|
|
З-ПОНАДСВІТНІЙ -я, -є, інд.-авт. Похідне від з, понад і світ. З іншого світу.
...аж сіла зірка на дроту й щебече
і сяє горлом з-понадсвітній спів. (П-2:120). ЗА-СВІТИ -ів, мн. інд.-авт. Похідне від за і світи — те, що знаходиться за світом.
І не держу надії в бозі,
коли пірвався в за-світи. (П-2:195). ЗАБАРНИЙ -а, -е. 1. Який бариться; повільний, неквапливий. // Який настає повільно, із запізненням. 2. Який вимагає багато часу, загайний.
І стало тихо, і святочна, й вічно
як смерть тебе
ЗАБРЕЗКЛИЙ -а, -е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до забрезкнути – стати водянистим; покритися слизом. 2. У знач. прикм. Набряклий, опухлий.
Винишпорюй, аби збагнути
Забрезклу мудрість мімікрій. (ЗД:143). ЗАКАМАРОК -ка, ч. 1. Куток, невелике місце поза чим-небудь, вузький прохід у чомусь і т .ін. 2. Невеличке, тісне приміщення; маленька прибудова до чого-небудь.
Старанно, Києве, сховав мене
в ці
ЗАКВАГОН -у, ч. Закриті вагони, в яких етапували в'язнів.
Ця дорога вседороги
всенезустрічі — всегону.
Позирай із заквагону
за сузір’ям Козерога. (П-1:67). ЗАРІНОК -нку, ч., діал. 1. Пологий берег річки, вкритий рінню. 2. Рівне місце біля річки, поросле травою.
Часом присниться синій барвінок,
сивий полин, сум чебрецевий,
київські сосни, тихий
ЗАЦНИЙ (польс.) -а, -е, діал. Значний, гідний поваги, благородний.
Надибую пісню, ловлю їй до тону
шовкового голосу (зацний погреб). (П-1:28). ЗАШМАРОВАНИЙ -а, -е, розм. Дієпр. до зашмарувати — замазати або забруднити що-небудь чимсь.
Підвівся зашмарований козак,
дівчатам крикнув щось — та змила хвиля... (ЗД:71). ЗАШПОРИ -ів, мн., розм. 1. Гострий біль від морозу, холоду. ЗБАТОЖЕНИЙ -а, -е. Дієпр. пас. до збатожити.
А ця урубана пуга,
збатожена дорога,
не вирветься з-під батога
до отчого порогу. (П-2:20). ЗБРЕЗКОТІЛИЙ -а, -е. Набряклий, опухлий.
А глибом
ворушиться сповите в сон коріння,
переганяє по старих судинах
застояний і збрезкотілий сік. (ЧТ:90). ЗВІЛГЛІСТЬ -ості, ж., інд.-авт. Те саме, що волога.
І зойк повис серед дерев,
упав об кручу і – в проваль
холодну звілглість — у проваль
розхитану многоголосість. (Т.1, кн.2:157). ЗВАЛАШЕНИЙ -а, -е., діал. Дієпр. до звалашити — каструвати.
А душа звалашена
уже збігається, як ртутна кулька... (ЧТ:95). ЗВОМПЛЕНИЙ -а, -е, інд.-авт. Дієпр. до звомпити – вагатися; засоромитися. ЗГОРЬОВАНИЙ -а, -е. 1. Який зазнав багато горя, страждань. // Який має на собі відбиток пережитого горя, страждання. // Який виражає горе, страждання; скорботний. 2. Зароблений, здобутий важкою
ЗДРАЙЦЯ (польс.), -я, ч. Злодій, зрадник.
Ти не грайся. Не до жартів, здрайця,
коли став під жерлами любові. (П-2:204). ЗИМНИЙ -а, -е, розм. Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний.
Затихло. Смеркло. А по хаті
птахи літають пелехаті,
птахи літають пелехаті
і зимну кришать самоту...
ЗИМНО розм. Присл. до зимний – холодний.
І зимно як! І зоряно! Плечима
жіночими здвигне,
чоло підносить... (ЧТ:62). ЗИМНОСХІД -у, ч., інд.-авт. Похідне від зимно і сходити.
Довкруги —
лише вітри з шпаркого зимносходу. (П-1:173). ЗЛЮТОВУВАТИ -ую, -уст, недок. 1. Скріплюючи, спалюючи, робити міцним, твердим. 2. перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; зв'язувати, згуртовувати.
...одним стражденним дрожем
злютовано віки.
ЗНАКОМИТИЙ -а, -е, розм. 1. Чим-небудь добре відомий; знаменитий. 2. Те саме, що знайомий.
Бо що мені трунок, цей трачений чар
оцих знакомитих батярів,
як колеться небо — за вдаром удар,
і дощ
ЗНЕБЕРЕЖЕНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від зне і берегти – такий, якого не вберегли (пор. знеславлений, знесолений).
Знебережений,
ти тільки зойком пробиваєш путь,
котрої загубилась
ЗНЕГОЛОСНІЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від зне і голосити – позбавлений голосу.
...це кождочасне поринання в смерть,
щоб з неї виринати в знавіснілий
хрипкий чи геть знеголоснілий крик. (П-1:121). ЗНЕЛЮДНІЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від зне і люди – позбавлений людей.
- Де ти, мій кате? —
гукнув я на весь знелюднілий зал... (ВЦ: 165). ЗНЕНАПРЯМКОВАНИЙ а, -е, інд.-авт. Похідне від зне, не і напрямок — позбавлений напрямку.
...ось закушпелить, вирветься нараз
твоя зненапрямкована ракета
і відпливе навіки похід цей... (ЧТ:142). ЗНИКОМИЙ -а, -е, інд.-авт. Такий, що зникає.
Острішки тіней,
стереометрія нічних думок,
підступні манівці орієнтирів
і розпачу зникомий парашут. (ЧТ:94). ЗОЛОТОКІНВА -и, ж., інд.-авт. Похідне від золотий і кінва.
Золотокінва — пади-но,
спади з лиця в глиб-синь-серця. (П-2:191). ЗОРНИЙ -а, -е, рідко. Те саме, що зоряний.
І білі-білі бачити
Під зорним небом сни. (Т.1,кн.2:28). ЗЧАСТИЙ -а, -е, інд.-авт. Прикм. до зчаста. діал. Часто.
За частоколом років
і зчастих бід, за німотою снів
лягла долина. Мати і мосянжний
ранковий подзвін од монастиря. (ЧТ:95).
|
|
|