О'КОННЕЛЛ (O'Connell)
Деніел, 1775-1847, ірландський національний лідер; домігся політичної рівноправності католиків (1829); намагався легальними методами змусити брит. уряд розірвати … О'КОННОР-ВІЛІНСЬКА ВАЛЕРІЯ 1867-1930, укр. письменниця, громадська діячка; з родини нащадків ірландських емігрантів; член Укр. Центральної Ради; з 1919 на еміграції у Австрії, Чехословаччині; у творчості сильні … О'НІЛ (O'Neill)
Юджин, 1888-1953, америк. драматург; основоположник сучасної америк. драми; у п'єсах із соціальною та психологічно-моральною проблематикою натуралізм та поетичний символізм … О'ТУЛ (O'Toole)
Пітер, нар. 1933, англ. актор; ролі у кінофільмах: воєнних (Лоуренс Аравійський), історичних (Бекет, Лев взимку), комедіях (Як украсти мільйон). О, О дев'ятнадцята літера укр. абетки, за конфігурацією видозмінена кирилична; позначає голосний звук о; вимовляється о. ОАЄ див. «Організація африканської єдності» ОАД див. «Організація американських держав» ОАЗА обмежена ділянка пустелі чи напівпустелі навколо джерела, місця виступаючих близько поверхні підземних вод або вздовж ріки; буйна рослинність. ОАС 1961-63, франц. таємна організація цивільно-військової опозиції; протестуючи проти алжирської політики Ш. де Ґолля, боролася за франц. колоніальне правління в Алжирі; терористичні акції, … ОАХАКА штат у Мексиці, на узбережжі Тихого о., в г. Пд. Сьєрра-Мадре; 94 тис. км2, 3 млн. мшк.; адміністративний центр О.; вирощування кави, бананів, цукрової тростини; тваринництво; харчова, … ОБ р. в Росії; витікає з льодовиків Алтаю; довж. від витоків Катуні 4338 км, площа басейну 2990 тис. км2; широка долина до 60 км; впадає в Обську губу (Карське м.); гол. притока Іртиш; гол. … ОБ'ЄДНАНІ ІРЛАНДЦІ таємне товариство, засноване 1791 Т.В. Тоун; боролися за незалежність Ірландії та утворення республіки; просили збройної допомоги у революційної Франції; 1798, 1803 повстання, придушені … ОБ'ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ держава у Азії, на Аравійському півостр., на узбережжі Персидської та Оманської зат.; складається із 7 еміратів: Абу-Дабі, Аджман, Дубай, Ель-Фуджайра, Рас-ель-Хайма, Шарджа, Умм … ОБ'ЄДНАНА АРАБСЬКА РЕСПУБЛІКА держава, утворена 1958 шляхом об'єднання Єгипту і Сирії; після відокремлення 1961 Сирії Єгипет зберігав назву ОАР до 1971. ОБ'ЄДНАНА СЕЛЯНСЬКА ПАРТІЯ пол. політична партія, утворена 1949 внаслідок об'єднання Селянської та Пол. селянської партії (після усунення незалежних діячів); відкинула частину традицій селянського руху і аграризм, … ОБ'ЄДНАННЯ НА ЗАХИСТ РЕСПУБЛІКИ франц. політична партія ґоллістських правих сил, заснована 1976; з 1981 - гол. опозиційна сила проти соціалістичних урядів, 1986-88 та з 1993 - разом у складі уряду; з 1988 - блок із Союзом … ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ громадська організація українців, які проживають у Польщі, заснована 1956 (до 1990 називалась Українське суспільно-культурне товариство); метою діяльності є збереження мови, культури, … ОБ'ЄКТИВ гол. частина проекційних і фотоапаратів, мікроскопів, телескопів; система лінз, іноді дзеркал або лінз та дзеркал водночас, яка створює зображення предмета (напр., на фотоемульсії у … ОБ'ЄКТИВНІСТЬ філософське поняття, що означає характеристику предмета, зміст, знання чи спосіб існування (дійсності), яка полягає в їх незалежності від людської свідомості (суб'єкта, який пізнає). ОБ'ЄМ величина, яка характеризує обмежений тривимірний простір, невід'ємне дійсне число, поставлене у взаємо-однозначну відповідність певній фігурі; виражається у м3, см3 і т. п. ОБІ японський пояс, переважно шовковий, яким підперізують кімоно; о. носять чоловіки (однотонний) і жінки (різнобарвний, візерунчастий). ОБІГОВІ ФОНДИ виробничі оборотні засоби підприємства, які, як правило, змінюють у процесі виробництва свою натурально-речову вартість на готову продукцію впродовж кожного виробничого циклу: до них … ОБВАЛ обвалення покрівлі виробки у шахті та засипання її породою; відбувається самочинно внаслідок перевищення порогу міцності породи та шахтного кріплення під час гірничих робіт; можна викликати … ОБВИНУВАЧ особа або ж орган, який складає й підтримує під час судового процесу вимогу покарання звинуваченого. ОБГОРОДЖУВАННЯ форма позбавлення селян прав на власність або користування землею в Англії у XII-XIX ст.; полягало у збільшенні земельних ділянок одного власника шляхом відбирання частини общинних земель; … ОБЕЛІСК стовп, зазвичай чотиригранний, який звужується доверху і закінчується на вершині пірамідою; декоративний мотив; пам'ятник. ОБЕРЕК пол. народний танець у тридільному музичному розмірі, дуже швидкому темпі, з ритмами мазурки, також називають обертас. ОБЕРТАННЯ НА ПЛОЩИНІ таке геометричне перетворення, при якому окремі точки окреслюють дуги концентричних кіл, що відповідають певному куту (їхній центр є фіксованим центром о.); у просторі - таке перетворення, … ОБЛІГАЦІЯ цінний папір, який приносить власникові сталий, наперед визначений дохід; посвідчення про отримання емітентом позики. ОБЛІПИХА колючий декоративний кущ родини маслинкових, поширений у Євразії; листки ланцетоподібні, квітки жовті; плоди оранжеві, з великим вмістом вітаміну С та ін. вітамінів; культивують у парках, … ОБЛАСТІ РОСЛИННІ територія зі своєрідною флорою, що пов'язана спільним походженням та історією; основні просторові одиниці в геоботанічному поділі земної кулі; розрізняють о. р. голарктичні, палеотропічні, … ОБМІН РЕЧОВИН увесь комплекс хіміч. змін, каталізатором яких є ензими, та пов'язаних з ними енергетичних перетворень, що відбуваються в організмі; сюди входять процеси біосинтезу (анаболізм), котрі … ОБОДРИТИ група племен зх. слов'ян; в середньовіччі оселилися на сх. від нижньої Ельби; X-XII ст. кілька разів об'єднувалися, утворюючи князівство; воювали з саксами, Данією і велетами; 1160-63 … ОБОРОТНІ ЗАСОБИ засоби, що перебувають у розпорядженні підприємства і включають запаси матеріалів, залишки готової продукції, дрібне знаряддя з тривалістю використання не меншою, аніж 1 рік, а також … ОБОТЕ (Obote)
Мілтон Аполло, нар. 1925, уґандійський політик, діяч визвольного руху; з 1960 лідер Народного конгресу Уґанди; 1962-66 прем'єр, 1967-71 президент і глава уряду; після державного … ОБОХ СИЦИЛІЙ КОРОЛІВСТВО назва італ. держави, що складалася з Сицилії та пд. частини Апеннінського півостр. із столицею у Неаполі; офіційно використовувалося 1443-58 (панування Альфонса V Мудрого) та 1816-60; 1860 … ОБРА р. у Польщі, ліва притока Варти; довж. 253 км; ділиться на 4 рукави (канали): Пн., Пд. та Центр. Обжанські канали і Мосинський канал. ОБРАЗКИ кореневищна отруйна рослина, поширена на лісових болотах середньої смуги Європи, Азії і Пн. Америки; листки серцеподібні, суцвіття початкоподібне, з білими піхвами; споріднений африк. вид … ОБРАЗЦОВ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ 1901-92, рос. актор, режисер лялькового театру; 1931 заснував і очолив Центральний театр ляльок у Москві; автор оригінальних постановок, у яких також виступав сам; автор нової техніки … ОБРЕНОВИЧ МИЛОШ 1780-1860, сербський кн. 1815-39 і з 1859; очолював антитурец. повстання сербів 1815; засновник династії Обреновичів (1815-42, 1858-82 - князівської, 1882-1903 - королівської). ОБРОБКА ЕРОЗІЙНА надання виробу (із сталі, сплавів карбідів металів) потрібної форми через усунення надлишкових шарів матеріалу з використанням різних фізичних та хімічних явищ, напр., електричної ерозії, … ОБРОБКА ПЛАСТИЧНА МЕТАЛІВ надання виробам потрібної форми розтягненням, куванням, пресуванням, вальцюванням; здійснюється з нагріванням або без. ОБРОБКА РІЗАННЯМ надавання виробам потрібної форми через усування зайвого шару матеріалу; розрізняють: обертову (точіння, фрезерування, стругання, довбання, свердління та ін.) та абразивну о. р. … ОБРОБНИЙ ЦЕНТР багатоопераційний різальний верстат із числовим управлінням і автоматичною зміною інструментів; використовується для обробки складних виробів. ОБРЯД літургія певної Церкви, визначений спосіб її виконання, пов'язаний із власною мовою, законодавством та ієрархічною структурою; о. відображає специфіку певної літургії; в Католицькій Церкві … ОБСИДІАН вулканічне скло, звичайно чорне або сіре, скляного блиску; використовуть для виготовлення декоративних предметів, в доісторичні часи - зброї та знарядь праці. ОБСКУРАНТИЗМ негативне ставлення до освіти і прогресу, відсталість, реакційність. ОБСТАВИНА другорядний член речення, який вказує на різні умови, за яких відбувається дія або виявляється ознака. ОБУХІВ м., райцентр Київської обл., 35 тис. мшк.; підприємства будівельних матеріалів, машинобудівної промисловості, поблизу О. Трипільська ДРЕС; перша згадка в XIV ст. (як поселення Лукавиця), … ОБШУК у карному розслідуванні дія, метою якої є пошук у приватному помешканні чи службовому приміщенні із дозволу прокурора предметів, що можуть стати речовими доказами. ОБЩИНА сільська громада в Росії; відзначалася спільним використанням лук, лісів, спільним поділом орниx ґрунтів; аграрна рeформа П.А. Столипіна уможливила сeлянам виxід з о. ОВІЄДО м. у Іспанії, в передгір'ях Кантабрійських г.; адміністративний центр області Астурія; 195 тис. мшк.; осередок видобутку кам'яного вугілля і металургії; унів.; музей; численні храми, в тому … ОВІДІЙ (Ovidius)
Назон Публій, 43 до н.е. - 17 або 18 н.е., рим. поет; любовні елегії, поеми, у т.ч. Наука кохання, елегії, написані у вигнанні (серед них відома автобіографія); вдосконалив … ОВЕНЗ (Owens)
Джессі (Джеймс Клівленд), 1913-80, америк. легкоатлет; 4-разовий олімпійський чемпіон (1936); численні світові рекорди у спринті та стрибках у довж. ОВЕРНЬ департамент та історична країна у Франції, у центр. частині Центрального Масиву; 26 тис. км2, 1,3 млн. мшк.; адміністративний центр Клермон-Ферран; розведення овець, худоби й кіз; … ОВЕС однорічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова (яра) культура, вирощують у помірному кліматі, переважно в Європі та Азії; зерно багате на жири (до 4-6,5%); використовують як … ОВОАЛЬБУМІН основна складова частина курячого яйця; містить всі необхідні людині амінокислоти, що надходять з їжею; перший білок, який вдалося кристалізувати. ОВОЧІВНИЦТВО галузь рослинництва, що займається вирощуванням овочевих культур; також наука, яка вивчає біологію овочевих культур, методи їх вирощування та розробляє інтенсивні технології отримання … ОВОЧЕВІ КУЛЬТУРИ культурні трав'янисті рослини, які вирощують для отримання овочів; залежно від продуктивних органів їх поділяють на: листкові (капуста, салат, шпинат, петрушка та ін.), плодові (помідор, … ОВРУЧ м., райцентр Житомирської обл., на р. Норині (притока Ужу, басейн Дніпра); 19 тис. мшк.; вперше згадується під 946 як Вручий, сучасна назва з 1796; туризм; пам'ятний знак на місці … ОВСІЙЧУК ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ нар. 1924, укр. історик мистецтва; доктор мистецтвознавства, професор Львівської АМ; Львівський портрет XVI-XVIII ст., Майстри українського бароко; Шевченківська премія 1994. ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ 1853-1920, укр. та рос. учений, громадський діяч; нар. в Україні (Каховка), професор Новоросійського (Одеського), Харківського, Казанського, Петербурзького унів. (у Росії з 1905); почесний … ОВУЛЯЦІЯ вихід яйця (оогенез) з яєчника до яйцеводу або порожнини тіла; у жінок - звичайно кожні 28 днів, на 12-14 день місячного циклу. ОГІРОК однорічна трав'яниста рослина родини гарбузових, овочева культура, походить із Індії; плід - гарбуз зеленого або жовтого кольору, з шипами або без них з приємним смаком і специфічним … ОГАЙО I
ріка у сх. частині США, ліва притока Міссісіпі; довж. 1580 км; басейн 526 тис. км2; повені; гол. притоки: Кентуккі, Камберленд, Теннессі; судноплавна; сполучена каналами з Великими … ОГЛОБЛИН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ 1899-1992, укр. історик; працював у Київському та Одеському унів., академічних інститутах; 1930-31 арештований органами ДПУ, підданий критиці за буржуазно-об'єктивістські погляди; під час … ОГОНОВСЬКИЙ ОМЕЛЯН 1833-94, укр. філолог, громадський діяч; з 1881 член-кореспондент Пол. АН, професор кафедри руської (укр.) мови та літератури Львівського унів.; співзасновник Просвіти (гол. 1877-1914), … ОГРЕНИЧ МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ нар. 1937, співак (тенор); соліст Одеського театру опери і балету; ректор Одеської консерваторії; репертуар: Андрій (Запорожець за Дунаєм Гулака-Артемовського), Петро (Наталка Полтавка … ОГРЖЕ р. в Німеччині та Чехії, ліва притока Лаби; довж. 302 км; на О. лежать Карлові Вари. ОДІССЕЙ лат. Улісс (Ulixes), в грец. міфології цар Ітаки, чоловік Пенелопи, батько Телемаха, досвідчений вождь, енергійний воїн, спритний дипломат, найвинахідливіший з греків, які воювали під Троєю … ОДІССЕЯ епопея, яку приписують Гомерові; пригоди Одіссея під час повернення з-під Трої до Ітаки. ОДА поетичний твір піднесеного (патетичного) характеру, в якому оспівуються визначні події або славетні люди. ОДАЛІСКА невільниця, що обслуговувала жінок у гаремі султана, покоївка; часто бувала також наложницею правителя; популярна тема в європ. малярстві - жіноче ню у сх. інтер'єрі (напр., у Ж.О.Д. Енґра). ОДЕН (Auden)
Вістен Г'ю, 1907-73, англо-амер. поет; інтелектуальна лірика, від соціально-радикальної до філософсько-релігійної (На даний час, Щит Ахілла, Данина Кліо); експресіоністичні … ОДЕНСЕ м. в Данії, на острові Фюн; 180 тис. мшк.; центр промисловості (суднобудівна, тютюнова, машинобудівна та ін.), торгівлі й туризму; унів.; музеї, серед них - Г.-К. Андерсена; храми … ОДЕОН у стародавній Греції будівля, призначена для музичних і декламаторських конкурсів; формою бл. до театру, але значно менший за розмірами, з огляду на акустичні вимоги покритий дахом. ОДЕСА обл. центр на пд. зх. України, порт на узбережжі Чорного м.; 1,1 млн. мшк.; вел. промисловий вузол (машинобудування, виробництво підйомних кранів, холодильних установок, медичного, … ОДЕСЬКИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ одна з найкращих оперних будівель Європи, споруджена 1884 за проектом Г. Гельмера, Ф. Фельнера (Австрія) у стилі ренесансу з елементами бароко, інтер'єр у стилі пізнього рококо; скульптурні … ОДЗАВА СЕЙДЗІ нар. 1935, японський диригент; керівник симфонічного оркестру в Торонто, Сан-Франциско, Бостоні; диригує також європ. оркестрами; визнаний виконавець музики ХХ ст. ОДИГІТРІЯ (з грец. Провідниця; Та, яка вказує шлях)
один з іконографічних варіантів зображення Богородиці з Ісусом-дитям; легенда пов'язує його виникнення з іменем євангеліста Луки, котрий був … ОДИНИЦЯ ВИМІРЮВАННЯ значення певної фізичної величини, чисельно рівне одиниці, напр., 1 метр (1 м), 1 секунда (1 с), 1 Фарада (1 Ф); служить точкою відліку при вимірюванні цієї величини. Впорядкований набір … ОДИНИЦЯ ВИМІРЮВАННЯ ДОЗВОЛЕНА одиниця вимірювання, рекомендована або дозволена нормативним документом для використання; в Україні о.в.д. є: одиниці системи СІ, окремі позасистемні одиниці і всі похідні від них одиниці. ОДИНИЦЯ УЯВНА число, квадрат якого дорівнює -1 (позначається зазвичай літерою і). ОДКРОВЕННЯ у християнстві спасенна, особова поява Бога людині; предметом о. є Бог, кульмінаційним пунктом чи повнею о. - Ісус Христос; о. здійснюється через події (дії) і слова Бога, внутрішньо … ОДНОДЕНКИ один з найпримітивніших видів комах; бл. 2 тис. видів на всіх континентах; личинки живуть у воді, хижі; перетворення триває від доби до кількох років; дорослі особини живуть бл. кількох … ОДНОДОМНІ РОСЛИНИ рослини, у яких водночас присутні як чоловічі (тичинкові), так і жіночі (маточкові) органи, напр., сосна, ліщина, береза, кукурудза; протилежні їм - дводомні рослини. ОДНОПІЛЛЯ первісна система господарювання, полягала в засіванні одного поля аж до виснаження ґрунту, після цього освоювались нові території. ОДНОРІГ легендарний звір з одним рогом на лобі. ОДНОРІЧНІ РОСЛИНИ рослини, повний розвиток яких (від проростання з насінини до утворення насіння) відбувається протягом одного вегетаційного періоду; після цього рослина відмирає (напр., кріп запашний). ОДНОСІМ'ЯДОЛЬНІ РОСЛИНИ клас покритонасінних рослин, переважно трав'янистих (напр., трави, цибулькові рослини), рідко дерев'янистих (напр., пальми); зачаток у проростаючій насінині має одну сім'ядолю (звідси … ОДОЄВСЬКИЙ (Odojewski)
Влодзімєж, нар. 1930, пол. письменник, з 1971 у Німеччині, працівник пол. відділу радіостанції Вільна Європа; у творчості переважає тема долі поляків на території колишнього … ОДОАКР бл. 433-493, германський полководець на рим. службі; 476 усунув останнього західнорим. імператора Ромула Авґуста і проголосив себе королем; 490 був переможений Теодоріхом Великим - королем … ОДОМАШНЕННЯ сукупність процесів перетворення морфологічних, фізіологічних, розвиткових та психічних рис тварини під довготривалим впливом людини. ОДРА р. у Польщі та Чехії, частково (179 км) по кордону з Німеччиною, де має назву Одер, широкою дельтою впадає до Щецинської зат.; довж. 854 км; басейн 119 тис. км2; гол. притоки: Варта, Ниса … ОДУД птах із ряду ракшоподібних; заселяє ліси Старого Світу; довж. бл. 30 см; на голові має великий чуб; гніздиться у дуплах; зустрічається рідко; охороняється. ОЕ (se)
Кендзабуро, нар. 1935, японський прозаїк; творчість під впливом екзистенціалізму; показує проблему моральної відповідальності за ін. людину та за долю людства; романи Особиста … ОЕСД див. «Організація економічного співробітництва і розвитку» ОЖЕЛЕДЬ прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при темп. від 0 до -6 ОЖЕШКО (Orzeszkowa)
Еліза (уроджена Павловська), 1841-1910, пол. письменниця; у ранній творчості - представниця тенденційної позитивістичної літератури, у пізнішій - виступає з гострою критикою … ОЖИНА кущ родини розових, поширений у пн. півкулі; плід - темно-червона або чорна складна кістянка, їстівна; росте на лісових зрубах, узліссях; в Україні 10 видів, найпоширеніша о. сиза; окремі … ОЗ АМОС нар. 1939, ізраїльський романіст, новеліст та есеїст, пише мовою іврит; учасник арабо-ізраїльських воєн 1967, 1973, пізніше діяч антивоєнного руху за примирення між двома народами; професор … ОЗАНФАН (Ozenfant)
Амеде, 1886-1966, франц. маляр і теоретик мистецтва, один з гол. представників пуризму. ОЗЕРНИЙ КРАЙ молода, післяльодовикова частина суші, на якій зосереджено багато озер, а також інших форм льодовикової діяльності, напр., морени, ози. ОЗЕРО природний басейн, без вiльної вимiни вод з морем; типи озер: прибережне, придельтове, моренне, улоговинне, карове, карстове, тектонiчне, вулканiчне (кратерне). ОЗИМІ КУЛЬТУРИ однорічні сільськогосподарські рослини, які висівають в кінці літа або на початку осені, а дозрівають вони наступного року; із зернових - жито, пшениця озима, ячмінь озимий, окрім того - … ОЗНАЧЕННЯ другорядний член речення, який граматично підпорядковується іншому член, вираженому іменником або іншим субстантивним словом, називаючи його ознаку або належність. ОЗОКЕРИТ натуральна пластична суміш твердих насичених вуглеводнів, що утворюється в горах і щілинах гірських порід; звичайно коричневий або жовтий; утворюється внаслідок кристалізації при … ОЗОН О3, алотропна форма кисню з триатомною молекулою; голубуватий газ із характерним запахом; сильний окислювач; нестійкий; утворюється з кисню під час, напр., електричних розрядів та при … ОЗОНОВА ДІРА значне зменшення вмісту озону (до 90%) в земній атмосфері, що спостерігається в районі пд. полюса над Антарктикою; з'являється там щорічно навесні (від вересня до листопада); припускають, … ОЗОНОСФЕРА шар земної атмосфери на вис. від 10 до 50 км з підвищеним вмістом озону (максимальна концентрація - на вис. 20-30 км); озон поглинає короткохвильове сонячне випромінювання, дуже шкідливе … ОЙМЯКОНСЬКА ВИСОЧИНА в Росії, в Якутії, між Верхоянськими г. і г. Черського; вис. 1400 м; в пониззі О. в.(вздовж Індигірки) один з полюсів холоду пн. півкулі (бл. -70 ОЙОНО (Oyono)
Фердінанд, нар. 1929, камерунський письменник, пише франц. мовою; побутові романи з численними елементами гумору, сатири, гротеску; Життя хлопця, Старий негр і медаль. ОЙРОТИ група монгольських племен у пн.-зх. частині Монголії, в Калмикії (Росія) та Китаї; кочові племена, займаються кочовим випасом худоби; частина о. (калмики) перейшла на осілий спосіб життя; … ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ 1908-74, укр. та рос. скрипаль; нар. й навчався в Одесі; професор Московської консерваторії, почесний доктор Кембріджського й Оксфордського унів.; численні учні (в тому числі В. Климов, О. … ОКІНАВА японський острів на Тихому о., найбільший в архіпелазі Рюкю; 1,2 тис. км2; 700 тис. мшк.; гористо-низовинний, оточений кораловими рифами; вирощування рису, овочів, плодових дерев; вилов … ОКІСТЯ зовнішній шар кістки; живить кістки, деякі його клітини беруть участь у формуванні кісток та їх регенерації. ОКА р. в Росії, найдовша (права) притока Волги; довж. 1500 км; в пониззі гирла р. Москва шлюзи; гол. м.: Орел, Калуга, Коломна, Рязань, у гирлі - Нижній Новгород. ОКАЗІОНАЛІЗМ філософський і теологічний погляд XVII cт., який визнає Бога причиною всього, що трапляється, а причинні зв'язки (особливо між психічними і фізичними актами людини) вважає випадковими, … ОКАПІ африк. ссавець із родини жирафів; вперше відкрито у 1901; живе у прибережних лісах р. Конґо; вис. у холці 1,5-1,7 м; забарвлення коричневе зі світлими поперечними смугами; рідкісні, … ОКАРИНА музичний інструмент, губний аерофон; різновид флейти; овальний глиняний або порцеляновий дзбан із вдувним і свистковим отворами; сконструював бл. 1860 Дж. Донаті. ОКАЯМА м. і порт в Японії (Пд.-Зх. Гонсю), на Внутрішньому Японському м.; 595 тис. мшк.; промисловий (текстильна, хіміч., фарфорова галузі) центр; ремесла; суперекспрес Сінкансен; унів.; … ОКЕАН гол. частина гідросфери, солона водна оболонка, що покриває 71% поверхні Землі (361 млн. км2); об'єм 1,4 млрд. км3, середня глибина - 3704 м; водні запаси океану становлять 97,2% кількості … ОКЕАНІЯ назва понад 7,5 тис. островів на Тихому о., з Австралією утворює частину світу; до складу О. входять: Меланезія, Мікронезія, Полінезія і Нова Зеландія; бл. 1,26 млн. км2 (з того 80% … ОКИСИ ВУГЛЕЦЮ хіміч. сполуки вуглецю з киснем; безбарвні, без запаху гази, напр., окис вуглецю, т.зв. чадний газ, СО - горючий, компонент генераторного газу та газу для синтезу, дуже отруйний; двоокис … ОКИСЛЕННЯ відокремлення електронів від іонів, атомів або молекул однієї речовини молекулами іншої речовини, яку називають окисником; відбувається водночас із відновленням; у вужчому значенні - … ОКИСЛИ сполуки хіміч. елементів з киснем, напр., окис кальцію CaO, двоокис сірки SO2; багато о. неметалів, реагуючи з водою, утворюють кислоти, о. металів (головним чином лужних) - основи. ОККАМ (Ockham)
Вільям, бл. 1285-1349, англ. теолог і філософ-схоласт, представник номіналізму і передвісник емпіризму. ОККАМІЗМ 1. філософська доктрина В. Оккама; 2. філософський і теологічний напрямок, який ставить і розвиває ідеї, закладені в цій концепції; розвинувся у XIV-XV ст., особливо в Оксфордському, … ОКЛАД декоративне покриття на іконі, переважно з дорогоцінного металу; використовується починаючи з XVI ст.; у розвинутих формах вкриває усю поверхню, залишаючи відкритими лише обличчя й руки. ОКЛАХОМА штат у США, 181,2 тис. км2, 3,2 млн. мшк. (250 тис. індіанців); гол. м.: Оклахома-Ситі (адміністративний центр), Талса; височинно-гористий; часті посухи; у преріях вирощують збіжжя, … ОКЛАХОМА-СИТІ м. у США, адміністративний центр штату Оклахома; 455 тис. мшк., міська агломерація 985 тис.; регіональний центр торгівлі й банків; видобуток нафти й газу; машинобудування, електронна … ОКЛЕНД I
найбільше м. і порт Нової Зеландії, на Пн. острові; 910 тис. мшк.; промисловий центр - монтаж автомобілів, машинобудівна, хіміч., текстильна галузі; міжнародний аеропорт; унів., … ОКО орган зору; у людини та хребетних складається з кулястого очного яблука та допоміжних частин (повіки, слізних органів, кон'юнктиви, м'язів); стінки очного яблука складаються із 3 оболонок: … ОКОВИТА давня назва спирту-сирцю, неректифікованого етилового спирту. ОКОЛЬСЬКИЙ (Okolski)
Шимон (Симеон), 1580-1653, пол. історик, геральдист; родом з Кам'янця-Подільського, монах-домініканин; 2 діаріуші (щоденники) про перебіг, воєнну тактику, склад військ під час … ОКСАМИТ тканина з коротким (до 3 мм) ворсом, ґатунок плюшу; використовується переважно на сґукні, меблеву оббивку; походить з Індії. ОКСАМИТНА РЕВОЛЮЦІЯ події 17-27 XI 1989, які ознаменували падіння комунізму у Чехословаччині; розпочалася після студентської демонстрації в Празі, брутально розігнаної міліцією; масові громадські протести, а … ОКСИГЕМОГЛОБІН сполука гемоглобіну з киснем, легко піддається дисоціації; утворюється в крові судин системи органів дихання; в тканинах о. віддає кисень міоглобінові і знов перетворюється на гемоглобін. ОКСИДИ АЗОТУ хіміч. сполуки азоту з киснем, гази; сюди належать, напр., закис азоту N2O, т.зв. веселящий газ, двоокис азоту NO2, газ коричневого кольору, триокис азоту N2O3, п'ятиокис азоту N2O5; три …
| 