|
|
ХІТОН (грец. chiton), -а, ч. У стародавніх греків лляний чи вовняний одяг, звичайно без рукавів.
Хай пробуде в віках — десниця твоя простерта,
багряна твоя тога і голубий хітон. (П-1:106). ХАРАЛУЖА -і, ж. Ім. до харалужний, заст, поет. — сталевий. Сталь.
Хрести модрин. І запропалі лики
і дріт колючий — замість харалуж. (П-1:135);
Таке — аж очі мруж! —
горить з лабрадориту
і
ХАРИТИ (грец. Charites), Харит, мн. У давньогрецькій міфології — три богині краси — Євфросинія (радість), Талія (процвітання), Аглая (блиск).
Уже життя моє прожите,
коли і як — то й не
ХАРОН -а, ч. У давньогрецькій міфології перевізник мертвих у царстві бога мертвих Аїда.
Харон суворо мовив: ні!
Пором відчалив. До Тенара
Надходить чорнокрила хмара.
В вечірнім палені
ХАРПАК -а, ч., розм. Бідняк, злидар.
А наїде феска яка,
а наскочить синя кіраса —
полонитимуть харпака
смертним прасом. (ЗД:142). ХВИЛЕВОДДЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від хвиля і вода.
Немов відбиток на воді тремкій,
що не почезне в хвилеводді,
пробудь мені в солоній і гіркій
у богонарожденній вроді. (ЧТ:147). ХВИЦЯТИ -яю, -яєш, недок., розм. Бити однією чи обома задніми ногами (про тварин).
По воді — ластами — хвицяє
Денний гребінь — в зливу кіс. (Т.1, кн.2:228). ХИМЕРА (грец. Chimaira), -и, ж. 1. У давньогрецькій міфології страховисько з трьома головами — лева, кози і змії — і тулубом — спереду лева, усередині — кози, ззаду — змії. 2. перен. Нездійсненна,
ХИМОРОДНИЙ -а, -е, заст. 1. Примхливий. 2. Здобутий чаклуванням.
Семіраміди химородний сад.
Де при початку сходжень всіх і спадів
ми обранили, як гірку сльозу,
свої серця... (ЧТ:84). ХИМОРОДНО Присл. до химородний.
Господь позирнув химородно на нього і за-
питав, напустивши на себе гнів:
— Отже, прагнув самостійної України? (П-2:235). ХЛЮПОСТІТИ -щу, -тиш, недок., перех. Те саме, що хлюпати.
Де ти хвиля, де той Стікс спасенний,
кочети блаженні не скриплять,
тільки ночі бовваніють стели,
літери на стелах хлюпостять.
ХОРАЛ (середньолат. choralis < грец. chores — хор), -у, ч. У католицькій і протестантській церквах — одна з форм релігійного співу, а також музичний твір у такій формі.
За вікном — хуртечі,
І
ХОРИВ -а, ч. Згідно з літописами, один з засновників Києва, брат Кия.
...шукай Хоривів — нових кар
скрижалі полишай для моря. (Т.1, кн.2:73). ХРУНЬ -я, ч., діал., лайл. Свиня. // перен. Груба, підла людина.
Полон у полоні, межі стомежа,
ти вся — за горбами-горбами
натхнення і хорого серця ґанджа —
з синами, хрунями, рабами.
ХУРДИГА -и, ж., розм., заст. 1. В'язниця. 2. Те саме, що хуртовина.
Бодай би чорт узяв хурдигу,
подів би, розтрощив би день. (Т.1, кн.2:53). ХУРТЕЧА -і, ж., розм. Те саме, що хуртовина.
За вікном — хуртечі,
І схиливши плечі,
Слухаєш хорали
Диких молитов. (Т.1, кн.2:6).
|
|
|