ЙОГА йога; ж.
(санскр., букв. - з'єднання, зосередження)
1. У філософських системах давньої і середньовічної Індії вчення і метод управління психікою і психофізіологією людини з метою
ЙОГОТЕРАПІЯ (санскр.)
лікування хвороб і запобігання їм методами йоги. ЙОГУРТ йогурт; ч.
(тюрк.)
кисло-молочний продукт з коров'ячого молока, заквашеного з додаванням спеціальних бактерій і фруктових есенцій.
Див.
ЙОД йод; ч.
(гр., фіалковий)
1. Хімічний елемент, символ І, ат. й. 53; кристали чорно-сірого кольору з металевим блиском, яку видобувають переважно з морських водоростей.
2. Розчин цієї
ЙОДИДИ хімічні сполуки йоду з іншими елементами (солі йодистоводневої кислоти), напр. йодистий натрій.
Застосовують у медицині, фотографії тощо. ЙОДИНОЛ йодинол; ч.
(гр.)
мед.
лікарський препарат; розчин суміші йоду з йодитом калію.
Застосовують при хронічному тонзиліті, періодонтиті для промивання й закапування. ЙОДЛЕР (нім., від співати з переливами)
жанр народних пісень у альпійських горців. Відзначається своєрідною манерою виконання - фальцет з використанням дуже високих регістрів голосу.
Інша назва
ЙОДОМЕТРІЯ йодометрія; ж.
(гр.)
метод кількісного аналізу, що грунтується на реакціях окислення - відновлення, основним реагентом яких є йод. ЙОДОФОРМ йодоформ; ч.
(фр.)
дрібнозернистий порошок жовтого кольору з різким специфічним запахом, що використовується в медицині як антисептичний засіб. ЙОМ-КІПУР йом-кіпур; ч.
(євр.)
судний день; єврейське свято, коли релігійні євреї постом вимолюють "відпущення" гріхів. ЙОМЕН йомен; ч.
(англ.)
1. У середньовічній Англії - особа, що обробляла вільну селянську землю.
2. Орендар, дрібний землевласник. ЙОМЕНРІ (англ.)
1. Лейб-гвардія англійського короля.
2. заст. Англійська добровільна кіннота, що складалася з дворян і землевласників. ЙОНІЙСЬКА ШКОЛА (гр.)
перша школа грецької філософії, що переважно цікавилася космологічними питаннями, насамперед тим, з чого постав світ та як іде процес світотворення. ЙОНІЙСЬКИЙ ВІРШ (гр., літ.)
вірш, у якому чергуються два довгих склади з двома короткими. ЙОНІЙСЬКИЙ СТИЛЬ (гр.)
архітектурний старогрецький стиль, якому притаманні витонченість, тендітність колон і краса оздоблення. ЙОРКШИР Йоркшир; ч.
(англ.)
с.г., зоол.
порода свиней, що була виведена в англійському графстві Йоркшир. ЙОТ йот; ч.
(гр., йота)
1. Нескладовий щілинний середньоязичний сонант, що примикає до попереднього звука і в транскрипції позначається знаком "j".
2. Назва літери українського алфавіту на
ЙОТА йота; ж.
(гр.)
1. Літера грецького алфавіту, дев'ята за порядком, найменша за розміром, яка позначає звук "і".
2. перен. Дуже маленька, мізерна частинка чогось; крихта. Вираз "ні на
ЙОТАЦІЯ йотація; ж.
поява звука йот перед голосним на початку слова або між голосними. ЙОТУВАННЯ йотування; с.
поява звука йот перед голосним на початку слова або між голосними; йотація.
|