...ХОРІЯ (гр., просуваюсь)
у складних словах відповідає поняттям "поширення", "просування"
антропохорія ...ХОРД (гр., струна)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттями "струна", "дріт", "звук"
реохорд, трихорд ...ХРОМ (гр., колір, фарба)
у складних словах відповідає поняттям "колір", "фарба", "забарвленість"
генатохром ...ХРОМІЯ (гр., колір, фарба)
у складних словах відповідає поняттям "колір", "фарба", "забарвленість"
поліхромія ...ХРОМИ (гр., колір, фарба)
у складних словах відповідає поняттям "колір", "фарба", "забарвленість"
цитохроми ...ХТОНИ (гр., грунт, земля, край)
у складних словах означає "місцеві", "корінні"
автохтони ХIМУС (гр., сік)
вміст тонких кишок тварин і людини. Утворюється з їжі під впливом травних соків. При просуванні X. по кишечнику відбувається всмоктування розчинних продуктів перетравлювання. ХІАЗМА хіазма; ж.
(гр., хрестоподібне розміщення (у вигляді грецької літери X))
1. Перестановка головних членів речення.
2. Перехрестя зорових нервів. ХІДЖРА (араб., втеча)
мусульманське літочислення, яке бере початок з 622 р.; гіджра. ХІЛУС хілус; ч.
(гр., сік)
рідина, що міститься в лімфатичних судинах кишечника тварин і людини. Являє собою лімфу, збагачену краплинами жиру. ХІМІЗАЦІЯ хімізація; ж.
(хімія)
прискорений розвиток хімічної промисловості, впровадження хімічних процесів, методів виробництва і речовин у різні галузі народного господарства, широке використання … ХІМІОТЕРАПІЯ хіміотерапія; ж.
(хімія і терапія)
лікування хімічними препаратами, що діють вибірково (специфічно) на збудників захворювань (мікробів, вірусів, найпростіших), а також на клітини … ХІМІЯ хімія; ж.
(лат., з гр., вміння плавити метал)
1. Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин.
2. Практичне використання цієї науки, її законів у житті. ХІНІН хінін; ч.
(мовою кечуа - кора)
мед.
лікарський препарат; алкалоїд кори хінного дерева. Солі X. застосовують як протималярійний і жарознижуючий засоби, як засоби для зменшення збудливості … ХІНА хіна; ж.
(мовою кечуа - кора)
хінін; лікарський препарат; алкалоїд кори хінного дерева. Солі X. застосовують як протималярійний і жарознижуючий засоби, як засоби для зменшення збудливості … ХІНДІ (інд.)
державна мова Індії, створена на основі хіндустіні та санскриту, належить до індійської групи індоєвропейських мов. ХІНОЗОЛ хінозол; ч.
(хінін і ...ол)
мед.
лікарський препарат.
Застосовують як антисептичний засіб для дезинфекції рук, промивання ран, виразок тощо. ХІНОЛІН хінолін; ч.
(хінін і лат., олія)
органічна гетероциклічна сполука, безбарвна, частіше жовтувата рідина з різким запахом.
Застосовують як розчинник, а похідні X. - у виробництві деяких … ХІНОНИ (мовою кечуа - кора)
органічні ароматичні сполуки, забарвлені кристали з різким запахом.
Застосовують у виробництві барвників. ХІОНОСФЕРА хіоносфера; ж.
(гр., сніг і сфера)
шар атмосфери, всередині якого можливий сталий додатній баланс твердих атмосферних опадів. ХІРОМАНТІЯ хіромантія; ж.
(гр., рука і пророкування, ворожіння)
ворожіння по лініях на долонях рук і провіщання на цій основі майбутнього людини. ХІРОТ (гр., рука)
північноамериканська ящірка з червоподібним тілом; задні кінцівки відсутні; живе в землі. ХІРОТЕРІЇ (гр., рука і ...терій)
тварини кінця палеозою і початку мезозою, відомі лише по відбитках слідів, що нагадують відбитки руки людини. ХІРУРГІЯ хірургія; ж.
(гр., від рука і дія)
галузь клінічної медицини й лікувально-профілактичного обслуговування населення, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є оперативне … ХІРУРГИ (гр., той, що діє рукою)
родина морських риб роду окунеподібних. Поширені по всіх теплих морях. Деякі види отруйні. ХІТИН хітин; ч.
(гр., покрив, оболонка)
вуглевод; природний азотовмісний полісахарид. Основний компонент зовнішнього скелета ракоподібних, павуків і комах та оболонок клітин деяких грибів. ХІТОН хітон; ч.
(гр.)
чоловічий і жіночий лляний або вовняний одяг у стародавніх греків, що нагадував сорочку, підперезану, поясом з напуском. ХІТОНИ (гр., броня, панцир)
ряд панцирних молюсків. Поширені в морях від Арктики до Антарктики. ХАВБЕК хавбек; ч.
(англ. від напів та захисник)
півзахисник, гравець середньої лінії у футбольній і хокейній (з м'ячем) командах. ХАДЖ (араб., паломництво)
ходіння на прощу до Мекки і Медіни, що вважається у мусульман подвигом благочестя. ХАДЖІ хаджі; ч.
(араб., прочанин)
почесний титул мусульманина, який здійснив хадж. ХАЗМОГАМІЯ (гр., зів, паща і ...гамія)
запилення, яке відбувається у квітках з оцвітиною, що розкривається під час цвітіння. ХАЙВЕЙ (англ., від високий, інтенсивний, головний і шлях, дорога)
велика автомобільна дорога, шосе, автомагістраль. ХАКІ хакі; с.
(мовою урду - земляний, запилений)
1. Природні заглиблення серед такирів у пустелях Середньої Азії.
2. Брунатно-зеленуватий колір, а також тканина або одяг такого кольору. ХАКІМ (араб., суддя, правитель)
у країнах Близького й Середнього Сходу: а) правитель області або округу, губернатор; б) третейський суддя, арбітр, посередник. На відміну від вироку каді рішення … ХАКАН (тюрк., володар)
найвищий титул ватажків племен багатьох тюркомовних народів за раннього середньовіччя; каган. ХАЛІФ халіф; ч.
(араб., халіфа - спадкоємець, наступник)
титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу, а також особа, що мала цей … ХАЛІФАТ халіфат; ч.
(араб.)
1. Система державного ладу з теократичною владою у феодальних мусульманських країнах.
2. Феодальна держава на чолі з халіфом, що утворилася внаслідок арабських … ХАЛАЛ розмінна монета Саудівської Аравії, 1/100 ріала. ХАЛЦЕДОН халцедон; ч.
(гр.)
мінерал класу силікатів, волокнистий різновид кварцу; переважно сірого, синюватого, рожевого кольору. Використовують як абразив та виробне каміння.
Див. також:
кварц ХАЛЬКОЗИН халькозин; ч.
(гр., мідь)
мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Мідна руда. ХАЛЬКОПІРИТ халькопірит; ч.
(гр., мідь і пірит)
мінерал класу сульфідів, латунно-жовтого кольору з металевим блиском. Мідна руда. ХАМЕЛЕОН хамелеон; ч.
(гр.)
1. Ящірка підряду червоязикових. Має здатність міняти забарвлення шкіри при роздратуванні, зміні кольору навколишнього середовища тощо.
2. перен. Людина, яка часто й … ХАМЕРОПС хамеропс; ч.
(гр., на землі і кущ)
рід кущових або деревних рослин родини пальмових. Поширені на півдні Європи і в Північній Африці. 3 волокон листків X. плетуть капелюхи, кошики тощо. X. … ХАМСИН хамсин; ч.
(араб.)
сухий, гарячий південний вітер у північно-східній частині Африки. ХАН хан; ч.
(тюрк.)
1. Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки.
2. Родовитий дворянський титул у деяких країнах Сходу, а також особа, що має цей титул. ХАНСТВО ханство; с.
1. Володіння хана, країна, що нею управляє хан.
2. Влада хана. ХАО розмінна монета Демократичної Республіки В'єтнам, 1/10 донга. ХАОС хаос; ч.
(гр., від розверзаюсь)
1. У давньогрецькій міфології - безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто виникли Гея (земля), Ерос (любов), Ереб … ХАРІБДА міф.
у давньогрецькій міфології страховисько, що нібито мешкало на скелях біля протоки між Італією та Сіцілією й нищили мореплавців.
Див. також:
Сцілла і Харібда ХАРІУС харіус; ч.
(фін., від норв.)
рід риб родини харіусових. Поширені в річках Європи. Об'єкт промислу. Інші назви - пир, пирьок. ХАРАКІРІ харакірі; с.
(яп., від хара - живіт і кіру - різати)
поширений серед самураїв спосіб самогубства (розпорюванням живота). ХАРАКТЕР характер; ч.
(гр., ознака, риса, особливість)
1. Сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляється й поведінці й діяльності.
2. Сукупність визначальних … ХАРАКТЕРИСТИКА характеристика; ж.
(гр., той, що служить відмітною ознакою)
1. Опис, аналіз, оцінка певних явищ, відмітних особливостей когось або чогось.
2. Опис характеру, дій тощо якогось персонажа, … ХАРАКТРОН характрон; ч.
(гр., знак, зображення і (елек)трон)
електроннопроменева трубка, використовувана, напр., для виведення інформації з обчислювальних машин. ХАРДИНГФЕЛЕ норвезький смичковий музичний інструмент типу скрипки. ХАРИТИ (гр.)
в давньогрецькій міфології богині краси й радості (у римлян - грації). Три X. - Євфросинія (радість), Талія (процвітання) і Аглая (блиск) вважалися доньками Зевса. ХАРОВІ харові; мн.
(лат., дика капуста, польовий кмин)
клас зелених водоростей. Поширені в чистих стоячих прісних і солонуватих водах всієї земної кулі, крім Антарктиди. ХАРТІЯ хартія; ж.
(гр., лист папірусу)
1. Старовинний рукопис, а також матеріал, на якому він написаний.
2. В середні віки - документ, що засвідчував які-небудь права або привілеї.
3. Назва … ХАСМОГАМІЯ (гр., зів, паща і ...гамія)
запилення, яке відбувається у квітках з оцвітиною, що розкривається під час цвітіння; хазмогамія. ХАФІЗ гафіз; хафіз; ч.
(араб.)
людина, що знає напам'ять Коран. ХАЧБОТ (англ., від люк і човен)
невелике вітрильне вантажне судно з люками і палубою, яку в разі потреби можна розбирати. ХЕДЕР хедер; ч.
(1)
(англ., від зрізати верхівку)
жатна, робоча частина зернових комбайнів, що складається з різального апарата, мотовила й транспортера.
(2)
(давньоєвр., букв. - … ХЕДЛАЙНЕР (англ., від давати заголовок)
фотонабірна машина з ручною установкою шрифтових шаблонів і фотоматеріалу. ХЕЙМВЕР (нім., від домашнє вогнище і захист)
загони, які виникли 1918 р. в Австрії і ставили собі за мету придушувати революційний робітничий рух. Після аншлюсу Австрії гітлерівською Німеччиною X. … ХЕЙРОТЕРІЇ (гр., рука і ...терій)
тварини кінця палеозою і початку мезозою, відомі лише по відбитках слідів, що нагадують відбитки руки людини; хіротерії. ХЕМІ... (лат., хімія)
у складних словах відповідає поняттям "хімія" або "хімічний процес". ХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ хемілюмінесценція; ж.
(хемі... і люмінесценція)
свічення тіл, що виникає внаслідок хімічних реакцій
(напр., свічення фосфору при невільному окисленні). ХЕМІТРОН хемітрон; ч.
(хемі... і (елек)трон)
різновид електроннопроменевої трубки, використовують, напр., для візуального подання інформації при взаємодії людини з обчислювальною машиною. ХЕМО... (лат., хімія)
у складних словах відповідає поняттям "хімія" або "хімічний процес". ХЕМОСИНТЕЗ хемосинтез; ч.
(хемо... і синтез)
процес утворення органічних речовин живими істотами з вуглекислого газу та інших неорганічних речовин без участі світла. Властивий певним видам бактерій. ХЕМОСОРБЦІЯ хемосорбція; ж.
(хемо... і сорбція)
різновид сорбції, за якої частинки вбирача і вбираної речовини хімічно взаємодіють. ХЕМОТАКСИС хемотаксис; ч.
(хемо... і таксиси)
рух (притягнення або відштовхування) організмів (головним чином одноклітинних) і клітин, що вільно рухаються (сперматозоїдів, лейкоцитів), під впливом … ХЕМОТЕРАПІЯ (хемо... і терапія)
метод лікування, те саме, що й хіміотерапія. ХЕМОТРОПІЗМ хемотропізм; ч.
(хемо... і тропізми)
ростові рухи у рослин під впливом хімічних подразнень. ХЕНД (англ., рука)
англійська міра довжини, що дорівнює 4 дюймам (10,16 см).
Див. також:
дюйм,
міл,
миля,
нейл,
палм,
род,
роп,
фатом,
фурлонг,
фут,
чейн,
ярд,
ярд ХЕРУВИМ херувим; ч.
(гр.)
1. У біблійній символіці - надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні - ангел вищого чину.
2. Церковна пісня, яка починається … ХЕТОГНАТИ (гр., грива, волосся і щелепа)
щетинкощелепні морські тварини з прозорим тілом. Хижаки, які рухаються у воді швидкими стрибками. ХИМЕРА химера; ж.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона.
2. перен. Витвір хворобливої уяви, фантастична, нездійсненна, дивовижна мрія. … ХЛАМІДОМОНАДА хламідомонада; ж.
(гр., плащ, мантія і одиниця)
рід одноклітинних зелених водоростей.
Поширені в прісноводних водоймах, на вологому грунті, деякі - в морях. При масовому розмноженні … ХЛОР хлор; ч.
(гр., жовто-зелений)
хімічний елемент, символ Cl, ат. н. 17; належить до галогенів, жовтувато-зелений газ з різким задушливим запахом, отруйний. Використовують у виробництві … ХЛОРАЛГІДРАТ хлоралгідрат; ч.
(хлораль і гідрат)
органічна сполука, лікарський препарат; заспокійливий, снотворний, протикорчовий та знеболювальний засіб. ХЛОРАЛЬ хлораль; ч.
(хлор і ал(когол)ь)
органічна сполука, безбарвна рухлива рідина з різким запахом.
Застосовують у виробництві інсектицидів. ХЛОРАМІНИ (хлор і аміни)
хімічні сполуки, хлорпохідні аміаку або амінів.
Застосовують X. як хлоруючі, окислюючі й дезинфікуючі засоби.
Див. також:
дезинфекція,
хлорування ХЛОРАТИ солі хлорнуватої кислоти, безбарвні кристалічні речовини, отруйні.
Застосовують у піротехніці, виробництві сірників тощо. ХЛОРАЦЕТОФЕНОН хлорацетофенон; ч.
(хлор, ацетон і гр., свічу)
органічна сполука, безбарвні кристали; належить до сльозоточивих отруйних речовин. ХЛОРБЕНЗОЛ хлорбензол; ч.
(хлор та бензол)
органічна сполука, похідна бензолу, безбарвна рідина.
Застосовують як розчинник, у виробництві деяких лаків, барвників тощо. ХЛОРЕЛА хлорела; ж.
(гр., зелений)
рід одноклітинних зелених водоростей порядку протококових. Поширені в прісноводних водоймах, на вологому грунті, деякі - в морях. Містять протеїн, вуглеводи, … ХЛОРЕТИЛ (хлор та етил)
мед.
лікарський препарат.
Застосовують для місцевого знеболювання і при недовгочасному наркозі. ХЛОРИДИ солі хлористоводневої (соляної) кислоти, напр., хлорид натрію (хлористий натрій, або кухонна сіль). ХЛОРИН хлорин; ч.
різновид синтетичного волокна з полівінілхлориду, з якого виготовляють фільтри для кислот і лугів, риболовецькі сіті тощо. ХЛОРИТИ (гр., зеленуватий)
група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору
(напр., пенін, клінохлор, тюрингіт). ХЛОРОЗ хлороз; ч.
(гр., жовтувато-зелений, блідий)
1. Захворювання жінок - недокрів'я, пов'язане з нестачею в організмі заліза.
Інша назва - бліда неміч.
2. Захворювання рослин, що … ХЛОРОМІЦЕТИН (гр., зелений і гриб)
природний антибіотик з широкою антибактеріальною дією. Одержують синтетично.
Див. також:
левоміцетин ХЛОРОПЛАСТИ (гр., зелений і ...пласт)
пластиди у рослин, забарвлені хлорофілом у зелений колір. У X. відбувається фотосинтез.
Див. також:
фотосинтез ХЛОРОФІЛ хлорофіл; ч.
(гр., зелений і листок)
зелений пігмент рослин, за участю якого відбувається фотосинтез. Міститься в хлоропластах (у водоростей - хроматофорах).
Див. … ХЛОРОФОРМ хлороформ; ч.
(гр., зелений і мурашка)
розчинник для жирів і смол; лікарський препарат, наркотичний засіб.
Застосовують при м'язових болях, невралгіях тощо, а також для наркозу.
Інша … ХЛОРОФОС хлорофос; ч.
(хлор і фос(фор))
фосфорорганічний препарат.
Застосовують для боротьби з шкідливими комахами. ХЛОРПІКРИН хлорпікрин; ч.
(хлор і гр., гіркий)
органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом, сльозоточива отруйна речовина.
Застосовують як інсектицид. ХЛОРУВАННЯ хлорування; с.
1. Введення хлору в неорганічні й органічні речовини для одержання хлористих сполук (хлорного вапна, деяких розчинників тощо).
2. Дезинфекція питних і стічних вод хлором. ХНА хна; ж.
(араб., хена)
1. Збірна назва деяких рослин, що дають жовто-червону фарбу. Поширені в країнах з тропічним кліматом (Східна Індія, Іран та ін.), культивують також в Європі.
2. … ХОАНИ (гр., воронка)
внутрішні носові отвори у хребетних тварин і людини, що сполучають носову порожнину й глотку. ХОБІ хобі; с.
(англ., букв. - коник, пристрасть)
захоплення, улюблене заняття, на дозвіллі. ХОКЕЙ хокей; ч.
(англ.)
спортивна командна гра на льодяному (з м'ячем чи шайбою) або трав'яному (з м'ячем) майданчику. ХОЛ хол; ч.
(англ.)
велике приміщення для очікування (в готелі, театрі, кіно), зал, вестибюль. ХОЛІЗМ холізм; ч.
(англ., гр., цілий, увесь)
ідеалістичний напрям сучасної філософії, що розглядає цілісність світу як наслідок творчої активності якогось містичного поля цілісності - … ХОЛІН холін; ч.
(гр., жовч)
біоорганічна сполука. Входить до складу лецитинів, які належать до фосфатидів. Нестача X. в їжі спричинює тяжкі захворювання. X. та його похідне - холін-хлорид … ХОЛІНЕРГІЧНИЙ ((ацетил)холін і гр., дія)
чутливий до ацетилхоліну, збуджуваний ацетилхоліном.
Див. також:
ацетилхолін ХОЛАГОЛ (фр., англ., гр., жовчогінний)
мед.
лікарський препарат.
Застосовують при жовчнокам'яній хворобі, холециститах, гепатохолециститах. ХОЛДИНГ холдинг; ч.
(англ., від тримати, затримувати)
1. Компанія, яка сама не має виробничих підприємств, а володіє акціями інших компаній.
2. Порушення правил у боксі, яке полягає в … ХОЛЕНЗИМ (гр., жовч та розчинений)
мед.
лікарський препарат.
Застосовують як жовчогінний засіб при гепатитах, холециститах і захворюваннях шлунково-кишкового тракту. ХОЛЕРА холера; ж.
(гр.)
1. Гостроінфекційне епідемічне шлункове захворювання, що супроводжується корчами, проносом, блюванням; збудник - холерний вібріон; хвороба, зараза.
2. Уживається як … ХОЛЕРИК холерик; ч.
(лат., з гр., хворий на жовчну хворобу)
людина з сильним, рухливим, але неврівноваженим типом вищої нервової діяльності. ХОЛЕСТЕРИН холестерин; ч.
(гр., жовч і стерини)
органічна жироподібна речовина, яка міститься в усіх органах і тканинах організму, а також у продуктах харчування й відіграє важливу роль у … ХОЛЕЦИСТИТ холецистит; ч.
(гр., жовч і міхур)
запалення жовчного міхура. Спричинюється мікробами (стафілококом, стрептококом, кишковою паличкою), гельмінтами, лямбліями.
Див. також:
гельмінти ХОЛЕЦИСТОГРАФІЯ холецистографія; ж.
(гр., жовч, міхур і ...графія)
метод штучного контрастного рентгенологічного дослідження жовчного міхура. ХОЛЬД (угор.)
міра площі в Угорщині, дорівнює 0,432 га. ХОН хон; ч.
(англ.,попе)
інструмент (металева головка з абразивними брусками) для хонінгування. ХОНІНГУВАННЯ хонінгування; с.
(англ.)
чистове обточування циліндричних поверхонь хоном. ХОНДРІОМІТИ (гр., зернятко і нитка, тканина)
органоїди клітин рослин, тварин і людини, які забезпечують вироблення, нагромадження й розподіл енергії в клітинах. Інші назви - мітохондрії, хондріосоми. ХОНДРІОМА (гр., зернятко)
сукупність усіх мітохондрій, які містяться в одній клітині.
Див. також:
мітохондрії ХОНДРИЛА хондрила; ж.
(гр., зерно)
рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені переважно в степових, напівпустельних і частково в пустельних районах Середньої Азії і … ХОНДРИТ хондрит; ч.
(гр., хрящ)
запалення хряща. ХОНДРОМА хондрома; ж.
(гр., хрящ і ...ома)
доброякісна пухлина з хрящової тканини.
Див. … ХОПЕР хопер; ч.
(англ., від стрибати)
саморозвантажний вагон з кузовом - бункером, яким перевозять сипкі вантажі. ХОР хор; ч.
(гр.)
1. Співочий колектив, що виконує вокальні твори.
2. Музичний твір, призначений для колективного виконання.
3. Парні або потрійні струни у струнних інструментах.
4. У … ХОРІОН хоріон; ч.
(гр., перепонка, оболонка)
1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців, людини на початкових стадіях їхнього розвитку. X. ссавців і людини бере участь в утворенні … ХОРАЛ хорал; ч.
(лат., хоровий (спів), гр., хор)
1. Одна з форм релігійного співу.
2. У поезії - твір урочистого, піднесеного характеру. ХОРДА хорда; ж.
(гр., струна)
1. мат. Відрізок, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні.
2. анат. Осьовий (становить поздовжню вісь тіла) скелет хордових тварин і людини. В … ХОРДОМЕТР хордометр; ч.
(гр., струна і ...метр)
інструмент для вимірювання товщини струн. ХОРЕЙ хорей; ч.
(1)
(гр., від танок)
віршувальний розмір - двоскладова стопа з наголосом на першому складі.
(2)
(гр.)
довга палиця, якою керують запряженими оленями або собаками. ХОРЕОГРАФІЯ хореографія; ж.
(гр., танок і ...графія)
1. Мистецтво створення танців і танцювальних вистав.
2. Запис рухів танцю за допомогою системи умовних знаків. ХОРЕЯ хорея; ж.
(гр., танок)
захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, причмокуванням, некоординованими рухами.
Інша назва - хвороба святого … ХОРМЕЙСТЕР хормейстер; ч.
(хор і нім., керівник, майстер)
хоровий диригент, керівник хору. ХОРОЛОГІЯ хорологія; ж.
(гр., місцевість, простір і ...логія)
розділ біології, який вивчає області поширення (ареал) окремих видів, родів і родин тварин та рослин. ХОТА хота
(ісп.)
іспанський народний парний танець. ХРЕСТ хрест-навхрест
(гр.)
1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині.
2. Відзнака, орден, що має форму … ХРЕСТОМАТІЯ хрестоматія; ж.
(гр., від корисний і знання)
навчальна книга, що складається з літературно-художніх або науково-популярних творів чи уривків з них, підібраних за програмою певного курсу. ХРЕЩЕННЯ хрещення; с.
(гр.)
1. Релігійний обряд, який відправляють над новонародженими або дорослими на знак прилучення їх до християнської церкви; схрещення.
2. Водохреще; Йордан. ХРИЗАНТЕМА хризантема; ж.
(гр., від золото і квітка)
1. Декоративна рослина родини складноцвітих з розкішними махровими суцвіттями різноманітного забарвлення.
2. Квітка цієї рослини. ХРИЗАРОБІН хризаробін; ч.
лікарський препарат; застосовують при псоріазі. ХРИЗО... (гр., золото)
у складних словах відповідав поняттям "золотий колір", "золотий відтінок". ХРИЗОБЕРИЛ хризоберил; ч.
(хризо... та берил)
мінерал класу окисів і гідроокисів, переважно зеленувато-жовтого кольору з скляним блиском. Прозорі відміни використовують у ювелірній справі.
Див. … ХРИЗОКОЛА хризокола; ж.
(хризо... і гр., клей)
мінерал класу силікатів, блакитного, зеленого, синього кольору, різновид монтморилоніту. Мідна руда. ХРИЗОЛІТ хризоліт; ч.
(гр., від золото і камінь)
мінерал класу силікатів, прозорий різновид олівіну, жовтувато-зеленого кольору. Дорогоцінний камінь. ХРИЗОМОНАДИ (хризо... і гр., одиниця)
група нижчих водяних організмів; живуть переважно в планктоні прісних вод і морів. ХРИЗОПРАЗ хризопраз; ч.
(гр., від золото і світло-зелений)
мінерал класу силікатів, яблучно-зелений різновид халцедону. Використовують у ювелірній справі, як абразивний матеріал тощо.
Див. … ХРИЗОТИЛ хризотил; ч.
(хризо... і гр., волокно)
мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого кольору. Використовують як вогнетривкий і теплоізоляційний матеріал.
| 