Ч, Ч двадцять восьма літера укр. абетки, за конфігурацією видозмінена кирилична; позначає приголосний звук ч; вимовляється че. ЧІАМПІ (Ciampi)
Карло Ацельйо, нар. 1920, італ. банкір; з 1979 дир. Центрального Банку Італії, 1993-94 - прем'єр-міністр. ЧІАНО (Ciano)
Ґалеаццо, граф Кортелаццо, 1903-44, італ. політик, зять Б. Муссоліні; 1936-43 - міністр закордонних справ, прихильник співпраці з Німеччиною і розв'язання II Світової війни; 1943 … ЧІАПАС штат у Мексиці, на узбережжі Тихого о.; 74,2 тис. км2, 3,2 млн. мшк.; адміністративний центр Тустла-Ґутьєррес; височинно-гористий; тропічні ліси; кукурудза, кава, цукрова тростина; … ЧІАУРЕЛІ СОФІКО МИХАЙЛІВНА нар. 1937, грузинська актриса театру і кіно; працювала в театрі імені Марджанішвілі; ролі в психологічних (Колір граната, Дерево бажань), побутових (Тепло твоїх рук) фільмах, комедіях (Не … ЧІЛАЧАВА РАУЛЬ ШАЛВОВИЧ нар. 1948, укр. та груз. поет, критик, перекладач; пише двома мовами, перекладав на грузинську твори Г. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, П. Тичини. ЧІМАБУЕ (псевдонім Ченні ді Пепо), бл. 1240 - після 1302, італ. маляр.; картини, фрески та мозаїки на релігійну тематику; Мадонна на троні з ангелами; навчитель Джотто. ЧІНКВЕЧЕНТО назва, що окреслює епоху зрілого Ренесансу та маньєризму в італ. мистецтві (XVI ст.). ЧІППЕНДЕЙЛА МЕБЛІ виконані переважно з червоного дерева та оздоблені інтарсією; крісла й фотелі мали ажурні спинки та ніжки, закінчені кігтями барокових, рококових форм, ґотичні та китайські мотиви, а в … ЧІТТАҐОНҐ м. у Банґладеш, на узбережжі Бенґальської зат.; міська агломерація 2,1 млн. мшк.; джутова, харчова, нафтопереробна промисловість; найбільший морський порт країни; вивіз джуту, чаю; унів. У … ЧІУАУА I
найбільший штат Мексики, біля кордону із США; 244,9 тис. км2, 2,4 млн. мшк.; адміністративний центр Ч., гол. м. Сьюдад-Хуарес; височинно-гористий; розвинуте гірництво (руди олова, … ЧІХУАХУА порода карликових собак, виведених у Мексиці за часів майя; існують короткошесті та довгошерсті різновиди. ЧІЧЕСТЕР (Chichester)
баронет Френсіс, 1901-72, англ. мореплавець та льотчик; 1966-67 сам здійснив навколосвітню подорож на яхті Джипсі Мот IV. ЧАБЕР однорічна рослина з блідо-фіолетовими квітками; культивують у Зх. і Пд. Європі; цінна приправа. ЧАВДАР ЄЛИЗАВЕТА ІВАНІВНА 1925-89, укр. співачка (лірико-колоратурне сопрано); солістка Київського театру опери та балету; професор Київської консерваторії; репертуар: Віолетта (Травіата Верді), Венера (Енеїда … ЧАВУН сплав заліза з вуглецем (2,5-4,5%) та ін. елементами; ч. одержують з ч.-сирцю у спеціальних печах - вагранках; містить головним чином кремній, марганець, фосфор (чистий ч.), іноді ін. … ЧАВУН-СИРЕЦЬ сплав заліза з вуглецем (3,5-4,5%) та ін. елементами (головним чином кремнієм, марганцем, фосфором, сіркою), що його одержують шляхом відновлення залізної руди в доменній печі; розрізняють … ЧАГРІВНА АНАСТАСІЯ XII ст., невінчана дружина князя Ярослава Осмомисла, високоосвічена та впливова при дворі; внаслідок боярської змови звинувачена у чаклунстві й спалена. ЧАД I
держава у Центр. Африці. Більша частина знаходиться у Чадській улоговині; на пн. (район Сахари) гірський масив Тібесті (Емі-Куссі, 3415 м), на сх. плоскогір'я (Еннеді Вадай); клімат … ЧАД СО, неорганічна сполука, горючий, дуже отруйний газ із відновними властивостями; складова частина багатьох видів горючого промислового газу. ЧАДРА традиційна частина вбрання мусульманських жінок; довга накидка, що вкриває голову разом з обличчям, залишаючи тільки невел. отвір для очей. ЧАЙ вічнозелені дерева й кущі родини чайних; наркотична рослина; кущ вис. до 5 м - ч. китайський, або дерево - ч. асамський (ч. індійський), часто вважають за видозміну ч. китайського, та їхні … ЧАЙ ТЯ тип індійського храму, переважно буддійського, у формі видовженої зали, поділеної рядами колон на гол. наву з півкруглою апсидою та нижчими боковими навами. ЧАЙКА болотяно-луговий птах, поширений в Євразії; однією з перших сповіщає про прихід весни; довж. бл. 34 см; на голові характерний чуб; охороняється. ЧАЙКА КОЗАЦЬКА військовий човен запорозьких козаків у XVI-XVII ст.; довж. 18-20 м, шир. 3-3,5 м, вис. 3,5-4 м; основа - липовий або вербовий стовбур, обшитий з боків дошками та осмолений; 2 стерна - на … ЧАЙКА ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ нар. 1943, укр. режисер; гол. режисер, художній керівник Дніпропетровського театру опери та балету; постановки (Катерина, Травіата, Трубадур). ЧАЙКА-ЧАЙКОВСЬКИЙ МІХАЛ 1804-86, пол. та укр. політичний діяч і письменник; нащадок гетьмана І. Брюховецького; учасник пол. повстання 1830-31, після поразки емігрував, у Парижі співпрацював спочатку з … ЧАЙКИ родина птахів; 82 види, живуть понад водами усього світу; 2 підродини: крачки і власне ч.; досконало плавають і літають (власне ч. не пірнають); живуть колоніями; чорноголовий реготун … ЧАЙКОВСЬКИЙ ПЕТРО ІЛЛІЧ 1840-93, рос. композитор; у творчості присутні елементи рос. національної музики, ліризм мелодії; опери (Євгеній Онєгін, Винова дама), балети (Лебедине озеро, Спляча красуня, Лускунчик), 6 … ЧАЙЛД (Childe)
Вейр Ґордон, 1892-1957, англ. археолог; професор унів. в Едінбурзі, дир. Археологічного Інституту в Лондоні; популяризатор археології. ЧАКА бл. 1787-1828, зулуський вождь; засновник (1816) і правитель держави зулусів у Наталі (теп. ПАР), що чинила опір британцям і бурам. ЧАКОНА музична форма варіації з басовою темою, яка повторюється (basso ostinato); споріднена із пассакалією; в XVII ст. ч. вокальна, пізніше інструментальна; витримана у половинному темпі, … ЧАН КАЙШЕК 1887-1975, китайський політик; з 1925 лідер Куомінтану, з 1927 на чолі керівництва Китайської Республіки; після перемоги комуністичної революції та утворення КНР залишився на Тайвані … ЧАНДІҐАРГ асоційована територія Індії, біля підніжжя Гімалаїв, адміністративний центр штатів Пенджаб і Гаріджана; 0,1 тис. км2, 725 тис. мшк.; швейна промисловість; унів.; модерні будівлі уряду. ЧАНДЛЕР (Chandler)
Раймонд, 1888-1959, америк. письменник; представник т.зв. чорної детективної літератури, показував особливості суспільно-побутових стосунків у Каліфорнії (Прощавай, лялечко; … ЧАНДРАҐУПТА МАУР'Я бл. 350-301 до н.е., засновник династії Маур'їв у Індії, правив приблизно з 322; переміг полководця Александра Македонського і створив імперію в долинах Інду і Ґанґу. ЧАНЧУНЬ м. на пн. сх. Китаю, адміністративний центр провінції Гірін; 2,4 млн. мшк., міська агломерація 6,6 млн.; виробництво транспортних засобів, машинобудівна промисловість; значний … ЧАНША м. на пд. сх. Китаю, адміністративний центр провінції Хунань; 1,5 млн. мшк., міська агломерація 5,6 млн.; бавовняна, харчова промисловість, заводи; вишивка; вел. залізничний вузол. ЧАО МОНФУ 1254-1322, китайський маляр і каліграф; коні (Коні, що переходять річку), краєвиди, квіти, бамбук; вважається одним із найвидатніших китайських каліграфів. ЧАПЕК (Capek)
Карел, 1890-1938, чеський письменник; основоположник чеської авангардної прози; романи (Війна з саламандрами), науково-фантастичні п'єси (R.U.R.) з гуманістичними та антивоєнними … ЧАПЛІН I
(Chaplin)
баронет Чарлз Спенсер, 1889-1977, англ. актор, кінорежисер та сценарист; у 1913-52 працював переважно у США; автор численних кінокомедій та їх трагікомічного героя, котрий … ЧАПЛЯ птах з родини лелекоподібних; 62 види, живуть на узбережжях усіх континентів; в польоті шия зигзагоподібно вигнута, голова лежить на спині; сива ч. закладає колонію гнізд на деревах; на … ЧАПОЛОЧ ПАХУЧА багаторічна трав'яниста рослина родини злакових з довгим повзучим кореневищем; завдяки глікозиду кумарину має приємний запах; росте на піщаниках, в соснових і мішаних лісах, на вирубках і … ЧАПСЬКА (Czapska)
Марія, 1894-1981, пол. письменниця; з 1945 - у Франції, співредактор журналу Культура; спогади Європа у сім'ї. ЧАПСЬКИЙ (Czapski)
Юзеф, 1896-1993, брат Марії Ч., пол. маляр і письменник; член групи капістів; значну частину життя провів у Франції; під час II Світової війни в'язень Старобільського табору; … ЧАРДАШ угорський народний танець, музичний розмір парний 2/2 або 4/4, складається із повільного вступу (lasso) та швидкого танцю (frisco); стилізований ч. у творчості Ф. Ліста. ЧАРДЖОУ обл. м. у Туркменистані, пристань на Амудар'ї; 164 тис. мшк.; легка (зокрема, шовкова) промисловість, судноремонтна верф; залізничний вузол; аеропорт; педагогічний інститут. ЧАРДИНІН ПЕТРО ІВАНОВИЧ (псевдонім П.І. Красавчикова)
1873-1934, укр. кінорежисер; фільми (Тарас Шевченко, Тарас Трясило, Черевички, Червінці). ЧАРЛЗ (Charles)
Рей (справжнє Рей Чарлз Робінсон), нар. 1932, америк. виконавець блюзів, композитор і мультиінструменталіст (клавішні та духові інструменти); поєднує блюз із стилем ґоспелз; гіт … ЧАРЛСТОН бальний танець (особливо популярний у 20-х і 60-х ХХ ст.) у жвавому темпі, синкопічному ритмі, на зразок танців афроамериканців; музичний розмір 4/4; назва походить від назви м. Чарлстон у … ЧАРНЕЦЬКИЙ (Czarnecki)
Стефан, 1599-1665, пол. полководець; учасник воєн з козаками (Хмельниччина), воєвода руський з 1657 та київський з 1664, польний коронний гетьман з 1665, 1665-60 неодноразовий … ЧАРТЕР умова про винайм усього судна чи його частини на рейс чи окреслений час; використовується також у авіації. ЧАРТИЗМ 1838-58, брит. радикальний суспільний рух за демократичні політичні реформи; здобув широку підтримку робітників; програма Хартія прав народу (The People's Charter - звідки й назва); 1839, … ЧАРТОРИЙСЬКИЙ I
(Czartoryski)
Адам Єжи, кн., 1770-1861, пол. і рос. державний діяч; радник царя Олександра I, учасник розробки політичних реформ у Росії, 1804-06 міністр закордонних справ; 1815-30 … ЧАС I
у філософії поняття, яке означає одну з основних (поряд з простором) форм буття матерії, атрибут матерії; в історії науки і філософії виникла дискусія про абсолютний (об'єктивний) чи … ЧАС РЕАКЦІЇ період від початку дії подразника на органи чуття до появи рефлекторної чи довільної реакції; залежить від стану центр. нервової системи, стану здоров'я, віку, а також від сили і характеру … ЧАСНИК дворічна рослина з родини лілійних; походить з Малої Азії; їстівна цибулина складається з т.зв. зубців з характерним смаком і запахом; поширена приправа; має лікувальні та бактерицидні … ЧАСОВІ ПОЯСИ ділянки на поверхні Землі (обмежені 2 меридіанами), на яких обов'язковий однаковий час, т.зв. поясний час; уся поверхня Землі поділена на 24 ч.п. через кожні 15 ЧАСТИК густий невід, рибальська заслонна сіть (довж. бл. 50 м, вис. бл. 2 м), у вигляді вертикальної загорожі, яку використовують для лову морських донних риб, напр., тріски і камбали. ЧАСТИНИ МОВИ класи слів, з якими пов'язані певні синтаксичні функції; в укр. мові: іменник, прикметник, дієслово, займенник, числівник, прислівник, дієприслівник, дієприкметник, частка, сполучник, … ЧАСТИНИ ОСОБЛИВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ воєнізовані загони, створені 1919 при заводських партосередках, райкомах, губкомах Рос. комуністичної партії для боротьби з повстанським рухом в Росії та Україні; розформовані 1924-25. ЧАСТИНИ СВІТУ найбільші одиниці поділу всієї материкової поверхні Землі; див. «континент». ЧАСТИНКА частина матерії, напр., молекула, атом, іон, протон, електрон або певне їх з'єднання. ЧАСТКА I
результат «ділення».
II
незмінна службова частина мови, яка виконує в реченні допоміжну функцію; надає реченню або його частині різних смислових або модальних відтінків. ЧАСТОТА величина, яка показує, скільки разів періодичне явище повторюється за одиницю часу; напр., кількість коливань за 1 с; вимірюється в Герцах (Гц). ЧАУ-ЧАУ порода собак з групи шпіців, виведена, найімовірніше, у Китаї; дорослий собака нагадує лева; шерсть густа, масть руда, чорна або біла; характерний фіолетовий язик. ЧАУШЕСКУ (Ceausescu)
Ніколає, 1918-89, румунський комуністичний лідер; з 1965 очолював комуністичну партію Румунії, з 1967 голова Державної ради, з 1974 президент; авторитарне правління, … ЧАЦЬКИЙ (Czacki)
Тадеуш, 1765-1813, пол. діяч господарства і освіти, історик; інспектор шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній з 1803, засновник Кременецького ліцею 1805, сприяв … ЧЕЄНИ індіанці Пн. Америки, живуть у резерваціях штатів Монтана і Оклахома (США), бл. 5 тис.; мова алґонкінської мовної групи. ЧЕБОКСАРИ м. у Росії, столиця Чувашії, порт на р. Волга; 446 тис. мшк.; промисловість засобів транспорту, а також електротехнічна, приладобудування, текстильна, харчова; 4 вузи (в тому числі унів.), … ЧЕБРЕЦЬ ароматична рослина родини губоцвітих; кореневищний напівкущ; зона помірного клімату пн. півкулі; бл. 35 видів; квітки фіолетові; застосовують у парфумерній промисловості, як приправу … ЧЕДВІК (Chadwick)
баронет Джеймс, 1891-1974, брит. фізик; відкрив нейтрон; один з відкривачів розщеплення ядра атома під дією g-променів; Нобелівська премія 1934. ЧЕДЗЯН провiнцiя на сх. Китаю, біля Сх.-Китайського м.; 101,8 тис. км2; 42,7 млн. мшк.; адмiнiстративний центр м. Ганчоу, важливе м. i порт Нiнпо; гориста, на пн. i в долинах рiк низовинна; … ЧЕК письмове доручення встановленої форми на виплату зазначеної суми грошей з рахунку чекодавця у банку. ЧЕКА \(ВЧК\) див. «Всeросійська надзвичайна комісія для боротьби з контррeволюцією і саботажeм» ЧЕКАНОВСЬКИЙ (Czekanowski)
Олександр, 1833-76, пол. геолог та географ; видатний дослідник Пн.-Сх. Сибіру (на засланні після Січневого повстання 1863-64). ЧЕЛЕСТА клавішно-ударний музичний інструмент (ідеофон); удосконалений 1886 О. Мюстелем клавішними дзвіночками; за допомогою клавіші приводиться в рух молоточок, який вдаряє по металевих пластинках, … ЧЕЛЛІНІ (Cellini)
Бенвенуто, 1500-71, італ. ювелір та скульптор доби маньєризму; міфологічні скульптури (Персей, що тримає голову Медузи), ювелірні вироби; 2 трактати про мистецтво; Життєпис … ЧЕЛЛЕНДЖЕР I
найбільша заглибина у світовому о., у Маріанській западині; 11034 м.
II
америк. космічний корабель багаторазового використання; вибухнув через кілька хвилин після старту свого … ЧЕЛЯБІНСЬК обл. центр у Росії, на Пд. Уралі; 1,1 млн. мшк.; залізничний вузол; металургія, машинобудівна, металургійна, хіміч., приладобудівна, легка промисловість; 10 вузів (4 унів.), філармонія; … ЧЕМБЕРЗ (Chambers)
Вільям, 1723-96, англ. архітектор; ініціатор англо-китайського паркового стилю; закладення і будівництво парків; громадські споруди; будинки та резиденції паладіанських і … ЧЕМБЕРЛЕН I
(Chamberlain)
баронет Джозеф Остін, 1863-1937, брат Артура Невіла, брит. політик; діяч Консервативної партії, 1924-29 міністр закордонних справ, 1925 брав участь у підготовці … ЧЕМБЕРЛЕН холодний соус, що подається до м'яса; виготовляється з порічкового, малинового або чорничного желе з додаванням приправ, напр., хрону, паприки. ЧЕМЕРИЦЯ трав'яниста багаторічна рослина вис. до 1,5 м; отруйна; в Україні зростає на полонинах Карпат, на лісових галявинах, вогких луках, напр., ч. біла; з кореневищ добувають алкалоїди, напр., … ЧЕМЕРНИК рід рослин родини жовтцевих; Середземномор'я, гірські райони Європи; 2 види в Україні; отруйний; з коренів добувають лікарський препарат корельборин. ЧЕНСТОХОВА воєводське м. у Польщі, на р. Варті; 260 тис. мшк.; центр текстильної, металургійної, електромеханічної промисловості; важливий транспортний вузол; центр науки (вузи) та культури (театр, … ЧЕНТУ м. на пд. зх. Китаю, адміністративний центр провінції Січуань; 2,7 млн. мшк., міська агломерація 9,6 млн.; машинобудівна, електронна, хіміч. промисловість; ремесла; комунікаційний вузол; … ЧЕНЧОУ м. у Сх. Китаї, адмiнiстративний центр провiнцiї Генань; 1,2 млн. мшк.; важливий промисловий (текстильна, харчова, машинобудiвна галузi) центр, транспортний вузол; вузи. ЧЕПІЛЬ ЛІЗА нар. 1916, укр. актриса; родом з України, на еміграції у США; театри Стадника, Укр. театр Америки; ролі у виставах (Одержима, Мина Мазайло, Гамлет). ЧЕРІНЬ ГАННА нар. 1924 в Україні; на еміграції в Німеччині, теп. у США; завідувачка відділу міжнародного обміну бібліотеки Чиказького унів., письменниця; книжки для дітей (Українські діти, Листування), … ЧЕРВ'ЯКИ група безхребетних тварин з черв'якоподібним тілом; типи: плоскі, первиннопорожнинні, немертини, скреблянки, кільчасті. ЧЕРВЕНСЬКІ МІСТА назва земель навколо м. Червень (теп. с. Чермно у Польщі) між Бугом і Вепром, зокрема, басейн Гучви; у X-XI ст. предмет русько-пол. воєн, в XI-XIV ст. у складі Київської Русі, Волинського … ЧЕРВИНСЬКИЙ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ 1848-1920, укр. зоотехнік, один з основоположників зоотехнії; численні праці про годівлю, ріст і розвиток сільськогосподарських тварин, розробки методики оцінки екстер'єру. ЧЕРВНЕВЕ ПОВСТАННЯ масовий протест робітників НДР у VI 1953, переважно у Берліні та ін. промислових м., проти зниження життєвого рівня та політики Соціалістичної єдиної партії Німеччини; безпосередньою … ЧЕРВНЕВИЙ РОБІТНИЧИЙ ПРОТЕСТ 1976 В ПОЛЬЩІ стихійні страйки і демонстрації 25 VI в Радомі, Урсусі та Плоцьку проти підвищення державних цін на продовольство (спричинили його скасування); придушені державною владою; репресованим … ЧЕРВОНІ БРИГАДИ італ. терористична організація вкрай лівої орієнтації, заснована 1970; серія викрадень, терористичних замахів та політичних убивств (найгучніше 1978 - А. Моро). ЧЕРВОНІ ВОДОРОСТІ осілі водорості; вегетативне тіло переважно багатоклітинне, довж. до 0,5 м; бл. 4500 видів. ЧЕРВОНІ КГМЕРИ екстремістська фракція в камбоджийському комуністичному русі; 1975 захопили владу; за їхнього правління загинуло понад 1 млн. осіб; розбиті 1979 В'єтнамом, донедавна продовжували … ЧЕРВОНА РІКА р. у Китаї та В'єтнамі; довж. 1280 км, басейн 158 тис. км2; впадає у Тонкінську затоку (Бак Бо) Пд.-Китайського м., утворюючи дельту; гол. притока - Чорна р. ЧЕРВОНА РУСЬ історична назва Галичини, зустрічається в писемних джерелах XVI-XIX ст.; термін було вжито італ. картографом XV ст. Фра Мауро для позначення земель у басейні р. Дністер; поступово … ЧЕРВОНЕ КОЗАЦТВО рад. військове з'єднання (полк, згодом бригада, дивізія, корпус), створене у Харкові в I 1918 на противагу Вільному козацтву; командир В. Примаков; 1918-20 участь у боротьбі з Армією УНР, … ЧЕРВОНЕ МОРЕ частина Індійського о., між Африкою і Аравійським півостр.; Баб-ель-Мандебською прот. сполучене з океаном; довж. 1932 км, шир. до 306 км; 460 тис. км2; гл. до 3039 м; найсолоніше (до 4,2% … ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ у мусульманських країнах Червоний Півмісяць, в Ірані - Товариство Червоного Лева і Сонця; міжнародна громадська організація, керується рішеннями женевської конвенції від 22 VIII 1864; мета … ЧЕРВОНОЇ ТА БІЛОЇ ТРОЯНД ВІЙНА 1455-85 боротьба за англ. престол між двома лініями династії Плантаґенетів: Ланкастерами (червона троянда в гербі) та Йорками (біла); внаслідок воєнних дій неодноразові зміни правління; закінчилася … ЧЕРВОНОГРАД м. у Львівській обл., при впадінні р. Солокії та Рати до Зх. Бугу; 74 тис. мшк.; центр Львівсько-Волинського кам'яно-вугільного басейну (12 шахт, центр. збагачувальна фабрика), підприємства … ЧЕРВОНОФІГУРНА ТЕХНІКА спосіб виконання грец. розписаної кераміки (від бл. 530 до н.е.); червоні силуети на чорному тлі; сцени на міфологічну тематику, героїчного змісту, запозичені з епосів, сцени буденного … ЧЕРЕВАТЕНКО ЛЕОНІД ВАСИЛЬОВИЧ нар. 1938, укр. письменник, літературознавець, перекладач; поетичні збірки Скіфський степ, Відкритий звук, дослідження і популяризація творчості заборонених у часи тоталітаризму укр. … ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ клас молюсків; живуть у морській, прісній воді та на суші; бл. 100 тис. видів; тіло асиметричне, з виділеними головою, ногою і тулубом, найчастіше схованим у спіральній черепашці, в якому … ЧЕРЕМХА кущ або дерево пн. півкулі; листки еліптичні; квітки білі, запашні, зібрані в китиці; росте у листяних лісах на берегах водойм; лікарська і декоративна рослина, висаджують у парках. ЧЕРЕП кістковий скелет голови у хордових, який за допомогою суглобів пов'язується із хребетним стовпом; власне ч. складається з мозкового ч. (охоплює мозок та органи чуттів) та вісцерального ч. … ЧЕРЕПАХИ назва ряду з класу плазунів, тіло яких вкрите кістково-роговим або кістково-шкіряним панциром, що складається зі спинного (карапаксу) та брюшного (пластрону) щитів; 244 сучасних види; довж. … ЧЕРЕПАХОВІ ПЛАСТИНКИ рогові пластинки, що вкривають панцир деяких морських черепах; з давніх часів використовували для виготовлення дрібних, особливо декоративних, галантерейних виробів. ЧЕРЕПАШКА вапняковий кістяк молюсків, т.зв. мантія; у черевоногих, напр., закручена у спіраль, у двостулкових молюсків складається з двох половинок, у двозябрових головоногих - внутрішня, вкрита … ЧЕРЕПАШКА ЯБЛУНЕВА комаха, віднесена до клопів; небезпечний шкідник яблуні та ясеня; довж. бл. 3 мм. ЧЕРЕПАШКОВІ група молюсків, до якої входять черевоногі, двостулкові, головоногі і скафоподи. ЧЕРЕШНЬОВСЬКИЙ МИХАЙЛО 1913-94, укр. скульптор; після II Світової війни на еміграції у США; пам'ятники Лесі Українці у Кливленді (США) й Торонто (Канада), Мадонна. ЧЕРЕШНЯ листопадне дерево родини розових, плодова культура; поширена (трапляється у дикому вигляді) в районах з помірним кліматом, культивують задля їстівних плодів (жовті, рожеві, червоні), … ЧЕРКАСИ обл. центр України, на правому березі р. Дніпро, на Кременчуцькому водосховищі; 302 тис. мшк.; хіміч. (азотні добрива, штучне волокно, реактиви, пластмаси), машинобудівна, металообробна, … ЧЕРКАСОВ МИКОЛА КОСТЯНТИНОВИЧ 1903-66, рос. актор театру і кіно; працював у Ленінградському театрі імені О.С. Пушкіна; ролі в історичних (Петро Перший, Іван Грозний) та біографічних (Мусоргський) фільмах, екранізаціях … ЧЕРКАСЬКИЙ ДАВИД ЯНОВИЧ нар. 1932, укр. режисер; анімаційні фільми: Пригоди капітана Врунгеля, Острів скарбів, Лікар Айболить. ЧЕРКАШИН РОМАН ОЛЕКСІЙОВИЧ 1906-93, укр. режисер; Березіль, Харківський укр. драматичний театр; постановки (Дай серцю волю..., Євгенія Ґранде); спогади Ми - березільці; посібник Виразне читання. ЧЕРКЕСИ кавказький народ, який живе в Карачаєво-Черкесії (Рос. Федерація); бл. 52 тис., більшість мешкає у Туреччині, Йорданії, Сирії, Ірані (переселилися в 2-ій полов. XIX ст., після поразки … ЧЕРКЕСЬК м. у Росії, адміністративний центр Карачаєво-Черкеської автономної обл. Ставропольського краю, на р. Кубань; 119 тис. мшк.; машинобудівна, металургійна, електротехнічна, хіміч. … ЧЕРНІВЦІ обл. центр України, на берегах р. Прут (притока Дунаю); 259 тис. мшк.; машинобудівна та металообробна (обладнання для переробки нафти, комп'ютери), хіміч. (зона вел. екологічного … ЧЕРНІГІВ обл. центр України, в середній течії р. Десна (притока Дніпра); 306 тис. мшк.; легка, машинобудівна, харчова промисловість, фабрика музичних інструментів; залізнично-шосейний вузол, … ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ один з найстаріших середніх навчальних закладів України, заснований Іоанном Максимовичем 1700 під назвою Малоросійський колегіум; вивчали лат., грец. мови, історію, географію, математику, … ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЛІТОПИС умовна назва пам'ятки козацького літописання XVII-XVIII ст.; за мовно-стильовими особливостями близький до Літопису Самовидця; описано події 1587-1768, у т.ч. козацькі повстання, … ЧЕРНІН (Czernin)
Отокар фон унд цу Худеніц, граф, 1872-1932, австро-угорський політик; 1916-18 міністр закордонних справ; 1918 співтворець Берестейського мирного договору. ЧЕРНАВОДЕ м. у Пд.-Сх. Румунії, порт на р. Дунай; 16 тис. мшк.; залізничний міст через Дунай, один з найдовших у Європі (3850 м); початок судноплавного каналу Дунай-Чорне м.; атомна електростанція. ЧЕРНЕНКО КОСТЯНТИН УСТИНОВИЧ 1911-85, рад. комуністичний діяч; багатолітній співробітник Л.І. Брежнєва; з 1979 член Політбюро ЦК; 1984-85 генеральний секретар ЦК комуністичної партії Рад. Союзу і гол. Президії ВР СРСР. ЧЕРНИХОВСЬКИЙ САУЛ 1875-1943, євр. письменник, писав мовою іврит; походив з України, з 1931 у Палестині; разом з Х.Н. Бяликом відродив у ХХ ст. поезію на івриті; ліричні пісні, поеми, ідилії. ЧЕРНОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ 1873-1952, один з лідерів і теоретиків рос. соціалістів-революціонерів (есерів); 1917 міністр Тимчасового уряду; після жовтневої революції 1917 діяв проти більшовиків; з 1920 в еміграції; у … ЧЕРНЯК ФРАНЦ АНДРІЙОВИЧ нар. 1938, художник скла; побутові та образно-декоративні вироби зі скла (Бабине літо); оформлення інтер'єрів. ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА археологічна культура II-V ст.; поширена в лісостеповій і степовій смугах Правобережної, частково Лівобережної, України; близькі за характером пам'ятки, виявлені в суміжних районах Молдови, … ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ (Черняхівський)
Іван Данилович, 1907-45, рад. військовий діяч, ген. армії; родом з України (Черкащина); стрімка кар'єра у 30-х, у 1942-44 командувач танкового корпуса, пізніше 60-ї армії, … ЧЕРОКИ індіанці Пн. Америки; бл. 47 тис.; в XIX cт. утворили племенний союз, відомий як П'ять цивілізованих племен; до 1906 утримували певну автономію; теп. проживають у резерваціях штатів … ЧЕРСЬКИЙ (Czerski)
Ян, 1845-92, пол. палеонтолог та геолог, дослідник Сх. Сибіру (на засланні після Січневого повстання 1863-64). ЧЕРСЬКОГО ГОРИ I
в Росії, у Забайкаллі; довж. 400 км; вис. до 1668 м; складаються з гранітів.
II
в Росії, гол. чином в Якутії, довж. 1500 км; вис. до 3147 м; листяна тайга; кам'яниста тундра; понад … ЧЕРЧІЛЛ I
(Churchill)
баронет Вінстон, 1874-1965, брит. політик, письменник; 1911-15 перший лорд-адмірал, 1915 ініціатор невдалого десанту в Дарданеллах; 1919-21 військовий міністр, 1925-29 … ЧЕСАННЯ розділення волокнистого матеріалу (ск., бавовни, вовни) на окремі волокна, очищення його від засмічуючих домішок та перетворення розпушеної маси на суцільну стрічку; гребінне ч. виконують … ЧЕСАПІКСЬКА ЗАТОКА зат. Атлантичного о., врізається на 315 км в узбережжя США; шир. 68 км; гл. до 48 м; впадає р. Потомак; порти: Балтимор, Гемптон Роудс.
| 