Ф'ЮЗЕЛІ (Fussli)
Джон Генрі (Йоган Гайнріх Фюсслі), 1741-1825, швейцарський маляр, теоретик мистецтва і поет; творив (переважно у Великій Британії) під впливом романтизму; картини Ф. сповнені … Ф, Ф двадцять п'ята літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук ф; вимовляється еф; переважно трапляється у словах іншомовного походження, зокрема, … ФІАКР легкий 1- або 2-кінний екіпаж зі складаним кузовом; призначений для перевезення 1-4 пасажирів; використовувався від XIX ст. ФІАЛКА трав'яниста рослина зони помірного клімату пн. півкулі; бл. 400 видів; росте в лісах, на полях і луках; квітки роздільнопелюсткові, фіолетові або жовті; ф. триколірна (братки) і ф. запашна … ФІАЛКО ОЛЕГ БОРИСОВИЧ нар. 1946, укр. кінорежисер; фільми (Імітатор, Повернення Баттерфляй, Переходимо до любові). ФІАННА ФАЙЛ ірландська політична партія; республіканська; заснована 1926 радикальними член (зокрема, Е. де Валера) руху Шин фейн, що прагнули суверенності та об'єднання Ірландії; з 1932 найвпливовіша … ФІАТ (Societa Anonima Fabrica Italiana Automobili Torino "Fiat)"
найбільший італ. автомобільний концерн, заснований 1899, штаб-квартира у Турині; виробництво легкових автомобілів, вантажівок, … ФІБРИЛИ різного типу волокнисті структури рослинних і тваринних клітин; напр., колагенові волокна, міофібрили у клітинах м'язової тканини тварин. ФІБРИНОГЕН волокнистий білок плазми крові з групи глобулінів; бере участь у процесі зсідання крові, перетворюючись (під дією ензиму тромбіну) в нерозчинний волокнистий білок фібрин, який разом з … ФІБУЛА декоративна деталь одягу; використовувалась як застібка від епохи бронзи до кінця античності. ФІГУРА просторовий геометричний об'єкт: призма, піраміда, куб; ф. обертання утворюється в результаті обертання плоскої ф. навколо осі, що лежить у площині цієї ф.: куля, конус, циліндр. ФІГУРА ГЕОМЕТРИЧНА довільна множина точок на площині або у просторі; ф. г. називається плоскою, якщо вона міститься у певній площині (як-от: пряма, відрізок, коло), і просторовою ф. г., якщо вона міститься у … ФІГУРАЦІЯ різновид техніки композиції, який полягає у подрібненні ритмічних вартостей в мелодії або акомпанементі, напр., при розкладанні акордів на складники. ФІГУРНЕ КОВЗАНЯРСТВО зимовий вид спорту; складні фігури на льоду (піруети, стрибки, обертання), що виконують на змаганнях чоловіки, жінки, спортивні й танцювальні пари; оцінюють судді. ФІДІЙ бл. 490-420 до н.е., найвидатніший грец. скульптор доби античності; приятель і мистецький радник Перікла; керівник (від 447) скульптурної майстерні на Афінському Акрополі; пізніше працював … ФІДЕЇЗМ погляд, згідно з яким єдиним і неспростовним джерелом пізнання є одкровення. ФІДЕЇКОМІС передача майна у спадок з умовою, що воно має бути в неушкодженому стані передане наступному спадкоємцеві. ФІДЕС АДЖЕНЦІА ІНТЕРНАЦЬЙОНАЛЕ інформаційне агентство, засноване у 1926, із резиденцією у Ватикані; поширює інформацію про місіонерську діяльність Католицької Церкви. ФІДЖІ I
море Тихого о., між Новою Каледонією, островами Фіджі та Нова Зеландія; 3,2 млн. км2; гл. до 6948 м; на дні - діючі вулкани і землетруси; порти Нумеа (Нова Каледонія), Сува (Фіджі), … ФІЗІОКРАТИЗМ економічна течія, послідовники якої переконані, що єдиним джерелом вартості є сільськогосподарська праця; виник у 2-й полов. XVIII ст. у Франції; творцем ф. був Ф. Кене. ФІЗІОЛОГІЧНА РЕАКЦІЯ відповідь організму на зовнішнє або внутрішнє збудження; розрізняють ф. р. ензиматичні, гормональні, імунні та нервові - рефлекси. ФІЗАЛІС висока трав'яниста рослина родини пасльонових, поширена переважно в Америці та Сх. Азії; в Україні 5 видів культивують як овочеві рослини; квітки пишні, білі; квіткова чашечка … ФІЗИКА природнича наука, яка займається дослідженням заг. властивостей матерії та явищ у ній, а також виявленням заг. законів, які керують цими явищами. ФІЗИКАЛІЗМ погляд, згідно з яким мову всіх емпіричних наук треба чи можна перекласти мовою фізики. ФІЗИЧНА КАРТА карта обох пiвкуль Землi (звичайно зх. i сх.) у виглядi 2-х кiл. ФІКОЛОГІЯ розділ ботаніки, що вивчає водорості. ФІКОМІЦЕТИ група мікроскопічних грибів, що не утворюють плодових тіл; поширені на цілій земній кулі; бл. 1300 видів. ФІКСАЦІЯ настійливе повторення тієї самої поведінки, діяльності, незважаючи на те, що це не приводить до досягнення мети або приносить шкоду; один з наслідків довготривалої фрустрації. ФІКУС дерево родини шовковицевих; поширене у тропіках і субтропіках обох півкуль; в молочному соку деяких ф. міститься каучук; ф. вирощують у кімнатах як декоративні рослини. ФІЛІП I
(Filip)
Ян, 1900-81, чеський археолог; професор Карлового унів. в Празі, член Чехословацької АН; дослідник епохи бронзи, заліза, зокрема, історії кельтів.
II
(Philipe)
Жерар, … ФІЛІП МОРРІС америк. концерн харчової та тютюнової промисловості, заснований 1919, штаб-квартира у Нью-Йорку; сучасна назва від 1955; найбільший у світі виробник продуктів харчування (сири, рослинні … ФІЛІП'ЄВА ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА нар. 1970, укр. балерина; солістка Національної опери України; партії: Одетта-Оділія (Лебедине озеро), Оксана (Ніч перед Різдвом). ФІЛІПЕНКО ВІТАЛІЙ АРКАДІЙОВИЧ нар. 1939, укр. композитор; твори для симфонічного оркестру та фортепіано, кантата для хору а капела Чорнобильські дзвони. ФІЛІПОВИЧ (Filipowicz)
Корнель, 1913-90, пол. письменник; в оповіданнях та міні-повістях переважає психологічно-моральна тематика, пов'язана з періодом війни та окупації Польщі (Незворушний пейзаж, … ФІЛІПП II 1527-98, з династії Габсбурґів, король Іспанії з 1556 і Португалії з 1580, син цісаря Карла V; прагнув до геґемонії у Європі і перемоги контрреформації; провадив війни з Туреччиною (1571 … ФІЛІПП II АВҐУСТ (Philippe II Auguste) 1165-1223, з династії Капeтінґів, король Франції з 1180; один з кeрівників III Хрeстового поxоду; успішно воював з англ. Плантаґeнeтами, 1214 пeрeміг під Бувіне; … ФІЛІПП II МАКЕДОНСЬКИЙ 382-336 до н.е., правитель Македонії з 356, творець її політичної могутності, батько Олександра III Великого; після перемоги під Херонеєю захопив Грецію; його план війни з Персією … ФІЛІПП III ДОБРИЙ (Philippe III) 1396-1467, кн. Бурґундії з 1419; наймогутніший з бурґундськиx володарів, воював з Карлом VII франц. (який 1435 фактично визнав його нeзалeжність); 1430 встановив ордeн … ФІЛІПП IV КРАСИВИЙ (Philippe IV le Bel) 1268-1314, з династії Капетінґів, король Франції з 1285; 1302 впeршe скликав Ґенеральні Стани; 1305 наполіг на виборі папи Климeнта V (1309 початок Авіньйонської нeволі … ФІЛІПП V 1683-1746, засновник іспан. лінії Бурбонів, король Іспанії з 1700, онук Людовіка XIV франц.; покликаний на трон після смерті Карла II, останнього з іспан. Габсбурґів, втримав панування … ФІЛІПП VI (Philippe VI)
1293-1350, пeрший з династії Валуа, король Франції з 1328, отримав трон після згасання гол. лінії Капетінґів; на початку Столітньої війни зазнав поразки під Крeсі 1346. ФІЛІППІНИ держава у Азії, на островах Філіппінського архіпелагу в Тихому о. 7100 островів (бл. 860 населених), найбільші: Лусон і Мінданао, оточені кораловими рифами, гористі; бл. 50 згаслих і діючих … ФІЛІППІНСЬКЕ МОРЕ частина Тихого о., між Філіппінами, островом Рюкю, Японією і Маріанськими островами; 5,7 млн. км2; гл. до 10497 м; на дні - діючі вулкани і землетруси; порти: Леґаспі (Філіппіни), Наха, … ФІЛІППІНСЬКИЙ ЖОЛОБ глибоководна западина у дні Тихого о., на сх. від берегів Філіппінських островів; довж. 1400 км; гл. до 10497 м (за непідтвердженими даними - 11524 м); район підвищеної сейсмічності. ФІЛІПС ІЛЕКТРОНІКС нідерландський концерн електронної та електротехнічної промисловості, заснований 1891, штаб-квартира у Ендговені; виробництво радіоскладників, телекомпонентів, світильників, комп'ютерів, … ФІЛІСТЕР людина вузьких поглядів, обмежена, дріб'язкова. ФІЛАДЕЛЬФІЯ м. у США (штат Пенсільванія), важливий порт над Атлантикою; 1,6 млн. мшк., міська агломерація 4,9 млн., метрополія Ф.-Вілмінґтон-Трентон 5,9 млн.; великий осередок промисловості … ФІЛАНТРОПІЯ надання допомоги тим, хто її потребує; доброчинність, добродійство. ФІЛАРЕТИ 1820-23, таємна патріотична організація пол. молоді м. Вільно (теп. Вільнюс), заснована філоматами, ліквідована внаслідок процесу над ними; президент Т. Зан. ФІЛАРМОНІЯ назва концертних організацій в деяких країнах світу, де організовуються публічні концерти, найчастіше симфонічні; в XIX ст. у багатьох містах Європи та Америки (Берлін, Лондон, Нью-Йорк, … ФІЛАТЕЛІЯ колекціонування поштових відбитків і марок, наліплених або відбитих на поштових відправленнях; також сукупність інформації з цієї галузі. ФІЛАТОВ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ 1875-1959, видатний укр. вчений-офтальмолог; родом з Росії, від 1903 в Україні (Одеса); професор Новоросійського (Одеського унів.), медичного інституту, член АН УРСР; 1936 організатор і … ФІЛДІНҐ (Fielding)
Генрі, 1707-54, англ. письменник; представник просвітництва; один із засновників сучасного реалістичного роману (Джозеф Ендрюс, Історія Тома Джонса, знайди); … ФІЛДСА МЕДАЛЬ найпрестижніша відзнака в галузі математики; нагорода і медаль, що присуджуються від 1932 під час математичних конгресів (кожні 4 роки). ФІЛОГЕНЕЗ перебіг родового розвитку організмів, що охоплює зміни живих і розділення еволюційних ліній; сукупність еволюційного перетворювання будови і функцій послідовних генерацій різноманітних … ФІЛОДЕНДРОН дерево, кущ або ліана з родини ароїдних; поширений у тропічній Америці; деякі сорти культивують як декоративні рослини з великими гарними листками; ф. називають також декоративну кімнатну … ФІЛОЛОГІЯ гуманітарна наука, яка вивчає мову й літературу певного народу чи цивілізації; класична ф. вивчає мову й літературу древніх греків і римлян. ФІЛОМАТИ 1817-23, таємна організація пол. молоді м. Вільно (теп. Вільнюс), створена з метою громадсько-політичної діяльності та самоосвіти; ліквідована рос. владою (гучний процес); члени: Т. Зан, А. … ФІЛОН З АЛЕКСАНДРІЇ бл. 25 до н.е. - бл. 50 н.е., юдео-елліністичний філософ і теолог; автор синкретичної концепції, в якій намагався поєднати юдаїзм з давньогр. філософією; вплинув на ранньохристиянську думку. ФІЛОСОФІЯ область загальних міркувань на тему суті й структури буття, джерел і правомочності людського пізнання, основ оцінювання, сенсу життя, способів гідного його проведення та ін. проблем, які … ФІЛОСОФСЬКА ПРИТЧА літературний твір з рисами сюжетної прози та есеїстики, що ілюструє певну філософську або моралістичну тезу; характерна для літератури франц. Просвітництва. ФІЛУМЕНІЯ колекціонування етикеток з упаковки для сірників. ФІЛЬВАРОК вел. приватне рільниче або рільничо-скотарське господарство, що виробляло продукцію переважно для збуту; з XIV ст. в Польщі та Вел. князівстві Литовському (зокрема, у Правобережній … ФІЛЬМ кінотвір, записаний у вигляді зображень і (як правило) звуку на кіноплівці; бувають художні, документальні, науково-популярні, навчальні, анімаційні ф.; ф. можуть бути німими чи звуковими, … ФІЛЬМ-ВИСТАВА екранізація театральної вистави, здійснена з використанням засобів кіномистецтва (Соло для годинника з боєм, Роль дружини Достоєвського для підстаркуватої актриси). ФІЛЬМИ ЖАХІВ фільми, де зображено таємничі, загадкові, надприродні явища з метою викликати у глядачів почуття страху; поділяються на: 1. weird fiction - жахлива надприродна фантастика (Кінґ Конґ, … ФІЛЬМИ КАТАСТРОФ фільми про масштабне стихійне лихо, яке спіткало окрему групу людей (Аеропорт-75, режисер Дж. Смайт), місто (Землетрус, режисер М. Робсон), країну (Загибель Японії, режисер Ш. Морітані). ФІЛЬМОЛОГІЯ галузь знань, яка сформувалася внаслідок застосування методик різноманітних гуманітарних і природничих наук (насамперед фізіології та психології сприйняття, а також соціології) до творів … ФІЛЬТР пристрій для відділення рідини чи газу від твердих частинок методом пропускання суміші через фільтруючі перегородки (шар піску, тканину, фільтрувальний папір, керамічні маси); ф. можуть … ФІЛЬХНЕРА ШЕЛЬФОВИЙ ЛЬОДОВИК у Зх. Антарктиді, на м. Веделла; 483 тис. км2 (другий за поверхнею на Антарктиді); голова льодовика утворює льодовий бар'єр Фільхнера (довж. 850 км). ФІНІВ РЕЛІГІЇ політеїстичні вірування фінських народів; гол. божеством був бог Неба, званий у фінів Укко, удмуртів - Інмар, комі - Єн; крім того, культ інших божеств і духів-опікунів; важливе місце у … ФІНІКІЙСЬКЕ ПИСЬМО схоже на алфавітне лінійне консонантне письмо, яке виникло у фінікійців не пізніше середини II тис. до н.е.; складалося з 22 знаків; найдавніші пам'ятки з XIII або Х ст. до н.е. ФІНІКІЙЦІ семітський народ, що населявав від початку III тис. до н.е. Фінікію та її колонії (в тому числі Карфаґен). ФІНІКІЯ у стародавні часи - країна на сх. узбережжі Середземного моря (сучасні Ліван і частина Сирії), з початку III тис. до н.е. заселена фінікійцями, засновниками багатьох міст-держав (Акко, Тир, … ФІНІКОВА ПАЛЬМА пальма з перистими листками; в дикому стані тепер не зустрічається; вирощують задля їстівних плодів (фініків) в оазах Пн. Африки, в Азії та Пд. Іспанії; з деревини виготовляють дрібні … ФІНІКС м. у США, адміністративний центр штату Арізона; 1 млн. мшк.; міська агломерація 2,3 млн.; авіаційна, електронна та машинобудівна промисловість; центр торгівлі й туризму; важливий … ФІНАЛ У МУЗИЦІ 1. остання частина сонати, часто у формі рондо та в сонатній формі, варіації, фуги, кантати (IX Симфонія Л. ван Бетовена); 2. закінчення акту або цілої опери. ФІНАЛІЗМ філософський погляд, згідно з яким розвиток природи і суспільства йде до реалізації якоїсь остаточної мети; варіант теології. ФІНАНСИ ПУБЛІЧНІ 1. процеси, пов'язані із нагромадженням публічних грошових засобів та їх розподілом, а також інституційні рамки, в яких ці процеси відбуваються; ф. п. є: державний бюджет, бюджети органів … ФІНВАЛ морський ссавець із ряду китоподібних, заселяє води всіх океанів; довж. бл. 21 м, маса бл. 40 т; бл. 800 штук звисаючих донизу рогових пластинок, що виростають на верхній щелепі у китів на … ФІНЕҐЕЛ ірландська політична партія; центристсько-права; заснована 1933 член поміркованого крила Шин фейн, що були не проти миру з Великою Британією з 1921 (зокрема, В. Косґрейв); після Фіанна файл … ФІНЛЯНДІЯ держава у Пн. Європі, над Балтійським м.; включає також автономні Аландські острови. Поверхня рівнинна, післяльодовикова; понад 60 тис. озер; на ріках численні водоспади; клімат … ФІНЛЯНДИЗАЦІЯ процес або стан обмеження свободи закордонної політики (напр., вимушений нейтралітет) і меншою мірою внутрішньої політики однієї держави іншою; назва походить від характеру відносин між … ФІННІ (Finney)
Альберт, нар. 1936, англ. кіноактор; ролі в побутових драмах, детективах (Том Джонс, Костюмер, Вбивство у Східному експресі). ФІННБУҐАДОТТІР (Finnbogadottir)
Віґдіс, нар. 1930, ісландський філолог, театрознавець та політик; 1972-80 дир. Національного театру в Рейк'явіку, 1980-96 президент Ісландії (перша у Європі … ФІНОМАНИ фінський національний рух, започаткований бл. 1830, з 2-ї полов. XIX ст. набув політичного характеру; метою ф. була рівноправність та поширення фінської мови, захист автономії Фінляндії; … ФІНСЬКА ЗАТОКА (Балтійське м.) між Фінляндією і Естонією; 29,5 тис. км2; гл. до 123 м; порти: Гельсінкі (Фінляндія), Санкт-Петербурґ (Росія), Таллінн (Естонія). ФІНСЬКА МОВА одна з прибалтійсько-фінських мов (пн. група); державна мова у Фінляндії, поширена також у Швеції, Норвегії та ін.; на території Фінляндії 8 діалектів; основи сучасної літературної мови з … ФІНСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1939-40 викликана претензіями рад. уряду на територіальні зміни та військову співпрацю, що були відхилені Фінляндією; 30 XI 1939 агресія СРСР; після важких боїв (успіхи фінів на пн.) прорив … ФІНЧ (Finch)
Пітер (справжнє - Вільям Мічелл), 1916-77, англ. кіноактор; ролі у психологічно-побутових драмах (Неділя, проклята неділя, Немає кохання для Джонні, Телемережа). ФІОЛЬ ШВАЙПОЛЬТ ?-1525, першодрукар слов'янських книг; жив у Кракові; член цеху золотарів; на поч. 90-х XV ст. заснував друкарню, де опубліковані перші слов'янські книги кирилицею: Октоїх, Часослов, Тріодь … ФІОРД вузька, звивиста морська затока, що сягає далеко у глибину гористого узбережжя; виникає в результаті затоплення морем давніх льодовикових долин; ф. виступають, зокрема, у Норвегії та … ФІРВАЛЬДШТЕТСЬКЕ ОЗЕРО біля підніжжя Альп, у Швейцарії; 114 км2, гл. до 214 м; через Ф. о. протікає р. Рейс (притока р. Ааре); судноплавне; гол. м. Люцерн. ФІРДОУСІ АБУЛЬКАСИМ МАНСУР бл. 942 - бл. 1025, видатний перський поет-епік; співавтор (продовжив розпочату Дакікі працю) епосу Шах-наме (Книга царів), у якому використав іранські міфи, легенди, народні перекази, … ФІРН зернистий лід, утворюється в сніговому покриві внаслідок рекристалізації снігу (від багаторазового танення й замерзання) під впливом тиску верхніх шарів; вище лінії вічних снігів ф. утворює … ФІРНОВЕ ПОЛЕ ділянка понад межею вічного снігу, де його накопичення поступово перетворюється у фірн, а потім - у льодовиковий покрив, з якого формується гірський льодовик. ФІРХОВ (Virchow)
Рудольф, 1821-1902, нім. анатом, патолог, антрополог; професор Вюрцбурзького унів., дир. Інституту патології у Берліні; один із засновників сучасної патології, дав … ФІСГАРМОНІЯ клавішний пневматичний музичний інструмент (ідіофон) з клавішами і регістрами, з гармонічним діапазоном 5 октав (переважно С1-с5); звук виникає внаслідок вібрації металевих язичків під дією … ФІСКАЛІЗМ казначейська політика, що полягає в намаганні досягнути найбільших надходжень з податків і оплат шляхом підвищення рівня оподаткування; зазвичай не дає бажаних наслідків. ФІСТАШКА дерево родини сумахових, поширене в Ірані, Туреччині, Сирії, на пд. Європи; ф. справжня має плід-кістянку, насіння (т.зв. фісташкові горішки) їстівне, використовується в кондитерській … ФІТОГОРМОНИ низькомолекулярні сполуки, які утворюються в клітинах рослин і регулюють їхній ріст і розвиток; залежно від концентрації мають стимулюючий або гальмуючий вплив. ФІТОДИЗАЙН мистецтво укладання квітів та ін. рослинних елементів у розмаїті композиції (букети, в'язанки, вінки, гірлянди, прикраси); ф. відомий здавна; розвивався у 2-х напрямках: декоративному … ФІТОЛОГІЯ сукупність знань про лікарські рослини, їхнє культивування та збір, зберігання рослинної сировини і виготовлення з неї лікарських препаратів (рослинних зборів і галенових препаратів). ФІТОНЦИДИ речовини, що їх виділяють деякі рослини, напр., цибуля, часник, хрін; гальмують розвиток інших організмів, гол. чином мікроорганізмів та грибків (напр., аліцин); використовують як … ФІТОПАТОЛОГІЯ наука про хвороби рослин, їх прояви, причини та умови виникнення, а також про методи запобігання та лікування хвороб. ФІТОТЕРАПІЯ традиційна галузь медицини, що використовує лікувальну дію деяких рослин і виготовлених з них лік. препаратів. ФІТОТРОН приміщення зі штучно регульованими параметрами: інтенсивністю освітлення, темп., вологості, складу повітря; служить для досліджень і вивчення фізіології рослин і методів їх вирощування. ФІТОФТОРОЗИ хвороба рослин, викликана паразитичними грибами; ф. картоплі, ф. помідора; прояви: жовтуваті плями на листі, синюваті на картоплі або брунатні на плодах помідора. ФІТОЦЕНОЗ рослинна частина біоценозу, кожне виділене рослинне скупчення, напр., луг, ліс. ФІХТЕ (Fichte)
Йоганн Ґотліб, 1762-1814, нім. філософ; від критицизму І. Канта повернувся до ідеалістичної спекуляції; вважав, що будь-яка реальність є наслідком діяльності Я; надав ідеалізмові … ФІЦАЛОВИЧ ХРИСТИНА ПАВЛІВНА нар. 1938, укр. актриса; Івано-Франківський укр. музично-драматичний театр; ролі у виставах (Гайдамаки, Роксолана). ФІЦДЖЕРАЛЬД I
(Fitzgerald)
Френсіс Скотт, 1896-1940, америк. письменник; романи (Великий Ґетсбі, Ніч лагідна) та оповідання, переважно автобіографічні, в яких змальовано відчай т.зв. втраченого … ФІЦИЧ СТЕПАН МИКОЛАЙОВИЧ нар. 1951, укр. співак (лірико-драматичний тенор); соліст Національної опери України; партії: Петро (Наталка Полтавка), Фауст (Фауст); педагогічна діяльність. ФІЧИНО (Ficino)
Марсіліо, 1433-99, італ. філософ-неоплатонік і лікар; намагався узгодити античну й християнську філософію, перекладач праць давньогр. філософів, зокрема, Платона. ФІШБЕЙН МОЙСЕЙ нар. 1946, укр. поет, перекладач; громадянин Ізраїлю, мешкає у Мюнхені; переклади укр. з івриту, їдиш, європ. мов; збірки віршів (Дивний сад). ФІШЕР I
(Fischer)
Ернст Отто, нар. 1918; нім. хімік, професор Мюнхенського унів..; відкрив і досліджував металоорганічні сендвічеподібні сполуки; Нобелівська премія 1973 (разом з Дж. … ФІШЕР ФОН ЕРЛАХ (Fischer von Erlach)
Йоган Бернгард, 1656-1723, австр. архітектор; гол. представник віденського бароко (проект церкви св. Карла Боромея і Шенбруннського палацу); працював також у … ФАІ див. «Міжнародна авіаційна федерація» ФАБІЇ один з найстаріших родів рим. патриціїв, що дав багатьох відомих полководців і політиків (в тому числі Фабій Кунктатор, Фабій Піктор, II ст. до н.е. - перший рим. історик, який писав … ФАБІАНСЬКЕ ТОВАРИСТВО брит. соціалістична організація, заснована 1884; згуртувало переважно інтелігенцію; мета - еволюційне перетворення Великої Британії в демократичну соціалістичну державу; 1900 співзасновник … ФАБІЙ КУНКТАТОР ?-203 до н.е., рим. полководець і політик; п'ятикратний консул, цензор (230) і диктатор під час II Пунічної війни; використовував тактику оборонної війни (звідки прізвисько повільний); … ФАБІУС (Fabius)
Лоран, нар. 1946, франц. політик; 1984-86 прeм'єр, 1988-92 гол. Національних Зборів, 1992-93 I сeкрeтар Соціалістичної партії. ФАБРИЦІУС (Fabritius)
Карел, 1622-54, голландський маляр; учень Рембрандта; портрети, картини на релігійні (Воскресіння Лазаря), міфологічні, анімалістичні сюжети. ФАВН у рим. міфології божество гірських лісів, опікун пастухів, який дарував плодючість їхнім стадам; ототожнюваний з грец. Паном. ФАВОРСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ 1886-1964, рос. графік, маляр, сценограф і скульптор, педагог, чільний представник рад. школи деревориту; стилізовані композиції, проекти сценографії, ілюстрації. ФАГОТ дерев'яний духовий язичковий музичний інструмент (аерофон); 2 паралельні коліна із клапанами; діапазон: B-fis2; з'явився на початку XVII ст.; в оркестрі у групі духових дерев'яних … ФАГОЦИТИ клітини, що здатні до захоплення і перетравлювання бактерій або вірусів; в тому числі деякі лейкоцити. ФАЕТОН вишуканий, переважно двокінний, 4-колісний екіпаж, мав човникоподібний кузов із складаним накриттям; використовувався у XIX і на поч. XX ст. ФАЗА частина фізич. системи з чіткими межами, на яких принаймні декотрі макроскопічні фізич. або хіміч. властивості системи зазнають стрибкоподібних змін; фазовий перехід - це перехід системи … ФАЗАНИ птахи з родини фазанових; поширені в лісах Азії, акліматизовані в Європі; бл. 170 видів; самці мають яскраве забарвлення, довгий хвіст неначе ґонтової будови, як-от: у королівських ф.; … ФАЙЛ окремий набір даних, записаний у зовнішній пам'яті комп'ютера; має певний формат і назву; може містити текст, малюнок, програму та ін. ФАЙСАЛАБАД м. у Пакистані (Пенджаб), на Пенджабській низовині; 1,1 млн. мшк.; центр промисловості (бавовняна, цукрова) й торгівлі у сільськогосподарському регіоні. ФАКІР мусульманський аскет, часто мандрівний жебрак. ФАКС розмовна назва телефаксу. ФАКТОРІЇ торговельні селища, засновувані європ. купцями у колоніях; виникали від XV ст. (спершу португ. у Африці та Америці); часто були першими опорними точками на чужинських узбережжях і базою … ФАКТОРІАЛ добуток послідовності натуральних чисел 1 ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА необхідні для функціонування виробництва засоби; згідно з класичною економічною наукою ними є: земля, капітал, праця; К. Маркс редукував їх число до одного - праці; сучасні економісти … ФАКТУРА 1. характер і особливості поверхні будь-якого предмета; 2. у творах мистецтва один із засобів художньої виразності; 3. сукупність засобів музичного викладу (мелодія, акорди, орнаментика та … ФАКУЛЬТЕТ 1. відділення у вищій школі; 2. у Франції і деяких ін. країнах вища школа з одним відділенням. ФАЛ трос для піднімання вітрила або частини рангоуту, до якого кріпиться вітрило, а також шверта, стернового пера тощо. ФАЛАНГА у стародавній Греції та Македонії щільний, багатолавний бойовий порядок важкоозброєної піхоти (гоплітів). ФАЛАНҐА (Національно-радикальний табір Фаланґа, Національно-радикальний рух)
1934-39 пол. фашистська організація; проголошувала націоналістичні, антисемітські та прокатолицькі гасла. ФАЛАНҐА ІСПАНСЬКА фашистська політична партія, заснована 1933 Х.А. Прімо де Рібейрою; з 1937 керівник Ф. Франко, в період його диктатури єдина офіційна партія Іспанії, 1967 замінена громадсько-політичною … ФАЛАТ (Falat)
Юліан, 1853-1929, пол. маляр; пейзажі, переважно зимові, жанрові, мисливські сцени, краєвиди Кракова, портрети. ФАЛЕС (Талес)
Мілетський, бл. 625-547 до н.е., давньогр. філософ, астроном і математик; засновник мілетської школи філософів; основою всього сущого вважав матеріальне начало - воду; створив …
| 