...ОЇД (гр., вигляд)
у складних словах вказує на схожість з чимось або походження від чогось, напр., астероїд. ...ОДОНТ (гр., зуб)
у назвах викопних тварин вказує на те, що вони класифікуються за будовою зубів, напр., мастодонти. ...ОЛ (лат., олія)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттями "олія", "масло", "мастило"
напр., нігрол. ...ОМА (гр., пухлина)
кінцева частина в назвах пухлин
фіброма ОІДІЇ (гр., яєчко)
1. Овальні спори нестатевого розмноження (конідії) деяких грибів.
2. Заокруглені клітини, що виникають на кінцях гіф деяких грибів і відпадають від них. ОЇДІУМ оїдіум; ч.
(лат., назва паразитичного гриба, гр., яєчко)
грибна хвороба винограду, що уражає всі зелені частини виноградного куща і виявляється у вигляді сіруватого борошнистого нальоту … ОАЗА оаза; ж.
1. Ділянка в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності води різко виділяється серед навколишніх просторів розвитком рослинності; оазис. Від назви давньоєгипетського м. … ОАЗИС оазис; ч.
1. Ділянка в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності води різко виділяється серед навколишніх просторів розвитком рослинності. Від назви давньоєгипетського м. Оасії.
2. … ОБ'ЄКТ об'єкт; ч.
(лат., предмет)
1. філос. Пізнавана дійсність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї.
2. Явище, предмет, особа, на які спрямована певна діяльність, увага і т. … ОБ'ЄКТИВ об'єктив; ч.
(лат., предметний)
частина оптичного приладу (одна чи декілька лінз), обернена до предмета, який спостерігають або фотографують. ОБ'ЄКТИВІЗМ об'єктивізм; ч.
принцип тлумачення явищ суспільного життя, який обмежується констатуванням певних фактів, явищ і подій без аналізу їхніх причин і змісту. ОБ'ЄКТИВІСТСЬКИЙ об'єктивістський
той, що стоїть на позиціях об'єктивізму, стосується об'єктивізму, притаманний йому. ОБ'ЄКТИВНІСТЬ об'єктивність; ж.
1. Існування об'єкта незалежно від свідомості; належність до об'єктивної реальності.
2. Причетність до об'єктивного пізнання.
3. Неупередженість, відповідність … ОБ'ЄКТИВНИЙ об'єктивний
(лат., предметний)
1. Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; зовнішній, довколишній, реальний, дійсний.
2. … ОБАХТА (нім.)
гауптвахта, військова сторожівля; абахта.
Див. також:
гауптвахта ОБЕЛІСК обеліск; ч.
(гр.)
гранчастий кам'яний стовп, що звужується догори і має пірамідально загострену верхівку. Надгробок, пам'ятник, найчастіше загиблим військовим. ОБЕР-ПРОКУРОР обер-прокурор; ч.
(обер- і прокурор)
1. Службова особа, яка очолювала департамент в сенаті в дореволюційній Росії.
2. Особа, що очолювала синод у дореволюційній Росії. ОБЕР... (нім.)
у складних словах означає "вищий", "старший" (за посадою). ОБЕРТОН обертон; ч.
(нім., від верхній і звук)
складовий тон основного звука, що має більше коливань, ніж основний звук. Склад обертонів визначає забарвлення звуку, або тембр. ОБЛІГАТ (іт.)
інструмент або голос, що виконує головну мелодію п'єси. ОБЛІГАЦІЯ облігація; ж.
(лат., зобов'язання, порука)
1. Цінний папір, що дає його власникові прибуток у вигляді процентів або виграшу.
2. Сертифікат, який являє собою зобов'язання погасити … ОБЛІГО обліго; с.
(іт., від лат., зобов'язую)
1. Сума заборгованості по векселях.
2. Банківські книги особистих рахунків, у яких облічують заборгованість по векселях окремих осіб. ОБЛІТЕРАЦІЯ облітерація; ж.
(лат., згладжування, забуття, від згладжую)
1. Закриття просвіту порожнистого чи трубчастого органа в людини й тварин внаслідок розростання сполучної тканини.
2. бот. … ОБЛАТКА облатка; ж.
(лат.)
у католицькій і лютеранській церкві - тоненький коржик для причастя. ОБОЛ обол; ч.
(гр.)
вагова одиниця; срібна, а пізніше мідна монета в Стародавній Греції (дорівнювала 1/6 драхми). ОБРИ (слов.)
літописна назва аварів. ОБРОҐАЦІЯ (лат.)
пропозиція змінити або скасувати закони. ОБСЕРВАТОР обсерватор; ч.
(лат.)
спостережник, спостерігач. ОБСЕРВАТОРІЯ обсерваторія; ж.
(лат., спостерігаю, уважно слідкую)
наукова установа, яка веде астрономічні та геодезичні спостереження й дослідження, а також спеціально обладнаний будинок для … ОБСЕРВАЦІЯ обсервація; ж.
(лат., від спостерігаю)
1. Спостереження.
2. Медичний нагляд за особами, тимчасово ізольованими в зв'язку з підозрою на інфекційне захворювання чи при контакті їх з … ОБСЕРВУВАТИ обсервувати
(лат.)
спостерігати, обстежувати, вивчати, зауважувати, стежити, мати на оці. ОБСИДІАН обсидіан; ч.
склувата силікатна вулканічна гірська порода темного кольору. Використовують у будівництві. Від імені римлянина Обсідіуса, який привіз цей камінь з Ефіопії. ОБСКУРАНТ обскурант; ч.
захисник обскурантизму; реакціонер, мракобіс. ОБСКУРАНТИЗМ обскурантизм; ч.
(лат., той, що затемнює)
вкрай вороже ставлення до науки, освіти, прогресу взагалі. ОБСТРУКЦІЯ обструкція; ж.
(лат., перешкода, від завалюю, нагромаджую)
демонстративна дія, що застосовується з метою зриву якихось заходів, пропозицій тощо. ОБТУРАТОРИ (лат., затикаю)
протези, які застосовують при дефектах твердого чи м'якого піднебіння. ОБТЮРАТОР обтюратор; ч.
(фр., від лат., закупорюю)
1. Пристрій у затворах гармат роздільного заряджання для усунення прориву порохових газів під час пострілу.
2. Затвор у кінознімальних апаратах, … ОВІСТИ одповісти
(лат., яйце)
біологи 17 - 18 ст., які помилково вважали, що в яйці міститься сформований мініатюрний організм, розвиток якого вони зводили лише до збільшення його розмірів. ОВАЛ овал; ч.
(лат.)
1. Довгоокруглість, довгасте круглої форми.
2. Продовгувасто кругла лінія. ОВАЦІЯ овація; ж.
(лат., малий тріумф, від торжествую)
1. У давніх римлян - прилюдне пошанування героя; урочистий вхід переможця до Риму.
2. Палке схвалення, привітання; бурхливі оплески.
Див. … ОВЕРАРМ (англ., букв. - рука зверху)
спосіб плавання на боці. ОВЕРШОТ (англ.)
інструмент для захоплення бурильних труб, які залишилися в свердловині. ОВЕРШТАГ (гол.)
поворот вітрильного судна, що переходить на другий галс проти вітру. ОВОЇД (лат., яйце і ...оїд)
плоска крива яйцеподібного перерізу (овал) з однією віссю симетрії. ОВОГЕНЕЗ (лат., яйце і ...генез)
процес розвитку жіночих статевих клітин (яйцеклітин) у яєчнику людини, а також тварин. ОВОСКОП овоскоп; ч.
(лат., яйце і ...скоп)
електричний прилад для визначення якості яєць просвічуванням або контролю за розвитком зародка в процесі інкубації яєць. ОВУЛЯЦІЯ овуляція; ж.
(лат., яєчко)
фізіологічне явище виходу готової до запліднення яйцеклітини з яєчника людини і тварин. ОГОН огон
(гол., букв. - очі)
петля на кінці або на середині троса, утворена з цього самого троса. ОДІН Одін
у давньоскандінавській міфології найвище божество, творець всесвіту, богів і людей, пізніше - бог війни, покровитель торгівлі й мореплавства. ОДІОЗНИЙ одіозний
(лат., ненависний)
який викликає негативне ставлення до себе; небажаний, неприйнятний. ОДІССЕЯ одіссея; ж.
1. Давньогрецька епічно-героїчна поема, творцем якої вважають Гомера. В "О." розповідається про пригоди одного з героїв Троянської війни Одіссея (звідси й назва).
2. перен. … ОДА ода; ж.
(гр., пісня)
у давніх греків урочистий ліричний вірш для хору. Пізніше - хвалебна, урочиста пісня (вірш), присвячена видатній події чи особі. ОДАЛІСКА одаліска; ж.
(фр., з тур., від кімната)
1. Рабиня, служниця в гаремі.
2. Наложниця, коханка. ОДЕКОЛОН одеколон; ч.
(фр., букв. - кельнська вода)
спирто-водяний розчин запашних ефірних масел, що є парфумерним, гігієнічним та освіжаючим засобом. Уперше почали виготовляти в м. Кельні. ОДЕЛЬСТИНГ (норв.)
нижня палата норвезького парламенту - стортингу. ОДЕОН одеон; ч.
(гр.)
іст.
у Стародавній Греції кругле приміщення для музичних вистав і змагань; пізніше - приміщення для концертів, танців тощо. ОДОГРАФ (гр., дорога і ...граф)
прилад, що автоматично прокладає на навігаційній карті курс судна.
Інша назва - автопрокладач. ОДОМЕТР одометр; ч.
(гр., дорога і ...метр)
прилад для вимірювання пройденого судном шляху. ОДОНТОГРАФІЯ (гр., зуб і ...графія)
те саме, що й одонтологія. ОДОНТОЛІТ одонтоліт; ч.
(гр., зуб і ...літ)
1. Зубний камінь.
2. Бивні деяких викопних тварин (мамонта, мастодонта тощо). ОДОНТОЛОГІЯ одонтологія; ж.
(гр., зуб і ...логія)
1. Розділ стоматології, який охоплює питання лікування та профілактичної допомоги при захворюванні зубів.
2. Розділ морфології, що вивчає зуби … ОДОРАНТИ (лат., пахучий)
пахучі речовини, що їх застосовують для одоризації. ОДОРИЗАЦІЯ (лат., роблю пахучим)
1. Додавання до газу пахучих речовин, які б сигналізували про його витікання з газопроводів або посудин.
2. Розпилення у повітрі приміщення речовин з приємним … ОЖРАГІС (лит., букв. - козиний ріг)
старовинний литовський і латиський духовий музичний інструмент. Виготовляють з козиного рогу. ОЗИ ози; мн.
(швед.)
невисокі вузькі вали з льодовикових відкладів (піску, гравію, гальки тощо). ОЗОКЕРИТ озокерит; ч.
(гр., пахну і віск)
мінерал групи нафтових бітумів, білого, жовтого, бурого, зеленуватого кольору.
Інша назва - гірський віск. ОЗОН озон; ч.
(гр., пахучий)
газ синього кольору з різким запахом - алотропічна видозміна кисню, що має окислювальні і знезаражувальні властивості. ОЗОНАТОР озонатор; ч.
прилад для одержання озону з повітря діянням тихого електричного розряду. ОЗОНОСФЕРА (гр., пахучий і ...сфера)
шар атмосфери з найбільшою концентрацією озону на висотах 20-25 км. Озонова діра - простір в О. із зниженим вмістом (до 50%) озону.
Див. також:
атмосфера,
озон ОЗОНУВАННЯ озонування; с.
проведення хімічних реакцій діянням озону. В техніці використовують головним чином для знезаражування повітря й води, з метою знищення неприємних запахів тощо. ОЙКОСНИЙ (гр., дім, майно)
майновий; О-не господарство - господарство, в якому виробництво й споживання замкнуті в межах сім'ї, дому. ОЙКУМЕНА ойкумена; ж.
(гр., вся земля, від населяю)
1. За уявленням давніх греків, населена територія Землі з Елладою в центрі.
2. Сукупність населених людиною областей Землі. ОКАЗІОНАЛІЗМ оказіоналізм; ч.
(лат., випадковий)
релігійно-ідеалістичний напрям західноєвропейської філософії 17 ст., представники якого вважали, що між фізичними й психічними явищами немає … ОКАЗІЯ оказія; ж.
(лат., випадок, привід)
1. Дивний випадок, незвичайна подія, пригода.
2. Зручний момент, випадок, нагода.
3. заст. Випадковий транспорт, яким можна під'їхати куди-небудь, … ОКАПІ окапі; ж.
(з мови мбуба)
вид парнокопитних ссавців родини жирафових. Поширені в Африці. Об'єкт мисливства заради м'яса й шкури. ОКАРИНА окарина; ж.
(іт.)
духовий музичний інструмент з глиняним або фарфоровим корпусом і свистовим пристроєм, який нагадує звучання флейти. ОКЕАН океан; ч.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології - світова ріка, потік, що оточує землю, кордон між світом життя і смерті. В О. беруть початок всі морські течії, з нього сходять і в нього … ОКЕАНІДИ (гр.)
у давньогрецькій міфології німфи, дочки Океана.
Див. також:
німфа,
океан ОКЕАНАВТ океанавт; ч.
(океан і ...навт)
спеціально підготовлена людина, яка досліджує океанські глибини. ОКЕАНАРІЙ (океан)
природна водойма, басейн, обладнаний для утримування морських тварин з метою наукових досліджень або спостережень за ними.
Див. також:
акваріум,
дельфінарій ОКЕАНОГРАФІЯ океанографія; ж.
(океан і ...графія)
1. Одна з океанологічних наук, що вивчає гідрологічний режим Світового океану та його окремих частин, зокрема морські течії, припливи й відпливи, … ОКЕАНОЛОГІЯ океанологія; ж.
(океан і ...логія)
наука, що вивчає фізичні, хімічні, геологічні та біологічні процеси і явища, які відбуваються в Світовому океані, його поділ на природні райони. ОКЛЮЗІЯ (лат., замкнений, прихований)
1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами у металах, мінералах і т. ін.
2. мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи у зімкненому … ОКСАЛАТИ (гр., кислий і сіль)
солі щавлевої кислоти. ОКСАФЕНАМІД (гр., кислий, свічу і амід)
мед.
лікарський препарат; жовчогінний засіб.
Застосовують при хронічних холециститах, холангітах, жовчнокам'яній хворобі тощо. ОКСИ... (гр., кислий)
у складних словах означає присутність кисню в сполуках або сумішах. ОКСИГЕМОГЛОБІН оксигемоглобін; ч.
(окси... і гемоглобін)
органічна речовина, що утворюється в органах дихання при сполученні гемоглобіну з киснем. Легко розщеплюється, забезпечуючи перенесення кисню до … ОКСИГЕМОМЕТР (окси... гр., кров і ...метр)
прилад для вимірювання ступеня насиченості киснем артеріальної крові людини. ОКСИГЕМОМЕТРІЯ (окси.... гр., кров і ...метрія)
фотометричний метод вимірювання ступеня насиченості артеріальної крові киснем. Грунтується на спектральних властивостях оксигемоглобіну і відновленого … ОКСИГЕН (лат., від гр., кислий і народження)
латинська назва кисню, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю тощо
(напр., оксиди, оксидування). ОКСИГЕНІУМ (лат., від гр., кислий і народження)
латинська назва кисню, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю тощо (напр., оксиди, оксидування); оксиген. ОКСИГЕНАТОР апарат, що замінює легені під час хірургічної операції. ОКСИД оксид; ч.
(фр.)
сполука хімічного елемента з киснем; окисел. ОКСИДАЗИ (гр., кислий)
ферменти, що містяться в тканинах людини, тварин і рослин і беруть участь в окисленні органічних речовин за рахунок молекулярного кисню.
Див. також:
фермент ОКСИДАЦІЯ оксидація; ж.
1. Штучне окислення поверхні металевих виробів, щоб запобігти корозії і надати їм красивого зовнішнього вигляду.
2. Сполучення якої-небудь речовини з киснем.
3. Відщеплення … ОКСИДИ (фр., окис, гр., кислий)
хімічні сполуки елементів з киснем.
Інша назва - окисли. ОКСИДИМЕТРІЯ оксидиметрія; ж.
(оксиди і ...метрія)
метод кількісного аналізу, оснований на застосуванні реакцій окислення - відновлення. До О. належать йодометрія тощо. ОКСИДОРЕДУКТАЗИ (оксиди і лат., відводжу назад)
клас ферментів, що прискорюють або сповільнюють окисно-відновні реакції в організмах. ОКСИДУВАННЯ оксидування; с.
1. Штучне окислення поверхні металевих виробів, щоб запобігти корозії і надати їм красивого зовнішнього вигляду.
2. Сполучення якої-небудь речовини з киснем.
3. … ОКСИКОРТ (окси... і лат., кора, шкіра)
мед.
лікарський препарат, антибіотик.
Застосовують як протизапальний засіб для лікування інфікованих ран, ерозій, гнійних захворювань шкіри.
Див. … ОКСИЛІКВІТИ (окси... і лат., рідкий)
вибухові суміші рідкого кисню з горючими пористими матеріалами (вугілля, торф, солома тощо).
Застосовують у підривних роботах, головним чином у гірничій справі. ОКСИЛІТ оксиліт; ч.
(гр., кислий)
технічна назва чистого або з добавками (напр., солі нікелю, міді) перекису натрію.
Застосовують для одержання кисню. ОКСИЛОФІТИ (гр., кислий і ...фіти)
рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках
(напр., чорниця, сфагнові мохи). ОКСИМОРОН оксиморон; ч.
(гр., букв. - дотепно-безглузде)
літературно-поетичний прийом; поєднання протилежних за змістом, контрастних понять, що спільно дають нове уявлення
(напр., дзвінка тиша, … ОКСИПРОЛІН (окси... і пролін)
органічна речовина з групи амінокислот. Входить до складу білків рослинних і тваринних організмів
(напр., желатини, казеїну).
Див. також:
амінокислоти ОКСИТОЦИН (гр., тут - швидкий і пологи)
гормон нижнього мозкового придатку (гіпофіза), що спричинює скорочення гладеньких м'язів внутрішніх органів (переважно матки). ОКСЮМОРОН оксюморон; ч.
(гр., букв. - дотепно-безглузде)
літературно-поетичний прийом; поєднання протилежних за змістом, контрастних понять, що спільно дають нове уявлення
(напр., дзвінка тиша, … ОКТ.... (лат, гр., вісім)
у складних словах означає "вісім". ОКТА... (лат, гр., вісім)
у складних словах означає "вісім". ОКТАВА октава; ж.
(лат., восьма)
1. муз. Восьмий тон діатонічної гами, однорідний з першим за звучанням, але відмінний від нього за висотою.
2. муз. Звуковий інтервал з восьми тонів між … ОКТАГОН (окта... і ...гон)
восьмикутник. ОКТАЕДР октаедр; ч.
(гр., від вісім і грань)
1. Восьмигранник; тіло, обмежене вісьмома трикутниками.
2. У кристалографії - одна з найпростіших форм кубічної системи кристалів. У формі О. … ОКТАЕДРИТ (гр., восьмигранний)
мінерал класу окисів і гідроокисів, двоокис титану, чорно-синього, бурого, жовтого кольорів з алмазним блиском. Руда для одержання феротитану.
Інша назва - анатаз. ОКТАН (гр., вісім)
органічна сполука, вуглеводень. Нормальний О.- безбарвна рідина з слабким запахом.
Застосовують ізомер О. - ізооктан для підвищення стійкості моторного палива проти детонації. ОКТАНТ октант; ч.
(лат.)
1. мат. Одна з восьми частин простору, поділеного трьома взаємно перпендикулярними площинами.
2. Прилад з шкалою-дугою в 1/8 кола, яким вимірювали кутову віддаль між … ОКТЕТ октет; ч.
(іт., від лат., вісім)
1. муз. Інструментальний музичний твір для восьми виконавців.
2. Ансамбль з восьми виконавців (співаків або музикантів). ОКТО... (лат, гр., вісім)
у складних словах означає "вісім". ОКТОЇХ октоїх; ч.
(гр.)
книга церковних пісень для восьми голосів у православному богослужінні. ОКТОД (окта... і (електр)од)
електронна лампа з вісьмома електродами (катодом, анодом і шістьма сітками).
Застосовують як перетворювач частоти коливань. ОКТРОЇРУВАНА КОНСТИТУЦІЯ (фр., дарувати)
1. Конституція, вироблена без участі парламенту та інших представницьких органів і "дарована" народові монархом.
2. Конституція, що її надає колонії метрополія. ОКТРУА (фр., подарування, надання)
за середньовіччя у Франції ввізне мито на користь феодала або міста; в 16 - 18 ст. - привілеї монопольних торговельних компаній; пізніше в окремих містах … ОКУЛІРУВАННЯ окулірування; с.
(лат., око)
один із способів щеплення рослин, що полягає в приживленні бруньки (вічка) однієї рослини (прищепи) до іншої (підщепи). 3 бруньки виростає пагін і нова … ОКУЛЬТИЗМ окультизм; ч.
(лат., прихований, таємний)
містичне вчення, яке визнає існування надприродних, потойбічних (окультних) сил і можливість безпосереднього спілкування з ними.
Інша назва - … ОКУЛЯР окуляр; ч.
(лат., очний)
частина оптичного приладу (одна чи декілька лінз), обернена до ока спостерігача. ОКУЛЯРИ окуляри; мн.
(лат.)
1. Оптичний прилад з двох скелець на дужках, який використовують при вадах зору або для захисту очей від яскравого світла та механічних ушкоджень.
2. перен. Синяки … ОКУПАНТ окупант; ч.
(лат., загарбник)
той, хто бере участь в окупації; загарбник, займанець, наїзник, поневолювач. ОКУПАЦІЙНИЙ окупаційний
той, що стосується окупації;
- окупаційний корпус
- окупаційнна армія
- окупаційнна адміністрація
- окупаційний режим
- окупаційнні гроші
Див. також:
окупація 1 ОКУПАЦІЙНИЙ КОРПУС війська, які тимчасово перебувають на завойованій або зайнятій ними території іншої держави ОКУПАЦІЙННІ ГРОШІ спеціальні паперові гроші, що їх випускає окупаційна влада на окупованій території іншої держави без будь-якого забезпечення. ОКУПАЦІЙННА АРМІЯ війська, які тимчасово перебувають на завойованій або зайнятій ними території іншої держави ОКУПАЦІЯ окупація; ж.
(лат., від загарбую, оволодіваю)
1. Тимчасове зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави, головним чином внаслідок наступальних … ОЛІВІН олівін; ч.
(лат., маслина)
породоутворюючий мінерал класу силікатів, переважно зеленого, жовто-зеленого кольору. Використовують для виготовлення вогнетривів, окремі відміни - як … ОЛІВОМІЦИН (лат., маслина і ...міцин)
мед.
лікарський препарат; антибіотик.
Застосовують при пухлинах сім'яників, лімфоґранулематозі, меланомах, ракових виразках. ОЛІГ... (гр., малий)
у складних словах відповідає поняттям "малий", "нечисленний", "зменшений". ОЛІГАРХІЯ олігархія; ж.
(гр., букв. - влада небагатьох)
1. Політичне та економічне панування невеликої групи людей; еліта, мафія, кліка.
2. перен. Правляча верхівка взагалі; владоможці. ОЛІГЕМІЯ (оліг... і ...емія)
зменшення загальної кількості (маси) крові в організмі (при кровотечах, згущенні крові тощо). ОЛІГО... (гр., малий)
у складних словах відповідає поняттям "малий", "нечисленний", "зменшений". ОЛІГОКЛАЗ (оліго... і гр., заломлення)
породоутворюючий мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазу. ОЛІГОМЕРІЯ (оліго... і ...мерія)
зменшення кількості гомологічних органів, що повторюються. Відбувається в деяких організмів (видів) у процесі історичного розвитку
(напр., зменшення числа сегментів … ОЛІГОМЕРИ (оліго... і ...мер)
полімери низького ступеня полімеризації. ОЛІГОПОЛІЯ олігополія; ж.
(оліго... і гр., продаю)
ринкова структура, яка складається з невеликого числа фірм, кожна з яких здатна впливати на ринкову ціну своїми власними діями. Проміжний стан між … ОЛІГОСАХАРИДИ (оліго... і гр., цукор)
полімерні вуглеводи. Поширені в природі у вільному стані та у вигляді компонентів складних білків, глікозидів тощо, які мають велике біологічне значення. ОЛІГОТРОФИ (оліго... і ...трофи)
рослини, що ростуть на неродючих грунтах
(напр., верес, сосна звичайна). ОЛІГОФАГІЯ (оліго... і ...фагія)
живлення тваринних організмів лише небагатьма видами їжі
(напр., певними видами насіння рослин, деякими трав'янистими рослинами, комахами).
| 