ГІПЕРБОРЕЇ
(< грец. hyperboreos — той, що живе за Бореєм, житель Крайньої Півночі), -їв, мн. 1. У давньогрецькій міфології — казковий народ, що жив на Крайній Півночі. 2. перен. Півничани, мешканці …

ГАБА
-и, ж., заст. 1. іст. Турецьке сукно білого кольору. 2. перен. Те, що покриває, застилає, оповиває і т. ін. 3. Оторочка, кайма. 4. Хвиля. ...по трупах збочує доба, від багровіючих …

ГАЙТА-ВЙО , ВІШТА-ВЙО
гайта-вйо, вішта-вйо, діал. Вигуки, які у різних діалектах України мають відмінне значення: в одних спонука візника до коней "вперед"; в інших — також спонука до підганяння зі значенням …

ГАЛАЙДА
-и, ч. і ж., діал. Бродяга. Як судилося нам, так і треба — упізнай собі галайду. (П-1:104).

ГАРБА
-и, ж. Високий віз на двох або чотирьох колесах. З зазубринами грім, немов рубель, пригнічує поважні хмари-гарби і часто падають їздового удари... (ЧТ:155).

ГАРПІЇ
(грец. Harpyia), -ій, мн. У давньогрецькій міфології — потворні та злі богині вихору. Зображувались у вигляді напівжінок-напівптахів. Вгніздившись у сідло, не потурай, що стежку …

ГЕТЬМАНИТИСЯ
-нюся, -нишся, інд.-авт. Вивищуватися. ...той віщий пагорб, на котрому горді гетьманяться дуби — наснився з ночі, аби розлуку близити мою. (П-2:172).

ГИБІТИ
-ію, -ієш, недок., діал. 1. Зазнавати труднощів від нестачі чого-небудь; страждати. 2. Нездужати, хворіти. Аби не гибіть, не вижидати черги сподіванням. (ЗД:78).

ГЛАДУЩИК
-а, ч., діал. Широкогорлий глек для молока. ...І лопаються лунко, як гладущики, обезголосені тіла закланні. (ЗД:69).

ГЛЕВТЯНИК
-а, ч. Глевкий хліб. І день при дні глевтяники жують, аби не вмерти і аби не жити... (ЧТ:109).

ГЛИБІТИ
-ію, -ієш, недок., інд.-авт. Заглиблюватися; відчувати глибину, сягати глибини. Глибій у радості, глибій в стражданні, Звіряйсь на них, немов на пробнім камені... (ВЦ:207).

ГЛИЦЯ
-і, ж. Листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя. Проміння пахне глицею сосновою... (ЗД:50).

ГНОТТЯ
-я, с., діал. Дрантя, лахміття. Бо є ось воно — ошмаття існування! Це гпоття прагнень, спогадів, бажань. (ЧТ:106).

ГОЛГОФА
(Голгота) (грец. Golgotha < арам, gylgulta, букв. — череп), -и, ж. 1. Пагорб поблизу Єрусалима, де було розіп'ято Ісуса Христа. 2. перен. Місце мук, страждання, страти. Тобі одвік Голгофа …

ГОЛОСНИК
-а, ч. 1. заст. Голосова зв'язка. 2. Звуковий отвір у верхній частині коробки народних інструментів; резонаторний отвір. 3. Пластинка, натискуванням якої викликають звук музичного …

ГОМУНКУЛ
(від лат. homunculus — маленька людина), -а, ч. За уявленнями середньовічних алхіміків, маленька, схожа на людину істота, яку можна штучно створити (у колбі). Я чую — раптом надірвуться …

ГОРЛОЗГУКИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від горло і згукий (від звук). А обрій утікав. Я надбігав щосил моїх. Та обрій горлозгукий пустився впрост. (П-1:183).

ГОРОВИЙ
-а, -е, рідко. 1. Те саме, що гірський. 2. Той, що вгорі, горній, вищий, піднебесний. Живий чи ні? Ти дивишся когось? Ачи тобою глянув хтось — незнаний, віщий, горовий? …

ГРАД
-а, ч., уроч. Город, місто. Намистом огнів озиваються весі і гради. Зболілим видінням снується нам сон мерехкий. (П-1:107).

ГРАЙВОРОН
-а, ч., діал. Гайворон. Так обачно летів грайворон, не торкавши крон, допіру змовклих. (ЧТ:145); Ти один мій, о грайвороне, — обрію — в два крила. (П-2:76).

ГРАЦІЇ
(лат. Gratiae), -ій, мн. У давньоримській міфології три богині краси, радості, жіночої привабливості (Аглая, Євфросинія, Талія). Йдуть три циганки розцяцьковані, три грації і три …

ГРИМКОТІТИ
-очу, -тиш, недок., розм. Підсил. до гриміти. Створювати або видавати гучні, різкі звуки, гуркіт і т.ін. Душе, відшукуй власний слід, де знані всі стежки, імла заткала весь …

ГРИЦИК
-а, ч., бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітних, що цвіте білим цвітом. Я вже на волі, раз почув, як в полі бродить круглий шурхіт молочаїв, суріп і грициків і стежка геть до …

ГРЯСТИ
гряду, грядеш, недок.. уроч., поет. Іти, наступати, наставати. Слова, слова, слова – задосить словотечі, німують бо предтечі, доба гряде нова. (П-2:292).

ГУЗИР
-я, ч. Нижня товста частина снопа. Від неба — тільки стягнутий гузир і вилягла земля у жовту миску. (П-1:173).

ГУРМ
-а, ж., діал. Юрба, юрма, гурт. І немає крил, і тільки гурмом басалиг шаліє суходіл. (ЗД:118)

ГУРМО
-а, с. Те саме, що гурм. Бо що мені гурмо зізнань або чвар — між тих джиґунів і батярів, як колеться небо — за вдаром удар — як дощ смертоносний ушпарив. (П-2:50).