ДІБРОВА
листвяний ліс; ЖМ. дубняк, дубник, дубина, дубиння; пор. ЛІС.

ДІВАТИ
(що) знаходити місце для, приміщати, прилаштовувати, (не знати де) запроторювати; (кого) прихищати, давати притулок; (добро) витрачати, зуживати.

ДІВАТИСЯ
запропадати, зникати, губитися, западати|ся|; (від кого) ховатися; (з сім'єю) знаходити пристановище ; дк. ДІТИСЯ, притулитися, прихилитися.

ДІВКА
дівчина на порі, відданиця; (у панів) служниця, покоївка, наймичка.

ДІВОЦТВО
(період) дівочі літа, дівування, дівуваннячко; (стан) незайманість, невинність, ур. непорочність, п. вінець.

ДІВОЧИЙ
дівчачий, дівоцький.

ДІВЧИНА
юначка, юнка; (на порі) відданиця; (моя) кохана, наречена, любка, подруга; дівча, дівчатко, дівчатонько, дівчинка, дівонька, дівчинонька, дівчисько, діва, дівка, дівиця, дівуля, діваха.

ДІД
(віком) стариган, зн. старий шкарбун; (з торбою) старець; (на городі) опудало; дідок, дідунь, дідусь, дідуга|н|, дідисько, дідище; ДІД-МОРОЗ святий Миколай; мн. ДІДИ предки, пращури, …

ДІДІВСЬКИЙ
предків, предківський, пращурів, прабатьківський, прадідівський, прадідній; П. старовинний, ДАВНІЙ.

ДІДІВЩИНА
спадщина, дідизна; (минуле) давні часи, ДАВНИНА.

ДІДЬКО
біс, чорт, сатана, ДИЯВОЛ, нечиста сила, анциболот, пекельник, нечистий дух, демон.

ДІЖКА
кадіб, кухва; (на тісто) діжа, (з віком) бодня, (на воду) водянка; діжечка, діжчина.

ДІЗНАВАТИСЯ
дізнавати, прознавати, ДОШУКУВАТИСЯ, довідуватися, пронюхувати, вивідувати, доколупуватися, р. назнавати, сов. узнавати; (з чиїх уст) почути від кого; (питаючи) допитуватися, цікавитися; …

ДІЙМАТИ
докучати, надокучати, грати на нерви, сил. допікати, дошкуляти, дозоляти ; пор. ДРАТУВАТИ.

ДІЙОВИЙ
(засіб) ефективний, результативний; (- співпрацю) плідний, плодотворний; (чинник) активний.

ДІЙСНІСТЬ
реальність і всі мож. пох. від ДІЙСНИЙ, жм. очевидність, ок. очевидь; З. П. істина, правда, факт; (навколишня) світ.

ДІЙСНИЙ
справжній, справдешній, реальний, щирий, достеменний, не уявний, не фіктивний, не фалшивий, правдивий; (стан речей) фактичний, кн. істинний, неспотворений, непідробний, неперекручений; …

ДІЙСНО
пр., справді, насправді, навсправжки, в дійсності, де факто, на ділі, р. достоту; істинно, воістину, якраз, саме, (після слова) таки; ВСТ. правда, достеменно, ясна річ, безсумнівно, без …

ДІЛ
ДОЛИНА, пор. РІВНИНА; (у хаті) долівка, підлога; (для мерця) яма, могила; У ФР. земля, низ, спід; Р. пай, частка.

ДІЛИТИ
розділяти, розподіляти, паювати, дрібнити, дробити, (навпіл) половинити: (громаду) роз'єднувати, розколювати, розбивати; (на категорії) клясифікувати; (горе) поділяти; (карти) роздавати.

ДІЛИТИСЯ
(останнім) відривати від свого рота, док. віддати останню сорочку.

ДІЛО
заняття, праця, робота; (чиє) справа; (до кого) потреба, інтерес; (бізнес) фірма, підприємство; (минуле) подія, випадок; (судове) досьє, папка; дільце.

ДІЛОВИЙ
(ритм) робочий; (- пораду) практичний; (хто) працьовитий, досвідчений, кваліфікований, підготований; (вигляд) діловитий, заклопотаний; (ліс) товарний, промисловий.

ДІЛОК
див. КОМБІНАТОР.

ДІЛЬНИЦЯ
(адміністративна одиниця) відділок, відділ, філія, (шляху) дистанція.

ДІЛЯНКА
(землі) клапоть, шматок, клин, (велика) плянтація; (науки) галузь, сфера, царина, сов. область.

ДІМ
БУДИНОК, (величезний) будівля, споруда; ФР. хата, домівка, господа, пристановище, р. домівля, (батьків) п. стріха; З. П. сім'я, родина; (царський) династія; (торговий) фірма; домок, домик, …

ДІРА
отвір, проріз, щілина, відтулина, душник; П. глушина, загумінок, провінція: дірка, дірочка, діромаха, діровисько.

ДІРЯВИЙ
(одяг) драний, подертий, зношений; дірчастий, дірчавий, дірчатий, діруватий, діркуватий, продірявлений.

ДІСТАВАТИ
(звідки) брати, витягати: (рукою) досягати; (дані) здобувати, відшукувати; (листи) одержувати, отримувати: (насолоду) мати; (грипу) підхоплювати, захворювати на, заражатися чим; (енергію) …

ДІСТАВАТИСЯ
(до мети) добиратися, добуватися; (з-за ґрат) продіставатися, проникати; (до лап) потрапляти; (на волю) виходити; (на горіхи) перепадати; (на долю) ЗАП. судитися, випадати, припадати; (не …

ДІТВА
дітваки, дітвора, діти, дітворня, дітлахи, дітлашня.

ДІТИ
не дорослі, малеча, малята, малюки, ДІТВА, обр. дрібнота, дробина; ОК. сини, дочки; П. наступне покоління; діточки, дітоньки, дітки, дітиська.

ДІТКЛИВИЙ
(характер) вразливий, тонкосльозий, делікатний; (жарт) дошкульний; (- справу) дражливий.

ДІЯ
діяння, чин, акція, вплив, ефект, д. ділання, цер. діяніє; У ФР. праця, дяльність; (з прий. у) робота, функціонування, лад ; (закону) чинність; (фільму) сюжет, розвиток подій; (бойова) …

ДІЯЛЕКТ
(місцевий) говірка; З.П. жаргон, арґо, сленг, суржик; пор. МОВА.

ДІЯЛОГ
див. РОЗМОВА; У ФР. дискусія, полеміка, обмін думками.

ДІЯЛЬНІСТЬ
праця, робота, заняття, активність, ур. діяння; (організму) існування, життя; (установи) функціонування.

ДІЯЛЬНИЙ
енергійний, рухливий, невтомний, активний, не інертний; пор. ПРАЦЬОВИТИЙ.

ДІЯМАНТ
сов. алмаз, (оброблений) брилянт; З. П. коштовний камінь, коштовність, прикраса.

ДІЯМЕТР
у. поперечник, 5. промір.

ДІЯПАЗОН
(звучання) межі, границі, ліміти, обр. від і до; (дії) спектр; (знань) П. обсяг, об'єм.

ДІЯСПОРА
розсіяння, П. еміґрація.

ДІЯТИ
робити, коїти, чинити; (злагоджено) іти в ногу ; (швидко) Ф- сов. на ходу підметки рвати; (- партизан) оперуВаТИ; (- машину) функціонувати, служити, бути в дії; (на кого) впливати; (- …

ДІЯТИСЯ
відбуватися, робитися, коїтися, чинитися, творитися.

ДАВАТИ
(кому) вручати, доручати, ур. уділяти, неґ. тикати, тицяти; (назад) віддавати; (адресу) повідомляти; (за щось) платити, виплачувати; (титул) надавати, наділяти чим; (штраф) накладати; …

ДАВИТИ
тиснути, натискати, гнітити; (сік) чавити; (на смерть) душити; (- взуття) Д. муляти, мулити; П. гнобити, пригнічувати, утискувати, пригноблювати, пригнітати; (жагу в собі) приглушувати; …

ДАВНІЙ
колишній, давнішній, хтознаколишній, старий, як Божий світ, |хтозна|відколишній, ур. днедавній; (друг) старий; (рід) стародавній, старожитній, старосвітський, вікодавній; (час) дідівський, …

ДАВНІШ
пр., передше, перед тим, перш|е|, раніш|е|, у минулому, колись, передніш|е|, р. попереду.

ДАВНІШЕ
пр., передше, перед тим, перш|е|, раніш|е|, у минулому, колись, передніш|е|, р. попереду.

ДАВНИНА
минувшина , сил. прадавнина, давня давнина, давні часи, дідівщина, предківщина, як ім. давноминуле; У ФР. старість ; давність, стародавність; пор. СТАРОВИНА.

ДАВНО
пр., (коли) давним давно, за давніх давен, за царя Гороха ; (відколи) віддавна, здавна, здавну, с.г.

ДАЛІ
пр.н. не буду далі терпіти>; д. далій.

ДАЛЕКИЙ
не близький, дальній, віддалений; (незмірно) заобрійний, недосяжний; (погляд) байдужий, холодний; (що був) давній, (що буде) прийдешній, майбутній; (родич) малоспоріднений; далеченький, …

ДАЛЕКО
(де) не близько, віддалено, віддалік, віддалеки, ген, геть, с. ген-ген, геть-геть, геть-то, о. на краю світу, не близький світ, у чорта в зубах; (куди) вдаль, удалеч, с. на край світу; …

ДАЛЕКОЗОРИЙ
не короткозорий, поет. винозорий; П. далекоглядний, ДАЛЕКОСЯЖНИЙ.

ДАЛЕКОСЯЖНИЙ
далекосяглий; (висновок) далекоглядний, далекозорий, передбачливий; (- зброю) далекобійний.

ДАЛЕЧИНА
далечінь, далеч, далекість, далина, далекий світ , віддалина.

ДАЛЬНІЙ
д! ДАЛЕКИЙ.

ДАЛЬШИЙ
(крок) наступний, черговий,

ДАНИЙ
(випадок) цей, названий, згаданий; мн. ДАНІ, відомості, показники; (для підозри) підстави, причини; (артистичні) якості, здібності.

ДАНИНА
дань, податок; (на війні) контрибуція, (по війні) репарація; (моя) пай, частка, вклад, лепта; (пам'яті) честь, шана; (моді) поступка.

ДАР
ДАРУНОК, подарунок, даровання, презент, р. даровизна; (богам) пожертва, принос, даток; П. хист, кебета, талант, здібності, обдаровання; (Божий) цер. причастя, дара; ДАРИ |даро|приноси, …

ДАРЕМНИЙ
марний, безрезультатний, непотрібний, г. надаремний; (наклеп) безпідставний, незаслужений; (кінь) Р. дарований.

ДАРЕМНО
марно, намарне, без потреби, безрезультатно; (без грошей) безкоштовно, безплатно, дурно, за спасибі, за так; (кривдити) незаслужено, безпідставно, з доброго дива, ні за що ні про що; п! …

ДАРИТЕЛЬ
дародавець, дарувальник, дарівник, подаруйко, щедрий .

ДАРМІВЩИНА
дарівщина, даровизна, дурниця, дурничка.

ДАРМА
пр., даремно, даремне, марно, по-дурному, надаремно, ур. всує; (пропасти) нізащо, ні за цапову душу, ні за понюх табаки; (без грошей) дурно, даром, задурно, задарма, безплатно, безкоштовно; …

ДАРМА ЩО
пр., незважаючи на те що, байдуже що, нічого що, мимо того що.

ДАРМОЇД
паразит, трутень, нахлібник, ок. захребетник, г. галапас, трут; нероба, ЛЕДАР; (звиклий до розкошів) сибарит, розкошелюб; ЛАЙ. лобур, лобуряка; дармоїдисько.

ДАРМОВИЙ
даровий, безплатний, безкоштовний; дарований, даремний.

ДАРМУВАТИ
нічого не робити, гаяти час; пор. БАЙДИКУВАТИ; (не вживатися) марнуватися, вкриватися порохом, лежати без діла ; пор. ГУЛЯТИ.

ДАРУВАТИ
приносити в дар; (кого чим) наділяти, обдаровувати, підносити дарунок кому, (на храм) жертвувати, офірувати; (провину) вибачати, прощати; п-к –УЮЧИИ, який дарує, радий подарувати, …

ДАРУНОК
подарунок, ДАР, жм. базаринка, базаринок, (з офіційною візитою) ралець; (від гостя) гостинець, гостинчик; (як віддяка) віддарок; (нежданий) сюрприз; (на пам 'ять) сувенір; даруночок.

ДАТЧИК
зп., Т. банк , ок. видавець , зп. банкер.

ДАХ
покрівля; П. домівка, житло, оселя, хата, притулок, захисток, прихисток, пристановище, притулисько; У ФР. приб. будівля ; дашок.

ДАЮЩИЙ
ДАЮЧИЙ, б.з. давущий; РУКА ДАЮЩОГО, щедра рука, рука давущого.

ДБАЙЛИВИЙ
(хто) дбалий, клопітний, клопітливий, кн. турботливий, сповнений турбот; (- руки) хазяйський; (догляд) старанний, ретельний, пильний, добросовісний, сумлінний, о. материнський.

ДБАТИ
піклуватися, турбуватися, старатися, клопотатися, мати в своїй опіці кого; (на рушники) готувати що; (собі) призбирувати, нагромаджувати, гребти до себе, р. придбавати; (на кого) …

ДВІР
подвір'я, обійстя, дворище; (сільський) господарство, садиба, господа, оселя, анал. фарма; (панський) маєток, П. (обслуга пана) двірня, челядь; (гарматний) ІСТ. завод майстерня; (царя) …

ДВІЧІ
пр., дворазово, двокроть, сов. двократно; (казати) два рази, повторно.

ДВЕРІ
(у формі дуги) арка; (у незавершеній будівлі) отвір, проріз; (куди) П. вхід, шлях, дорога ; дверцята, дверці.

ДВИГІТ
двигтіння, двиготіння; (землі) струс, трясіння, трусанина, хитанина.

ДВИГТІТИ
дрижати, тремтіти, дриготіти. хитатися, сил. трястися, труситися, дрижма дрижати, ходити ходором, стрясатися; двиготіти.

ДВИГУН
РУШІЙ; двигунець, двигунчик, двигач.

ДВОЄДУШНИЙ
лицемірний, дволикий, дволиций, лукавий, нещирий, безлич ний; (хто) двоєдух, дворушник, о. і нашим і вашим.

ДВОЇСТИЙ
який двоїться; (- почуття) суперечливий, суперечний; (слід від воза) подвійний, двійчастий; пор. ДВОЗНАЧНИЙ.

ДВОЇТИСЯ
подвоюватися, РОЗДВОЮВАТИСЯ.

ДВОБІЙ
див. ГЕРЦЬ.

ДВОГОСТРИЙ
(меч) двосічний, гострий обоюду, сов. обоюдогострий.

ДВОЗНАЧНИЙ
(зміст) роздвоєний, жм. гожий на два боки, о двох кінцях, П. суперечливий; (- позицію) невизначений, незрозумілий, загадковий, неясний, не чіткий, туманний, слизький; (жарт) нескромний, …

ДВОРУШНИЧАТИ
зп., служити двом панам , торгувати на два базари.

ДЕ ФАКТО
пр., насправді, справді, фактично, на ділі, реально.

ДЕ ЮРЕ
пр.н.

ДЕ-ДЕ
пр., зрідка, подекуди, коли-не-коли, то тут, то там, то там. то сям, ДЕ-НЕ-ДЕ; (чути) ледь-ледь, ледве-ледве.

ДЕІНДЕ
пр., (де) десь-інде, не тут, деінше, в іншому місці, денебудь; (куди) куди-інде, кудинебудь, в інше місце; (подекуди) ДЕ-НЕ-ДЕ.

ДЕБАТИ
обговорення, суперечки, дискусії, полеміка, дебатування, дискутування, обмін думками; ЖМ. говорення.

ДЕБАТУВАТИ
д! ОБГОВОРЮВАТИ.

ДЕБЕЛИЙ
повний, здоровий, дужий, огрядний, кремезний, міцний; (виріб) товстий, грубий; (- тканину) цупкий.

ДЕБЮТ
перший крок ; (у шахах) початок, зачин.

ДЕВІЗА
правило, заповідь, засада, канон; (на щиті) напис; П. мета; сов. девіз; пор. МОТТО.

ДЕГЕНЕРУВАТИ
вироджуватися, переводитися, звиродніти; (- клітини) розкладатися.

ДЕДАЛІ
пр., чимраз , щораз ; чим далі, що далі, з часом, з бігом часу.

ДЕЗЕРТИРУВАТИ
ДЕЗЕРТУВАТИ ндк. і дк., (в бою) тікати, втекти, о. показувати спину; П. зраджувати, зрадити, відступитися, відступитися.

ДЕЗЕРТУВАТИ
ДЕЗЕРТИРУВАТИ ндк. і дк., (в бою) тікати, втекти, о. показувати спину; П. зраджувати, зрадити, відступитися, відступитися.

ДЕЗИНФОРМАЦІЯ
неправда, брехня, омана, облуда; (дія) введення в оману.

ДЕЗИНФОРМУВАТИ
заводити в блуд, вводити в оману, ширити дезинформацію.

ДЕЗОРГАНІЗАЦІЯ
розлад, розрух, непорядок, безлад, безладдя, хаос.

ДЕКІЛЬКА
чис, декілько, КІЛЬКА, кількоро; обр. жменька.

ДЕКАДАНС
занепад, спад, падіння, регрес; (течія) декадентство, занепадництво.

ДЕКЛЯРАЦІЯ
заява, маніфест, повідомлення; (дія) проголошення, деклярування.

ДЕКОЛИ
пр., інколи, іноді, часом, часами, коли-не-коли, вряди-годи, зрідка, здерідка, час від часу, нечасто, порою, ід. нема, нема та й.

ДЕКОРАЦІЯ
У ФР. прикраса, оздоба, оздоблення, оформлення, декорування, кн. декор|ум|; (облудна) ілюзія, окозамилювання, окозамилення.

ДЕКРЕТ
постанова, ухвала, указ, закон, едикт, універсал; пор. АКТ, ГРАМОТА.

ДЕЛІКАТЕСИ
жм. смаковидла, марципани, витребеньки.

ДЕЛІКАТНИЙ
тактовний, увічливий, люб'язний, витриманий, пристойний; (- риси) витончений, тендітний, (- шитво — ще) ажурний; (- нерви) діткливий, вразливий; (- питання) дражливий; (- здоров'я) кволий, …

ДЕЛЕГАТ
представник, обранець, посол, посланець.

ДЕМАГОГІЯ
(політична) хитрощі, облуда, викрутаси; ЖМ. словоблудство, обіцянки-цяцянки, окозамилювання, окозамилення, аґітація, політиканство.

ДЕМОН
злий дух, злий геній, Мефістофель, джин, дух тьми, етн. перелесник, жм. гемон; З. П. спокусник, звабник; (упертости) П. вада, пристрасть до.

ДЕМОНСТРАЦІЯ
процесія, маніфестація, марш, похід, цер. хід; (проти чого) протест; (експонатів) показ, експозиція, виставка, демонстрування, виставляння; (дружби) вияв, свідчення.

ДЕМОНСТРУВАТИ
показувати, ілюструвати, давати уявлення, (добру волю) являти; (кіно) крутити; (в колоні) маніфестувати, маршувати; (проти чого) протестувати.

ДЕМОРАЛІЗАЦІЯ
моральний занепад ; (апарату) корупція; З. П. розбещення, розпуста.

ДЕНАЦІОНАЛІЗУВАТИ
(банк) роздержавлювати, (люд) асимілювати, винародовлювати.

ДЕНДІ
чепурун, піжон, ферт, фертик, жевжик, дженджик, сов. франт; п ДЖИҐУН.

ДЕНЕБУДЬ
пр.н. до дня>; (матері) свято; днина, днинка, Божий день; мн. ДНІ, (золоті) час, період; (мої) життя.

ДЕНЬ-У-ДЕНЬ
пр., день-при-дні, щоденно, щодня, день-денно; пор. БЕЗПЕРЕРВНО.

ДЕПРЕСІЯ
(в економіці) занепад, спад, застій; (в душі) пригніченість, пригнобленість, приголомшеність, прибитість, меланхолія, кепський настрій.

ДЕРІЙ
здирник, дерун, драч, жмикрут, дряпіжник, дряпіка, дряпіжка, дерилюд, обр. п'явка, кровопивець.

ДЕРЕВ'ЯНІТИ
дубіти, деревіти; (- руки) терпнути, клякнути, заклякати, затерпати, ціпеніти, німіти, оклякати; ФР. застигати, тверднути, коцюбнути.

ДЕРЕВ'ЯНИЙ
з дерева; (- обличчя) нерухомий, неживий, невиразний, тупий; (подібний до дерева, наприклад твердістю) дерев'янистий.

ДЕРЕНЧАТИ
дерчати, дренчати, бряжчати; (- голос) дрижати, тремтіти; деренькотіти, деренькотати.

ДЕРЖАВА
зст., маєток, володіння; (ніг) міць, сила, могуття; П. керівництво, влада; країна, край, земля; З. П. нація, нарід, сов. народ; (монарха) МОНАРХІЯ; (демократична) республіка; (могутня) …

ДЕРЖАВЕЦЬ
монарх, володар, самодержець, самовладець, суч. диктатор; ІСТ. землевласник, поміщик, дідич; СУЧ. член уряду, державний діяч.

ДЕРЖАК
(ножа) черенок; (рапіри) ефес; (списа) ратище, (плуга) чепіга, (пуги) пужално, (сокири) сокирище; держальце, держачок, держално, держало, держалко.

ДЕРЖАТИ
тримати, не відпускати, не випускати, не попускати, не віддавати; (дім) утримувати, вдержувати; (стелю) підтримувати; (без причини) затримувати, не пускати, не звільняти; (себе) поводити; …

ДЕРЖАТИСЯ
триматися; (на чому) ґрунтуватися, базуватися, спиратися на що; (на людях) поводитися; (купи) ІД. не розпадатися, не розкладатися, зберігатися; (у бою) не здаватися, не відступати, твердо …

ДЕРТИ
ДРАТИ рвати, розривати, роздирати, шматувати; (лико) відривати, відокремлювати; (проценти) здирати; (шкуру) лупити, П. оббирати, грабувати; (- ціну) правити, заправляти; (рот ложкою) …

ДЕРТИСЯ
рватися, розриватися, роздиратися; (на гору) вилазити, здійматися, здиратися; (через перешкоди) продіставатися, продиратися; (не своїм голосом) кричати, ( -солов'я) співати; ( - птахів) …

ДЕСПОТ
тиран, (загарбник законної влади) узурпатор; самодержець, самовладець, автократ, диктатор; (у побуті) самодур, самоволець, своєволець, жм. бурбон.

ДЕСЬ
пр., (де) не знати де, хтозна-де, денебудь; (куди) кудись, не знати куди, хтозна-куди; (звідки) звідкись, не знати звідки, хтозна-звідки; ВСТ. мабуть, певно, напевно, здається, десь …

ДЕТАЛЬ
(події) подробиця, фактик, обставина, елемент, компонент, аспект, бік, риса; (дрібний) дрібниця, дрібничка; (машини) частина, жм. штукенція, штукерія; (запасний) ТЕХ. запчастина.

ДЕТАЛЬНИЙ
(звіт) докладний, вичерпний, повний, деталізований, з подробицями; (розгляд) всебічний; З. П. старанний, ретельний, точний, пунктуальний.

ДЕТАНТ
відпруга, відпруження, сов. розрядка.

ДЕФІС
(розділовий знак) розділка, рисочка, перенос, знак переносу. ДЕФІЦИТ, (бюджету) збиток; (продукції) нестача, недостача, брак, відсутність, недостатність.

ДЕФЕКТ
вада, хиба, ҐАНДЖ, недолік, мінус, порок, щербина, ґанджа, ід. слабке місце, ахіллова п'ята; (у праці) недоробка, недогляд; (у машині) несправність.

ДЕХТО
зай., деякі люди; хтось, не знати хто, бозна-хто, хтонебудь; хто-не-хто.

ДЕШЕВИЙ
недорогий, копійчаний, г. таний; (- ціну) низький, невисокий, помірний; (засіб) маловартий, малоцінний, пустий, мізерний; (характер) дрібний, дріб'язковий, нікчемний; дешевенький.

ДЕЩИЦЯ
абищиця, дрібниця, витребенька, цяцянка; ЯК ПР. трохи, дещо, дрібку.

ДЕЩО
зай., щонебудь, щось; не знати що, хтозна-що; ПР. трохи.

ДЕЯКІ
дехто, не всі, поодинокі.