У ТАН 1908-74, бірманський політик; 1961-71 генеральний секретар ООН. У, У двадцять четверта літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук у; вимовляється у. УЄВИЧ (Ujevic)
Тін (псевдонім Авґустина У.), 1891-1955, хорватський поет; лірика з елементами еротики, містики й страху перед життям; віршована проза, есе, переклади з франц. мови. УЄЙСЬКИЙ (Ujejski)
Корнель, 1823-97, пол. поет-романтик; виразник демократичного патріотизму (Скарги Єремії); біблійні мотиви; спроби перенесення музичних вражень на мову поезії. УАНКАЙО м. в Перу, в Андах, на березі р. Мантаро; 258 тис. мшк.; промисловий (харчова, вовнопрядильна) та торговельний центр; перетин шляхів; унів. УАСКАРАН вулканічна вершина в Зх. Кордильєрах (Андах), найвища у Перу; вис. 6768 м; льодовики. УАҐАДУҐУ столиця Буркіна-Фасо; 440 тис. мшк.; торговельний центр важливого сільськогосподарського регіону; харчова, текстильна, взуттєва промисловість; магістральний вузол; унів. Засноване в XIV (?)
УБАНҐІ р. на кордоні ДРК з Центральноафр. Республікою і Конґо, найдовша притока р. Конґо (права); довж. 2300 км, басейн 770 тис. км2; численні бистрини і пороги; судноплавна в сезон дощів; у
УВЕРТЮРА оркестровий вступ, напр., до опери, оперети, ораторії; концертна у. - самостійний симфонічний твір, часто програмний (напр., Г. Берліоз, Й. Брамс). УГНІВ м. районного підпорядкування Львівської обл., 1,5 тис. мшк.; перша згадка 1360, маґдебурзьке право 1528, давній центр шевського ремесла; кормопереробна промисловість; пам'ятки архітектури:
УГОРСЬКА МОВА належить до угро-фінських; численні діалекти; державна мова Угорщини, поширена також в Румунії, Словаччині, Сербії та Україні; пам'ятки з XII ст.; сучасна літературна мова з XVI ст.;
УГОРСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848-49 розпочалася III 1848 під впливом повідомлень про революції у Парижі та Відні; влада перейшла до Л. Баттяні, який виявляв лояльність до Габсбурґів (IV 1848); тільки наступ австрійців призвів
УГОРСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1956 спроба повалення комуністичного режиму в Угорщині; почалася з вуличних демонстрацій та сутичок у Будапешті (23 X), які швидко охопили всю Угорщину; керівництво комуністичною партією
УГОРЩИНА держава в Європі, на Центрально-Дунайській низ. Низовинна: на зх. Мала Угорська низ., на сх. - Велика Угорська низ., що обмежується на зх. широкою долиною Дунаю; невисокі гірські пасма
УГРО-ФІНСЬКІ МОВИ сім'я, що належить до об'єднання уральських мов; поділяються на групи: 1. прибалтійсько-фінські (фінська, естонська, карельська, лівська та ін.); 2. волзькі; 3. пермські; 4. угорські
УДАВИ неотруйні змії; 88 видів, заселяють вологі тропічні ліси; здобич придушують кільцями тіла; анаконда, пітон. УДАЙПУР м. в Індії (Раджастан), у г. Аравалі; 309 тис. мшк.; осередок торгівлі (зернові, бавовна), ремесла й туризму (резиденції магараджів); унів. УДАР ТЕКТОНІЧНИЙ підземні струси, викликані розривами порід внаслідок експлуатації покладів або тектонічних рухів. УДАРНІ ІНСТРУМЕНТИ група музичних інструментів, куди входять ударні мембранофони та ідіофони з окресленою (литаври, дзвіночки, ксилофони, челеста) та неокресленою висотою звуку (барабани, бубни, трикутники,
УДК див. «універсальна десяткова класифікація» УДМУРТІЯ республіка у європ. част. Росії; 42,1 тис. км2, 1,6 млн. мшк.; столиця Іжевськ; удмурти 31%, росіяни 59%, татари; міське населення 70%. Автомобільна, машинобудівна, металургійна (залізо),
УДОБРЕННЯ застосування добрив для підтримання та збільшення родючості ґрунтів; розрізняють передпосівне у., посівне у. (під час сіяння) та підживлення (під час росту рослин - в ґрунт та на листя);
УДОВЕНКО ГЕННАДІЙ ЙОСИПОВИЧ нар. 1931, укр. дипломат і громадський діяч; 1965-71 відповідальний співробітник Відділення ООН в Женеві, 1977-80 дир. управління секретаріату ООН, 1985-92 Постійний Представник України при
УДОВЕНКО ЛЕВ ВОЛОДИМИРОВИЧ нар. 1932, укр. кінорежисер; документальні фільми: Незнищенне товариство, Мій сивий старче, Місто на сімох горбах. УДОВИ одна з найотруйніших груп павуків; небезпечні і для людини; 10 видів; каракурт, америк. підвид - чорна удова. УДОВИЧЕНКО ЛАРИСА ІВАНІВНА нар. 1955, рос. кіноактриса укр. походження; ролі в побутових (Дочки-матері, І це все про нього, Люди в океані), пригодницьких (Місце зустрічі змінити не можна) фільмах, екранізації
УДОВИЧЕНКО ОЛЕКСАНДР 1887-1975, укр. військовий діяч, ген.-плк.; у роки I Світової війни офіцер рос. армії; 1917 начальник штабу Гайдамацького Коша Слобідської України, один з керівників оборони Києва I 1918,
УЕБІ-ШЕБЕЛІ р. в Сомалі та Ефіопії, довж. 2500 км, басейн бл. 200 тис. км2; протікає через Сомалійську вис. і прибережну рівнину Сомалі; зникає в болотах, віддалених до 40 км від узбережжя Індійського
УЖВІЙ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА 1898-1986, укр. актриса; Березіль, Київський укр. драматичний театр; ролі у виставах (Маклена Ґраса, Мина Мазайло, Гайдамаки, Украдене щастя); ролі у фільмах (Тарас Шевченко, Устим
УЖГОРОД центр Закарпатської обл. України, м. на р. Уж (притока Лабірця, басейн Дунаю); 123 тис. мшк.; підприємства деревообробної, машинобудівної (прилади, газотранспортне турбоустаткування),
УЖГОРОДСЬКА УНІЯ об'єдання Православної Церкви Закарпаття з Католицькою Церквою Угорщини, проголошене на церковному соборі в Ужгороді 1649 (за іншими джерелами 1646) і впроваджене за допомогою війська 1662;
УЖЕВИЧ ІВАН ?-?, укр. мовознавець XVII ст.; навчався у Краківському та Паризькому унів.; перша відома граматика староукр. мови, написана лат. мовою; автографи 1643, 1645 зберігаються у Франції. УЗБЕКИСТАН держава у Середній Азії; поділяється на 12 обл., до його складу входить також Каракалпацька Республіка. 3/4 території на Туранській низ., більшу частину У. займає пустеля Кизилкум; на пн.
УЗБЕЦЬКА МОВА належить до тюркських; державна в Узбекистані, мовці мешкають також у Казахстані, Туркменії, Таджикистані, Киргизії, Афґаністані та Китаї; староузбецька (чаґатайська) книжна мова XV ст.
УЗВИШШЯ просторе підвищення невеликої висоти і плоскої або горбкуватої поверхні. УЗЕДОМ прибережний острів у Балтійському м., між Поморською бухтою і Щецинською зат. УЗИН м. районного підпорядкування Київської обл., 17 тис. мшк.; підприємства харчової промисловості, поблизу У. вел. авіабаза стратегічних сил колишнього СРСР; відоме з 1651. УЙҐУРИ народ, який живе в Сіньцзян-Уйґурському автономному районі Китаю (бл. 7,5 млн.), а також у Сх. Казахстані, Кирґизстані, Узбекистані; мова уйґурська. УКІЙО Е японська школа малярства і деревориту (XII-XIX ст.); пов'язана з життям вел. міста, його розвагами, представляла сцени утіх, життя театру, портрети гейш; пізніше також пейзажі, рослин і
УКАЗ розпорядження найвищого органу влади або глави держави, яке має силу закону. УКАЯЛІ р. у Перу, один із витоків Амазонки; довж. 1950 км (від витоків Апурімак - 2738 км); басейн 375 тис. км2; судноплавна від м. Кумарія; руїни фортеці Мачу-Пікчу. УКЛЕЯ прісноводна риба, заселяє ріки та оз. Сх. і Центр. Європи; довж. бл. 15 см. УКРАЇНІЗАЦІЯ система заходів комуністичної партії (більшовиків) України та уряду УСРР 1923-33 з метою зміцнення рад. влади в Україні, частина політики коренізації, яку провадила Всесоюзна комуністична
УКРАЇНА нова постсоціалістична держава Сх. Європи, член Співдружності Незалежних Держав; з пд. омивається Чорним і Азовським м., на суходолі межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією,
УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ укр. легіон у складі австр. армії, сформований в Галичині на поч. I Світової війни 1914-18; відзначились у боях на г. Маківці, під Болеховом, Галичем, Семиківцями; 1918 стали ядром
УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА Православна Церква, яка діє в Україні, а також у США, Канаді, Австралії та ін. країнах, де існує укр. діаспора. Виступає за унезалежнення, насамперед від Московської Патріархії. Одна із
УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ нелегальна військово-політична організація, створена 1920 колишніми старшинами Січових стрільців та УГА; діяла на території II Речі Посполитої та в еміграції; організовувала акти
УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК заснована 15 XI 1945 в Авґсбурзі (Баварія) групою укр. учених-емігрантів, 1949 президія перенесена до Вінніпеґа (Канада), з 1950 філія у Нью-Йорку (США); перший президент УВАН в Європі Д.
УКРАЇНСЬКА ВСЕСВІТНЯ КООРДИНАЦІЙНА РАДА міжнародна громадська організація, створена 1992 Всесвітнім форумом українців у Києві для координації зусиль українців у еміграції та у вітчизні в справі розбудови правової демократичної
УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ збройні сили ЗУНР, утворені XI 1918; бої з пол. армією під час укр.-пол. війни 1918-19; після поразки відступила в Наддніпрянську Україну, де у складі Армії УНР воювала з більшовиками та
УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА ГРУПА організація укр. дисидентів, утворена 1976 для боротьби за дотримання в УРСР прав людини, гарантованих, зокрема, Заключним актом наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінкі,
УКРАЇНСЬКА ГОЛОВНА ВИЗВОЛЬНА РАДА підпільний орган, створений 1944 з ініціативи представників низки укр. політичних партій та організацій для керівництва укр. національно-визвольним рухом; президент К. Осьмак, гол.
УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА одна з традиційних Церков укр. народу, сх. Католицька Церква, яка постала на теренах Київської митрополії внаслідок укладення Берестейської церковної унії 1596 з Апостольським престолом у
УКРАЇНСЬКА ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ нелегальна політична організація в Наддніпрянській Україні, утворена 1904 з ініціативи Всеукр. загальної організації; програма встановлення конституційного правління, здобуття національних
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА 1918 офіційна назва Наддніпрянської України за правління гетьмана П. Скоропадського (Гетьманська держава, Гетьманщина); виникла внаслідок державного перевороту 29 IV 1918, який повалив
УКРАЇНСЬКА ДУМСЬКА ГРОМАДА об'єднання частини депутатів від України у I (1906, 44 особи, гол. І. Шраг), II (1907, 47 осіб) Державних Думах Рос. імперії; вимоги запровадження навчання укр. мовою, заснування укр.
УКРАЇНСЬКА КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ політична партія, утворена 1920 внаслідок розколу УСДРП (незалежних); виступала за самостійну рад. Україну; не здобула помітного впливу; під тиском Виконкому Комуністичного Інтернаціоналу
УКРАЇНСЬКА МОВА належить до східнослов'янських мов; державна мова в Україні, поширена також у Росії, Білорусі, Польщі, Канаді, США, Арґентині, ін. країнах поселення; діалекти об'єднані у 3 гол. групи:
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА укр. держава, проголошена 7 (20) XI 1917 III-м Універсалом Центральної Ради (гол. М. Грушевський); спершу формально у федерації з Росією; 12 (25) I 1918 Центральна Рада IV Універсалом
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ТРУДОВА ПАРТІЯ назва Національно-демократичної партії з 1919; правляча партія ЗОУНР; до 1923 не визнавала пол. влади в Галичині, підпорядковуючись еміграційному урядові ЗУНР; 1923 розкол на прихильників
УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА 1. представницький орган, заснований 18 X 1918 на зборах діячів укр. партій та громадських організацій Галичини та Буковини у Львові; проголосила утворення Укр. Держави на укр. землях
УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ політична організація, заснована 1907, незабаром розгромлена рос. поліцією; у наступні роки діяли окремі групи есерів; відновлена 1917; найчисельніша з укр. партій; відображала інтереси
УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-ФЕДЕРАЛІСТІВ політична організація ліберально-демократичного спрямування; виникла 1917 на базі Товариства укр. поступовців, спершу під назвою Союз укр. автономістів-федералістів; об'єднувала переважно
УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ підпільна укр. військово-політична формація 1942-51, яка боролася за самостійну Укр. державу; підпорядковувалася ОУН (бандерівців); загони УПА 1943-44 воювали проти рад. партизанів,
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА I
(Московський Патріархат)
(УПЦ МП), православне церковне утворення, узаконене в структурі рос. Православної Церкви Архієрейським собором у I 1990 шляхом надання широкої
УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ перша укр. політична партія, заснована у Львові 1890 з ініціативи І. Франка, М. Павлика; в основу програми покладено народницький соціалізм; з 1895 виступала за самостійну соборну Україну;
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-20 національно-демократична революція в Україні; поштовхом до початку У. р. стала лютнева революція 1917 в Росії; 3 етапи: 1. доба Центральної Ради: створена у III 1917 Укр. Центральна Рада 7
УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ робітнича партія, заснована 1899 в Галичині; до 1918 національна секція Соціал-демократичної партії Австрії; програма самостійної соборної України з демократичним соціалістичним устроєм;
УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ провідна укр. партія Галичини, заснована 1925; програма боротьби за самостійну соборну Україну, з 1931 вимога автономії укр. земель у складі Польщі; 1935-38 провадило невдалу політику
УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ вищий навчальний та науково-дослідний заклад укр. еміграції; створений 1921 у Відні, перенесений до Праги (підтримка з боку уряду Чехо-Словаччини), розгромлений 1945 рад. військовою
УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК самвидавний журнал укр. дисидентів, виходив 1970-72; видання перервалося з арештом редактор В. Чорновола; відновлений В. Чорноволом та іншими правозахисниками 1987-89. УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ СОЮЗ громадсько-релігійна організація, заснована у Львові 1931 з ініціативи А. Шептицького; у політичних справах підтримував УНДО; ліквідований 1939; лідери: В. Децикевич, З. Луковецький. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ОДЯГ формувався упродовж багатьох століть, починаючи від Київської Русі; значні впливи культур сусідніх народів; загальна риса - декоративна мальовничість, широке застосування різних матеріалів,
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У ВАРШАВІ науково-дослідна установа українознавства в Польщі 1930-39; утворений при Міністерстві освіти і віровизнань Польщі; наукові студії з економіки, культури та історії України; підготовка
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У МЮНХЕНІ створений 1945 в Мюнхені молодими укр. ученими, що емігрували, уникаючи репресій рад. влади; навчальний процес з 1946/47; з 1950 статус приватного унів. з академічними правами; 1956
УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ХЛІБОРОБІВ-ДЕРЖАВНИКІВ організація укр. монархістів-гетьманців, заснована В. Липинським і С. Шеметом 1920; діяв на еміграції; 1925 проголосив спадковим гетьманом П. Скоропадського; 1930 Липинський порвав з
УКРАЇНСЬКИЙ СТЕПОВИЙ ЗАПОВІДНИК у межах Донецької, Запорізької, Сумської обл.; площа 1636,4 га; створений 1961; філіали: Кам'яні Могили, Михайлівська цілина, Хомутівський степ. УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ течія в архітектурі, малярстві та ужитковому мистецтві поч. ХХ ст., у рамках загальноєвроп. тенденцій формування національних стилів (рос., пол., норвезького та ін.); використання елементів
УКРАЇНСЬКИЙ ТАЄМНИЙ УНІВЕРСИТЕТ нелегальний вищий навчальний заклад, заснований у Львові 1921 у відповідь на полонізацію Львівського унів.; перший ректор В. Щурат; налічував 3 факультети, 15 кафедр, 54 професори і близько
УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ громадська установа в Генерал-губернаторстві (1939-45); репрезентував українців перед нім. владою, займався суспільною опікою, сприяв формуванню Дивізії Ваффен-СС Галичина; гол. В.
УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ 1000-кілометрова смуга уздовж середньої течії Дніпра; складене метаморфічними та магматичними гірськими породами архейського та протерозойського віку брилове підняття кристалічного
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ПЕРЕСЕЛЕННЯ 1944-46 вивезення укр. населення з Польщі та пол. населення з України за угодою між Пол. комітетом національного визволення та урядом УРСР; до Польщі виїхало близько 810 тис. осіб, до України
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1918-19 укр.-пол. збройна боротьба за Сх. Галичину; розпочалася 1 XI 1918 у Львові збройним виступом пол. підпільних військових організацій проти щойно проголошеної укр. влади (ЗУНР); вуличні бої
УКСЕНШЕРНА (Oxenstierna)
Аксель, 1583-1654, шведський державний діяч; з 1612 канцлер, гол. радник Ґустава II Адольфа, 1632-44 реґент при малолітній королеві Крістіні; 1648 один з ініціаторів
УКУЛЕЛЕ музичний інструмент, щипковий хордофон, за формою близький до гітари, але менших розмірів; 4 струни; походить з островів пд. частини Тихого о., популярний у 20-х XX ст., переважно у США. УЛАМ (Ulam)
Станіслав Мартін, 1909-84, америк. математик пол. походження; один з винахідників першої америк. атомної бомби (проект Лос-Аламос); праці з багатьох галузей математики, а також з
УЛАН-БАТОР столиця і найбільше м. Монголії, біля підніжжя масиву Боґдуул; 619 тис. мшк.; чинбарська, кушнірська, харчова промисловість; міжнародний аеропорт; вузи (унів.); музей; монастир (поч. XVII
УЛАНД (Uhland)
Людвіґ, 1787-1862, нім. поет; творчість періоду пізнього романтизму; дослідник культури, один із основоположників ґерманістики; майстер літературної балади; лірика з мотивами
УЛАНИ з ХVIII ст. легка кавалерія, озброєна списами, шаблями, пістолетами (пізніше карабінами). УЛАНОВА ГАЛИНА СЕРГІЇВНА 1910-98, рос. балерина; прима-балерина Театру опери і балету в Петербурзі та Великого театру в Москві; гол. партії (Бахчисарайський фонтан Б. Асаф'єва, Ромео і Джульєтта П. Чайковського,
УЛИЧІ східнослов'янський племінний союз; склався на поч. VII ст. у межах розселення антів, нащадками яких вони були; до кінця IX ст. населяли територію на сх. від нижньої та середньої течії
УЛОГОВИНА форма місцевості (на материку і морському дні) у вигляді широкої западини, оточеної височинами. УЛОГОВИНА ОКЕАНІЧНА плаский район дна океану на глибині 3-6 тис. метрів; у. о. займає більшість поверхні дна океанів. УЛОФ I ТРЮҐВАСОН бл. 969-1000, король Норвегії з 995; вождь вікінґів, 994 напав на Англію; запровадив християнство, боровся за звільнення Пд. Норвегії від данського панування; загинув у морській битві з
УЛОФ II ГАРАЛЬДСОН св., бл. 995-1030, король Норвегії 1015-28, об'єднав країну та зміцнив позиції християнства; 1028 скинутий Кнутом Великим; загинув у боротьбі за повернення престолу; покровитель Норвегії. УЛОФ ШЕТКОНУНҐ ? - бл. 1022, король Швеції з бл. 995, син Еріка Переможця та дочки Мешка I, Святослави; 1000 у союзі з Данією переміг Улофа I Трюґвасона; 1008 охрестився, підтримував християнізацію Швеції. УЛУС у монгольських і тюркських кочовиків від початку XIII ст. загал людей, підпорядкованих одному правителю, також назва держав, виділених Чинґіс-ханом для своїх синів; у Росії з XVII ст.
УЛЬБРІХТ (Ulbricht)
Вальтер, 1893-1973, нім. комуністичний діяч; з 1933 - в еміграції; під час II Світової війни - у СРСР; співзасновник СЕД, у 1950-53 - генеральний секретар, 1953-71 - I секретар
УЛЬМАН (Ullmann)
Лів, нар. 1938, норвезька актриса кіно і театру; виступи в Народному театрі в Осло (Нора Г.Ібсена); ролі у фільмах І.Берґмана (Персона, Шепіт і крики, Сцени з подружнього життя,
УЛЬМАНІС I
(Ulmanis)
Карліс, 1877-1942, латиський політик; 1917 засновник Латиської селянської спілки; з 1918 декілька разів був прем'єром (зокрема, першого уряду незалежної Латвії); 1934
УЛЬПІАН ДОМІЦІЙ бл. 170?-224, рим. правник; автор коментарів до преторського едикту; багато фрагментів його праць увійшли до Корпус Юріс Цивіліс. УЛЬСАН м. у Пд. Кореї, на узбережжі Японського м.; 683 тис. мшк.; велика корабельня (побудова танкерів), нафтопереробні підприємства, автозавод (Гундай); торговельний та рибальський порти. УЛЬТРА вкрай консервативні політичні угруповання у Франції: 1. в період реставрації Бурбонів у 1-й полов. XIX ст.; 2. на поч. 60-х XX ст. прагнули утримання франц. панування в Алжирі (ОАС). УЛЬТРАЗВУКИ нечутні для людського вуха звуки з частотою понад 20 000 Гц; у. сприймають, напр., собаки, кажани; використовують у техніці (напр., у неруйнівних дослідженнях), гідролокації, медицині
УЛЬТРАМАРИНИ неорганічні пігменти, що їх одержують шляхом випалювання суміші каоліну, кремнезему, сірки, соди і вуглецю; залежно від пропорцій складників у. набувають різних кольорів; стійкі до дії
УЛЬТРАМОНТАНІЗМ тенденція в католицизмі XIX ст. до централізації влади в руках папи; ультрамонтани захищали догмат про непомильність папи, встановлений Ватиканським I собором (1870). УЛЬТРАСОНОГРАФІЯ діагностичний метод, в якому використовується принцип відбиття звуку; один з найважливіших методів дослідження внутрішніх органів. УЛЬЯНЕНКО ОЛЕСЬ (Олександр)
Станіславович, нар. 1962, укр. поет, прозаїк, представник нової літературної ґенерації; романи Зимова повість, Сталінка, Вогненне око; Мала Шевченківська премія 1997; тематика
УЛЬЯНОВСЬК обл. центр у Росії, порт на р. Волга (Самарське водосховище); 670 тис. мшк.; залізничний вузол, аеропорт; виробництво транспортних засобів, верстатів, точних приладів, будівельних
УМАНЬ м. у Черкаській обл., райцентр на р. Уманці (притока Ятрані, басейн Пд. Бугу), при впадінні в неї Кам'янки і Паланки; 93 тис. мшк.; сільськогосподарське і приладобудівне машинобудування,
УМБРІЯ обл. та історична країна у Центр. Італії, на Апеннінському півостр., в Апеннінах; 8,5 тис. км2, 815 тис. мшк.; адміністративний центр Перуджа; сільське господарство (зернові, вівчарство),
УМОВА в методології фактор, який визначає (у. необхідна) чи робить можливим (у. достатня) виникнення певного стану речей (випадки, явища, стосунки, характеристики і т.п.), а також фактор, який
УМОВА ВИКОНАЛЬНОСТІ доручення і наказ суду щодо виконання виконавчого листа; вказує боржника, вірителя і суб'єкта, що підлягає вирокові (примусовому покаранню). УМОВИВІД в логіці міркування, яке полягає у виведенні згідно з законами логіки (правилами у.) нових тверджень (умовиводів) з висловлювань, які визнаються істинними (передумов); у. поділяється на
УНІВЕРСАЛ розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру, який видавали у XVII-XVIII ст. пол. королі, конфедерації, сейми, укр. гетьмани, інколи представники генеральної старшини; під час Укр.
УНІВЕРСАЛІЇ філософське поняття, яке означає еквівалент загальних понять і назв (напр., людина взагалі), характеристика (напр., білість) та ін.; відома суперечка в середньовіччі про універсалії між
УНІВЕРСАЛИ КОСЦЮШКА 1794 розпорядження Т. Косцюшка в селянській справі, видані під час повстання під Босутовом, Вінярами і Поланцем (Поланецький універсал); скорочували панщину, надавали селянам особисту свободу,
УНІВЕРСАЛИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ звернення програмного характеру, видані Укр. Центральною Радою 1917-1918; I У. Ц. Р. (10 (23) VI 1917) закликав приступати до негайного закладення підвалин автономного ладу, передбачав
УНІВЕРСАЛЬНА ДЕСЯТКОВА КЛАСИФІКАЦІЯ система класифікації творів письменства, яка використовується при складанні бібліографії та бібліотечних каталогів; її основою була десяткова класифікація Дьюї (1876), за якою твори
УНІВЕРСИТЕТ найстаріший і гол. тип європ. вищого навчального закладу з великою кількістю відділень, який має право надавати наукові ступені, поєднує наукову і навчально-виховну функції; у. розвивалися
УНІВЕРСИТЕТ ГУМБОЛЬДТА В БЕРЛІНІ створений 1809 з ініціативи і у відповідності з концепцією В. фон Гумбольдта; став організаційним взірцем для унів. XIX ст.; до 1939 найбільший унів. Німеччини. УНІТАРНА ДЕРЖАВА держава з однорідними внутрішніми структурами, територіальні одиниці якої підпорядковані центральним органам і не мають автономії. УНІЯ скорочена назва Сполучених Штатів, вживана у XVIII-XIX ст.; під час громадянської війни означала штати Півночі. УНІЯ об'єднання, союз; сполучення 2-х чи більше держав; персональна у. - об'єднання лише навколо фігури монарха; реальна у. - об'єднання на засаді спільності визначеного кола органів влади та
УНІЯ ПРАЦІ соціал-демократична партія у Польщі, заснована 1992; виступає за зменшення тягаря реформ для найманих працівників; гол. Р. Бугай. УНІЯ РЕАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ консервативно-ліберальне політичне угруповання в Польщі, засноване 1989; з 1990 Консервативно-ліберальна партія Унія реальної політики; 1990 і 1995 розколи; гол. Ю. Корвін-Мікке. УНІЯ СВОБОДИ політична партія в Польщі, утворена 1994 (об'єднання Демократичної унії та Ліберально-демократичного конгресу); ідейно неоднорідна (групи: ліберально-соціальна; християнсько-демократична,
УНАМУНО-І-ХУҐО (Unamuno y Jugo)
Міґель де, 1864-1936, іспан. письменник і філософ баскського походження; професор Саламанського унів.; 1924-30 - у вигнанні; один із попередників екзистенціалізму;
УНКЕЙ 1151-1223, японський буддистський скульптор; відновив мистецтво реалістичної скульптури і динамічну інтерпретацію буддистських фігур (Тріада Аміди). УНРРА див. «Організація Об'єднаних Націй у справах допомоги й відбудови» УНСЕТ (Undset)
Сіґрід, 1882-1949, норвезька письменниця; в історичних трилогіях (Крістін, дочка Лавранса, Улоф, син Аудуна) та сучасних романах (Палаючий чагарник) проблематика жіночої долі та
УНТЕРВАЛЬДЕН кантон у центр. Швейцарії, у Бернських Альпах; складається з 2 напівкантонів: Обвальден (490 км2, 31 тис. мшк., адміністративний центр Зарнен) і Нідвальден (276 км2, 35 тис. мшк.,
УППСАЛА м. в центр. Швеції; 170 тис. мшк.; поліграфічна, машинобудівна та ін. промисловість; дорожній та залізничний вузол; центр культури; найстаріший скандинавський унів. з бібліотекою; туризм;
УПРАВЛІННЯ I
сукупність важелів у кабіні пілота для приведення в дію елементів оперення; важіль управління (на невеликих літаках) або штурвал (волант) служать для управління кермом висоти і
УПРАВЛІННЯ АВТОМАТИЧНЕ управління, що здійснюється автоматичним керуючим пристроєм, вихідні (керуючі) сигнали якого діють на об'єкт управління (об'єктом може бути, напр., технологічний процес, положення керма
УПРАВЛІННЯ ДИСТАНЦІЙНЕ управління, при якому керуючі сигнали надсилаються до об'єкта керування, розташованого на значній відстані від системи управління. УПРЯЖ ремені, паси, посторонки та ін. знаряддя, що дають змогу використовувати тварину в запряжці; напр., у. хомутова, ярмова, шорна, шлеї та ін. УРІ кантон у центр. Швейцарії, в Альпах (Бернські, Ґларненські); 1,1 тис. км2, 36 тис. мшк.; адміністративний центр Альтдорф; офіційна мова нім.; гідроелектростанції; під масивом Сен-Ґотард
УРАГАН надзвичайно сильний поривчастий вітер швидкістю понад 120 км/год. УРАЛ I
р. в Росії та Казахстані; довж. 2428 км; витоки у Пд. Уралі; впадає в Каспійське м.; гол. міста над У.: Магнітогорськ, Оренбурґ, Уральськ (початок судноплавства), Атирау.
II
гори в
|