НІБИ
нібито, МОВ; (на початку складних слів) кн. квазі- .

НІВЕЛЮВАТИ
визначати висоту земної поверхні; (площу) рівняти, вирівнювати, з-, (- відмінності) усувати, ліквідувати, зводити нінащо; ФР. ок. уодностайнювати.

НІВЕЧИТИ
(що) псувати, руйнувати, нищити; (кого) катувати, мучити, знущатися з; (життя) ламати, (мову) калічити, потворити, перекручувати; док. СКАЛІЧИТИ.

НІВРОКУ
пр., нічого собі, непогано, так, як треба; П-К нічогенький, непоганий, такий, як треба; ВСТ. слава Богу, не взяв його кат.

НІГІЛІЗМ
невизнання канонів .

НІЖ
(великий) різак; (складаний) цизорик; (хірурга) скальпель; ев. товариш, побратим; ножик, ножичок, ножака; СП. як, чим, ; ніже, аніж|е|.

НІЖИТИ
пестити, голубити, милувати, пестувати, жм. мазати .

НІЖИТИСЯ
виніжуватися, РАЮВАТИ, с. блаженствувати; (у парі) голубитися.

НІЖНІСТЬ
ласка, лагідність, ласкавість, сердечність, душевність, теплі почуття.

НІЖНИЙ
ласкавий, лагідний, голубливий, пестливий, любовний; (вітер) м'який, нерізкий; (стан) виточений, ґраціозний; (- риси) витончений, делікатний, тонкий; (голос) приємний, шовковий; (цвіт) …

НІЗАЩО
пр., ні в якому разі, НІКОЛИ, с. ні за яку силу в світі, нізащо в світі; (карати) без підстави , ні за цапову душу .

НІЗВІДКИ
пр., нізвідкіля, нізвідкіль, д. нівідки, нівідкіль, нівідкіля.

НІЗДРЮВАТИЙ
ніздрястий, (з дрібнюніми отворами) пористий; пор. ДІРЯВИЙ.

НІКОЛИ
пр., нема коли, нема часу; ніколи і вгору глянути.

НІКОЛИ
пр., зроду, повік, зроду-віку, повік-віків, о. ні вдень, ні вночі, коли рак свисне, об Миколи та й ніколи, на турецький Великдень, ніколи в світі.

НІКУДИ
пр., нема куди.

НІКУДИ
пр., ні в яке місце, ні туди, ні сюди.

НІКУДИШНІЙ
непридатний, негодящий, о. ні до чого, ні в кут, ні в двері, ні Богові свічка, ні чортові кочерга, як з клоччя батіг, г. до нічого.

НІКЧЕМА
ев. ніщо, нуль, г. зеро, о. тля, хробак, слимак, гнида, п. пігмей, убожество, р. мізерія; нікчемник, жін. нікчемниця.

НІКЧЕМНІТИ
див. ЗАНЕПАДАТИ.

НІКЧЕМНИЙ
жалюгідний, ур. стонегідний, жм. паршивий, шолудивий; (вірш) поганий; (закид) дрібний, несуттєвий; (зміст) пустий, маловартий, мізерний, злиденний; (дух) безсилий, немічний, кволий.

НІМІТИ
губити мову, проковтувати язик, (- тіло) терпнути, затерпати, замлівати, заклякати, ЦІПЕНІТИ; П. завмирати ; дк. ЗАНІМІТИ, позбутися мови .

НІМБ
(святого) вінець, сяйво, авреоля, сов. ореол.

НІМЕЦЬ
зст. германець, герман, зн. німак, німчай, німчак, німчик; ЗСТ. чужинець, іноземець; зб. німота.

НІМИЙ
без'язикий, безсловесний; П. мовчазний, тихий, безмовний, (- тишу — ще) німотний; (свідок) неживий; (фільм) незвуковий, неозвучений.

НІМУВАТИ
див. МОВЧАТИ.

НІМФА
(лісова) дріяда, (водяна) наяда, ундина, у. РУСАЛКА, (морська) сирена.

НІС
жм. нюх, нюхало, (кирпатий) кирпа, (пияцький) д. кушка; (слона) хобот; (птахів) дзьоб; (судна) р. прова, мор. бак; носик, носище, носяра.

НІСЕНІТНИЙ
див. АБСУРДНИЙ.

НІСЕНІТНИЦЯ
див. АБСУРД.

НІТИТИСЯ
НІЯКОВІТИ, губитися, с. торопіти; дк. ЗНІТИТИСЯ, о. проковтнути язик.

НІТРОХИ
пр., жодною мірою, ніскільки, ні краплі, ні тіні; ФР. ні на краплину ; АНІТРОХИ, нітрішки.

НІЧ
о. козацька мати; нічка, ніченька.

НІЧИЧИРК
див. АНІ МУР-МУР.

НІЧЛІГ
ночівля; (притулок) нічліжка.

НІЧОГЕНЬКИЙ
непоганий, досить добрий, ненайгірший, нівроку; (- паній) гарненький, симпатичний, привабливий; (як міра розміру) величенький.

НІЧОГО
пр. сл., нема чого, не варто, не треба, не випадає; ЗАЙ. нема що.

НІЧОГО
зай., (не знати) ні в зуб ногою; (не лишити) ЖМ. нітрохи, с. аж нічого; ПР. СЛ. нічогенький; (із сл. собі) непогано, нівроку; нічогіс|ін|ько.

НІША
(у стіні) западина, заглибина, заглиблення; П. сектор, секція, відділ.

НІЩО
ЯК ІМ. о. дірка з бублика, пусте місце; (хто) НУЛЬ.

НІЯК
пр. сл., нема як, неможливо.

НІЯК
пр., жодною мірою, ніякою силою, ні під яким оглядом; зовсім, абсолютно.

НІЯКИЙ
зай., жоден, ні один, нікоторий, нікотрий; (із запереченням) хай який, хоч який, ; ЯК П-К поганий, нічого не вартий.

НІЯКОВІТИ
нітитися, соромитися, губитися, не знати на яку ступити , сидіти ні в сих, ні в тих, с. торопіти, св. конфузитися.

НІЯКОВИЙ
соромливий, сором'язливий, сором'язний; (- мовчанку) незручний, обтяжливий; ім. НІЯКОВІСТЬ, конфуз і п. ф. від ніяковий.

НА ВЕСНІ
пр., весною, (на початку весни) напровесні, (з початком весни) об весні; ПОЕТ. розквітаючи, у розквіті ; сов. навесні.

НА!
бери! візьми! держи! маєш! (з нст. сл. тобі) ось, от; мн. НАТЕ! беріть! візьміть! держіть! маєте! (з нст. сл. вам) ось, от.

НАЇВНИЙ
недосвідчений, «зелений», довірливий, нехитрий, небитий, безхитрий, простакуватий; (сон) невинний; ім. НАЇВНІСТЬ, дитинність і п. ф. від НАЇВНИЙ.

НАЇДАТИ
(пику) відпасати, док. відпасти.

НАЇДАТИСЯ
(сито) насищатися, вул. нажиратися, напихатися, напихати пельку; дк. НАЇСТИСЯ, жм. набухатися, налопатися, налупитися, натріскатися, обтріскатися.

НАЇДОК
ЇЖА; (міра ситости) поживність, ситність, тривність, кн. живильність.

НАЇЖАЧЕНИЙ
настовбурчений, наїжений; П. сердитий; (внутрішньо) насторожений.

НАЇЖАЧУВАТИСЯ
настовбурчуватися, наїжуватися, ошкірятися, ощирятися; П. сердитися, гніватися.

НАЇЖДЖИЙ
приїжджий, заїжджий, прибулий; (не місцевий) чужий, не тутешній.

НАЇЗД
приїзд ; (ворога) напад, наліт; З. здвиг, стовпище.

НАБІГАТИ
(з розгону) наскакувати, натикатися; (- хвилі) накочуватися; (військом) нападати; (- бурю) налітати; (на обличчя) покривати що; (- спогад) виринати, навертатися, (- сльози — ще) виступати, …

НАБІЛ
з. г., молочні продукти, молоко.

НАБІЛО
(переписати) начисто, остаточно.

НАБІР
1) пр., наборг, у борг, у кредит, на віру, на слово. 2) (дія) набирання; (набрані люди) поповнення; (струментів) КОМПЛЕКТ.

НАБАВКА
(платні) накидка, надвишка; (ціни) націнка; (додаток) наддаток.

НАБАВЛЯТИ
(ціну) підвищувати, підносити; (платню) збільшувати; (крок) наддавати; (сили) додавати.

НАБАГАТО
пр., (н. з нст. сл. краще) багато, значно, куди, далеко, геть то.

НАБАЧИТИ
док., постерегти, помітити, побачити, зауважити, угледіти, назирити, забачити; (багато) набачитися, надивитися.

НАБЕРЕЖНИЙ
надбережний, побережний, прибережний.

НАБИВАТИ
(міх) напихати, натоптувати, натовкмачувати; (голову) забивати, начиняти; (кишеню) напаковувати, наповнювати; (обруч) насаджувати; (кріс) сов. заряджати, г. ладувати; (палі в землю) …

НАБИВАТИСЯ
наповнюватися, наповнятися, напихатися, натоптуватися; (до хати) натовплюватися, натискатися, наринати; (з чим) НАПРОШУВАТИСЯ.

НАБИРАТИ
брати, збирати; (воду) черпати, (повітря) вдихати; (висоту) забирати, ІД. ширяти вище й вище; (на працю) НАЙМАТИ; (шрифт) складати; (число телефону) накручувати, нацокувати; (матерію) …

НАБИРАТИСЯ
(- гостей) збиратися, сходитися; (сили) убиватися в силу

НАБЛИЖАТИ
зближати; (речі на площині) присувати; (подію) прискорювати; Р. наближатися; наближувати; д-о НАБЛИЖАТИСЯ, (до чого) зближатися, зближуватися, щораз ближчати, доступатися, добігати чого, о. …

НАБОЛІЛИЙ
(- тіло) змучений, намучений, намордований; (із сл. душа) переболілий, пережитий; (- проблему) назрілий, пекучий, болючий, накипілий.

НАБРІД
шушваль, наволоч, потолоч, негідь, нечисть, покидьки, мотлох, сміття, непотріб, жм. сволота.

НАБРІХУВАТИ
наговорювати, зводити наклеп, наплітати, оббріхувати, обмовляти, наклепувати; (потай) нашіптувати.

НАБРИДАТИ
надокучати, обридати, ДОКУЧАТИ, д. настирюватися, г. навкучати, о. гризти голову, лізти осою , сидіти у печінках, стирчати більмом в оці, стояти кілком у горлі; (присутністю) мозолити очі; …

НАБРИДЛИВИЙ
див. ДОКУЧЛИВИЙ.

НАБРИДЛИЙ
насточортілий, огидлий, осточортілий, ок. зосоружілий.

НАБРЯК
опух, пухлина, набряклість, г. набреск, пухлятина, пухленина.

НАБРЯКАТИ
розпухати, опухати, напухати, бубнявіти, сов. набухати; (від вологи) роздиматися, розширюватися, роздуватися; (- бруньки) наброщуватися, наливатися ; док. НАБРЯКНУТИ, набучавіти.

НАБРЯКЛИЙ
набубнявілий, набучавілий, напухлий і всі мож. пох. від НАБРЯКАТИ.

НАБУВАТИ
діставати, ЗДОБУВАТИ, купувати, кн. придбавати; (працею) дороблятися; (майно) наживати, нагромаджувати, накопичувати, пор. ДБАТИ; (значення) набирати, (форми) прибирати; док. НАБУТИ, …

НАБУВАЧ
кн., призбирувач, загреба, раб мамони, г. доробкевич, ФР. заробітчанин.

НАБУНДЮЧЕНИЙ
надутий, напиндючений, д. наґоґошений, напужений.

НАБУТИЙ
надбаний, нажитий, придбаний; (досвід) нагромаджений, накопичений, здобутий.

НАБУТОК
НАБУТТЯ, див. НАДБАННЯ.

НАВ'ЯЗЛИВИЙ
зап., д! НЕВІДЧЕПНИЙ.

НАВ'ЯЗУВАТИ
прив'язувати, зав'язувати, в'язати; (працю) накидати, звалювати на плечі; п. ф. НАВ'ЯЗУВАТИСЯ, д! НАПРОШУВАТИСЯ.

НАВІВАТИ
навіювати; (прохолоду) приносити; (сніг) наносити, намітати; (настрій) накликати; (думку) уроювати, наганяти, надихати, викликати; (жах) прищеплювати, вселяти.

НАВІДЛІГ
пр., навідлі, навідліт, з-за плеча , сов. навідмах, з плеча.

НАВІДРІЗ
пр., рішуче, категорично, навідруб.

НАВІДУВАТИСЯ
(до кого) вчащати, навертатися, заходити, забігати, відвідувати кого; (куди) жм. назирати до; пор. НАГЛЯДАТИ.

НАВІЖЕНИЙ
БОЖЕВІЛЬНИЙ, слабий на голову, навісний; (- вдачу) неврівноважений, нестриманий, шалений, ЯК ІМ. зайдиголова; (звичай) дикий, безглуздий.

НАВІЖЕНСТВО
божевілля, шаленство; дурість, дур; навіженість.

НАВІКИ
пр., навічно, навік, НАЗАВЖДИ, навік-віки, навік-віків, навіки-віків.

НАВІСНІТИ
божеволіти, губити розум, р. навіженіти; (зі злости) шаліти, шаленіти.

НАВІСНИЙ
навіжений, БОЖЕВІЛЬНИЙ; (крик) несамовитий, шалений, дикий; (ворог) ненависний, огидний; Т. начіпний, висячий; НАВІСНИЙ зп., (вогонь) В-Й крутий.

НАВІТЬ
пр., і то ; і той, і та, і ті ; (з нст. ч. не) і , не то що, а й .

НАВІЧ
пр., (побачити) на власні очі, особисто; (при всіх) на очах, перед очима, наочно; Р. очевидно; п! ВОЧЕВИДЬ.

НАВІЩО
пр., нащо, пощо, для чого, з якою метою, ід. на біса, на дідька, на яку хоробу; чому, з якої причини, чого ради.

НАВІЮВАТИ
див., НАВІВАТИ.

НАВІЯННЯ
(гіпноз) накликання, уроєння, надих, прищеплення, кн. суґестія; (дія) накликання, навіювання, прищеплювання, уроювання.

НАВІҐАЦІЯ
мореплавство, мореплавання, судноплавство; судноводіння; (період) навіґаційний сезон.

НАВАЖУВАТИСЯ
зважуватися, відважуватися, важитися, НАСМІЛЮВАТИСЯ, осмілюватися, набиратися духу, збиратися з силою, надумуватися, мати сміливість, кн. брати на себе сміливість; Р. мати намір, збиратися, …

НАВАЛА
напад, зап. вторгнення, нашестя, р. потопа, з. нахід, кн. інвазія.

НАВАЛОМ
зап., купою, насипом; ПОЕТ. навально.

НАВАЛЬНИЙ
(нестримний) блискавичний, гінкий, св. стрімкий, стрімливий; (смертоносний) нищівний; (гуркіт) сильний; (- працю) невідкладний і завальний; (вітер) рвучкий, поривчастий, шпаркий, поривний, …

НАВАЛЮВАТИ
(на кого) накладати, по-, звалювати; (чого) нагромаджувати, насипати, накидати, накочувати; дк. НАВАЛИТИ, навергати, навернути; (- людей) неос. насунути, натиснутися.

НАВАНТАЖЕННЯ
навантага, тягар; З. П. завантаженість; (обов 'язками) обтяження.

НАВАНТАЖУВАТИ
вантажити, ладувати; (вагон) завантажувати, (працею) обтяжувати.

НАВВИПЕРЕДКИ
пр., навипередки, навзаводи, один поперед одного, на перегони.

НАВВИПИНКИ
пр., струнко, виструнчено, виструнчившися.

НАВДИВОВИЖУ
пр., напрочуд, надиво, напредиво, надзвичайно; дуже добре, чудово.

НАВЕРТАТИ
повертати; (гори чого) вергати, НАВАЛЮВАТИ; (розмову) звертати, міняти, спрямовувати; (на свій бік) прихиляти; (на віру) схиляти до, св. обертати в; (утрачене) НАДОЛУЖУВАТИ; ЖМ. (худобу) …

НАВЕРТОМ
пр., (одним) наворотом, заходом, нападом, рипом; п! НАСКОКОМ.

НАВЕРХ
пр., нагору, угору; на вищий поверх; (у шахті) на-гора.

НАВЗАВОДИ
пр., див. НАВВИПЕРЕДКИ.

НАВЗАМІН
пр., в замін, в обмін, на заміну.

НАВЗДОГІН
НАЗДОГІН, пр., на|в|здогінці, у догоню ; (кричати) у спину.

НАВЗДОГАД
пр., навдогад, наздогад; (без упевнености) навмання.

НАВЗНАК
пр., (як) навзнаки, ГОРІЛИЦЬ, горічерева, на спині; (падати) крижем, трупом; (куди) на спину.

НАВИВОРІТ
пр., (- одяг) сподом назовні; ЖМ. навпаки, наопак, задом наперед, з. навбакир, назворот.

НАВИЛІТ
пр., див. НАСКРІЗЬ.

НАВИСАТИ
(над) висіти; (- небезпеку) зависати, висіти тінню; п-к -АЮЧИИ, схилений над чим, фр. звислий, на-, за-, т. навісний, (- загрозу) реальний.

НАВИЧКА
звичка; (уміння) сов. навик.

НАВКИДЯ
пр., кидькома, навкидь, навкидьки, навкидки, навкидяча, ок. кидьма.

НАВКОЛІШКАХ
пр., (як) навколюшках, на колінах, уклякнувши, уклякши.

НАВКОЛІШКИ
пр. (куди) навколюшки, навколінки, навколінці, на коліна.

НАВКОЛИШНІЙ
довколишній, навколишній, навкружній, ок. наокольний.

НАВКОЛО
пр. навкруги, ДОВКОЛА, довкруги, округи, р. навкіл, навдоколо, окіл; ПРИЙ. навкруг, довкруж, круг.

НАВКРУГ
НАВКРУГИ, д! НАВКОЛО; (їхати) навзбіч.

НАВЛЕЖАЧКИ
пр., лежачи, ЛЕЖАЧКИ, навлежки.

НАВМАННЯ
пр., (безмети) наосліп, безбач, д. навгадь, навмани, навманці; (будь-куди) світ-заочі, куди очі спали; (обирати) навздогад; (без наводу) навпомацки.

НАВМИСНЕ
пр., навмисно, ЗУМИСНО, нароком, нарочито, на зло, свідомо, спеціяльно.

НАВМИСНИЙ
умисний, ЗУМИСНИЙ, (із злим наміром) зловмисний.

НАВОДИТИ
(поліцію) приводити; (на слід) спрямовувати, скеровувати, (кріс — ще) рихтувати, націлювати; (слова) цитувати; (на гріх) штовхати, спонукати; (жах) викликати, наганяти, завдавати чого; (на …

НАВОДНЮВАТИ
(простір) затоплювати; (ринок) переповнювати.

НАВОЛОЧ
зб., див. НАБРІД; од. зб. МЕРЗОТА, шкура.

НАВОРОТ
г., (один цикл) захід, напад, рип, наверт, цикл; п! НАВЕРТОМ, НАСКОКОМ.

НАВПІЛ
пр., надвоє, наполовину, пополовині, пів-на-пів, р. вполовину, впіл.

НАВПАКИ
пр., (діяметрально протилежно) навиворіт, задом наперед, д. назворот; (у зворотному напрямі) навспак; (казати) всупереч, наперекір; ПРИЙ. у протилежному напрямі, проти ; з. наопак, навпак.

НАВПЕРЕБІЙ
д! НАВПЕРЕЙМИ.

НАВПЕРЕЙМИ
пр., сов. напереріз, навперехрест; (перебиваючи одне одного) навперебій, навперебивки, один з-перед одного ; ЖМ. наввипередки.

НАВПЕРЕМІНКИ
пр., навперемінку, навперемін.

НАВПОМАЦКИ
пр., навполапки, мацаючи, обмацуючи, сліпуючи; П. наосліп, навмання.

НАВПРОСТЕЦЬ
пр., навпрожкй, навпрямець, навпрямки, навпрямці, прямцем, жм. навпрост, (говорити) відверто, прямо, без церемоній .

НАВПРОТИ
НАПРОТИ, пр., насупроти, а. візаві; (їхати) назустріч; ПРИЙ. проти.

НАВРОЧИТИ
док., (очима) зурочити; недок. накликати, біду, напускати напуст.

НАВРЯД
пр., прв. навряд чи; сумнівно, щоб, годі повірити, що, з. троха лиш.

НАВСИДЯЧКИ
пр., сидячи, навсидьки, сидячки, сидьма.

НАВСКАЧ
пр., чвалом, учвал, навскоки, навскочки.

НАВСКОСИ
пр., навкоси, навскіс, навкіс|ь|, навкося, жм. |нав|косяка, скосом.

НАВСПРАВЖКИ
пр., по-справжньому, як належить; серйозно, не в жарт; насправді, справді, дійсно.