СІДАТИ садовитися, (з розгону) плюхати|ся|, (вигідно) угніжджуватися, (на чуже місце) займати що, (на коня) вискакувати, всідати, (- сонце) заходити, (хутором) оселятися, (в тюрму) потрапляти, (до
СІДЛО кульбака, (дерев'яне) тарниця, (в горах) П. сідловина, сідельце СІК (овочевий з цукром) сироп, мн. СОКИ, П. сили, енергія, (землі) волога СІКАТИСЯ пориватися, кидатися на, (в розмову) лізти, втручатися, (до кого) чіплятися, присікуватися, прискіпуватися, (щось робити) намагатися, силкуватися, мати намір, збиратися; (з порадами)
СІКТИ рубати, тяти, подрібнювати, (дрібно) локшити, (капусту) кришити, шаткувати, (воду веслом) розтинати, розрізувати, (листя) (- комах) гризти, виїдати, (зубами) ляскати, цокотіти, (різками)
СІЛЬ (кухенна) кн. натрій-хлорид, (кримська) кримка, (кам'яна) б. з. ледянка, (жарту) П. квінтесенція, головна суть , (землі) ІД. еліта, (нетовчена) ІД. візницькі жарти, (англійська) ІД. проносне СІЛЬСЬКИЙ з. хуторний, (пейзаж) не міський, (збір) селянський, (- країну) аґрарний, сільсько-господарський, не індустріяльний. СІМ'Я РОДИНА, р. сімейство, фамілія, ір посімейство, (бджіл) рій, (мов) група СІМЕЙНИЙ (стан) родинний, (хто) сім'янин, людина з родиною, сімейна людина СІННИК д! ПОВІТКА; (на ліжку) матрац, (набитий соломою) солом'яник СІНОЖАТЬ (пора) косовиця, (земля під сіном) сінокіс, сіножаття СІПАКА причепа, варивода; (вірний) ПОСІПАКА, п! САТРАП СІПАТИ смикати, шарпати, торгати, торсати, термосити, (за чуба) тягати, скубти, скубати, П. ЖМ. турбувати, не давати покою, (щоки) тіпати, пересмикувати, (у скронях) штрикати, сов стріляти СІПАТИСЯ шарпатися, смикатися, (до праці) пориватися, (- серце) калатати, (- м'язи) пересмикуватися, посмикуватися, посіпуватися, (до кого) Р. сікатися СІРІТИ ставати сірим, сірішати, (здаля) БОВВАНІТИ, сивіти, (на виду) бліднути, НЕОС. СВІТАТИ СІРИЙ (колір) попелястий, мишастий, сталевий, сріблястий, олив'яний, (з синявою) сизий, (- масть — ще) мурий, моругий, (волос) із сивиною, (- світло) тьмяний, тьмавий, (степ) безбарвний,
СІРОМА ІСТ. голота, ЗН. злидота, (хто) сіромаха, БІДОЛАХА СІРЯК д! СВИТА, П. сіромаха, гольтіпака, гречкосій, ід. СІРИЙ СІРЯК, неук, о. темна ніч, сірячина СІТКА мережа, (велика) сіть, (на дичину) тенета, (на рибу) невід, волок, бредень, (інтриґ) плетиво, (тарифна) ЕК. скаля, сов. шкала, п-к СІТКУВАТИЙ, як сітка, на взір сітки, ок. решетуватий, кн.
СІЧ (січ) ІСТ. містечко, (Запорізька Січ) Запоріжжя, Низ, Низове братство, кн. козацька вольниця СІЧА БІЙ, (кривава) битва баталія СІЧОВИК братчик, запорожець, січовий козак, козак Запорізької Січі СІЯТИ розсівати, ви-, (чим) за-, (на Новий рік) по-, (грішми) сипати, (освіту) ШИРИТИ, (ненависть) викликати, (чвари) колотити , (- дощ) сіятися, імжити СІЯЧ сівач, сівальник, (правди) поборник, апостол, (війни) палій САБОТАЖ зрив, підрив, підважування, с. шкідництво; З. П. потайна протидія; саботування, саботажництво. САБОТУВАТИ піддавати саботуванню, зривати, зривати виконання чого, п! ШКОДИТИ. САВАН поховальне убрання ; П. (сніговий) габа, покрив. САГА див. ЗАТОКА; ОК. протока, рукав . САД поет. сад-виноград; (міський) парк, (невеличкий) сквер; (зоологічний) зоопарк, зоосад; садок, садочок. САДЖАТИ (на лаву) садовити; (бульбу) садити; (на посаду) призначати; (в тюрму) ув'язнювати; ІСТ. оселяти. САДИБА обійстя, двір, селитьба, д. ґражда, з. осад; (панська) дворище, маєток, фільварок; (коло хати) ділянки садибка. САДИТИ (сад) саджати, садовити; (на царство) коронувати; (гроші) ЖМ. тратити; (гопака) різати, витинати, ТЯТИ, утинати; (- бігуна) мчати, шпарко бігти; (кулаками) бити; (у двері) стукати; (- дим)
САДОВИЙ (ніж) садковий; (- алею) парковий; (- дерево) плодовий, не дикий; (- господарство) садівничий, садівницький. САДОВИНА овочі, плоди, сов. фрукти; Р. садові дерева. САДОВИТИ (сад) САДИТИ; (літак) приземляти; (окуляри на ніс) накладати. САЖА кн. кіптява, з. сопуха, сов. кіпоть. САКВИ д. бесаги; д! ТОРБИ. САЛО солонина; (нутряне) здір; (топлене) смалець; (овече) лій, жир, сить, з. тук; (на воді) шуга, шерех, шерешень; сальце; ім. САЛОГУБ, д! МІЩАНИН. САЛЬОН вітальня; (на судні) заля , (для старшин) кают-компанія; (мистецький) виставочна заля; (дамський) перукарня; сов. салон. САЛЮТ д! ВІТАННЯ; з. яса; (з крісів) сальва, сов. залп. САМ зай., саменький, самісінький, сам-самісінький, д. саміський; ФР. власною особою, не хто інший, а ; (з нст. сл. пошлю) особисто, персонально, власними силами, фр. добровільно; (гуляю)
САМ-НА-САМ пр., на самоті, без нікого, сам собі, сам-один; (з ким) віч-на-віч, один-на-один, наодинці, око-в-око, зап. тет-а-тет. САМІТНИК печерник, пустельник, відлюдник, відлюдько, АНАХОРЕТ. САМЕ пр., (з нст. сл. зараз) якраз, щойно; ФР. конкретно . САМИЙ зай., саменький, самісінький, сам-самісінький, д. саміський; ФР. власною особою, не хто інший, а ; (з нст. сл. пошлю) особисто, персонально, власними силами, фр. добровільно; (гуляю)
САМОБУТНІЙ ориґінальний, своєрідний, неповторний, окремішній, один у свому роді. САМОВІДДАНИЙ жертовний, г. жертвенний, р. саможертовний; (вчинок) героїчний; (- працю) безкорисливий; п! ВІДДАНИЙ. САМОВИБУХАЮЧИЙ що самовибухає, підриваний автоматично, з автодетонатором, з дистанційним детонатором, п-к самовибуховий; (хто) бомбіст-самогубець. САМОГІН д! ГОРІЛКА; (з буршу) бурячанка; а. ханжа. САМОГОН д! ГОРІЛКА; (з буршу) бурячанка; а. ханжа. САМОГОНКА д! ГОРІЛКА; (з буршу) бурячанка; а. ханжа. САМОГУБЕЦЬ самовбивець, самовбивця, самогубця; П. відчайдух. САМОГУБСТВО самовбивство, поет. самозгуба, а. гаракірі; П. відчайдушний крок. САМОЗАБУТТЯ (у праці) забуття; ФР. нестяма /н. до самозабуття/; ОК. САМОПОСВЯТА. САМОЛЮБСТВО амбіція; (прагнення почестей) честолюбство; п! ЕГОЇЗМ. САМОПОМІЧ г., взаємопоміч, взаємодопомога, солідарність; п! ДОПОМОГА. САМОРОДОК (золота) суцільна грудка; П. рідкісний талант, обдарована особа. САМОРУБ сов. калічник членів; (на війні) самостріл. САМОРУШНИЙ автоматичний, само чинний, сов. самодіючий; (- гармату) самохідний. САМОСТІЙНИЙ незалежний, непідлеглий, не підпорядкований; (край) суверенний; (жанр) окремий, самобутній; (висновок) власний, ориґінальний. САМОСТІЙНО пр., сам собою, незалежно і пох. від САМОСТІЙНИЙ; (діяти) своїм розумом, на свій розсуд ; (без помочі) САМОТУЖКИ. САМОТА самотність, самотина, ізольованість, п. сирітство. САМОТНІЙ самітний, самотинний, одним-один, самий, сам, сам-один, о. один, як палець; (дуб) сиротливий, сирітський; (без сім'ї) безрідний, безсімейний. САМОТОЮ пр., на самоті, одинцем, наодинці, одинаком; (держатися) окремо, ізольовано; (жити) самому, самій, самим; п! САМ-НА-САМ. САМОТУЖКИ пр., самостійно, власними силами, без помочі, своїми руками. САМОУК д! ОСВІЧЕНИЙ; як ім. самовчений. САМОХІТТЮ пр., добровільно, без примусу, з власної волі, охотою; (проти волі) мимоволі, підсвідомо. САМОХІТЬ пр., добровільно, без примусу, з власної волі, охотою; (проти волі) мимоволі, підсвідомо. САМОЦВІТИ коштовності, сов. дорогоцінності, з. клейноди. САНІТАРНИЙ (пункт) медичний; (захід) гігієнічний; (вузол) каналізаційний. САНИ ґринджоли, санки, г. копильчаки; санчата, саночки. САНКЦІЯ (на що) дозвіл, схвалення чого; (кримінальна) ЮР. покарання; мн. САНКЦІЇ, засоби впливу. САНОВИТИЙ (гість) вельможний, високий, сановний; (вигляд) поставний, ставний, імпозантний, презентабельний. САПА мотика, копаниця; сапка. САПАТИ сапувати, шарувати, п! ПОЛОТИ. САРДОНІЧНИЙ (сміх) злісно-глузливий, ущипливий, уїдливий; п! НАСМІШКУВАТИЙ. САРКОМА у. м'ясак, кн. злоякісна пухлина, шкідливий наростень. САТАНІТИ казитися, лютувати, шаліти, скаженіти, шаленіти, о. рвати й метати. САТАНІЧНИЙ диявольський, гаспидський, мефістофельський; сатанівський, сатанинський. САТАНА р. Сатанаїл; д! ДІДЬКО; сатанюка. САТИРА (жанр) ГУМОР; (твір) памфлет; САТИРИК, д! ГУМОРИСТ. САТИРИЧНИЙ (журнал) гумористичний; (- вдачу) ущипливо-глузливий; п! ІРОНІЧНИЙ. САТРАП ІСТ. намісник; (вірний) П. вірнопідданий слуга, виконавець волі тирана, п. цербер; (дрібного маштабу) посіпака, сіпака; п! ПОПЛІЧНИК. САХАТИСЯ цуратися, не признаватися, уникати; Р. лякатися; (від кого) ВІДСАХУВАТИСЯ; док. ВІДСАХНУТИСЯ, відхитнутися, відкинутися, відцуратися. САҐА староскандинавський епос; (- кого) П. легенда, історія . СВІДОК (подій) очевидець, самовидець; (в суді) р. свідчий, з. висвідник, (нечесний) КРИВОПРИСЯЖНИК, (на зводинах) жм. очкар; (на обшуку) сов. понятий. СВІДОМІСТЬ р. тяма, ок. розмисел; фр. розум, глузд, пантелик, думка /н. свідомість чого = думка про що/; (повна) притомність, пам'ять; (чого) розуміння, усвідомлення. СВІДОМИЙ (- життя) усвідомлений, розумний; (атеїст) переконаний; (чого) хто усвідомлює що; (себе) ІД. притомний, сповна розуму, при повному розумі, у повній свідомості; (програш) навмисний. СВІДОЦТВО посвідчення, посвідка, лист , зап. сертифікат, жм. квиток; (- народження) метрика, (- освіту) атестат, диплом; (успіху) свідчення. СВІДЧЕННЯ (розвитку) свідоцтво; МН. (на суді) покази, прв. мн. зізнавання, (нечесні) кривосвідчення. СВІДЧИТИ (- хист) говорити, промовляти, вказувати на; (повагу) засвідчувати, висловлювати; (на суді) давати свідчення ; з. свідкувати, висвідчати. СВІЖИЙ (хліб, овоч, молоко) щойно з печі ; (- білизну) чистий, не одяганий; (вітер) холодненький, прохолодний, (на морі) сильний; (- барву) не злинялий, не вицвілий; (- зелень) молодий,
СВІЙ (дім) власний, не чужий; (син) рідний; ЯК ІМ. родич, близький; (звичай) особливий, самобутній; (- смерть) природний; (- красу) не штучний; (час) належний, відповідний, слушний; (-
СВІЙСЬКИЙ приручений, не дикий; (кіт) домашній; (хто) покірний, слухняний. СВІТ всесвіт, Божий світ, ФР. людські стосунки ; (на мапі) Земля, земна куля; (рослин) царство; (звуків) сфера, царина; (учених) коло; (духовий) кругозір; (вищий) товариство; (тоталітарний)
СВІТ-ЗАОЧІ пр., куди ноги несуть, куди очі поведуть , у незнані світи; світ за очима, сов. світ за очі; п! ХТОЗНА-КУДИ. СВІТАНОК світ, досвіток, світання; (на сході) ранкова зоря; (цивілізації) зоря. СВІТАТИ займатися на світ, РОЗВИДНЯТИСЯ, сіріти, док. обвиднітися. СВІТИЛО (небесне) тіло, плянета; (денне) сонце, (нічне) місяць; (хто) П. зірка, світоч, знаменитість, п. маяк; світич. СВІТИТИ висвічувати; (світло) засвічувати; (кому) при-; (крізь що) про-; (- сонце) сяяти, випромінювати світло; (чим) освітлювати; (тілом) ходити з оголеним; (з вікон) світитися; (- зорі) зоріти,
СВІТИТИСЯ випромінювати світло; (у хаті) горіти; (вночі) світити, сяяти; (на сонці) виблискувати, блищати; (чим) випромінювати що; (- очі) променіти, променитися; (крізь що) СВІТИТИ, виднітися. СВІТЛІТИ світлішати; (- небо) ясніти, вияснюватися; (- обличчя) світитися, сяяти, променіти; (в темряві) вимальовуватися, виднітися; неос. СВІТАТИ. СВІТЛИЙ не темний, освітлений; (- воду) чистий, прозорий; (- майбутнє) радісний, щасливий, просвітлий; (обличчя) осяяний; (погляд) ясний, нічим не затьмарений; (- душу) шляхетний; (- голову)
СВІТЛИЦЯ кімната , вітальня; п! КІМНАТА. СВІТЛО (в хаті) освітлення, (єдине) вогник; (на перехресті) Д. світлофор; ФР. освіта; зст. світ; світельце; п! СЯЙВО; ЯК ПР. ясно, не темно, видно. СВІТЛЯНИЙ світловий, (циферблят) який світиться; Р. світлий; ЗСТ. освітлений. СВІТОВИЙ (форум) усесвітній, уселюдський; (клясик) світової слави, СЛАВЕТНИЙ; З. суєтний, житейський, (звичай) людський, (порядок) загальноприйнятий, загальновідомий, (чоловік) світський. СВІТОГЛЯД світорозуміння; погляди, переконання, (митця) п. світ; (як система) концепція; п! ІДЕОЛОГІЯ. СВІТОЧ смолоскип, світич; (небесний) світило; (людства) зірка; (науки) апостол; (науковий центр) колиска, джерело; Д. лучина. СВІТСЬКИЙ не духовний, цивільний, не державний; (баль) великосвітський; (звичай) загальноприйнятий, з. світовий. СВІЧКА (велика) ставник; (запальна) Т. електричний запал; (лікувальна) МЕД. супозиторій; ФІЗ. одиниця сили світла; СПРТ. вертикальний зліт СВІЧНИК підсвічник, (під ряд свічок) канделябр. СВАВІЛЬНИЙ самоправний, самочинний, самовільний, самовладний, юр. беззаконний; (- манери) безпардонний, розгнузданий; Р. безконтрольний, стихійний; п! ТИРАНІЧНИЙ. СВАВОЛЕЦЬ самоволець, свавільник самоправець, беззаконник, самодур, жм. бурбон СВАВОЛЯ свавілля, самоволя, самовілля, самоправство, самодурство, (темних сил) розгул; свавільство.
|