...БІОЗ (гр., життя, спосіб життя)
у складних словах відповідає поняттям "життя", "життєвий процес", напр. анаеробіоз. ...БІОНТИ (гр., той, що живе)
в складних словах означає "живі організми", напр. батибіонти, галобіонти. ...БЛАСТИ (гр., пагін, зародок)
у складних словах означає "зародок"
остеобласти Б'ЄФ ч.
(фр.)
частина водоймища, річки або каналу, що примикає до водопідпірної споруди (греблі, шлюзу). Розрізняють верхній б'єф, нижній б'єф і роздільний б'єф. Б'ЯЗЬ (тур., араб.)
бавовняна густа тканина полотняного переплетення. БІ... (лат., від двічі)
у складних словах означає подвоєння. БІЄНАЛЕ бієнале; ч. або ж.
(іт., букв. - дворічний)
назва художніх виставок, що відбуваються кожні два роки в Італії. БІАКС (бі... і лат., вісь)
феритовий елемент. Використовувався у деяких запам'ятовувальних пристроях обчислювальних машин.
Див. також:
ферит БІАНДРІЯ біандрія; ж.
(бі... та ...андрія)
двомужжя. БІАТЛОН біатлон; ч.
(гр.)
спортивне змагання з двоборства - лижної гонки, поєднаної зі стрільбою з гвинтівки. БІБЕЛЬДРУК бібельдрук; ч.
(нім.)
високоякісний непрозорий друкарський папір, що ва тонкістю наближається до цигаркового. БІБЛІО... (гр., книга)
у складних словах відповідає поняттю "книга". БІБЛІОГРАФІЯ бібліографія; ж.
(гр.)
1. Наука, що розробляє методи опису творів, складання їх покажчиків та оглядів для наукового і практичного використання.
2. Перелік видань з вказівкою вхідних … БІБЛІОЛОГІЯ бібліологія; ж.
(гр.)
книгознавство, наука про книгу, її походження, історію друкування, розповсюдження і зберігання. БІБЛІОМАН бібліоман; ч.
(гр.)
книгогриз, людина, яка любить і збирає книги, особливо рідкісні і дорогі видання. БІБЛІОМАНІЯ бібліоманія; ж.
(гр.)
пристрасть збирати книжки, як правило, стародруки і рідкісні видання. БІБЛІОТАФ (гр.)
людина, що збирає книжки, але не читає їх і не дає користуватися іншим. БІБЛІОТЕКА бібліотека; ж.
(гр.)
книгозбірня.
1. Зібрання книг.
2. Приміщення для зберігання книжок.
3. Заклад, який видає книги для читання.
4. Серія книжок з певної галузі знання. БІБЛІОФІЛ бібліофіл; ч.
(бібліо... і ...філ)
той, хто любить, цінує й збирає книги. БІБЛІОФІЛЬСТВО бібліофільство; с.
(гр.)
замилування у книжках, їх збирання. БІБЛІЯ Біблія; ж.
(гр., книги)
збірник різних за часом написання, мовою, характером творів, який християнство та іудаїзм (частково) визнають священними. БІВАК бівак; ч.
(фр., від старонім., додаткова зовнішня варта)
бівуак; 1. Розташування військ, на відпочинок поза населеними пунктами.
2. Табір, місце відпочинку війська під час походу. БІВАЛЕНТИ (бі... та лат., сильний)
пари з'єднаних між собою гомологічних хромосом; утворюються при поділі ядра в мейозі. БІВУАК бівуак; ч.
(фр., від старонім., додаткова зовнішня варта)
1. Розташування військ, на відпочинок поза населеними пунктами.
2. Табір, місце відпочинку війська під час походу. БІГ ч.
(нім., вигин)
рубчик на картоні або обгортковому папері (схожий на шарнір), завдяки якому політурна кришка легше розкривається, а папір краще згинається. БІГ-БЕНД (англ., великий оркестр)
тип джазового інструментального ансамблю, який складається з 10-17 виконавців. Б. складається з трьох оркестрових груп: саксофони-кларнети, мідні духові … БІГАМІЯ бігамія; ж.
(гр.)
двошлюбність, двоєжонство.
Див. також:
агамія,
агамогонія,
монандрія,
моногамія,
моногінія,
поліандрія,
полігамія,
полігінія БІГАРАДІЯ (фр., гіркий апельсин)
те саме, що й померанець.
Див. також:
померанець БІГУМАЛЬ лікарський препарат, застосовують для профілактики й лікування малярії. БІДОН бідон; ч.
(фр.)
жерстяна посудина з герметичною кришкою для зберігання рідких продуктів. БІЖУТЕРІЯ біжутерія; ж.
(фр., торгівля ювелірними виробами)
жіночі прикраси не з дорогоцінного каміння і металів. БІЗАНЬ бізань; ж.
(гол.)
мор.
остання ззаду щогла на кораблі; на вітрильнику - нижнє косе вітрило на бізань-щоглі. БІЗНЕС бізнес; ч.
(англ., справа, угода, біржова операція, комерція)
1. Діло, заняття, яке приносить доход, підприємницька або комерційна діяльність.
2. Сукупність різноманітних за змістом … БІЗНЕСМЕН бізнесмен; ч.
(англ.)
підприємець, комерсант, що працює у певній сфері економічної діяльності з метою прибутку чи іншого зиску. БІЗОН бізон; ч.
(фр., з лат.)
рід диких биків родини порожнисторогих. Зберігся в заповідниках Північної Америки (бізон американський) та Європи (зубр європейський). БІКАРБОНАТИ (бі... і карбонати)
те саме, що й гідрокарбонати. БІКАРМІНТ лікарський антисептичний та протизапальний засіб, застосовують для полоскання та інгаляції при катарах верхніх дихальних шляхів. БІКВАДРАТ біквадрат; ч.
(бі... та квадрат)
четвертий степінь числа; квадрат квадрату числа. БІКВАДРАТНИЙ біквадратний
(біквадрат)
четвертого степеня; Б-не рівняння - рівняння виду ах4+bх2+с=0 (а, b і с - дані числа, х - шукане число). Підстановкою x2=у воно зводиться до квадратного.
Див. … БІКФОРДІВ ШНУР бікфордів шнур; сполучен.
вогнепровідний повільно тліючий фітиль з пороховим осердям; застосовують для вибуху капсуля-детонатора.
Від прізвища англійського інженера У. Бікфорда.
Див. … БІЛІГНОСТ (лат., жовч і гр., знавець, досліджувач)
рентгеноконтрастна речовина, яку застосовують для рентгенологічних досліджень жовчних шляхів та жовчного пухиря. БІЛІРУБІН (лат., жовч і червоний)
один з жовчних пігментів жовто-оранжевого кольору. Утворюється переважно в печінці, виділяється з жовчю. БІЛІТРАСТ (лат., жовч і (кон)траст)
рентгеноконтрастна речовина, яка містить йод; застосовують для рентгенологічних досліджень жовчного пухиря та жовчних шляхів. БІЛАБІАЛЬНИЙ білабіальний
(бі... і лабіальний)
губно-губний приголосний звук (напр., б, п, м) на відміну від лабіодентального.
Див. також:
лабіодентальний БІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ білатеральність; ж.
(бі... й лат., бічний)
симетрія в організмів, тіло яких можна уявно поділити на дві половини. БІЛЕТ білет; ч.
(фр.)
1. Квиток, картка.
2. Паспорт у військових. БІЛЛЬ білль; ч.
(англ., від лат., печатка, документ з печаткою)
в США, Великобританії та ряді інших країн англосаксонської правової системи проект закону, що вноситься урядом або членом … БІЛОН білон; ч.
(фр.)
1. Низькопробне срібло для карбування розмінної монети.
2. Неповноцінна розмінна металева монета. БІЛЬБОКЕ більбоке; с.
(фр.)
1. Гра прив'язаною до палички кулькою, яку підкидають та ловлять на вістря палички чи в чашечку.
2. Інструмент для золотіння. БІЛЬГАРЦІОЗ захворювання сечових шляхів і кишечника, спричинюване паразитуванням глистів - трематод з родини глистосоматид.
Від прізвища німецького лікаря і Т. Більгарца, який у 1851 р. відкрив … БІЛЬДАПАРАТ (нім., зображення і апарат)
те саме, що і, й фототелеграф. БІЛЬЙОН більйон; ч.
(фр., від двічі і мільйон)
число, що позначається одиницею з 9 нулями, тобто число 109 (мільярд). У деяких країнах Б. називають число 1012. БІЛЬЯРД більярд; ч.
(фр., від кулька)
гра з кулями, які штовхають киями, на спеціальному столі. БІМБАШІ (тур.)
полковий командир у Німеччині. БІМЕТАЛІЗМ біметалізм; ч.
(лат.)
подвійна монетна система, за якою карбують поруч із золотою і срібну монету . Співвідношення між обома встановлює держава. БІМЕТАЛИ (бі... та метали)
металеві вироби з двох шарів різнорідних металів або сплавів
(напр., сталь і алюміній, алюміній і титан). БІМЕТАСОМАТОЗ (бі... та метасоматоз)
процес заміщення одних мінералів або гірських порід іншими зі зміною хімічного складу, що відбувається під час взаємодії двох порід за участю постмагматичних … БІМС бімс; ч.
(англ., від балка, брус)
підпалубна балка, що підтримує палубу і надає їй міцності. Є частиною поперечного набору судна. БІНАРНИЙ бінарний
(лат.)
подвійний, двоїстий, той, що складається з двох частин; Б-е числення - система числення, в якій всі числа записують за допомогою двох цифр; Б-а машина - парова машина, в … БІНАУРАЛЬНИЙ ЕФЕКТ (лат., два, вухо і ефект)
здатність людини Й вищих тварин визначати напрям джерела звуку, завдяки тому, що в обидва вуха звуки надходять від джерела неодночасно й неоднакові за силою. БІНОКЛЬ бінокль; ч.
(фр., від лат., два і око)
оптнчний прилад, що складається з двох паралельно розміщених зорових труб. БІНОМ біном; ч.
(бі... і ...ном)
мат. двочлен;
- біном Ньютона БІНОМ НЬЮТОНА формула розвинення в ряд цілого додатного степеня двочлена. БІНОМІАЛЬНИЙ біноміальний
біномний; мат. той, що належить до бінома; Б-і коефіцієнти - коефіцієнти у формулі розвинення в ряд бінома Ньютона.
Див. також:
біном БІНОРМАЛЬ бінормаль; ж.
(бі... та лат., прямолінійний)
мат. Нормаль кривої, перпендикулярна до її головної нормалі.
Див. також:
нормаль БІО... (гр., життя)
у складних словах відповідає поняттям "життя", "життєві процеси", "біологічний". БІОІНДИКАТОРИ (біо... та індикатори)
організми, що їх наявність, кількість або інтенсивний розвиток є показником певних природних процесів або умов зовнішнього середовища. БІОІНЖЕНЕРІЯ біоінженерія; ж.
(біо... і фр., виявляти винахідливість)
наука про конструювання й проектування технічних пристроїв, роботів, маніпуляторів, які виконують біологічні функції в умовах … БІОІНФОРМАЦІЯ (біо... та інформація)
можлива інформація за допомогою біострумів головного мозку. БІОАКУСТИКА біоакустика; ж.
(біо... та акустика)
галузь біології, що вивчав голоси й звукове спілкування тварин.
Див. також:
акустика БІОБІБЛІОГРАФІЯ біобібліографія; ж.
(гр.)
вид бібліографії, де інформадія про друковані твори поєднується з даними про їх авторів.
Див. також:
бібліографія БІОГЕЛЬМІНТИ (біо... і гельмінти)
паразитичні черви в тілі людини або тварин, життєвий цикл яких пов'язаний з проміжним, іноді додатковим хазяїном. БІОГЕНЕЗ біогенез; ч.
(гр.)
одна з теорій походження життя на Землі, за якою зародки істот були занесені з інших небесних тіл. БІОГЕНОСФЕРА біогеносфера; ж.
(біо..., гр., народження і сфера)
сфера виникнення життя; являє собою оболонку на планетах, у межах якої створюються умови, сприятливі для розвитку матерії, аж до … БІОГЕОГРАФІЯ біогеографія; ж.
(біо... та географія)
наука про закономірності поширення й розподілу на земній кулі біоценозів та організмів, які їх утворюють. БІОГЕОХІМІЯ біогеохімія; ж.
(біо... і геохімія)
галузь геохімії, що вивчає хімічні процеси в біосфері.
Див. також:
біосфера,
хімія БІОГЕОЦЕНОЗ біогеоценоз; ч.
(біо..., гр., земля і ...ценоз)
сукупність рослинності, тваринного світу й мікроорганізмів і певної ділянки земної поверхні, які пов'язані між собою обміном речовин та … БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ (біогеоценоз і ...логія)
наука про біогеоценоз.
Див. також:
біогеоценоз БІОГРАФ біограф; ч.
(гр.)
1. Укладач, автор життєпису.
2. Знімальний кіноапарат для серійних фотографій.
3. Стара назва кінематографа.
Див. також:
кінематограф БІОГРАФІЯ автобіографія; ж.
(гр.)
життєпис якої-небудь людини. БІОДИНАМІКА біодинаміка; ж.
(біо... та динаміка)
розділ фізіології, що вивчає життєві сили та функції організмів.
Див. також:
фізіологія БІОЕНЕРГЕТИКА (біо... й енергетика)
наука, що вивчає механізми перетворення енергії в процесах життєдіяльності організмів. БІОЗОНА (біо... і зона)
сукупність геологічних відкладів, що характеризується наявністю в них будь-якої однієї систематичної групи викопних організмів (виду, роду, родини). БІОКІБЕРНЕТИКА (біо... та кібернетика)
напрям кібернетики, що вивчає закони зберігання, переробки й передавання інформації в біологічних системах.
Див. також:
кібернетика БІОКАТАЛІЗ біокаталіз; ч.
(біо... та каталіз)
прискорення або гальмування хімічних реакцій, які відбуваються в організмі за допомогою ферментів.
Див. також:
каталіз,
фермент БІОКАТАЛІЗАТОРИ (біо... та каталізатори)
те саме, що й фермент.
Див. також:
фермент БІОКЛІМАТОЛОГІЯ (біо... та кліматологія)
розділ кліматології, що досліджує вплив клімату на життя, зокрема на здоров'я й діяльність людини, розвиток тварин і рослин.
Див. також:
клімат,
кліматологія БІОКОМПЛЕКС (біо... та комплекс)
нижчі й вищі рослини та тварини, мікроорганізми, які відповідно добирають для життя на борту космічного корабля для надійної і стійкої роботи системи … БІОКОРОЗІЯ (біо... та корозія)
корозія металів, спричинювана мікроорганізмами.
Див. також:
корозія БІОЛІН препарат, який одержують з підшлункової залози забійної худоби. Містить сполуки, які змінюють синтез жирів і жироподібних речовин.
Застосовують при захворюваннях печінки. Інші назви - … БІОЛІТИ (біо... і ...літ)
гірські породи, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки толю). БІОЛОГІЯ біологія; ж.
(гр.)
комплекс наук про живу природу. БІОЛОКАЦІЯ (біо... та локація)
здатність тварин визначати положення якого-небудь об'єкта відносно самих себе або своє положення у просторі (біооріентація). БІОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ (біо... та люмінесценція)
видиме світіння організмів, пов'язане з процесами їхньої життєдіяльності. Спостерігається у деяких бактерій, грибів, безхребетних тварин і риб. БІОМАСА біомаса; ж.
(біо... та маса)
кількість живих організмів у популяції, біоценозі або біосфері, виражена в одиницях сухої або вологої речовини, іноді в одиницях енергетичного еквівалента (в … БІОМЕТЕОРОЛОГІЯ біометеорологія; ж.
(біо... і метеорологія)
розділ метеорології, що вивчає вплив погоди на живі організми, зокрема на організм людини. БІОМЕТРІЯ біометрія; ж.
(біо... і ...метрія)
розділ біології, змістом якого є планування й оброблення результатів кількісних експериментів та спостережень методами математичної статистики. БІОМЕХАНІКА біомеханіка; ж.
(біо... та механіка)
розділ біофізики, що вивчав механічні властивості живих тканин, органів та організму в цілому, а також механічні явища, що відбуваються в організмі. БІОНІКА біоніка; ж.
(біо(логія) та (електро)ніка)
наука, яка вивчає побудову організмів для створення машин, приладів, механізмів тощо, дані яких наближаються до характеристик цих організмів. БІОНОМІЯ біономія; ж.
(біо... та ...номія)
галузь біології, що вивчає загальні проблеми систематики, закономірності видоутворення і формування в процесі еволюції вищих систематичних груп. БІОНТ біонт; ч.
(гр., той, що живе)
окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до проживання в певному середовищі (біотипі). БІООРІЄНТАЦІЯ біоорієнтація; ж.
(біо... та орієнтація)
здатність організмів визначати своє положення в просторі. БІОПОЛІМЕРИ (біо... та полімери)
високомолекулярні природні сполуки, які є структурною основою усіх живих організмів і зумовлюють найважливіші життєві процеси в них. БІОПОТЕНЦІАЛ біопотенціал; ч.
електрична напруга, що виникає в органах, тканинах і клітинах тваринних та рослинних організмів у процесі їхньої життєдіяльності. БІОПРЕПАРАТ біопрепарат; ч.
(біо... та препарат)
біологічний препарат для профілактичного та лікувального введення в організм і діагностичних досліджень. БІОПСІЯ біопсія; ж.
(біо... та гр., вид, розгляд)
прижиттєве вирізання шматочків тканини для лабораторного дослідження. БІОСИНТЕЗ біосинтез; ч.
(біо... і синтез)
процес утворення органічної речовини в живих організмах або в штучних умовах під дією ферментів. БІОСОФІЯ (гр.)
життєва мудрість, наука про життя. БІОСТАБІЛІЗАТОР (біо... й стабілізатор)
установка для переробки органічних відходів сільського господаоства на компост. БІОСТАНЦІЯ біостанція; ж.
(біо... та станція)
науково-дослідна установа для стаціонарного вивчення фауни і флори в природних умовах і проведення експериментальних досліджень. БІОСТИМУЛЯТОРИ біогенні стимулятори; біологічно активні речовини, що за певних умов утворюються в тканинах тварин і рослин.
Застосовують для підсилення функцій тканин, органів або організму. БІОСФЕРА біосфера; ж.
(гр.)
оболонка Землі, яку заселяють живі організми. БІОТА біота; ж.
(гр., життя)
1. Сукупність рослин і тварин, об'єднаних спільною областю поширення
(напр., кенгуру й дводишна риба цератодус, які входять до складу австралійської фауни).
2. … БІОТЕЛЕМЕТРІЯ (біо... й телеметрія)
спосіб дослідження біологічних явищ і вимірювання біологічних показників організмів на віддалі. БІОТЕХНІЯ (біо. .. й майстерність, мистецтво)
1. Наука про розведення в природних умовах диких корисних тварин та раціональне використання їх.
2. Комплекс заходів, спрямованих на збільшення запасів … БІОТИН біотин; ч.
(гр., життя)
органічна кристалічна речовина, один з вітамінів. Нестача Б. в їжі спричиняє ураження шкіри, м'язову кволість, сонливість тощо. Набагатші на Б. помідори, дріжджі, … БІОТИП біотип; ч.
(гр.)
група особин у межах виду, що відзначається характерними для них особливостями способу життя чи поведінки. БІОТИТ біотит; ч.
породоутворюючий мінерал класу силікатів, залізисто-магнезіальна слюда, колір від жовтого, бурого до чорного. Використовують як електроізоляційний матеріал, для виготовлення … БІОТОНУС біотонус; ч.
(біо... і тонус)
природний стан постійного довільного напруження, характерний для всього живого. БІОТОП біотоп; ч.
(біо... і ...топ)
ділянка земної поверхні з однотипними умовами середовища, яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). БІОТРОН біотрон; ч.
(біо... і гр., місцеперебування)
камера з штучним кліматом для живих організмів. БІОФІЗИКА біофізика; ж.
(гр.)
наука про фізичні і фізико-хімічні процеси живих істот. БІОФІЛЬТР біофільтр; ч.
(біо... і фільтр)
споруда для біологічного (з застосуванням мікроорганізмів) очищення побутових і промислових стічних вод. БІОФЕНОЛОГІЯ (гр. біо... й фенологія)
наука про періодичні явища в житті певної групи або навіть одного виду організмів, пов'язані із змінами пір року. БІОХІМІЯ біохімія; ж.
(біо... і хімія)
наука, яка вивчає хімічний склад живих істот та хімічні процеси, пов'язані з їхньою життєдіяльністю. БІОХОР (біо... та гр., простір)
група схожих біотопів. БІОЦЕНОЗ біоценоз; ч.
(біо... і ...ценоз)
історично складена сукупність рослин і тварин, що населяють територію з більш-менш однаковими умовами існування (біотоп).
Інша назва - ценоз. БІОЦЕНОЛОГІЯ біоценологія; ж.
(біоценоз і ...логія)
розділ екології, що вивчає рослинні й тваринні угруповання в їхній сукупності (біоценоз). БІОЦИКЛ біоцикл; ч.
(біо... та цикл)
найвища одиниця розчленування біосфери. Виділяють три Б.: суходіл, море, внутрішні водойми. БІПІНАРІЯ (бі... та лат., перо, плавник)
двобічносиметрична личинка морських зірок. БІПАТРИДИ (біо... та гр., батьківщина)
особи, які одночасно мають громадянство двох або більше держав; біполіди. БІПЛАН біплан; ч.
(бі... і ...план)
літак з двома несучими (одна над одною) площинами (крилами). БІПОЛЯРНИЙ біполярний
(бі... і полюс)
двополюсний; Б-і клітини - нервові клітини з двома відростками; .Б-і координати - числа, які визначають положення точки відносно двох обраних точок (полюсів). БІПРИЗМА біпризма; ж.
(бі... та призма)
призма, склеєна з двох призм їхніми основами; виготовляють з оптичного скла. БІР (молд., данина, податок)
1. Подвірний податок з селян у Молдавії в 15 - 18 ст.
2. Збір на подарунки турецькому султану і його придворним. БІРЕМА (гр.)
1. Антична галера з двома рядами весел.
2. Великий двовесловий човен.
Див. також:
галера БІРЖА біржа; ж.
(гол., нім.)
1. Комерційне підприємство, особливий вид постійно діючого ринку, на якому укладаються угоди купівлі-продажу товарів.
Від прізвища купецької сім'ї ван дер Бурс в … БІРЮЗА бірюза; ж.
(тюрк., з перс, пірозе)
мінерал класу фосфатів, переважно блакитного або зеленого кольорутуркус; коштовний камінь, як правило, блакитного чи зеленого кольору. БІС біс
(фр., від лат., двічі)
вигук захоплення, яким публіка на виставі, концерті тощо запрошує повторити виступ. БІСЕГМЕНТАЦІЯ (бі... та сегментація)
двобічна сегментація тіла організму. БІСЕКСУАЛІЗМ бісексуалізм; ч.
(бі... та лат, стать)
одночасна наявність у людини, а також у роздільностатевих тварин статевих ознак обох статей. БІСЕКТОР бісектор; ч.
(лат., той, що розтинає надвоє)
1. Площина, в якій лежить ребро двогранного кута і яка ділить цей кут на дві однакові частини.
2. Інструмент, що ділить кут навпіл.
| 