Д'АЛАМБЕР (d'Alembert)
Жан Лерон, 1717-83, франц. філософ, математик, фізик, співзасновник Великої франц. енциклопедії; вважав за необхідне створення науки, яка б спиралась на чуттєвий досвід; … Д'АННУНЦІО (D'Annunzio)
Ґабрієле, 1863-1938, італ. письменник; прибічник фашизму; у творчості дотримувався засад веризму із впливами ніцшеанства й символізму; лірика, романи (Насолода), драми … Д, Д шоста літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук д; вимовляється де. ДЄЄВА ІРИНА САВЕЛІВНА 1886-1971, укр. режисер; перша жінка-режисер в Україні; організатор Київського дитячого театру, театру робітничої молоді; постановки (Дитинство, Ревізор). ДЄР м. у Пн.-Зх. Угорщині, порт у гирлі рік Раби та Дунаю; 130 тис. мшк.; виробництво транспортних засобів; дорожній вузол на автостраді Будапешт-Відень; музей; храми, у т.ч. кафедральний собор … ДІЄЗ у музичній нотації - графічний знак підвищення висоти звуку на півтону, напр., с на сіs, або на цілий тон (дубль-дієз), напр., f на fisis. ДІЄПРИКМЕТНИК форма дієслова, яка в реченні виступає означенням; в укр. мові д. активного та пасивного стану (напр. люблячий, коханий). ДІЄПРИСЛІВНИК незмінювана форма дієслова, що поєднує в собі ознаки дієслова та прислівника й означає додаткову дію стосовно гол., на яку вказує дієслово-присудок; у реченні виступає обставиною; буває … ДІЄСЛОВО частина мови, що виражає дію або стан як процес; виконує у реченні роль присудка (т.зв. особові форми); іменні форми д. (інфінітив, дієприкметник, дієприслівник) можуть виконувати у реченні … ДІЄТА спеціально розроблений режим харчування здорової (залежно від віку, статі, виконуваної роботи тощо) і хворої людини (залежно від захворювання). ДІЄТОЛОГІЯ наука про раціональне харчування та його практичне застосування. ДІЄЦЕЗІЯ територіальна одиниця Католицької Церкви, керована єпископом-ординарієм; входить до складу митрополії чи підпорядковується безпосередньо Ватиканові; д. військова пов'язана не з територією, … ДІАБАЗ темнозелена магматична гірська жильна порода в мінеральному складі базальту, тільки крупнозернистіша; будівельний та шляховий матеріал. ДІАБЕТ ЦУКРОВИЙ порушення вуглеводневого обміну внаслідок недостатнього виділення інсуліну; високий рівень цукру у крові, цукросеча; невиліковний, ускладнення - діабетична кома. ДІАГНОСТИКА вчення про розпізнавання хвороби, її симптоми та інтерпретацію, про різновиди діагностичних досліджень і техніку їх виконання; напр. д. лабораторна, д. пренатальна, д. серологічна, д. … ДІАГОНАЛЬ для багатокутника - відрізок, що з'єднує 2 його несусідні вершини; для багатогранника - відрізок, що з'єднує 2 його вершини, які не лежать на тій самій грані. ДІАГРАМА графічне представлення процесу або структури, вид графіка, схеми і т. п. ДІАДЕМА декоративна пов'язка на голові з тканини або обруч з дорогоцінного металу; ознака королівської або священичої влади; використовувалась також як прикраса. ДІАДОХИ в античну добу македонські воєначальники, які після періоду воєн по смерті Александра III Великого поділили між собою його державу; родоначальники елліністичних династій: Птолемеїв, … ДІАДУМЕН атлет, що пов'язує на голові стрічку переможця; починаючи з бл. 470 до н.е. тема у грец. пластиці; відомі варіанти втілення теми д. у бронзі; т.зв. Анадумен Фідія (бл. 440 до н.е.) і … ДІАЛІЗ метод розділення речовин, особливо очищення колоїдних розчинів, при якому використовується неоднакова здатність молекул проникати крізь напівпроникні перегородки (мембрани); молекули … ДІАЛЕКТ різновид певної мови, засіб спілкування осіб, пов'язаних тісною територіальною, професійною або соціальною спільністю; у вужчому розумінні - регіональний різновид мови, який відрізняється … ДІАЛЕКТИКА філософське поняття, під яким розуміється: мистецтво дискусії, насамперед вміння знайти істину через розкриття і подолання суперечностей у міркуваннях противника (античність), мистецтво … ДІАЛЕКТОЛОГІЯ розділ мовознавства, який вивчає територіальні різновиди національних мов і опрацьовує матеріал для укладання мовних атласів та діалектологічних словників. ДІАМАНТ спеціальний, опрацьований у XVII ст., спосіб шліфування алмазів та ін. прозорих дорогоцінних каменів; камінь отримує форму подвійної піраміди із зрізаними вершинами; звичайно - … ДІАМЕТР найдовша хорда у колі; довж. д. рівна довж. 2 радіусів. ДІАНА в рим. міфології богиня лісів, тварин, місяця і плодючості; опікунка жінок під час пологів; ототожнювана з грец. Артемідою. ДІАПОЗИТИВ позитивне фотографічне зображення на прозорому матеріалі. ДІАРІЙ щоденник подій приватного і громадського життя (д. сімейні, сеймів, воєнні і д. з'їздів), поширені в Україні у XVII-XVIII ст. ДІАС ДЕ ЛА КРУС (Diaz de la Cruz)
Порфіріо, 1830-1915, мексиканський диктатор, ген.; учасник ліберальної революції 1854-76; як диктатор (1877-1911) ліквідував більшість її реформ; повалений мексиканською … ДІАСПОРА (від грец. слова діаспора - розсіяння)
розсіяння різними країнами народу, вигнаного з батьківщини чужинцями, вперше поняття д. вжите щодо євр. народу, вигнаного римлянами у I ст. н.е. з … ДІАТОМІТ щільна кремниста осадова порода; білий, жовтий чи світло-сірий; складається з панцирів діатомових водоростей; ясний, легкий, пористий; зокрема абсорбційний і термоізоляційний матеріал. ДІАТОМЕЇ одноклітинні водорості; стінка клітини, насичена кремнеземом, утворює шкаралупку з променистою або перистою орнаментацією; бл. 10 тис. видів. ДІАФРАГМА I
в оптичних приладах (напр., у фотоапаратах) перегородка з отвором, розміри якого можна регулювати; обмежує кількість світла, що проходить через об'єктив приладу; різновиди д.: ірисові, … ДІАШ БАРТОЛОМЕУ (Dias)
1450-1500, португ. мореплавець; 1488 відкрив мис Доброї Надії і досягнув Мадаґаскару. ДІБРОВА ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ нар. 1951, укр. прозаїк, драматург, перекладач, представник нової генерації; цикл оповідань Про Пельце, книги Тексти з назвами і без назв, Пісні Бітлз, п'єса Двадцять такий-то з'їзд нашої … ДІВІДЕ ЕТ ІМПЕРА (divide et impera, поділяй і владарюй)
стародавній принцип розсварювання інших, аби мати змогу ними правити. ДІВОВИЧ СЕМЕН укр. письменник середини XVIII ст., перекладач Генеральної військової канцелярії; у історичній поемі-діалозі Разговор Великороссии с Малороссией (Розмова Росії з Україною) висловив ідею … ДІГТЯРЕНКО КУЗЬМА ЯКОВИЧ 1900-42, укр. актор, режисер; Березіль, лабораторія Леся Курбаса; ролі у виставах (Гайдамаки); постановки (Заповіт пана Ралка, МРТО); репресований. ДІДЕЛЬФІЇ 73 види сумчастих ссавців, живуть у лісах і заростях обидвох Америк; спосіб життя - нічний, на деревах; особливо поширений д. пн. ДІДИК ТАМАРА СОФРОНІВНА нар. 1935, укр. співачка (сопрано); до 1993 солістка Львівського театру опери та балету; партії: Мирослава (Золотий обруч), Єлизавета (Тангейзер). ДІДИЧІ у Речі Посполитій та Рос. імперії XIV-XIX ст. землевласники, котрі отримали свої володіння на підставі спадкового права (від дідів); в Укр. козацькій державі до категорії д. могли належати … ДІДО родина франц. книготорговців, видавців та друкарів; Франсуа Амбруаз, 1730-1804, розвинув систему друкарських кеглів, видав серію Ad usum Delphini, винайшов шрифт, званий антиквою Дідо, … ДІДОНА в рим. міфології дочка царя Тиру, засновниця Карфаґену. ДІДРО (Diderot)
Дені, 1713-84, франц. філософ-просвітитель, літературний критик і мистецтвознавець, письменник; співзасновник Великої франц. енциклопедії; повісті, оповідання, театральні п'єси; … ДІЕЛЕКТРИК речовина, яка практично не пропускає електричного струму (напр., ебоніт, скло, порцеляна). ДІЖОН м. у Франції, на узбережжі р. Сона та Бурґундського каналу, адміністративний центр департаменту Бурґонь; міська агломерація 226 тис. мшк.; центр промисловості (сільськогосподарські машини, … ДІЗЕЛЬ (Diesel)
Рудольф, 1858-1913, нім. інженер, конструктор; 1897 сконструював перший діючий поршневий двигун внутрішнього згоряння з автоматичним запалюванням. ДІЗНІ (Disney)
Волт, 1901-66, америк. кінорежисер і продюсер; серії короткометражних анімаційних фільмів з популярними героями Мишеням Мікі, Каченям Дональдом, Собакою Плутоном і повнометражні … ДІЗРАЕЛІ (Disraeli)
Бенджамін, 1804-81, брит. політик, письменник; 1852, 1858-59 та 1866-68 канцлер скарбниці; з 1868 гол. Консервативної партії, визначив програму і організував центр. структури … ДІКІНСОН (Dickinson)
Емілі, 1830-1886, америк. поетеса; епіграматична медитативна лірика поєднує в собі драматизм буденності з метафізичними й екзистенціальними роздумами. ДІКЕНС ЧАРЛЗ (Dickens)
1812-70, англ. письменник; найвідоміший представник англ. реалістичної соціально-побутової повісті XIX ст.; поєднував суспільну критику з ліризмом і гумором (Посмертні записки … ДІКЛІТРА декоративна рослина пн. півкулі; листки перисті, квітки серцеподібні, червоні, в китицях; вирощують на квітниках. ДІКТОНІУС (Diktonius)
Ельмер Рафаель, 1896-1961, фінський письменник, писав шведською мовою; поезії, роман про громадянську війну 1918, новели; вплив на шведський модернізм 30-х. ДІЛАН (Dylan)
Боб (справжнє Роберт Ціммерман), нар. 1941, америк. співак, поет і композитор; виконавець власних пісень громадянського та політичного змісту. ДІЛЕННЯ арифметична дія, в результаті якої за заданими числами a, b (b ДІЛЬТЕЙ (Dilthey)
Вільгельм, 1833-1911, нім. філософ і теоретик культури; професор Базельського й Берлінського унів., представник філософії життя, вимагав інтуїтивного розуміння як … ДІМІНУЕНДО музичний динамічний відтінок, який показує, що грати або співати музичний твір потрібно чимраз тихіше; протилежний до крещендо. ДІМІТРОВ м. у Донецькій обл.; 60 тис. мшк.; утворене в 1972 об'єднанням м. Новоекономічне (засноване в 1911) і Дімітров (засноване в 1912); підприємства вугільної промисловості. ДІМА нар. 1925 в Україні, на еміграції у Франції, теп. у США; поетеса, прозаїк, драматург; вірші для дітей (М'ячик-скачик, Волошки), для дорослих (Росяні зорі, Осіннє мереживо), драми … ДІМАРОВ АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ нар. 1922, укр. письменник, учасник II Світової війни; збірки оповідань, романів, повістей; апологетика добра, справедливості, високої моралі; творчість Д. має автобіографічний характер; … ДІН раніше вживана шкала світлочутливості; див. «світлочутливість». ДІН (Dean)
Джеймс, 1931-1955, америк. кіноактор; ідеал америк. молоді 50-х, уособлював тривоги і проблеми молодого покоління (На схід від раю, Бунтівник з доброго дива, Велетень). ДІНЦЕНҐОФЕР родина архітекторів періоду бароко в Чехії та Франконії; брати: Крістоф, 1655-1722, Йоган, 1663-1726; Кіліян Іґнацій, 1689-1751, син Крістофа; проекти церков, у т.ч. св. Миколая на Малій … ДІОГЕН З СИНОПУ бл. 413-323 до н.е., грец. філософ, один з гол. представників кінічної школи; проголосив і реалізував (за переказами, жив у керамічній бочці) ідеал життя у згоді з природою та відмовою від … ДІОД електронний прилад з 2 електродами (анод і катод), вакуумний (також зв. ламповим), або напівпровідниковий з p-n або m-p переходом (напівпровідниковий д.); легко пропускає електричний струм … ДІОДОР СИЦИЛІЙСЬКИЙ I ст. до н.е., давньогр. історик з м. Агірій (острів Сицилія); всесвітня історія Бібліотека у 40 книгах (збереглися I-V, XI-XX); відомості про історію та географію Пн. Причорномор'я … ДІОКЛЕТІАН після 230-316, 284-305 рим. імператор; запровадив новий адміністративний поділ, реформу грошової системи і війська; розвивав військове (фортифікації) і міське (терми Д. у Римі) будівництво; … ДІОНІС у грец. міфології бог життєвих сил природи, релігійного екстазу і вина; син Зевса і Семели; зображався в оточенні сатирів, селенів і менад; в рим. міфології Бахус. ДІОНІСІЙ бл. 1440 - після 1502 або 1503, рос. маляр, найвизначніший після А. Рубльова представник московської школи іконопису; фрески у соборі Ферапонтового монастиря, ікони. ДІОНІСІЙ I СТАРШИЙ бл. 430-367 до н.е., з 405 - тиран Сіракуз; відомий як сильний і твердий правитель; класичний приклад тирана в грец. історіографії; творець політичної і культурної могутності Сіракуз. ДІОПТРІЯ одиниця оптичної сили оптичної системи, рівна оптичній силі лінзи з фокусною відстанню 1 м; напр., оптична сила лінзи з фокусною відстанню 4 см становить 25 д; додатні значення оптичної … ДІОР (Dior)
Крістіан, 1905-57, франц. модельєр жіночого одягу; 1946 заснував Дім моделей у Парижі; сенсаційні колекції вбрання, ск. 1947, навіяні модою II Імперії (обтиснуті ліфи, підкреслені … ДІОСКУРИ в грец. міфології сини Леди і Зевса - Полідевк та Леди і царя Тіндарея - Кастор: брати-близнюки, їх сестрами були Олена Троянська і Клітемнестра; учасники походу аргонавтів; відомі відданою … ДІП ПЕРПЛ брит. рок-ансамбль; створений 1968; у першому складі: вокаліст Р. Евенз, гітарист Р. Блекмор, клавішник Дж. Лорд, бас-гітара і вокаліст Н. Сімпер, ударник А. Пейс, від 1969 вокаліст і автор … ДІР ?-882?, напівлегендарний київський кн.; згідно з Повістю временних літ був варягом, співправителем Аскольда, частина дослідників вважає, що Д. князював раніше або пізніше; араб. вчений X … ДІРАК (Dirac)
Поль Адрієн Моріс, 1902-84, брит. фізик; один із засновників квантової механіки та квантової електродинаміки; Нобелівська премія 1933. ДІТРІХ (Deitrich)
Марлен (псевдонім Марії Маґдалени фон Лош), 1904-92, америк. кіноактриса нім. походження; зірка екрана 30-х, яка репрезентувала тип жінки-вамп (Блакитний ангел, Білява Венера), … ДІҐЕРИ селянський рух в Англії, розпочався 1649; д. проголосили програму формування суспільства без класів та економічних відмінностей, яке б спільно обробляло землю; незабаром рух розпався; … ДАЄР СТРЕЙТС брит. рок-ансамбль, створив 1977 вокаліст М. Нопфлер; у складі: гітарист Д. Нопфлер, бас-гітарист Дж. Іллслей, ударник П. Візерз; гіти (Sultans of Swing, Money for Nothing, Walk of Life). ДАВІСОН (Dawison)
Боґумил, 1818-72, пол. актор; один з найвизначніших трагіків XIX ст.; виступи на пол., з 1846 також на нім. та австр. сценах; гол. ролі у трагедіях В. Шекспіра (Гамлет, Отелло, … ДАВАО м. на Філіппінах, на пд. острова Мінданао; 850 тис. мшк; гол. морський порт острова, вивіз маніоки, копри, дерева; цукрова, деревообробна промисловість; 2 унів. ДАВИД I
(David)
Жак Луї, 1748-1825; франц. маляр; представник класицизму; учасник франц. революції 1789-99; придворний художник Наполеона I; античні теми (Клятва Гораціїв), сюжети, пов'язані … ДАВИД САСУНСЬКИЙ вірменський національний епос; в основі історичні події від часу заснування Сасуну (історична обл. Вірменії) до IX ст.; до середини XX ст. записано 50 варіантів; укр. переклади П. Тичини, … ДАВИДОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ нар. 1912, укр. вчений-фізик, член АН УРСР; праці з теорії атомного ядра, теорії поглинання і дисперсії світла в молекулярних кристалах, теорії люмінесценції; розробив теорію неаксильних … ДАВНІСТЬ У ПРАВІ термін, після якого відбуваються зміни юридичного статусу: 1. у цивільному праві після закінчення терміну д. позивач втрачає право на матеріальне відшкодування; 2. у карному праві після … ДАВОС м. у Сх. Швейцарії, у кантоні Ґраубюнден, у Ретійських Альпах, на вис. 1560 м; 11 тис. мшк.; туристично-рекреаційний центр, курорт світової слави. ДАВУ (Davout, Davoust)
Луї Ніколя, 1770-1823, маршал Франції з 1804; 1806 пeрeміг гол. армію Пруссії під Авeрштeдтом; 1808-12 губeрнатор і командувач франц. і пол. військ у Варшавському … ДАГОБА тип культової споруди, поширеної на Цейлоні, різновид монументального буддійського релікварію, відповідник індійської ступи. ДАГОМЕЯ африк. держава народу фон, що утворилася в XVII ст. на території теп. Беніну; столиця Абомей; експорт рабів (XVIII ст.) і пальмової олії; 1894 завойована французами, 1904 включена до Фр. … ДАДАЇЗМ авангардний літературно-мистецький рух (1916 - бл. 1923) переважно у Швейцарії, Франції, Німеччині; гол. теоретик Т. Тсара; негативне ставлення до європ. культурної спадщини і … ДАДДІ (Daddi)
Бернардо (зв. Бернардом Флорентійцем), бл. 1300-48, італ. маляр; працював у Флоренції у 2 чв. XV ст., послідовник Джотто; релігійні фрески і домашні вівтарики (Благовіщення). ДАДУН м. у Пн. Китаї (Шаньсі); 800 тис. мшк.; значний видобуток кам'яного вугілля; важка промисловість; залізничний вузол. ДАДЬЄ (Dadie)
Бернар Бенлен, нар. 1916, письменник з Кот д'Івуару, пише франц. мовою; багатожанрова творчість, повна образів та добірних порівнянь, запозичених із фольклору; Афр. легенди, … ДАЖБОГ бог сонця, вогню, згодом добра та достатку у сх. слов'ян; згадується в Повісті временних літ (980, 1114) і Слові о полку Ігоревім. ДАЙМІО титул феодальних князів у Японії з XIV ст. до перевороту Мейдзі 1868, що позбавив їх влади. ДАЙМЛЕР (Daimler)
Ґотліб, 1834-1900, нім. інженер, конструктор і промисловець; вдосконалив двигун внутрішнього згоряння, 1885 збудував (незалежно від К.Ф. Бенца) перший автомобіль з двигуном … ДАЙМЛЕР-БЕНЦ нім. акціонерне товариство, засноване 1926, штаб-квартира у Штудґарті; від 1989 холдінг товариств: Мерседес-Бенц, АЕҐ, Дойче Ерспейс і Даймлер-Бенц Інтер Сервісиз; виробництво автомобілів … ДАКАР столиця Сенеґалу, важливий порт на Атлантичному о.; міська агломерація 1,7 млн. мшк.; гол. економічний (переробка арахісу, нафти), культурно-науковий (унів.) і туристичний центр країни; … ДАККА столиця Банґладеш, у дельті Ґанґу й Брагмапутри; 3,4 млн. мшк., міська агломерація 6,1 млн.; економічний та науковий центр країни; джутова, бавовняна, мінеральних добрив промисловість; … ДАКОТА пасажирський літак, збудований у 1936 за проектом Д.В. Даґласа. ДАКТИЛОСКОПІЯ розділ криміналістики, який займається дослідженням конфігурації папілярних ліній на пучках пальців рук із метою встановлення ідентичності. ДАЛ 1919-22, однопалатне національне об'єднання в Ірландії періоду повстання проти Великої Британії; з 1922 нижня палата двопалатного парламенту Ірландії. ДАЛІ (Dali)
Сальвадор, 1904-89, іспан. маляр і графік, один з гол. представників сюрреалізму; тонкий колорист, блискучий рисувальник; параноїдально-критичний творчий метод: ірраціональне … ДАЛІЯ багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих, декоративна; корені утворюють бульбоподібні розрости; кошички квітів виростають із куточків листків; для квітників та виготовлення … ДАЛАДЬЄ (Daladier)
Eдуард, 1884-1970, франц. політик; гол. Радикальної партії, з 1924 багаторазово член уряду, 1933-34 і 1938-40 прeм'єр, 1938 підписав Мюнxeнську угоду. ДАЛАЙЛАМА керівник тибетських буддистів; його історичним осідком був палац Потала у Лгасі; нинішній Д. XIV після поразки 1959 національно-визвольного повстання тибетців проти китайських окупантів … ДАЛЕКИЙ СХІД регіон в Азії, над Тихим о., сх. край Росії та Китаю, а також Пн. Кореї, Пд. Кореї та Японії; іноді до Д. С. зараховують Філіппіни. ДАЛЕКОЗОРІСТЬ вада зору, неможливість чіткого бачення зблизька через укорочення передньо-задньої осі ока; д. коригується опуклими скельцями. ДАЛЕКОМІР прилад для вимірювання відстані; розрізняють д. оптичні (напр., далековид із горизонтальними поділками в полі зору окуляра), що переважно є частиною геодезичних і навігаційних приладів, … ДАЛЛАС м. у США (штат Техас); 1 млн. мшк., міська агломерація 2,8 млн., метрополія Д.-Форт-Верт 4,2 млн.; великий торговельно-фінансовий і транспортний (авіаційний) осередок; літакобудівна та … ДАЛЛЕС I
(Dulles)
Джон Фостер, 1888-1959, америк. політик і дипломат, брат Аллена Велша Д.; 1953-59 державний секретар, фактичний творець зовнішньої політики президента Д.Д. Айзенговера … ДАЛМАТИН порода собак; раніше - мисливські, нині декоративні; шерсть коротка, біла, з чорними або коричневими плямами. ДАЛМАЦІЯ історична обл. Хорватії, на узбережжі Адріатичного м. (довж. 400 км) та островах Брач, Хвар, Црес, Крк, Корчула; клімат середземноморський; численні морські пляжі та курорти; гол. … ДАЛТОН (Dalton)
Джон, 1766-1844, брит. фізик і хімік; засновник атомістичної теорії матерії; відкрив закон парціальних тисків і закон пропорційності парціальному тискові розчинності кожного з … ДАЛТОН-ПЛАН система організації навчання, впроваджена 1920 у школах м. Далтон (США) учителькою О. Паркгерст; спирався на індивідуальну працю учня, відміняв класно-лекційну систему; 1920-40 Д.-п. … ДАЛТОНА ЗАКОН якщо два хіміч. елементи (напр., кисень і вуглець) здатні утворювати кілька різних сполук (напр., СО і СО2), то вагова к-сть одного з них, напр., кисню, яка припадає на певну сталу к-сть … ДАЛЬ (Dahl)
Йоган Крістіан, 1788-1857, норвезький маляр і графік; працював переважно у Дрездені; пейзажі (студії з натури), картини на релігійні теми і портрети. ДАЛЬ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ (псевдонім: Козак Луганський)
1801-72, рос. та укр. лексикограф, етнограф, письменник, почесний член Петербурзької АН; майже 20 років жив в Україні, де підтримував контакти з … ДАЛЬ ОЛЕГ ІВАНОВИЧ 1941-1981, рос. актор театру і кіно; ролі в дитячих фільмах (Стара, стара казка), екранізаціях літературних творів (Король Лір), психологічно-побутових драмах (У четвер і більше ніколи, … ДАЛЬБА дерев'яна конструкція для швартування суден. ДАЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ (псевдонім В.М. Нестеренка)
нар. 1912, укр. актор; Київський укр. драматичний театр; ролі у виставах (Свіччине весілля, Шельменко-денщик) та фільмах (Надзвичайна подія, Кров людська - не … ДАЛЬТОНІЗМ вада зору, що полягає в нездатності сприймати кольори, переважно червоний та зелений; притаманна чоловікам. ДАЛЯНЬ м. і найбільший нафтовий порт Китаю (Ляонін), на Жовтому м.; 2,4 млн. мшк., міська агломерація 5,3 млн.; суднобудівна, транспортна промисловість; металургійні заводи; один з найбільших … ДАМІАНІ (Damiani)
Даміано, нар. 1922, італ. кінорежисер; соціально-психологічні драми (Нудьга), гостросюжетні (Найманий вбивця), політичні (Чому вбивають суддів) фільми. ДАМАСК столиця Сирії, на сх. схилах г. Антиліван, в оазі; 1,5 млн. мшк., міська агломерація 2 млн.; різноманітна промисловість, переважно бавовняна, чинбарська, електронна; ремесла (взуття, … ДАМАСЬКІ ВИРОБИ інкрустація металевих виробів золотом або сріблом (переважно зброї та обладунку); д. в. були особливо поширені у середньовіччі в середовищі ісламської культури (назва від славетних … ДАМБА водяна споруда, яка перегороджує долину ріки, викликаючи підвищення рівня води, внаслідок чого найчастіше утворюється водосховище (акумулююче); д. можуть бути земляні й бетонні. ДАММАМ м. і порт у Саудівській Аравії, на узбережжі Перської зат.; 250 тис. мшк.; центр видобутку й переробки нафти. ДАМОДАР р. в Індії, притока Гуґлі (рукав Ґанґу); довж. 550 км; протікає через плато Чхота-Наґпур; гідроелектростанції; в долині Д. - видобуток кам'яного вугілля і залізних руд; судноплавний канал … ДАМП'ЄР (Dampier)
Вільям, 1652-1715, англ. мореплавець і пірат; відкрив багато островів у Океанії та біля берегів Австралії; 1709 знайшов А. Селкірка (прообраз Р. Крузо) на острові Хуан Фернандес. ДАНІДІН м. у Новій Зеландії на Пд. острові, над зат. Отаго; 111 тис. мшк.; текстильна, меблева, хіміч. промисловість; аванпорт Д. - Порт-Чалмерс; унів., політехніка. ДАНІЕЛЬ лісовий ссавець із ряду парнокопитних; походить із Малої Азії, в Європі та Африці був акліматизований у рим. часи; вис. у холці бл. 1 м; влітку має руде плямисте забарвлення, взимку - без … ДАНІЯ держава у Пн. Європі, на півостр. Ютландія та бл. 480 островах, між Пн. та Балтійським м.; займає Фарерські острови та острів Борнгольм. Територія рівнинна, горбиста, рельєф … ДАНАЯ в грец. міфології дочка Акрісія, царя Аргосу; Зевс у вигляді золотого дощу проникає до Д. в підземелля, де її переховував батько, і вона народила сина Персея. ДАНДОЛО (Dandolo)
Енріко, бл. 1107-1205, венеціанський дож з 1192; один із творців могутності Венеції; втягнув рицарів IV хрестового походу (1202-04) у війну з Візантією, яка закінчилася … ДАНЕВІРКЕ середньовічні данські оборонні укріплення, зведені для захисту від нім. нападів у VIII ст. на пд. півостр. Ютландія. ДАНЕЛІЯ ГЕОРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ нар. 1930, рос. кінорежисер; екранізації літературних творів (Мій дядько Бенджамен, Зовсім пропащий), трагікомедії (Міміно, Осінній марафон, Кін-дза-дза, Настя). ДАНИЇЛ ПАЛОМНИК кін. XI - поч. XII ст., давньоруський письменник, ігумен Чернігівського монастиря, автор популярного у Київській Русі та Європі опису подорожі до Палестини Життя і ходіння Даниїла, де … ДАНИЛЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ 1852-1939, укр. фізіолог; професор Харківського унів., дир. Харківського жіночого медичного інституту, з 1919 науковий керівник заснованого ним Всеукр. інституту ендокринології та … ДАНИЛЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ 1829-90, рос. письменник; нар. в Україні (Слобожанщина); популярні історичні романи (Мирович, Княжна Тараканова, Спалена Москва); значна частина творів присвячена укр. тематиці (Втікачі у … ДАНИЛО РОМАНОВИЧ бл. 1201-64, кн. волинський, з 1238 галицький, син Романа Мстиславича, батько кн. Лева; після смерті батька 1205 через заворушення галицьких бояр був змушений перебувати спершу при …
| 