С, С двадцять друга літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук с; вимовляється ес. СЄВЄРНИЙ ПОЛЮС рос. дрейфуючі науково-дослідні станції, які організовують від 1937 на крижинах у Пн. Льодовитому о.; отримують чергові номери; спостереження за рухом криги та ін. досліди. СЄДИХ ЮРІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ нар. 1955, укр. спортсмен, тренер (метання молота); олімпійський чемпіон 1976, бронзовий призер 1988, чемпіон світу 1991, володар Кубка світу 1981. СЄРАКОВСЬКИЙ СИҐІЗМУНД 1826-63, пол. революційний демократ; учасник підпільного студентського гуртка Петербурзького унів., 1848 заарештований і засланий солдатом до Оренбурзького корпусу, де дослужився до чину … СЄРОВ ВАЛЕНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ 1865-1911, рос. маляр, член Товариства передвижників і Мира искусства (Світ Мистецтва); переважно побутові портрети (Дівчина з персиками), історичні картини, краєвиди, сільські побутові … СІ система одиниць вимірювання, що містить сім основних і дві додаткові одиниці, а також похідні та кратні від них; прийнята Генеральною конференцією з мір і ваги у 1960, в Україні … СІ мова програмування високого рівня, розроблена на поч. 70-х; зараз набула особливого поширення (переважно нові версії, напр., С++) для створення програм більшості комп'ютерних систем. СІ-БІ-РАДІО система аматорського радіозв'язку з використанням сертифікованих радіотелефонів, що працюють в цивільному діапазоні (в Україні 26 970 - 27 275 кГц); встановлення зв'язку здійснюється шляхом … СІ-ДІ-РОМ (англ. CD-ROM, Compact Dіsk - Read Only Memory)
оптичний диск, призначений тільки для зчитування; використовують, зокрема, для розповсюдження і зберігання дуже великих обсягів даних, … СІ-ЕЙ-ДІ застосування комп'ютера для проектних робіт, напр., за допомогою програми AUTOCAD. СІАД БАРРЕ (Sіad Barre)
Могаммад (М. Зіяд Барре), 1919 (1921)-95, сомалійський політик, ген.; один з керівників державного перевороту 1969, відтоді глава держави, з 1976 президент і (до 1987) … СІАМ до 1939 і 1946-49 назва Таїланду. СІАМСЬКА ЗАТОКА частина Пд.-Китайського м., між півостровами Малакка та Індостан; довж. 720 км; гл. до 84 м; острови і коралові рифи; впадає р. Менам; порт Банґкок. СІАНУК нар. 1922, король Камбоджі; 1955 зрікся на користь батька, після смерті якого (1960) був главою держави; за угодою із В'єтконґом вигнаний 1970 Лон Нолом; за правління Червоних Кгмерів … СІАНЬ м. у Китаї, адміністративний центр провінції Шанксі; 2,8 млн. мшк., міська агломерація 6,3 млн.; вел. промисловий (машинобудування, електроніка, текстильна промисловість) і науковий (в тому … СІБЕЛІУС (Sіbelіus)
Ян, 1865-1957, фінський композитор; найвизначніший представник народного стилю у фінській музиці; 7 симфоній, симфонічні поеми (Фінляндія, Тапіола), концерт для скрипки, … СІБОРҐ (Seaborg)
Ґленн Теодор, нар. 1912, америк. фізик і хімік; входив до групи розробників першої атомної бомби; один з відкривачів трансуранових елементів; Нобелівська премія 1951. СІВАЧ ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ нар. 1929, укр. актор; Національний академічний театр рос. драми; ролі у виставах (Загадка дому Вердьє, Дім, де все шкереберть). СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ територія в Давній Русі по р. Десна, її притоках та у верхів'ях Оки; населяли радимичі, в'ятичі, осн. населення - сіверяни; найбільші м.: Новгород-Сіверський, Чернігів, Брянськ, Муром; … СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ р., права найбільша притока Дону (басейн Азовського м.); витоки на пд. схилах Середньоросійської височини у Білгородській обл. (Росія), протікає Харківською, Донецькою, Луганською обл. … СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬК м. у Луганській обл.; 130 тис. мшк.; підприємства хіміч., машинобудівної, деревообробної промисловості, будівельних матеріалів; центр електронних технологій (НПО Імпульс). Заснований 1932. СІВЕРЯНИ сх.-слов'янське плем'я (союз племен) в басейні р. Десна, Сейм, Сула, відоме з кінця I тис. н.е.; основне заняття: орне землеробство, скотарство, рибальство, мисливство; в кінці IX ст. разом … СІВОЗМІНА система сільського господарювання, пристосована до рільничих та економічних умов господарства, застосування постійної ротації сільськогосподарських культур на полях і в часі. СІДЛО частина спорядження для їзди верхи, полегшує сидіння та їзду на коні. СІДНІ (Sіdney)
Сір Філіп, 1554-86, англ. поет і прозаїк; пасторальний прозовий роман Аркадія, любовні сонети, естетичний трактат Апологія поезії. СІДНЕЙ м. в Австралії, адміністративний центр і гол. порт штату Нова Пд. Валлія; 3,7 млн. мшк.; найбільше м., фінансово-торговий центр і міжнародний аеропорт; електромашинобудівна, харчова, легка, … СІЕТЛ м. у США (штат Вашинґтон), важливий торговельний та рибальський порт над зат. Паґет (Тихий о.); 520 тис. мшк., міська агломерація 2,1 млн.; вел. центр виробництва літаків (Боїнґ), … СІКЕЙРОС (Sіqueіros)
Хосе Давид Альфаро, 1898-1974, мексиканський маляр і графік; співтворець національної програми мексиканського мистецтва; монументальні, сповнені експресії та динамізму … СІККІМ штат у Індії, в Гімалаях; 7,1 тис. км2, 444 тис. мшк., ґуркги, невари; адміністративний центр Ґанґток; хвойні ліси, вічні сніги й льодовики (30% поверхні); пастуший випас овець, яків; у … СІКОКУ найменший з 4 гол. островів Японії; 18,8 тис. км2; 4,2 млн. мшк.; переважно гористий; часті тайфуни; 75% території - ліси; землеробство (зернові, соя, тютюн, цитрусові дерева) і рибальство; … СІКОРСЬКИЙ (Sikorski)
Владислав Євґеніуш, 1881-1943, пол. політик, ген.; 1914-17 в Пол. легіонах; учасник пол.-укр. війни 1918-19; 1922-23 прем'єр і міністр внутрішніх справ, висунув програму … СІКОРСЬКИЙ ІГОР ІВАНОВИЧ 1889-1972, америк. авіаконструктор родом з України (Київ); збудував перші багатомоторні літаки; з 1918 у Франції, з 1919 - у США, де заснував авіазаводи, що випускали ґвинтокрили типу … СІКХАРА тип індійського храму з вежею над гол. святилищем; поширена переважно у індійському середньовіччі; також баштова частина храму, переважно індуського. СІЛЕЗІЯ історична обл. Польщі в басейні верхньої та середньої Одри; з 990 в межах держави П'ястів, з 1163 окреме князівство; 1289-1392 сілезькі князівства поступово (переважно 1327 і 1329) … СІЛЕЗЬКІ ВІЙНИ 3 війни Фрідріха II з Австрією за Сілезію у 1740-42; Пруссія здобула майже усю Сілезію; у 1744-45 і 1756-63 (семирічна війна) - утвердження прусського панування над Сілезією. СІЛЕЗЬКІ ПОВСТАННЯ 1919-21 3 збройні виступи пол. населення Верхньої Сілезії проти Німеччини з метою повернути цей край Польщі; I Сілезьке повстання, 16/17-26 VIII 1919, придушене німцями; II Сілезьке повстання, … СІЛЬ КАМ'ЯНА осадова гірська порода хіміч. походження; переважно складається з галіту (хлорид натрію); безбарвна, біла або блакитнувата, дуже крихка, утворюється внаслідок випаровування лагун, морських … СІЛЬПАСІАСТРИ індійські тексти, що містять теоретичні й практичні ритуальні поради щодо образотворчого мистецтва та архітектури; сформульовані за династії Гуптів (IV-VI ст.), записувані від … СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ІНТЕНСИВНЕ сільське господарство, якому властиві вел. затрати праці і засобів на одиницю поверхні ґрунту; відзначається високою товарною якістю. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЕКСТЕНСИВНЕ сільське господарство, якому властиві низькі затрати праці й ресурсів (засобів) на одиницю поверхні ґрунту або на одиницю живого інвентарю. СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР I
укр. господарське товариство у Галичині, засноване 1899 у Олеську з метою захисту інтересів укр. селян (з 1903 у Львові, з 1904 філії в Галичині); осн. напрямки діяльності: … СІМ ЧУДЕС СВІТУ 7 (священне число) добірних будівель і творів мистецтва, які особливо цінували та шанували греки за незвичайні технічні вирішення або високу мистецьку вартість: піраміда Хеопса (або … СІМ'Я МОВ група мов, які виникли внаслідок неперервної, але відмінної на різних територіях, еволюції однієї спільної прамови; мови, які входять до однієї с. м. - споріднені (напр., мови індоєвроп., … СІМ'ЯВИВІДНА ПРОТОКА парний орган, через який сперматозоїди виводяться з яєчка; в людини входить до сечоводу; залозова частина с. п. виділяє рідину, що підвищує рухливість сперматозоїдів. СІМ'ЯДОЛІ перші листки зачатка в насінині; містять запаси поживних речовин, необхідних для його розвитку, або є органом фотосинтезу у молодого сіянця; в односім'ядольних рослин переважно утворюється … СІМЕНОН (Sіmenon)
Жорж, 1903-89, бельгійський письменник, писав франц. мовою; популярні детективні романи (цикл про комісара поліції Меґре). СІМЕНС I
(См) одиниця електричної провідності у системі СІ; 1 См = 1 / Ом.
II
див. «Зіменс» СІМЛА м. в Індії, в Гімалаях, на вис. 2160 м, адміністративний центр штату Гімачал-Прадеш; 81 тис. мшк.; осередок зимових видів спорту; унів. СІМОВИЧ РОМАН АПОЛЛОНОВИЧ 1910-84, укр. композитор, теоретик мистецтва; 1936-84 працював у Львівському Вищому музичному інституті, потім консерваторії; балет Сопілка Довбуша, 7 симфоній, симфонічні поеми, … СІМОН (Sіmon)
Клод, нар. 1913, франц. письменник; представник течії нового роману; аналізує особистість людини на тлі історії (Дорога Фландрією); Нобелівська премія 1985. СІМОНОСЕКІ м. і порт в Японії (пд. зх. острова Гонсю), біля прот. Каммон; 255 тис. мшк.; судно-, машинобудівна промисловість; рибальство; суперекспрес Сінкансен; підводні тунелі до острова Кюсю. СІМПЛОН I
залізничний тунель у Лепонтинських Альпах, на швейцарсько-іт. кордоні, на лінії Берн-Мілан; довж. 19,8 км.
II
перевал у Зх. Альпах, в Швейцарії; вис. 2005 м; шосе Берн-Мілан. СІМФЕРОПОЛЬ м., адміністративний центр АР Крим; у центрі Кримського півостр., на р. Салгир (басейн Азовського м.); 353 тис. мшк.; значний промисловий центр (понад 1/4 промислової продукції АР), … СІМХАТ ТОРА євр. свято, пов'язане із закінченням річного читання Тори; відбувається наступного дня після свята сукот; під час радісної процесії чоловіки сім разів обносять навколо синагоги сувої Тори. СІНІН м. на пн. зх. Китаю, адміністративний центр провінції Цінгай, на вис. 2295 м; 640 тис. мшк., міська агломерація 1,1 млн.; харчова, вовняна, машинобудівна промисловість; магістральний вузол. СІНАЛОА штат на зх. Мексики, на узбережжі Тихого о.; 58,3 тис. км2, 2,2 млн. мшк.; адміністративний центр Кульякан; на прибережній низовині; аграрний регіон (цукрова тростина, бавовна, рис); … СІНАН ХОДЖА МІМАР 1490-1588, турец. архітектор; один з найвизначніших мусульманських художників; понад 300 будівель у Стамбулі (архітектурний комплекс Сулейманіє, де поряд із Сулейманом Пишним похована … СІНАТРА (Sіnatra)
Френк, 1915-98, америк. співак і актор; численні гіти (Strangers іn the Nіght, Over the Raіnbow, Come Fly wіth Me); 1953 Оскар за роль у фільмі Звідси до вічності. СІНД автономна провінція Пакистану, на узбережжі Аравійського м.; 104,9 тис. км2, 21,7 млн. мшк., сіндці, белуджі, адміністративний центр і гол. морський порт Карачі; низ. Інду, на зх. Іранське … СІНКАНСЕН система залізничних магістралей швидкого руху в Японії, довж. 1850 км; з'єднує гол. промислові центри країни, скупчені вздовж пд. і сх. узбережжя острова Гонсю; відгалуження до міст на пн. … СІНКЛЕР (Sіnclaіr)
Ептон, 1878-1968, америк. романіст; громадський діяч, пов'язаний із соціалістичним рухом; натуралістичні романи з виразними публіцистичними тенденціями (Нетрі, Король-Вугіль). СІНКЛЕР ВОЛОДИМИР 1879-1945, генерального штабу ген.-пор. Армії УНР, з походження швед, у I Світову війну ген.-майор рос. генерального штабу; начальник дієвого штабу Армії УНР, 1921 член Вищої Військової … СІНКО (Sinko)
Тадеуш, 1877-1966, пол. класичний філолог, літературознавець; професор Львівського та Яґеллонського унів.; член Пол. АН; праці у галузі грец. і лат. літератури, у т.ч. … СІНО-ТИБЕТСЬКІ ГОРИ в Китаї, на сх. Тибетського узвишшя; вис. до 7556 м (Кунка Шань); глибокі (до 300 м) долини р. Салуїн, Меконґ, Янцзи; ялиново-смерекові ліси, високогірні луки, льодовики. СІНО-ТИБЕТСЬКІ МОВИ одна з найчисленніших мовних сімей; поширені в Китаї, Тибеті, Лаосі, М'янмі, В'єтнамі; китайська та тибето-бірманська групи; до китайської групи іноді зараховують мови мяо-яо та каренські. СІНЬЙОРЕ (Sіgnoret)
Сімона (справжнє - С. Камінкер), 1921-85, франц. кіноактриса; ролі в фільмах соціально-побутової тематики (Золотий шолом, Шлях нагору, Салемські відьми, Усе життя попереду), у … СІНЬЦЗЯН-УЙҐУРСЬКИЙ автономний регіон на пн. зх. Китаю; 1,6 млн. км2; 16,1 млн. мшк., в осн. уйґури, китайці; адміністративний центр Урумчі, гол. м. Кашґар. Охоплює западини: Кашгарську з пустелею Такла-Макан, … СІНЬЯК (Sіgnac)
Поль, 1863-1935, франц. маляр; один з творців і теоретиків неоімпресіонізму; техніка пуантилізму; краєвиди річкового та морського узбереж; акварелі, графіка. СІНҐАПУР держава-місто в Азії, на островах Сінґапурської прот., біля пд. узбережжя півостр. Малакка. Бл. 60 низовинних островів, найбільший з яких С., оточених кораловими рифами; клімат тропічний, … СІОНІЗМ ідеологія та політичний рух, що сформувалися в ХХ ст.; гол. метою с. було створення євр. держави в Палестині та загальмування асиміляційних процесів у євр. громадах окремих країн; творцем … СІРІУС найяскравіша після Сонця зірка; знаходиться у сузір'ї Вел. Пса. СІРАКУЗА м. в Італії, на Сицилії, над Іонічним м.; 126 тис. мшк.; торговельний (цитрусові), промисловий (нафтопереробка, морські солеварні) й туристичний центр; рибальський, торговельний та … СІРКА S, хіміч. елемент з атомним числом 16; тверда речовина, неметал; при кімнатній темп. стійкою алотропною формою є с. ромбічна - світло-жовті кристали густиною 2,07 г/см3; при нагріванні с. … СІРКА ВУШНА коричневі виділення залоз зовнішнього слухового проходу; надмірна кількість с. в. викликає погіршення слуху. СІРКО ІВАН ?-1680, укр. козацький діяч, кошовий отаман Запорозької Січі з 1663 (з перервами); учасник Хмельниччини; десятки військових операцій проти Османської імперії та Кримського ханства; боровся … СІРОЖУПАННА ДИВІЗІЯ військове формування, утворене після Берестейського мирного договору 1918 в Німеччині з українців-бранців; під час антигетьманського повстання перейшла на бік Директорії; існувала як … СІРОККО теплий чи спекотний пд. або пд.-сх. вітер у регіоні Середземного м.; весною несе багато пустельного пилу із Африки або Аравійського півостр. на Сицилію, Пн. Iталію і Далмацію. СІРЧАНІ ОКИСИ хіміч. сполуки кисню з сіркою, з них найважливіші: двоокис сірки, SO2 - газ із різким запахом, відбілюючий і дезінфікуючий засіб, у рідкому вигляді застосовують як розчинник та як … СІРЧАНА КИСЛОТА H2SO4, сильна неорганічна кислота; масляниста рідина, яка легко змішується з водою; утворює солі та ефіри (сульфати); використовується для виробництва ін. кислот (напр., азотної, соляної), … СІСІФ у грец. міфології легендарний засновник Корінфу; хитрий і підступний навіть у стосунках з богами; за кару відправлений Зевсом до Тартару, де приречений вічно котити на гору величезний … СІСМОНДІ (Sіsmondі)
Жан Шарль де, 1773-1842, швейцарський економіст й історик; представник романтичного економізму, критик класичної економічної теорії; доводив неминучість економічних криз у … СІСТАН історична країна в Азії, на прикордонні Афґаністану, Ірану й Пакистану, заселена переважно таджиками й белуджами; кочове тваринництво. СІТКІВКА внутрішня світлочутлива оболонка очного яблука; світлові подразники діють на відростки світлочутливих клітин - палички і колбочки; відростки нервових клітин утворюють зоровий нерв, що … СІУ назва, яку дали індіанським племенам дакота європ. колонізатори; бл. 40 тис.; живуть у резерваціях у США, незначна кількість у Канаді; мова родини сіу. СІХОТЕ-АЛІНЬ гори в Росії, на Далекому Сході; довж. 1200 км; вис. до 2077 м (г. Тардокі-Яні); ліси мішані, в пн. частині смереково-ялинова тайга; національний заповідник (під охороною амурський тигр); … СІЧ I
див. «Запорозька Січ» та «Задунайська Січ»
II
спортивне протипожежне товариство в Галичині, а також на Буковині, Закарпатті та в укр. діаспорі, засноване 1900 К. Трильовським; стало … СІЧИНСЬКИЙ ДЕНИС 1865-1909, укр. композитор, хоровий диригент; керівник хорів Бояна в Галичині; опера Роксоляна, кантати Лічу в неволі, Дніпро реве, хори, солоспіви. СІЧНА пряма, яка проходить щонайменше через 2 точки кривої, поверхні. СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ 1863-64 пол. національне повстання проти Росії; почалось 22 січня у Варшаві, охопило Кор. Пол., Литву, Білорусь і частково Україну; кероване політичними угрупованнями червоних і білих, його … СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ військове формування в Наддніпрянській Україні, утворене наприкінці 1917 переважно з колишніх бранців-галичан; курінь, згодом окремий загін, полк, корпус; командир Є. Коновалець (з I 1918), … СІЯНКА молоде дерево або кущ, вирощені з насіння; використовується для вирощування саджанця як підщепа. СІҐУРДСОН (Sіgurdsson)
Йон, 1811-79, ісландський філолог, історик і політик; провідник національного руху за визволення Ісландії від політичної та економічної зверхності Данії; видавець … СА бойові підрозділи гітлерівської партії; утворені 1921 Е. Ремом; вел. роль у перемозі гітлеризму; після т.зв. путчу Рема (1934) втратили своє значення на користь СС. САЄНКО ОЛЕКСАНДР ФЕРАПОНТОВИЧ 1899-1985, укр. художник; декоративні панно, композиції, портрети, виготовлені у своєрідній техніці інкрустації соломкою (Кукурудза). САЄНТИСТИ члени релігійної організації, заснованої 1879 у США М. Едді-Бейкер під назвою Church of Chrіst Scіentіst (Церква християнського вчення); їхня доктрина поєднує гностичну інтерпретацію Біблії … САІМАА система оз. у Фінляндії; 4400 км2 (у т.ч. Ісо С. - 1700 км2), гл. до 82 м; багато островів; із С. витікає р. Вуоксі, яка впадає до Ладозького оз.; судноплавні, сполучені каналом із Фінською … СААДІ 1213?-95?, перський поет; автор дидактичних поем Бустан та Ґюлістан - перлин перської літератури; ліричні твори. СААР р. у Франції та Німеччині, права притока Мозелю; довж. 246 км; витоки у Воґезах; сполучається із каналом Марна-Райн. СААРІНЕН I
(Saarіnen)
Еліел, 1873-1950, батько Ееро С., фінський архітектор; із 1923 в США; спершу представник модернізму (вокзал в Гельсінкі), з 1936 співпрацював із сином. … СААРБРЮКЕН м. в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Саар; 190 тис. мшк.; гол. господарський центр Саарського басейну (металургійні комбінати, машинобудівна промисловість); унів. САБА стародавнє царство, що існувало в X-II ст. до н.е. у пд.-зх. частині Аравійського півостр. і на узбережжі теп. Ефіопії; столиця Маріб; населяли семітські племена т.зв. пд. арабів; на поч. … САБАГ штат у Малайзії, на пн. сх. острова Калімантан, на узбережжі Південнокитайського м.; 73,6 тис. км2,1,8 млн. мшк.; адміністративний центр Кота-Кінабалу; гористий; тропічні ліси (85% … САББАТАЇЗМ містичний рух в юдаїзмі, що виник у XVII ст. в Османській імперії; засуджений ортодоксальними рабинами, вплинув на діяльність хасидів і франкістів. САББАТАЙ ЦВІ 1626-76, євр. релігійний реформатор-містик, засновник саббатаїзму; 1666 проголосив себе месією, провіщав визволення євреїв і повернення їх у Палестину; ув'язнений султаном Магометом IV, … САБО (Szabo)
Іштван, нар. 1938, угорський кінорежисер і сценарист; фільми на соціально-побутову тематику (Ти, Довіра, Будапештські оповідання, Мефістофель, Полковник Редль, Гануссен, Кохана … САВІНКОВ БОРИС ВІКТОРОВИЧ (псевдонім: В. Ропшин)
1879-1925, діяч рос. партії соціалістів-революціонерів; 1903-17 керівник бойової організації, організатор численних терористичних актів; після лютневої революції … САВІНЬЇ (Savіgny)
Фрідріх Карл фон, 1779-1861, нім. філософ та історик права, співзасновник і професор Берлінського унів.; гол. представник нім. історичної школи права. САВА р. на Балканському півостр. (Словенія, Хорватія, Боснія та Герцеґовина, Югославія), права притока Дунаю; довж. 945 км; витоки в Альпах; гол. м.: Любляна, Заґреб, у гирлі - Белґрад. САВАНА тип рослинності: поєднання трав'яного покриву з окремими деревами і кущами; зона субтропічного клімату (Африка, Пд. Америка, Австралія). САВИЦЬКА ІВАННА нар. 1914 на Лемківщині, на еміграції у Німеччині, Канаді, теп. у США; твори для дітей (Серце, Незабудьки, Золоті дзвіночки); збірки фейлетонів (З мого вікна); працювала в дитячих журналах … САВОЙСЬКА ДИНАСТІЯ династія правителів, що панувала в XI-XIX ст. в Савої та П'ємонті (графи, з 1416 герцоґи, з 1720 - королі), 1713-20 на Сицилії, 1720-1861 - у Кор. Сардинії, 1870-73 - в Іспанії, 1861-1946 в … САВОНАРОЛА (Savonarola)
Джіроламо, 1452-98, італ. монах-домініканець; закликав до реформи Католицької Церкви в дусі аскези; після повстання 1494 та повалення влади Медічі законодавець і диктатор … САВОЯ історична країна у Франції, у Савойських Альпах (Мон-Блан, 4807 м); оз.: Женевське, Аннесі; хвойні ліси; численні осередки зимових видів спорту та курорти, у т.ч. Шамоні-Мон-Блан, … САВЧЕНКО БОРИС ІВАНОВИЧ нар. 1939, укр. кіноактор, режисер; ролі у фільмах (Камінний хрест, Скарби республіки); фільми (Для домашнього вогнища, Меланхолійний вальс). САВЧЕНКО-БІЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР 1868-1955, ген.-хорунжий Флоту УНР, начальник Гол. Воєнно-Морської управи Військового міністерства; на еміграції у Польщі, пізніше у Франції. САГА староскандинавська прозова повість, записана на основі міфологічних переказів про богів, роди і героїв. САГАЙДАЧНИЙ (Конашевич-Сагайдачний)
Петро, ?-1622, гетьман укр. реєстрового козацтва з бл. 1614; 1605-16 успішні походи на Кримське ханство та Османську імперію; 1618 учасник походу пол. королевича … САГАТОВСЬКИЙ ІВАН ЛУКИЧ (псевдонім І.Л. Мавренка-Котока)
1882-1951, укр. режисер і актор; театри Кропивницького, Старицького; власна трупа; ролі у виставах (Хазяїн, Машенька); спогади. САД (Sade)
Донасьєн Альфонс Франсуа де, маркіз, 1740-1814, франц. письменник; психологічні романи (Жустін, або Лихі пригоди цноти, Філософія в будуарі, Сто двадцять днів Содома) і новели з … САДІВНИЦТВО галузь сільського господарства, вирощування їстівних плодів у садах (яблуні, груші, сливи), в гаях (оливи, цитрусові дерева), на плантаціях (порічки, полуниці); також наука про вирощування … САДІВНИЧА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА нар. 1967, укр. спортсменка (стрільба з лука); бронзовий призер Олімпійських ігор 1996 в особистій першості, срібний призер чемпіонату Європи в особистій і командній першості, рекордсменка … САДБЕРІ м. в Канаді (Онтаріо); міська агломерація 160 тис. мшк.; центр видобутку руд нікелю й міді; металургія; транспортний вузол; унів. САДДАМ ГУСЕЙН нар. 1937, іракський політик; один з організаторів військового перевороту 1968, внаслідок якого до влади прийшла партія Баас; з 1979 президент-диктатор, лідер іракської фракції Баас; … САДИ СЕМІРАМІДИ знамениті терасові сади у Вавилоні, створення яких пов'язують з іменем цариці Семіраміди; у давнину вважалися одним із семи чудес світу; становили частину палацу нововавилонського царя … САДОВА с. в Чехії; 1886 перемога прусських військ над австрійцями. САДОВЕ с. у Нижньогірському районі АР Крим, бл. 3 тис. мшк.; засноване у 2-й полов. XIX ст. переселенцями з Болгарії. САДОВСЬКА МАРІЯ КАРПІВНА (псевдонім М.К. Тобілевич)
1855-91, укр. актриса, співачка (сопрано); сестра І. Карпенка-Карого, М. Садовського, П. Саксаганського; партії Одарки (Запорожець за Дунаєм), Панночки … САДОВСЬКИЙ ЄВГЕН ОРЕСТ ІВАНОВИЧ нар. 1913 в Україні, на еміграції у США, укр. диригент, композитор; театри Тобілевича, Стадника; засновник і художній керівник хору Дніпро (США); твори для хору (Вставай, Україно!). САДОВСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ 1876-1948, укр. актор; театри Саксаганського, Ярошенка, Вінницький укр. музично-драматичний; ролі у виставах (Сорочинський ярмарок, Наталка Полтавка). САДОВСЬКИЙ ЛЕОНІД ВІКТОРОВИЧ нар. 1949, укр. режисер; Харківський театр для дітей та юнацтва; постановки (Продається динозавр, Пророк, Ендшпіль). САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ (псевдонім М.К. Тобілевича)
1856-1933, укр. театральний діяч, режисер, актор; брат М. Садовської, І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського; з 1888 власні трупи; у 1907 заснував перший укр. … САДОВСЬКИЙ МИХАЙЛО 1887-1967, ген.-хорунжий Армії УНР, начальник похідної канцелярії Військового міністерства при ставці Головного Отамана; організатор, пізніше гол. Укр. воєнно-історичного товариства у … САДУККЕЇ політично-релігійний рух в Юдеї (II ст. до н.е. - I ст. н.е.); пов'язані з родами жерців Єрусалимського Храму, суворо дотримувалися лише права, викладеного у Біблії, а не усної традиції; … САЖКА хвороба багатьох рослин, спричинювана сажковими грибками; найчастіше потерпають від с. зернові культури (тверда с. пшениці і жита, вівса і ячменю, волотева с. кукурудзи); уражені колоски … САЖКОВІ ГРИБИ порядок грибів класу базидіоміцетів; бл. 1000 видів; поширені на всіх материках, крім Антарктиди; паразити вищих, переважно трав'янистих, рослин, у яких викликають захворювання - сажку … САЙДА м. у Лівані, на узбережжі Середземного м.; 38 тис. мшк.; сполучене нафтопроводами із нафтовими полями Саудівської Аравії; нафтопереробний комбінат. САЙМОН ЕНД ШУСТЕР міжнародний видавничий концерн, який охоплює понад 100 фірм на всіх континентах, створений після II Світової війни на базі видавництва, заснованого 1924 у Нью-Йорку; видає декількома … САКАКУРА ДЗЮНДЗО 1904-69, японський архітектор, працював разом з Ле Корбюзьє; поєднав традиційні засади японської архітектури із досягненнями світового аванґарду; Музей сучасного мистецтва в Камакурі.
| 