) клясти, проклинати; (гидко) лихословити, матюкати, матіркувати, батькувати, обкидати найгіршими словами; …

ЛАЯТИСЯ
сваритися, гризтися; (гидко) матюкатися, розпускати язика .

ЛЕВАДА
див. ЛУКА.

ЛЕВЕНЕЦЬ
юнак, молодець; ІСТ. гайдамака.

ЛЕВОВИЙ
левиний, лев'ячий; (пай) П. найбільший; (- шевелюру) пишний.

ЛЕГІНЬ
ЛЕҐІНЬ див. ПАРУБОК.

ЛЕГКИЙ
не важкий; (- тканину) тонкий, сов. ефірний; (одяг) літній, не теплий; (- споруди) витончений, ажурний; (- рухи) плавкий, плавний, граціозний, м'який; (- проблему) простий, не складний; (- …

ЛЕГКО
пр., не важко, завиграшки, д. латво, ід. як по нотах, раз плюнути, як з гори бігти; (танцювати) граціозно, плавко, плавно; (без ускладнень) просто; (без напруги) вільно; (- міру вияву) не …

ЛЕГКОВІРНИЙ
див. ДОВІРЛИВИЙ.

ЛЕГКОВАЖИТИ
ставитися легковажно, не надавати значення; (легковажно поводитися) вітрогонити, ф. дурити світом; (небезпеку) нехтувати що.

ЛЕГКОВАЖНИЙ
несерйозний, шалапутний, р. легкодумний, легкодушний; (вчинок) необачний, бездумний, нерозважливий, нерозсудливий; (- уподобання) непостійний; (зміст) пустий, неглибокий; (твір) …

ЛЕГКОДУХИЙ
нерішучий, безвільний, невольовитий, сил. боязкий, полохливий; ЯК ІМ. боягуз; Р. легковажний.

ЛЕДАР
ледащо, нероба, лежень, лежебок, лінюх, лобур, лобуряка, лоботряс, жм. валяка, як ім. ледачий; (гуляка) гультяй, гульвіса; ледацюга, зб. ледач.

ЛЕДАРЮВАТИ
БАЙДИКУВАТИ; о. лежня справляти, рахувати зорі.

ЛЕДАЧИЙ
лінивий, лежебокий; (негідний) непутящий, непутній; (- річку) млявий, повільний; ледащий.

ЛЕДАЩО
ЛЕДАР; (людська потолоч) лотр, жм. посмітюха.

ЛЕДВЕ
пр., насилу; (чути) ледве-ледве, ледь-ледь, ледве-не-ледве, слабко; (живий) ледь, заледве; (встиг) тільки но; (з ч. не) трохи не, мало не, за малим не ; СП. як тільки .

ЛЕДЕНІТИ
крижаніти, братися кригою; (з жаху) заклякати, ціпеніти, завмирати.

ЛЕДЕНИТИ
холодити, морозити, заморожувати, сковувати кригою.

ЛЕЖАТИ
(недбало) валятися; П. ледарювати; (- одяг) облягати, сидіти; (- шлях) проходити, тягнутися, простягатися, пролягати; (- поле) простелятися; (- місто) бути розташованим; п-к ЛЕЖАЧИЙ, що …

ЛЕЖАЧКИ
ЛЕЖМА, пр., лежачи, легма, лігма, ліжма.

ЛЕЖЕНЬ
див. ЛЕДАР.

ЛЕЗО
вістря, гостряк; (шаблі) клинок.

ЛЕЙТЕНАНТ
у. чотар; (молодший) ІД. хорунжий; (старший) ІД. поручник.