М'ЯЗ мускул; мн. М'ЯЗИ, зб. мускулятура. М'ЯКИЙ не твердий, не цупкий; (тілом) ніжний, пухкий, крихкотілий; (віск) елястичний, пругкий; (волос) тонкий, шовковий, шовковистий; (- меблі) пружинний, пружиновий; (тон) приємний, не … М'ЯКШАТИ (ставати м'якшим) зм'якшуватися, пом'якшуватися, розм'якшуватися, кн. м'якшитися; П. лагідніти. М'ЯКШИТИ зм'якшувати, пом'якшувати, розм'якшувати, розминати; (серце) розчулювати; (гіркоту) послаблювати; (звуки) лінґ. паляталізувати. М'ЯСИСТИЙ (- тіло) тілистий; (плід) соковитий. М'ЯСО м'ясиво; (на костях) м'язи; (тварин) туша; (кавуна) м'якуш; м'ясце. М'ЯТИ тиснути, стискати, розминати, р. м'яшкурити; (одяг) виминати; (папір) бгати, жмакати; (слова) розтягати, витискати з себе. М'ЯТИСЯ (- одяг) виминатися; П. (виявляти нерішучість) вагатися, мулятися, тертися-м'ятися; (не поспішати) гаятися; (біля кого) тертися, крутитися. М'ЯЧ б. з. опука; м'ячик. МІДНИЙ (з жовтої міді) мосяжний, мусянжевий, сов. латунний; (колір) червоножовтий; мідяний. МІДЬ (жовта) мосяж, сов. латунь; (звуки труб) дзвін; ЗБ. мідяки, дрібняки, мідні гроші. МІДЯК мідна монета; (щось маловарте) гріш, копійка; мн. МІДЯКИ, дрібні монети, дрібняки, зб. мідь. МІЖ прий., межи, меж; (людей) серед, поміж, помежи; (себе) проміж, з-проміж. МІЖГІР'Я межигір'я; (вузьке й глибоке) ущелина, провалля, розколина, д. вертела МІЖЗОРЯНИЙ міжплянетний, КОСМІЧНИЙ, д. міжпростірний. МІЖНАРОДНІЙ міжнаціональний, інтернаціональний; (з'їзд) світовий, усесвітній. МІЗЕРІЯ (- платню) гроші, копійки; (особисті речі) манатки, манаття, пожиток; П. убозтво, бідність, зст. мізерство, (жалюгідність) мізерність; (щось неварте) дрібниця, дріб'язок; (хто) нікчема. МІЗЕРНИЙ дуже малий, манюній; скарб) убогий, злиденний; (зміст) неглибокий, пустий; (- кількість) незначний; (дух) жалюгідний, нікчемний, суєтний; (- тіло) малосилий, кволий. МІЗКУВАТИ розмірковувати, МЕТИКУВАТИ; (у чому) розуміти, тямити, розумітися на. МІКРОБ бактерія, бациля , мікроорганізм. МІКРОСКОПІЧНИЙ (обсяг) украй малий, малим-малий, жм. манюсінький, мацюпусінький; (- аналізу) проникливий, до найменших дрібниць, скрупульозний. МІЛІЦІОНЕР як ім. міліцейський, жм. міліцай, г. міліціянт, зн. поліцай. МІЛИНА МІЛКОВИНА, мілководдя, мілковіддя, (при березі) обмілина, р. обміль; як ім. МІЛКЕ. МІЛКИЙ неглибокий, плиткйй; (- тарілку) плескатий, сов. плоский; як ім. МІЛКЕ, мілина, мілковина; міленький, мілкуватий. МІЛКО пр., неглибоко, плитко, о. горобцеві по коліна. МІЛКОВОДИЙ мілинний, мілководний, неглибокий, МІЛКИЙ. МІНІМАЛЬНИЙ якнайменший, найменший, дуже малий; (тиск) найнижчий. МІНІМУМ, найменша величина ; ЯК ПР. щонайменше, найменше, мінімально. МІНІЯТЮРНИЙ дуже малий, крихітний, манюній; сов. мініатюрний. МІНА 1. (обличчя) вираз, неґ. гримаса; 2. (вибухуща) бомба, фугас; (плавуча) торпеда; 3. (підземний хід) катакомба; 4. ІСТ. обмін, міньба. МІНИТИСЯ мінятися, змінюватися; (виходити з рівноваги) губити витримку , д. пасіювати; (- світила) затемнюватися, меркнути; (різними барвами) грати, вигравати, перлитися, полискувати, переливатися. МІНЛИВИЙ непостійний, несталий, змінний, перемінний, хисткий, щораз інший; (- барви) переливистий, веселковий, грайливий, переливчастий, переливний. МІНОР муз., журливий лад ; П. сумний настрій. МІНОРНИЙ (тон) тихий, ніжний, сумовитий; (настрій) смутний, журливий. МІНУС МАТ. знак віднімання; П. вада, ґандж, недолік, г. недотягнення. МІНЬБА обмін, г. виміна; іст. міна. МІНЯТИ обмінювати, вимінювати; заміняти, замінювати, (кадри) заміщати; (переінакшувати) змінювати; (гроші) розмінювати; (наказ) жм. перетакувати; п-к МІНЯЮЧИЙ, що міняє, охочий міняти, спритний до … МІРА (вівса) мірка; (успіху) мірило, критерій; (знань) рівень; (дія) міряння. МІРИЛО критерій, міра, еталон, о. пробний камінь, р. мірка; (на мапі) маштаб. МІРКА (одягу) розміри; (вівса) міра; (у млині) мірчук; Р. мірило, критерій. МІРКУВАННЯ (дія) думання, метикування; (наслідок дії) думка, переконання, погляд, ок. мірковання. МІРКУВАТИ МЕТИКУВАТИ, розмірковувати; думати, обмірковувати, аналізувати; ЖМ. розуміти, усвідомлювати. МІРНИЙ (рівномірний) розмірений, ритмічний; (прилад) МІРЧИЙ; (у мові) стриманий, поміркований; (- якість) помірний, пересічний, середній. МІРЧИЙ вимірювальний, міряльний, вимірний, мірний МІРЯТИ (що) виміряти, об-, вимірювати, об-, зап. проміряти, заміряти; (оком) змірювати; (шлях) долати; (взуття) приміряти; (звіра) ціляти. МІРЯТИСЯ (силами, якостями) змагатися; Д. намагатися, силкуватися, пробувати. МІСІЯ (чия) обов'язок, повинність; (лицарська) завдання, доручення; (історична) призначення, відповідальність; (дипломатична) представництво. МІСИВО (рідке) каша, кваша; (густе) тісто; (на шляху) грязюка, болото, багнюка. МІСИТИ (густу масу) вимішувати, перемішувати; (болото) ІД. брьохати по болоту; ЕВ. бити. МІСТ (примітивний) кладка; (на плаву) понтон; (над прірвою) віядук; П. (між народами) порозуміння, взаєморозуміння; Д. підлога, поміст; місток. МІСТИТИ мати в собі; Б. З. розміщувати; (у пресі) вміщати, публікувати. МІСТИТИСЯ знаходитися; розміщуватися; (у чім) гніздитися; (в голові) вміщатися, вкладатися; (у пресі) публікуватися. МІСТИФІКУВАТИ вводити в оману, замилювати очі, забивати баки, г. пускати блахмана. МІСТИЧНИЙ таємничий, загадковий, незбагненний. МІСТКИЙ (дім) просторий, сов. ємний; (короб) укладистий; (і малий) портативний. МІСТО д. город, ур. град, (головне) столиця, центр; (портове) порт, (безмитний) порто-франко; містечко. МІСЦЕ місцина; (на землі) місцевість; (дії) арена; (тепле) посада; (мокре) пляма; (у тексті) уривок; (в уряді) вакансія; (своє) становище; (прощі) ІД. п. мекка; мн. кн. МІСЦЯ, периферія, … МІСЦЕВІСТЬ (дачна) околиця, район, зона, п! ТЕРЕН, КРАЙ, МІСЦЕ; місцина. МІСЦЕВИЙ тутешній, льокальний, св. локальний, мд. периферійний; (житель) тубільний, автохтонний, аборигенний, (тих місць) тамтешній; (вираз) діялектний. МІСЯЦЬ супутник Землі; (на небі) нічне світило, ж. циганське сонце; (новий) молодик; (у календарі) 30 днів, чотири тижні; місяченько, місячко. МІТ св. МІФ, леґенда; П. казка, вигадка фантазія, нереальність, на вербі груші МІТИНҐ збори, віче, схід, збірка. МІТИНҐУВАТИ палко обговорювати, кидати заклики; п-к -УЮЧИЙ, учасник мітингу, розмітингований, (натовп) розбурханий. МІТИТИ значити, позначати, карбувати; (тавром) таврувати, (маркою) маркувати; (людей) штемпувати; (стати ким) ЗАП. шитися в; З. мати намір. МІТИЧНИИ легендарний; П. вигаданий, фантастичний, нереальний, казковий. МІТЛА помело, (хатня) віник; (небесна) ЖМ. комета. МІХ мішок, лантух, (малий) торба; (шкіряний, на воду) бурдюк. МІЦНІТИ міцнішати, дужчати, зміцнюватися, жм. кріпшати, о. набиратися сили , вбиватися в пір'я, обростати пір'ям. МІЦНИЙ кріпкий; (союз) нерозривний; (фізично) витривалий, дужий, сильний; (будовою) кремезний; (духово) стійкий, непохитний, несхитний, незламний; (голос) лункий; (- слово) твердий, надійний; … МІЦЬ міцність; (фізична) сила, снага, зст. міч; (духова) стійкість, незламність, непохитність; УР. могутність, могуття. МІЧЕНИЙ зап., у. |по|значений, карбований, маркований. МІШАНИНА суміш, мішанка, (рідин) бовтанка, жм мішка, ж. вінеґрета, кн. конґльомерат, ід. трохи того, трохи сього, усього потроху; (з мов) п. суржик; (мелодій) попурі; (барв) мозаїка; (непорядок) … МІШАТИ розмішувати, вимішувати; (карти) переплутувати, перемішувати; (з землею) змішувати; (плутати одне з другим) не розрізняти; (кому) Д. заважати. МІШЕНЬ (стрільця) ціль; (об 'єкт кпин) козел відпущення, г. жертвенний козел. МІШМА пр., впереміш|ку|; п! ЖУЖМОМ. МІШОК міх, лантух, торба, (для оброку) рептух; (дорожній) саквояж; (повітряний) порожнина, (в атмосфері) яма; (під оком) набряк; В-Й оточення, котел. МІЩАНИН городянин, г. зн. міщух; П. обиватель, філістер, зн. салогуб. МІҐРАЩЯ (істот) переселення, (птахів) переліт, (чого іншого) переміщення. МІҐРЕНЯ головний біль; сов. мігрень. МІҐРУВАТИ переселятися, перелітати, переміщатися; пор. МІҐРАЦІЯ. МАЄТНІСТЬ МАЙНО; ЗСТ. маєток, землеволодіння. МАЄТНИЙ багатий, заможний, грошовитий, суч. забезпечений, зап. імущий. МАЄТОК (панський) іс. економія, фільварок, посілість, посілля, р. маєтність; (велике землеволодіння) лятифундія; (власність) добро, майно. МАБУТЬ пр., певно, здається, видно, напевне, очевидно, десь, либонь, жм. мать, г. відай, запевне. МАВПА (самець) мавпій; (найбільша) орангутанґ; (людиноподібна) шимпанзе; (хто) наслідувач; (гидкий образ) потвора, почвара, гидка личина, ж. гергепа; малпа. МАВПУВАТИ наслідувати, копіювати; передражнювати, пародіювати. МАГ (біблійний) жрець; (чаклун) чарівник, характерник; Ф. ілюзіоніст, штукар. МАГІЧНИЙ (- коло) чарівний, зачарований; (вплив) непереборний, чудодійний. МАГІЯ чари, чаклунство, чарівництво, кн. магізм; ПОБ. штукарство; (щось незрозуміле) темний ліс, темна ніч. МАГНЕТ морське залізо; п-к МАГНЕТИЧНИЙ, притягальний, вабливий. МАЖОР муз., бадьорий лад ; П. бадьорий настрій; (у житті) радість, бадьорість. МАЖОРНИЙ у мажорі; П. бадьорий, радісний, сонцелюбний, життєрадісний. МАЗАТИ мастити, вимазувати, смарувати; (глиною) обмазувати, підмазувати, розмазувати, п! ШПАРУВАТИ; (на що) намазувати; (отвір) замазувати; (хату) білити; ЖМ. бруднити; (пензлем) квацяти, зп. … МАЗАТИСЯ (фарбою) фарбуватися, гримуватися; (брудом) бруднитися; (- фарбу) братися, липнути, прилипати, приставати; Ф. підлещуватися, лататися. МАЗКИЙ мазючий, беркий, беручкий, чіпкий, масткий, св. маркгій, п-о ЛІПКИЙ. МАЗУН улюбленець, пестун, мазій, мамій, мамин синок, пестій; мазунчик. МАЗЬ масть; (до губ) помада. МАЙБУТНІЙ прийдешній, ур. грядущий, зст. будучий; (- покоління) наступний, потомний, завтрашній; як ім. МАЙБУТНЄ, майбуття, майбутність, прийдешнє, прийдешність, завтрашній день, поет. майбуть, … МАЙДАН ПЛОЩА; (для муштри) пляц; (базарний) торжище; майданчик. МАЙЖЕ пр., мало не, чи не, р. сливе. МАЙНО добро, маєтність, власність, пожиток, мн. пожитки; (мізерне) манатки, манаття, мізерія; (нерухоме) нерухомість, (рухоме) рухомість. МАЙНУТИ док., (крилом) махнути; (перед очима) мигнути, блиснути; (в думці) сяйнути; (- час) пролетіти, швидко минути; (стрілою) полетіти, помчати, побігти; (втекти) чкурнути; (- вітер) повіяти, … МАЙОРІТИ (у далині) маячити, маячіти, бовваніти, мріти; (перед очима) мигтіти, миготіти, мигати, мерехтіти; (- прапори) маяти, лопотіти. МАЙСТЕР (знавець діла) митець, мастак, мистець, о. золоті руки, св. умілець, д. майстерник; (блискучий) віртуоз, артист; прв. як зв. маестро. МАЙСТЕРНИЙ удатний, умілий, досвідчений, б. з. мисливий; (- руку) вправний; (виріб) досконалий, мистецький, жм. мудрований, с. філіґранний, тонкий, витончений; (музика) віртуозний. МАЙСТЕРНЯ г. робітня; (кравецька) ательє; (мистецька) студія, малярня. МАЙСТРУВАТИ виробляти, робити, р. лагодити; ЖМ. теслювати. МАКІВКА (у маків) голівка; П. вершок, верхівка, верхів'я, верховина, вершина; (храму) БАНЯ; (голови) щолопок, щолопочок, (гори — ще) р. щовб; пор. ШПИЛЬ. МАКЛЕР посередник, фактор; пор. КОМІВОЯЖЕР. МАКСИМАЛЬНИЙ |як|найбільший; (- тиск) найвищий; (на межі) граничний. МАКСИМУМ найбільша величина ; ЯК ПР. |що|найбільше, максимально. МАКУЛЯТУРА паперовий брухт; (- літературу) писанина, базгранина; сов. макулатура; п! МОТЛОХ. МАКУХА (олійна) вичавки; (хто) ВАЙЛО, ні риба, ні м'ясо, ні Богу свічка, ні чорту кочерга. МАЛАХАЙ БАТІГ; (хутряний) шапка-вушанка. МАЛЕЧА зб., малята, малі діти, дрібнота, дробина, г. малеч; молодші школярі. МАЛИЙ МАЛЕНЬКИЙ, невеликий, невеличкий, незначний; (дуже) манюній, мацюпіснький; (- річку) недовгий, неширокий, неглибокий; (на зріст) невисокий, низький; (гурт) нечисленний; (- дітей) … МАЛИНОВИЙ (- варення) з малин; (колір) темночервоний; (дзвін) приємний. МАЛИНОК образок, д. малево, (на стіні) мальовання, (у книжці) ілюстрація; (на тканині) візерунок, взір; (природи) зображення; пор. КАРТИНА, ОБРАЗ. МАЛО пр., небагато, трохи, не гурт, негусто, небагацько, ід. по пальцях перелічити, як кіт наплакав, на пальцях полічити; (у діжці) на дні; (гнутий) незначно; (жити) недовго; (духу) обмаль, … МАЛО-ПОМАЛУ пр., поступово, не враз, не одразу; потроху; з бігом часу. МАЛОЗНАЧНИЙ неважливий, неістотний, дрібний, другорядний, малоцінний. МАЛОЛІТНІЙ неповнолітній, недолітній, недорослий, жм. малий; (розум) дитячий.
|
